Рішення № 95976455, 25.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року Справа № 160/17361/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження м.Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови у зарахуванні періодів навчання та роботи до пільгового стажу при призначені пенсії з 04.05.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу період навчання в Луганському промислово - економічному технікумі за спеціальністю «підземна розробка вугільних родовищ» з 01.09.1985 року по 11.05.1988 року; з 28.06.1988 року по 03.01.1989 року; з 20.04.1989 року по 26.06.1989 року з дати призначення пенсії 04.05.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу з дня призначення пенсії 04.05.2020 року наступні періоди роботи:

Шахта «Черкаська» «Луганськвугілля:

12.05.1988- 27.06.1988 роки - учень підземного гірничого робітника з повним робочим днем під землею для проходження виробничої;

04.01.1989 - 19.04.1989 роки - підземний гірничий робітник з повним робочим днем під землею;

07.07.1989 - 27.08.1990 роки - гірничий майстер з повним робочим днем під землею;

28.08.1990- 02.11.1990 роки - гірничий робітник очисного вибою майстер з повним робочим днем під землею;

23.11.1992 - 03.02.1993 роки - гірничий майстер з повним робочим днем під землею;

Шахта «Павлоградська» ДТЕК «Павлоградвугілля»:

з 29.05.2006 року по 10.11.2006 року - гірник очисного вибою з повним робочим днем в шахті;

ТОВ «Сігма-Ком»:

30.01.2008 - 14.03.2008 роки - гірничий робітник очисного вибою по договору підряду на виконання робіт на шахту «Дніпровська»;

10.06.2008 - 22.06.2008 роки - гірничий робітник очисного вибою по договору підряду на виконання робіт на шахту «Західно - Донбаська»;

ТОВ «Донбас - Дніпробуд» :

08.10.2008 - 31.12.2008 роки - гірничий робітник очисного вибою з повним робочим днем в шахті на час виконання робіт;

ПП «Будбізнессервіс»:

01.04.2009- 13.08.2009 роки - заступник начальника дільниці з повним робочим днем в шахті;

01.10.2009- 14.12.2009 роки - помічник начальника дільниці з повним робочим днем в шахті;

18.02.2011 - 30.11.2011 роки - начальник дільниці МДТ з повним робочим днем в шахті;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зробити донарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, призначену відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з додаванням пільгового стажу та з урахуванням вже проведених виплат, починаючи з дня призначення пенсії 04.05.2020 року, застосовуючи ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

В обґрунтування позовною заяви позивачем вказується, що йому призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Після призначення пенсії він дізнався, що при обчисленні розміру пенсії не були враховані до пільгового стажу певні періоди роботи. У зв`язку з такими діями відповідача пенсія була призначена не в повному обсязі, оскільки відповідач не застосував ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці». В протоколі призначення пенсії відображено незастосування Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при розрахунку розміру пенсії тобто не виконуються вимоги щодо розміру мінімальної пенсії шахтарям (80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи). не погодившись з розрахунком пенсії він звернувся до Відповідача з заявами, де просив зарахувати спірні періоди роботи до пільгового стажу та зробити перерахунок з дати звернення, оскільки всі необхідні документи були надані при первинному зверненні. Однак відповідачем було протиправно відмовлено в зарахуванні спірних періодів.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи – 160/17361/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/17361/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

