Рішення № 95963953, 22.03.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/23567/20

Провадження № 2/686/1931/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22.03.2021 м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

в складі: головуючого – судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі - Кшановській Є.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що зобов`язання відповідач за договором кредиту не виконує та має залишок заборгованості по кредиту у розмірі 12637,54 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом про час та місце розгляду справи в установленому законом порядку, про причини неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає до задоволення оскільки встановлено, що 21.11.2018 року відповідач звернувся до Акціонерного товариства «Універсал банк» з заявою - анкетою та отримано кредит у розмірі до 100000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом 38,4% зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом.

Сума заборгованості станом на 17.07.2020 року становить – 12637,54 грн. в тому числі: заборгованість за наданим кредитом – 12637,54 грн. Вказані обставини підтверджуються: розрахунком заборгованості.

Згідно даних представленого розрахунку позивачем станом на 17.07.2020 року відповідачем сплачено 30600,50 грн., що повністю погашає отриманий кредит.

Суд відхиляє перелічені докази, оскільки вказані документи не містять підпису відповідача як позичальника, дати складання/затвердження. Відсутність цих реквізитів виключає можливість переконатися в тому, чи справді саме викладені в них умови мали на увазі сторони, укладаючи кредитний договір, чи був відповідач з ними належно ознайомлений і саме на таких умовах погоджувався отримати кредит.

Позивачем було надано суду в якості доказів витяг з тарифів обслуговування кредитних карт, витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг.

Суд відхиляє перелічені докази, оскільки вказані документи не містять підпису відповідача як позичальника, дати складання/затвердження. Відсутність цих реквізитів виключає можливість переконатися в тому, чи справді саме викладені в них умови мали на увазі сторони, укладаючи кредитний договір, чи був відповідач з ними належно ознайомлений і саме на таких умовах погоджувався отримати кредит.

В постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17-цВелика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису позичальника, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок позивача з доказування розміру належної до стягнення з відповідача суми процентів, неустойки залишився не виконаним. При цьому суд враховує що, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги, що відповідачем перед банком, згідно доданого розрахунку погашено суму боргу у розмірі 30600,5 грн. тому суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України так, як в позові відмовлено тому з відповідача не стягуються, понесенні позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

Ухвалив:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С. Стефанишин