Рішення № 95963872, 30.03.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/11509/20

н/п 2/766/4768/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2021 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Войцеховської Я.В.

при секретарі Кобець А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Представник АТ «А-БАНК» в липні 2020 р. звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідача на користь АТ «А-БАНК» заборгованість в розмірі 28 508,69 грн. за кредитним договором № SAMABWFC00002018537 від 07.05.2019 року та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що АТ «АКЦЕНТ-БАНК» є правонаступником прав та обов`язків ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 25.04.2018 року. 07.05.2019 року відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку з метою укладання кредитного договору № SAMABWFC00002018537 та отримання кредитної картки і на підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг йому надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 46,80 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. АТ «А-БАНК» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, встановленому умовами договору. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором станом на 17.05.2020 року виникла заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 28 508 грн., яка складається з наступного: 19 184,60 грн - заборгованість за кредитом; 9324,09 грн - заборгованість по відсоткам за користуванням кредитом. Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу смс-повідомлень і дзвінків з вимогою виконати зобов`язання за договором, проте останній продовжує ухилятися від виконання зобов`язань та заборгованість не погашає, що є порушенням прав АТ «А-БАНК».

Ухвалою суду від 15.09.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву Акціонерного товариства «А-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи .

Від учасників провадження не надійшло заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

15.03.2021р. на адресу суду від позивача надійшов відзив на позовну заяву в якому заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав недоведеності позивачем належними доказами суми заборгованості відповідача, сума заборгованості за тілом кредиту відсутня. Досудові вимоги про сплату заборгованості не дають права банку для звернення до суду за достроковим стягненням всієї суми заборгованості за кредитом.

Представник позивача, в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася надала на адресу суду заяву про розгляду справи без її участі та зазначила про невизнання позовних вимог.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини позики, зокрема кредиту, які регулюються ЦК України.

Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.

Суд встановив факт укладення 07.05.2019 року договору кредиту № № SAMABWFC00002018537 між ПАТ «А-БАНК» та ОСОБА_1 що складається із Анкети-Заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, Умов і правил АТ «А-БАНК» надання банківських послуг, Тарифів банку.

Кредит надано шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до заяви позичальника від 07.05.2019 року, відповідач зобов`язалася здійснювати погашення заборгованості в порядку, встановленому Умовами і правилами надання банківських послуг, шляхом здійснення обов`язкового щомісячного мінімального платежу.

Згідно з п.1.1 Статуту АТ «АКЦЕНТ-БАНК», що затверджений Загальними зборами учасників (протокол №1/2019 від 22.04.2019 року), АТ є правонаступником всіх прав та зобов`язань ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК»

Відповідачем порушено умови договору в частині внесення необхідних щомісячних платежів по кредиту, відсотках та інших витратах.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач не проводив сплати по погашенню заборгованості по кредиту.

Зобов`язання за договором кредиту від 07.05.2019 року відповідач не виконала в результаті чого виникла заборгованість по Договору станом на 26.06.2020 року яка становить 28 508,69 грн., яка складається з наступного: 19 184,60 грн - заборгованість за кредитом; 9324,09 грн - заборгованість по відсоткам за користуванням кредитом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про стягнення кредиту, просив крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути проценти за користування кредитними коштами.

В тексті позовної заяви позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору № SAMABWFC00001587768 від 04 червня 2018 рокуОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

До позовної заяви позивачем додано копію анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, яка підписана ОСОБА_1 , розрахунок заборгованості за договором № SAMABWFC00001587768, Витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк».

При цьому, вказані Витяги з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» не підписані ОСОБА_1 , матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяги з Тарифів та Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання боржником кредитних коштів містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, розмір і порядок їх нарахування.

Суд вважає, що правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, не можуть бути застосовані до правовідносин сторін, оскільки Умови та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», що розміщені на офіційному сайті позивача (https://a-bank.com.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.

У анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», яка підписана ОСОБА_1 , не зазначено розмір процентної ставки за користування кредитом, тобто сторони у розумінні цивільного законодавства не погодили розмір та підстави стягнення процентів.

Враховуючи вказані обставини суд вважає, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяги з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна» та Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують обставин, викладених в позовній заяві.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України).

Проте, позивачем не зважаючи на вимоги ст. 81 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не було надано суду доказів на підтвердження обставин того, що саме ці Витяги з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна» та Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, як і не надано доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про погодження сторонами договору розміру процентної ставки за користування кредитними коштами.

Витяги з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна» та Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», які містяться в матеріалах даної справи не підписані відповідачем, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного 07.05. 2019 року між позивачем та відповідачем шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що кредитор і боржник обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами.

З огляду на викладене суд вважає, що позивачем не доведено факту укладання із відповідачем договору № SAMABWFC00002018537 від 07.05.2019 року на умовах, зазначених позивачем, зокрема, щодо розміру процентів за користування кредитом.

З урахуванням зазначених обставин, не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що між банком та клієнтом був укладений договір приєднання в порядку ч. 1 ст. 634 ЦК України та підписанням заяви позичальник приєднався до запропонованих банком Умов та Тарифів, тобто зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах.

Однак, суд вважає, що вказані обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову Акціонерного товариства «Акцент-Банк» в частині стягнення заборгованості за кредитом, виходячи з наступного.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначено, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Між відповідачем та банком склалися кредитні правовідносини, в яких банк є кредитором, а відповідач - боржником.

Звертаючись до суду з позовом позивач посилається на те, що відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків. Зобов`язання зі своєчасного повернення грошових коштів за договором відповідач не виконав, що відображено у розрахунку заборгованості та виписці по договору. Так, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом складає 19 184,60 грн.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем фактично отримано кредитні кошти на підставі анкети-заяви від 07.05. 2019 року, які останньої не повернуто позивачу. Отримані відповідачем кредитні кошти відображені в розрахунку заборгованості, доданому до позовної заяви, в якому зазначається про користування відповідачем кредитними коштами та часткове погашення кредиту. Вказані письмові докази свідчать про те, що відповідачем отримувалися кредитні кошти на підставі анкети-заяви від 07.05.2019 року, які використовувалися відповідачем та частково ним погашались.

З огляду на викладене та враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти у добровільному порядку Акціонерному товариству «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а тому позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» в частині стягнення з ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 19 184,60 грн (заборгованість за кредитом) підлягають задоволенню.

Суд не приймає доводи відповідача з приводу неправильності розрахунку та відсутності заборгованості за тілом кредиту, оскільки на підтвердження даних фактів відповідачем суду не надано доказів на підтвердження факту виконання умов договору кредиту, розрахунок позивача не спростований .

Оскільки факт виконання умов договору і повернення кредиту за користування кредитом відповідачем не доведено, то право АТ «А-БАНК» невиконанням зобов`язання з боку відповідача ОСОБА_1 порушено і підлягає судовому захисту шляхом часткового задоволення позову шляхом стягнення з відповідача на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованості за кредитом в сумі 19 184,60 грн. В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2102 грн.

Оскільки позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» підлягають частковому задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1414,47 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273-274, 279, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором від 07.05.2019 року № SAMABWFC00002018537 в сумі 19 184 (дев`ятнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 60 копійок. , яка складається з заборгованості за кредитом

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» 1414 (одна тисяча чотириста чотирнадцять) гривень 47 коп. в рахунок сплаченого при зверненні в суд судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін :

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», юридична адреса: м. Дніпро вул. Батумська, 11.Код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Я.В.Войцеховська

Повний текст рішення складено 30.03.2021р.