01 лютого 2021 року до суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі з огляду на наступне. Щодо зарахування періодів роботи на шахті «Черкаська» «Луганськвугілля» з 12.05.1988 року по 27.06.1988 року, з 04.01.1989 року по 19.04.1989 року, з 07.07.1989 року по 27.08.1990 року, з 28.08.1990 року по 02.11.1990 року, з 23.11.1992 року по 03.02.1993 року відповідач вказує, що трудовій книжці позивача відсутні відомості щодо характеру виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи та інші відомості, що визначають пільговий характер роботи. Для підтвердження пільгового характеру роботи на шахті «Черкаська» «Луганськвугілля», позивачем надані довідки від 27.02.2017 року № 11/к-420, № 11/к- 421, № П/к-422, № 11/к-423 та № 11/к-424, які видані невизнаною луганською народною республікою на непідконтрольній території України. Щодо періоду навчання з 01.09.1985 по 28.06.1989 в Луганському промислово-економічному технікумі, то для підтвердження часу навчання технікумі, позивачем надано диплом відповідно до якого, позивач в означений період навчався по спеціальності «Підземна розробка вугільних родовищ» та отримав кваліфікацію «Гірничий технік», а відповідно до трудової книжки серії позивач після навчання з 07.07.1989 року працевлаштувався на шахту «Черкаська» ДП «Луганськвугілля» за спеціальністю «Гірничий майстер», отже, не за набутою спеціальністю, що є порушенням умов ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту». Крім того, як було зазначено вище, період роботи позивача на шахті «Черкаська» ДП «Луганськвугілля» не має законних підстав зарахувати до пільгового стажу роботи, отже, після завершення навчання позивач працював не на пільговій роботі. Щодо періоду роботи на шахті «Павлоградська» ДТЕК «Павлоградвугілля» з 29.05.2006 по 10.11.2016 відповідачем встановлена перерва в проведенні атестації в цей період, тому зарахувати даний оспорюваний період до пільгового стажу немає законних підстав. Крім того, пільгові довідки для підтвердження стажу роботи в ТОВ «Сігма-Ком» з 30.01.2008 року по 14.03.2008 року, з 10.06.2008 року по 22.06.2008 року; ТОВ «Донбас-Дніпробуд» з 08.10.2008 року по 31.12.2008 року; ПП «Будбізнессервіс» з 01.04.2009 року по 13.08.2009 року, з 01.10.2009 року по 14.12.2009 року, з 18.02.2011 року по 30.11.2011 року, не надано, що не дає можливості зарахувати зазначені періоди роботи до пільгового стажу.

10 лютого 2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого позивач не погоджується з ствердженнями відповідача стосовно того, що за періоди роботи на шахті «Черкаська» «Луганськвугілля» в його трудовій книжці відсутні відомості щодо характеру виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт та т.д. та інші відомості що визначають пільговий стаж. Позивач вказує на п.1, п.2 Порядку №637 відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка та вважає, що записів в трудовій книжці для цього повністю достатньо, його трудова книжка містить усі необхідні записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер та зайнятість за професіями, які відносяться до Списку № 1. Записи виконано без виправлень, у чіткій послідовності, із завірянням підписами відповідальних осіб та печатками роботодавців, є посилання на накази, як на підставу внесення записів, зазначено , що роботи виконувались з повним робочим днем під землею. Крім того, до наданих пільгових довідок , виданими невизнаною ЛНР, підлягають застосуванню так звані «намібійські винятки» Міжнародного суду ООН, у яких визначено, що документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу періоду навчання в Луганському промислово-економічному технікумі зазначає, що в трудовій книжці мається запис щодо працевлаштування на шахту «Черкаська «Лугнськвугілля» на час проходження виробничої практики. Крім того, відповідно виписки з наказу № 253/к від 06.07.1989 року для укомплектування штату гірничих майстрів був прийнятий на посаду «гірничого майстра» з 07.07.1989 року та продовжував там працювати до 28.08.1990 року. Отже перерва між навчанням та прийманням на роботу не перевищує трьох місяців, встановлених законом. Також позивач зазначає, що посада «гірничий майстер» та здобута кваліфікація «гірничий технік» є тотожними поняттями, оскільки його спеціальність згідно диплому «підземна розробка вугільних родовищ». Щодо інших спірних періодів позивачем викладено аналогічну правову позицію що і в позовній заяві.

Відповідно до положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 04.05.2020 року та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Після призначення пенсії позивач дізнався, що при обчисленні розміру пенсії не були враховані до пільгового стажу певні періоди роботи, а саме:

На шахті «Черкаська» «Луганськвугілля» з 12.05.1988 року по 27.06.1988 року; з 04.01.1989 року по 19.04.1989 року; з 07.07.1989 року по 02.11.1990 року; з 23.11.1992 року по 03.02.1993 року;

ТОВ «Сігма-Ком» з 30.01.2008 року по 14.03.2008 року; з 10.06.2008 року по 22.06.2008 року;

ТОВ «Донбас - Дніпробуд» з 08.10.2008 року по 31.12.2008 року;

ПП «Будбізнессервіс»:

01.04.2009 року- 13.08.2009 року; 01.10.2009 року - 14.12.2009 року; 18.02.2011 року - 30.11.2011 року;

Шахта «Павлоградська «ДТЕК «Павлогравугілля».

