Ухвала суду № 9596351, 27.04.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" квітня 2010 р. м. КиївК-11875/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Брайка

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засіданняГорбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 27.04.2010 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Тернопільської ОДПІ на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2007 та постанову господарського суду Тернопільської області від 04.12.2006

у справі№3/385-4501 (8а/287-4220)

а позовомПП «Серго»

доТернопільської ОДПІ

провизнання нечинним рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Тернопільської області від 04.12.2006 у справі №3/385-4501 (8а/287-4220) позовні вимоги ПП «Серго»до Тернопільської ОДПІ задоволено частково: визнано недійсним з моменту його видання податкове повідомлення - рішення №0003882303/0/51404 від 17.08.06 в частині нарахування 34124грн. за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та нероздрукування відповідного розрахункового документа; 1700 грн. - за незабезпечення незмінності конструкції та програмою забезпечення реєстратора розрахункових операцій. В решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2007 постанову господарського суду Тернопільської області від 04.12.2007 у справі №3/385-4501 (8а/287-4220) скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково: визнано нечинним рішення Тернопільської ОДПІ №0003882303/0/514004 від 17.08.06 про застосування до ПП «Серго»33874 грн. штрафних (фінансових) санкцій за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та нероздрукування відповідного розрахункового документа; 1700 грн. - за незабезпечення незмінності конструкції та програмного забезпечення реєстратора розрахункових операцій. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій податкова інспекція звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що за наслідками проведеної податковим органом перевірки господарської одиниці - автозаправної станції, розташованої за адресою: Тернопільська область, Підволочиський район, смт.Скалат, вул.Тернопільська, 1, що належить ПП «Серго», складено акт перевірки №009983/1918/23-03/30691061 від 10.08.06, яким встановлено порушення позивачем п.п.1, 2, 3, 4, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№1776 від 01.06.2000, із змінами та доповненнями (далі Закон №1776).

На підставі вказаного акту перевірки Тернопільська ОДПІ 17.08.06 прийнято рішення №0003882303/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким згідно з п.п.1, 2. З, 4, 13 ст.3, п.п.1, 8 ст.17, ст.22 Закону №1776, п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 36080,75 грн., з яких: 34124 грн. - п'ятикратний розмір вартості проданих товарів (6824 грн. 80 коп. х 5) за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та нероздрукування відповідного розрахункового документа; 1700 грн. (сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за незабезпечення незмінності конструкції та програмного забезпечення реєстратора розрахункових операцій; 256,75 грн. (п'ятикратний розмір суми, на яку виявлено невідповідність) за незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту перевірки, на підставі укладеного з Полупанівською філією ТОВ «ВК ГДП»договору купівлі-продажу від 11.01.2006 позивач здійснив відпуск пального на АЗС в смт. Скалат Підволочиського району Полупанівського кар'єру на суму 6774,80, що підтверджується відомостями з 01.08.2006 не провівши таку розрахункову операцію через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій, а конструкція реєстратора розрахункових операцій «ЕРА-505»заводський №ЕК00301, реєстраційний номер 1918004051 не забезпечує у нерозривному технологічному циклі відпуску пального через паливно-роздавальну колонку, реєстрацію об'єму і вартості відпущеного пального, чим порушено вимоги Закону №1776.

Судами встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 11.01.2006, оплата за нафтопродукти повинна здійснюватися покупцем через банківську установу, а, оскільки, Полупанівська філія ТОВ „ВК ГДП" не має свого місця зберігання пального, то ПП «Серго» виписав Полупанівському кар'єру накладну на отримання пального і по довіреностях через представника останнього було відпущено по забірних відомостях пальне, яке належить Полупанівській філії ТОВ „ВК ГДП", та оподаткував його.

Платник створив всі необхідні бухгалтерські документи, які дозволили податковій контролювати сплати податків, зборів, обовязкових платежів. В даному випадку відсутня необхідність створювати інші бухгалтерські документи на стрічку РРО, що може привести до подвійного оподаткування.

ДПІ не довело порушення ЗУ «Про РРО», оскільки через устаткування АЗС було проведено відпуск специфічного товару, а не його реалізація в момент оплати.

Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 17.04.2007 № 31-34000-10-16/7862, РРО не застосовується, якщо операції по розрахунках у готівковій формі не здійснюється у місці отримання товару.

Отже, позивачем, як вірно зазначено судами, здійснено реалізацію нафтопродуктів згідно вимог, встановлених Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 . року №1442, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.01.98р. за №4635/1998, та Інструкцією №81 «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпусту та обліку нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України»від 02.04.1998р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 1999р. за №685/3978.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання нечинним рішення Тернопільської ОДПІ №0003882303/0/51404 від 17.08.06 в частині застосування до ПП «Серго»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 33874 грн., оскільки останнім зайво включено до загальної суми розрахункової операції (6774,80 грн.), на яку нараховувалася спірна штрафна санкція, суму 50 грн., на яку здійснили купівлю палива за готівкові кошти перевіряючі в ході проведення перевірки (штрафна санкція - 250 грн.).

Крім того, судами встановлено, що реєстратор розрахункових операцій «ЕРА-505»заводський №ЕК00301, реєстраційний номер 1918004051, який належить позивачу, включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрований в податковому органі та має реєстраційне посвідчення, поставлений на облік, а незабезпечення у нерозривному технологічному циклі виробництва відпуском пального через паливно-роздавальну колонку, реєстрацію об'єму і вартості відпущеного пального кожного найменування окремо по кожній формі оплати не є внесенням не передбачених конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника змін у конструкцію чи програмне забезпечення реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких повідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що застосування податковим органом до позивача спірним рішенням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1700 грн. (сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за незабезпечення незмінності конструкції та програмного забезпечення реєстратора розрахункових операцій) неправомірне.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у звязку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Тернопільської ОДПІ на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2007 та постанову господарського суду Тернопільської області від 04.12.2006 у справі №3/385-4501 (8а/287-4220) слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Тернопільської ОДПІ залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2007 у справі №3/385-4501 (8а/287-4220) без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.І. Брайко

Г.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О. Рибченко