Не погодившись з розрахунком пенсії позивач звернувся до відповідача з заявами від 30.09.2020 року та 30.10.2020, де просив зарахувати спірні періоди роботи до пільгового стажу та зробити перерахунок з дати звернення, оскільки всі необхідні документи ним були надані при первинному зверненні.

Листом від 07.11.2020 р. №19685-2050/Х-03/8-0400/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивачу, що станом на 01.10.2020 року його загальний стаж роботи становить 22 роки 10 місяців 3 дні, в тому числі за Списком № 1 — 13 років 16 днів, коефіцієнт стажу склав 0,35833. Згідно трудової книжки позивач працював на посадах, які дають право для призначення пільгової пенсії відповідно до статті 114 Закону, зокрема: на Шахті «Черкаська» «Луганськвугілля» з 12.05.1988 р. по 27.06.1988 р., з 04.01.1989 р. по 19.04.1989 р., з 07.07.1989 пo 02.11.1990 р., з 23.11.1992 по 03.02.1993р.; ТОВ «Сігма-Ком» з 30.01.2008р. по 14.03.2008р, з 10.06.2008р. по 22.06.2008р.; TOB «Донбасе-Дніпробуд» з 08.10.2008 р. по 31.12.2008 р.; ПП «Будбізнессервіс» з 04.04.2009 р. по 13.08.2009 р.; з 01.10.2009 р. по 14.12.2009 р.; ООО ПКФ «Горизонт-2008» з 26.11.2010 по 14.01.2011; ПП «Будбізнессервіс» з 18.02.2011 р. по 30.11.2011 р. Оскільки пільгові довідки, видані згідно законодавства України, позивачем не надані, тому врахувати вищезазначені періоди роботи до пільгового стажу не має законних підстав.

Також листом від 12.11.2020 р. №22198-22318/Х-03/8-0400/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивачу, що Атестація робочих місць на шахті «Павлоградська» ДТЕК «Павлоградвугілля» підтверджується наказом № 467 від 29.05.2001року та №1612 від 10.11.2006 року. Перерва в атестації становить з 29.05.2006 року по 10.11.2006 року, тому періоди роботи позивача по списку №1 з 29.05.2006 року по 10.11.2006 року зарахувати до пільгового стажу немає законних підстав.

Не погодившись з діями відповідача та оскільки на теперішній час позивач отримує пенсію не у повному обсязі, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05 листопада 1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IVвід 09 липня 2003 року визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Згідно п.2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 114 Закону №1058-IV визначено право та умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 1 статті 114 Закону №1058-IVвстановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п.10 Порядку 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок 637).

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2. ,

Щодо зарахування періодів роботи на шахті «Черкаська» «Луганськвугілля» з 12.05.1988 року по 27.06.1988 року, з 04.01.1989 року по 19.04.1989 року, з 07.07.1989 року по 27.08.1990 року, з 28.08.1990 року по 02.11.1990 року, з 23.11.1992 року по 03.02.1993 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до записів, що містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , працював:

- з 12.05.1988 року по 27.06.1988 року – учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею для проходження виробничої практики на Шахті «Черкаська» «Ворошиловградвугілля»;

- з 04.01.1989 року по 19.04.1989 року – підземним гірником 3 розряду з повним робочим днем під землею на Шахті «Черкаська» «Ворошиловградвугілля»;

- з 07.07.1989 року по 02.11.21990 року – гірничий майстром з повним робочим днем під землею на Шахті «Черкаська» «Ворошиловградвугілля»;

- з 23.11.1992 року по 03.02.1993 року - гірничий майстром з повним робочим днем під землею на Шахті «Черкаська» «Луганськвугілля».

Щодо вказаних періодів містяться відповідні записи, зокрема, про дату прийняття та звільнення з відповідної посади; про накази про прийняття на посаду та звільнення з посади; вказані періоди роботи завірені підписом відповідальної особи та печаткою підприємства, де працював позивач.

Перелік документів, що необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, визначений розд. ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

Крім того, позивачем було додатково надано відповідачу:

- довідка про підтвердження наявного про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27.02.2017 №11/к-420 відповідно до якої ОСОБА_1 працював під землею на Шахті «Черкаська» п/о «Ворошиловградвугілля» за період з 12.05.1988 по 27.06.1988 за посадою учень підземного гірника (за період навчання виробничої практики) та за період з 04.01.1989 р. по 19.04.1989 р. підземним гірником підземної ділянки з видобутку вугілля (виробнича практика), що передбачено списком 1, розділ І, підрозділ 1 Постанови Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956;

- довідка про підтвердження наявного про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27.02.2017 №11/к-421 відповідно до якої ОСОБА_1 працював під землею на Шахті «Черкаська» п/о «Ворошиловградвугілля» за період з 07.07.1989 по 26.09.1989 на посаді гірничий майстер підземної ділянки, за період з 27.09.1989 по 27.08.1990 на посаді гірничий майстер підземної ділянки з видобутку вугілля, з 28.08.1989 по 02.11.1990 на посаді гірничий робітник очисного вибою підземних ділянок з видобутку вугілля, що передбачені Списком 1 розділ І підрозділ 1 Постанови Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956;

- довідка про підтвердження наявного про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27.02.2017 №11/к-422 відповідно до якої ОСОБА_1 працював під землею на Шахті «Черкаська» п/о «Луганськвугілля» у період з 23.11.1992 по 03.02.1992 за посадою гірничий майстер з видобутку вугілля, що передбачено Списком 1 розділ І підрозділ 1 позиція 1010100 «б» Постанови Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991.

Позивачем також надана довідка від 27.02.2017 року №11/к-418 згідно якої зокрема встановлено, що підприємство шахта «Черкаська» пр/об`єднання «Ворошиловградвугілля» перейменовано в шахту «Черкаська» пр/об`єднання «Луганськвугілля» Наказ №87 від 30.07.1990 р. Мінвуглепрому СРСР.

Так, відповідачем не зараховано періоди роботи в на шахті «Черкаська» «Луганськвугілля» до пільгового стажу по Списку №1, у зв`язку із тим, що в трудовій книжці позивача відсутні відомості щодо характеру виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи та інші відомості, що визначають пільговий характер роботи. Для підтвердження пільгового характеру роботи на шахті «Черкаська» «Луганськвугілля». Відповідач вказує, що позивачем надані довідки від 27.02.2017 року № 11/к-420, № 11/к- 421, № П/к-422, № 11/к-423 та № 11/к-424, які видані невизнаною луганською народною республікою на непідконтрольній території України, враховуючи постанову КМУ від 07.11.2014 року №595 «Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства» та Указ Президента України від 14.11.2014 року №875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганських областях», розпорядження КМУ від 07.11.2014 №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», головне управління не має законних підстав прийняття довідки про підтвердження пільгового характеру роботи на шахті «Черкаська» «Луганськвугілля».

Згідно з частиною другою статті 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV "Про боротьбу з тероризмом" (зі змінами, внесеними Законом України від 05 червня 2014 року) у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 79-р) м. Луганськ та населені пункти Слов`яносербського району Луганської області належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Закон України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" (далі - Закон № 2268-VIII) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 07 лютого 2008 року, пункт 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, пункт 50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, пункт 54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Крім того, відповідач має враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи "намібійський виняток" у справі "Кіпр проти Туреччини", ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

З наведених підстав суд приймає до уваги інформацію, що міститься у вищенаведених довідках, наданих позивачем на підтвердження спірних періодів роботи, оскільки така інформація в повній мірі узгоджується з записами у трудовій книжці.

В той же час, вирішуючи питання щодо зарахування до пільгового стажу періодів навчання позивача в Луганському промислово-економічному технікумі з 01.09.1985 року по 11.05.1988 року; з 28.06.1988 року по 03.01.1989 року; з 20.04.1989 року по 26.06.1989 року суд зазначає наступне.

Відповідно пункту до частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР Про професійно-технічну освіту ).

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Аналізом зазначених правових норм встановлено, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР №590 "Про затвердження Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій" пункт 109 передбачає, що для зарахування даного періоду до пільгового стажу, особа після завершення навчання має працевлаштуватись за професією, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

На підтвердження навчання в Луганському промислово-економічному технікумі, позивачем надано диплом серії НОМЕР_3 від 28.06.1989 року, відповідно до якого він навчався у період з з 01.09.1985 року по 11.05.1988 року; з 28.06.1988 року по 03.01.1989 року; з 20.04.1989 року по 26.06.1989 року по спеціальності «Підземна розробка вугільних родовищ».

В трудовій книжці наявні записи:

- з 12.05.1988 року по 27.06.1988 року – учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею для проходження виробничої практики на Шахті «Черкаська» «Ворошиловградвугілля»;

- з 04.01.1989 року по 19.04.1989 року – підземним гірником 3 розряду з повним робочим днем під землею на Шахті «Черкаська» «Ворошиловградвугілля»;

- 07.07.1989 року позивач прийнятий гірним майстром з повним робочим днем під землею на шахті «Черкаська» ДП «Луганськвугілля» .

Оскільки навчання в технікумі ОСОБА_1 закінчив 26.06.1989 року і з 07.07.1989 року прийнятий на роботу, то вказаний період навчання з 01.09.1985 року по 11.05.1988 року; з 28.06.1988 року по 03.01.1989 року; з 20.04.1989 року по 26.06.1989 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.

Щодо доводів відповідача про неможливість зарахування до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 ОСОБА_1 періоду його роботи з 29.05.2006 р. по 10.11.2006р. через те, що цей період є періодом перерви в атестації його робочого місця, суд зазначає наступне.

За змістом приписів п.1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442 (далі - Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно з п.2 Порядку №442 основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Пунктом 4 Порядку №442 визначено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

Відповідно до п.10 Порядку №442 результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

При цьому, п.11 Порядку №442 (в редакції, що діяла в спірний період) передбачено, що контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування списків N 1 і 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на органи Державної експертизи умов праці.

Пунктом 4.2 Порядку №383 визначено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Уразі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Крім того, з аналізу зазначених вище правових норм слідує, що обов`язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено, у першу чергу, на керівників підприємств (роботодавців). Порушення цього обов`язку у формі не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є недопустимим у правовій державі.

Також, суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеної до Списку №1, та по якій має бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов`язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.

За таких обставин, суд вважає, що як факт проведення, своєчасність та правильність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Атестація має проводитися у передбачені п.4 Порядку №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених п.4 Порядку №442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 16.09.2014р. у справі №21-307а14, Верховним Судом у постанові від 23.01.2018р. у справі №732/2003/14, а також Верховним Судом України у постанові від 19.02.2020р. у справі №520/15025/16-а, який враховується судом при розгляді цієї справи відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, відповідно до підпункту Б пункту 1 Порядку та Положення про Державну експертизу умов праці, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 1 грудня 1990 року № 357 (що діяло в спірний період), передбачено, що контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах покладався на органи державної експертизи умов праці.

Як свідчать матеріали справи, атестацію робочого місця позивача проведено відповідно до наказу підприємства №467 від 29.05.2001р., що підтверджується довідкою ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугіллля» ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» від 03.08.2020 р. №421 та відповідачем не заперечується.

Тобто, з урахуванням приписів п.4.2 Порядку №383 результати цієї атестації діяли до 29.05.2006р.

Разом з тим, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що листом головного державного експерта Дніпропетровської області №003/07-1-170 від 17.07.2007р. на звернення директора Шахти Павлоградська ВАТ «Павлоградвугілля», повідомлено, що важке фінансове становище, що склалося на шахті, з незалежних від шахти причин, не дозволило провести у відповідні терміни провести чергову атестацію робочих місць за умовами праці. Зазначену атестацію проведено більше ніж через 5 років. У зв`язку з вищезазначеним і на підставі наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 р. №205 та з метою соціального захисту працівників, які працюють в шкідливих та важких умовах праці Дніпропетровська обласна державна експертиза умов праці дає згоду на подовження терміну дії наказів наказу від 28.12.1994 №289-к до 28.12.2000 року та від 29.05.2001 року №467 до 10.11.2006 року.

Відповідачем не спростовано ті обставини, що жодних змін в організації роботи за робочим місцем позивача, змін у назві професії, колі службових обов`язків з моменту атестації у 2001 році до повторної атестації у 2006 році не відбувалось.

При цьому незмінність особливо важких та особливо шкідливих умов праці на підприємстві за професією гірника очисного забою установок з повним робочим днем в шахті згідно зі Списком №1 підтверджена довідкою ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугіллля» ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» від 03.08.2020 р. №421 відповідно до якої у період з 18.12.2003 по 13.12.2007 позивач виконував в гірничому виробництві веденні гірничих та інших видів робіт з метою видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (під землею), професія, посада – гірник очисного забою. Дана професія дає право виходу на пенсію на пільгових умовах, передбачених Списком №1 розділ 1 підрозділ 1, пункт а, позиція 1.1.а Постанова кабінету міністрів України №36 від 16.01.2003 р. ч. 2 п. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, вище означеними доказами у їх сукупності підтверджено характер роботи і стажу, який дає позивачу право на зарахування до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 періоду його роботи з 29.05.2006р. по 10.11.2006р. на шахті «Павлоградвугілля», а тому відмова відповідача у зарахуванні цього періоду до пільгового стажу позивача є протиправною і підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити таке зарахування - задоволенню.

Щодо зарахування періодів роботи до пільгового стажу за списком №1 на ТОВ «Сігма-Ком» з 30.01.2008 року по 14.03.2008 року, з 10.06.2008 року по 22.06.2008 року; ТОВ «Донбас-Дніпробуд» з 08.10.2008 року по 31.12.2008 року; ПП «Будбізнессервіс» з 01.04.2009 року по 13.08.2009 року, з 01.10.2009 року по 14.12.2009 року, з 18.02.2011 року по 30.11.2011 року, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Частиною 1 та пунктом 1 ч.2 ст.114 Закону №1058 встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків.

Аналогічні норми визначені також у пункті "а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 затверджений список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 1.1 а Розділу І "Гірничі роботи" якого віднесено: працівників, що зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18.10.2018р. у справі №470/836/17 у подібних правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах, які відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України враховуються судом під час застосування норм права.

Як встановлено судом із відзиву на адміністративний позов, відповідачем відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу по Списку №1 періоди роботи в ТОВ «Сігма-Ком» з 30.01.2008 року по 14.03.2008 року, з 10.06.2008 року по 22.06.2008 року; ТОВ «Донбас-Дніпробуд» з 08.10.2008 року по 31.12.2008 року; ПП «Будбізнессервіс» з 01.04.2009 року по 13.08.2009 року, з 01.10.2009 року по 14.12.2009 року, з 18.02.2011 року по 30.11.2011 року, у зв`язку із не наданням довідок, уточнюючих пільговий стаж роботи для визначення права та характеру пільгової роботи.

Як уже зазначалось судом, відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначене кореспондується із Пунктом 1 Порядку Порядок №637, відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до Трудової книжки серії НОМЕР_2 , позивач у періоди:

з 30.01.2008 року по 14.03.2008 року працював гірничим очисного вибою 5 розряду за договором підряду 01009/08 на шахту «Дніпровська»;

з 10.06.2008 року по 22.06.2008 року працював за договором підряду гірником очисного вибою 5 розряду на шахту «Західно-Донбаська»;

з 08.10.2008 року по 31.12.2008 роки - гірничий робітник очисного вибою з повним робочим днем в шахті на час виконання робіт на ТОВ «Донбасс-Днепрострой» м. Павлоград;

з 01.04.2009 року по 13.08.2009 року - заступник начальника дільниці з повним робочим днем в шахті на ТОВ «Будбізнессервіс»

з 01.10.2009 року по 14.12.2009 року - помічник начальника дільниці з повним робочим днем в шахті по договору №31 від 01.10.2009 року «Будбізнессервіс»;

18.02.2011 - 30.11.2011 роки - начальник дільниці МДТ з повним робочим днем в шахті по договору №2 від 18.02.2011 р «Будбізнессервіс».

Суд врахував, що в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, як на підстави внесення записів, завірені підписами повноважних осіб та печатками, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумнівів у їх достовірності.

Згідно з приписами Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.

Пунктом 20 Порядку №637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Суд зазначає, що записами трудової книжки підтверджено, що позивач у спірний період виконував гірничі роботи з повним робочим днем в шахті, отже враховуючи, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує страж роботи, то відповідачем неправомірно не зараховано зазначений період до пільгового стажу.

Тому суд вказує, що наявними записами в трудовій книжці позивача підтверджено його зайнятість із повним робочим днем під землею, тому не потребують надання додаткових документів про виконувану ним роботу.

Суд також враховує правові висновки Верховного Суду у постановах від 20.02.2018р. у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018р. у справі №233/2084/17 відповідно до яких надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відтак, з огляду на подання позивачем до органів Пенсійного фонду трудової книжки, із належними записами у ній, що підтверджують його роботу з з 08.10.2008 року по 31.12.2008 року; з 01.04.2009 року по 13.08.2009 року, з 01.10.2009 року по 14.12.2009 року, з 18.02.2011 року по 30.11.2011 року на роботах віднесених до Списку №1, відповідач мав надати оцінку її відомостям за зазначені період в контексті наявності права на зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу позивача. Суд звертає увагу, що відмова у перерахунку пільгової пенсії із посиланням на не надання необхідних документів, які б підтверджували роботу, що дає право на пенсію на пільгових умовах могла бути обґрунтована в разі відсутності у трудовій книжці позивача необхідних записів, що визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Стосовно періоду роботи позивача з 30.01.2008 року по 14.03.2008 року, з 10.06.2008 року по 22.06.2008 року, суд зазначає, що записи за вказаний період у трудовій книжці не містять відомостей про зайнятість позивача на підземних роботах із повним робочим днем.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок (донарахувати), суд зазначає, що вказана вимога не підлягає задоволенню.

Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.

Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати спірний період роботи позивача та зобов`язати повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 30.09.2020 року та 30.10.2020 року, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні та зарахованих періодів цим судовим рішенням.

Вимога щодо зобов`язання виплатити відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", не підлягає задоволенню, як така, що заявлена передчасно, оскільки перерахунок пенсії станом на день розгляду справи судом не проведено.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно з частинами першою та третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 840, 80 грн. підлягають частковому стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до задоволених позовних вимог 420,40 грн.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови у зарахуванні періодів навчання та роботи до пільгового стажу при призначені пенсії з 04.05.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу період навчання в Луганському промислово - економічному технікумі за спеціальністю «підземна розробка вугільних родовищ» з 01.09.1985 року по 11.05.1988 року; з 28.06.1988 року по 03.01.1989 року; з 20.04.1989 року по 26.06.1989 року з дати призначення пенсії 04.05.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу з дня призначення пенсії 04.05.2020 року наступні періоди роботи:

Шахта «Черкаська» «Луганськвугілля:

12.05.1988- 27.06.1988 роки - учень підземного гірничого робітника з повним робочим днем під землею для проходження виробничої;

04.01.1989 - 19.04.1989 роки - підземний гірничий робітник з повним робочим днем під землею;

07.07.1989 - 27.08.1990 роки - гірничий майстер з повним робочим днем під землею;

28.08.1990- 02.11.1990 роки - гірничий робітник очисного вибою майстер з повним робочим днем під землею;

23.11.1992 - 03.02.1993 роки - гірничий майстер з повним робочим днем під землею;

Шахта «Павлоградська» ДТЕК «Павлоградвугілля»:

з 29.05.2006 року по 10.11.2006 року - гірник очисного вибою з повним робочим днем в шахті;

ТОВ «Донбас - Дніпробуд» :

08.10.2008 - 31.12.2008 роки - гірничий робітник очисного вибою з повним робочим днем в шахті на час виконання робіт;

ПП «Будбізнессервіс»:

01.04.2009- 13.08.2009 роки - заступник начальника дільниці з повним робочим днем в шахті;

01.10.2009- 14.12.2009 роки - помічник начальника дільниці з повним робочим днем в шахті;

18.02.2011 - 30.11.2011 роки - начальник дільниці МДТ з повним робочим днем в шахті;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 30.09.2020 року та 30.10.2020 року, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні та зарахованих періодів навчання і роботи ОСОБА_1 цим судовим рішенням.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 420, 40 гривень (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко