Рішення № 95956852, 17.03.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 17.03.2021

Справа № 332/989/19

Провадження № 2/334/275/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

за участю секретаря Панасюри Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши в заяві, що відповідно до укладеного договору № б/н від25.01.2011 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 16500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 10.12.2019 року має заборгованість - 98768,73 грн., яка складається з наступного: 37346,18 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 16720,71 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 39422,38 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 100,00 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 4679,46 грн. - штраф (процентна складова).

На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПРИВАТБАНК». У добровільному порядку заборгованість відповідачем на цей час не погашена, тому позивач просить стягнути з відповідачки вказану заборгованість за кредитом в сумі 98768,73 грн. та витрати банку по сплаті судового збору в сумі1921,00 грн. за рішенням суду.

Представник Позивача подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без їх участі на підставі наданих матеріалів, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Ухвалою суду від 14.09.2020 року явку представника Позивача у судове засідання було визнано обов`язковою та було витребувано оригінали кредитної справи ОСОБА_1 щодо укладання кредитного договору №б/н від 25.01.2011 року. Однак представник Позивача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, оригінали витребуваних матеріалів кредитної справи ОСОБА_1 суду не були надані.

Відповідачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти позову заперечувала в повному обсязі. Також Відповідачка до судового засідання надала суду письмовий відзив на позов, в якому зазначила, що Позивачем до позову надана виписка з декількох карткових рахунків перелік яких наводиться позивачем у довідці, без зазначення дати початку дії: 1. НОМЕР_1 строк дії до 03/19; 2. НОМЕР_2 строк дії 09/18; 3. НОМЕР_3 строк дії 01/17; 4. НОМЕР_4 строк дії 12/16; 5. НОМЕР_5 строк дії 11/15; 6. НОМЕР_6 строк дії 04/15; 7. НОМЕР_7 строк дії 03/15; 8. НОМЕР_8 строк дії 03/13. Відповідно до цієї виписки станом на 04.02.2011 року вже існує заборгованість в розмірі 5467,84 грн. за картковим рахунком останні цифри картки НОМЕР_9 та станом на 31.01.2011 по картці 5602 в розмірі 5051,84 грн. Хоча Позивач визначає виникнення заборгованості на підставі Анкети-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку від 25.01.2011 року, але фактично відносини між позивачем та відповідачем з 24.03.2005 року, коли вперше була підписана Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ОСОБА_1 . Після цього в подальшому 25 січня 2011 року Відповідачка надала банку додаткову інформацію щодо себе. Тобто в один період діяло декілька карткових рахунків відкритих у Позивача на ім`я Відповідачки. Позивач не вказує за яким саме картковим рахунком бажає стягнути суму заборгованості в розмірі 98 768,73 грн., за яким картковим рахунком виникла заборгованість в розмірі 16500,00 грн., який кредитний ліміт було встановлено на картковому рахунку, яким чином були зняті кредитні кошти та для чого. Встановити обсяг прав та обов`язків відповідача можливо після встановлення першої дати укладення кредитного договору оформленого у вигляді заяви, відповідно до якого позичальник отримала кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, які умови здійснення щомісячних платежів та в яких розмірах, який розмір відсотків на погашення кредиту в місяць, або у якому розмірі на рік, який кінцевий термін повернення, який строк дії картки. Підтвердження підписання відповідачем змін до першого кредитного договору у вигляді заяви та інше. Але такого позивачем не надано. Позивачем до позову надана Анкета-заява від 25.01.2011 року, яка містить тільки паспортні данні позичальника ОСОБА_1 .. Будь якої інформації з приводу встановленого кредитного ліміту, щомісячних платежів у розмірі відсотків на погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання зі сплати коштів та розміру неустойки відповідальності - не зазначено. Умовами та правилами надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення та інші умови. Але Позивачем не надано підтверджень, що саме ці умови та правила розуміла відповідач та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи заяву у 2005 року, або 25.01.2011 року. Позивачем не надано доказів погодження з відповідачем розміру кредитного ліміту, розміру відсотків, строку повернення кредиту, розміру пені, штрафу та іншої відповідальності. Відповідачкою заперечується проти стягнення тіла кредиту в розмірі 37346,18 грн., оскільки Позивач заявляє про початок перебігу строку виникнення заборгованості у відповідача з 25.01.2011 року, але згідно наданих виписок до позовної заяви існує заборгованість станом на: 04.02.2011 року по картці 4724 в розмірі 4891,55 грн. та 31.01.2011 по картці 5602 в розмірі 5051,84 грн. Тобто загальна сума розмірі 9943,39 грн. (4891,55 + 5051,84) не може бути зарахована до тіла кредиту. Відповідно до розрахунку заборгованості згідно даними Інтернет сайту «Приват 24» сторінки ОСОБА_1 , Відповідачкою за період з 25.01.2011 року по 10.02.2019 року отримано 67323,76 грн., а сплачено 116 055,34 грн., тобто існує переплата в розмірі 48731,58 грн., яка утворилась після внесення коштів особисто Відповідачкою та безпідставного списання Позивачем всіх коштів з усіх рахунків Відповідачки відкритих у Позивача.

Справа розглядається в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Сторони повідомлені про дату розгляду справи рекомендованою кореспонденцією наданий час для подання відзиву та заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно до ст.1055 ЦК України для кредитного договору обов`язкова письмова форма. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Судом встановлено, що в 2005 році ОСОБА_1 стала клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк», ідентифікувалась та ознайомилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг, підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк», згідно якої отримала карту «Універсальна».

Протягом дії договору до програмних комплексів банку внесені ряд змін, наслідком чого стало оновлення умов кредитування у зв`язку із чим 25.01.2011 року ОСОБА_1 пройшла повторну ідентифікацію та підписала анкету-заяву про приєднання до нових Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом Банку від 06.03.2010 року. 12.02.2013 року Відповідачці була перевипущена кредитна карта «Універсальна Gold».

25.01.2011 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписала Заяву № б/н, згідно якої отримала кредит у розмірі 16500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

На підтвердження умов кредитування, позивачем надано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів льотного періоду», Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, Витяг «Про внесення змін в договірну базу по споживчому кредитуванню та в депозитні договори (в частині погашення заборгованості за рахунок депозитів».

Відповідно до Статуту АТ КБ «ПриватБанк» в новій редакції, за рішенням Єдиного акціонера Банку від 14.08.2019 р. № 14360570 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК». Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» є правонаступником всіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» .

Позивач зазначив, що у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов`язання за договором і надав відповідачу суму кредиту. А відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 10.02.2019 року має заборгованість 98768,73 грн., яка складається з наступного: 37346,18 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 16720,71 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 39422,38 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 100,00 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 4679,46 грн. - штраф (процентна складова), що підтверджується Розрахунком заборгованості та Випискою з рахунку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

В статті 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті до ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

На підставі ст. ст. 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики і позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не виконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У Анкеті-заяві ОСОБА_1 від 25.01.2011 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг процентна ставка не зазначена, як і не зазначено розміру (кредитного ліміту), яку заявник бажав отримати за цією заявою.

Також, у вказаній заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, звертаючись з позовом, просив стягнути складові заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, а також штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі розмір і порядок нарахування заборгованості, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 25.01.2011 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Повна версія Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач по справі, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 провадження 14-131цс19.

Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника є аналітичним документом банку, складений в односторонньому порядку і не погоджений з відповідачем, тому не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу. Належних і допустимих доказів заборгованості у відповідача у розумінні положень ст.9 Закону України «Про бухгалтерськийоблік та фінансовузвітність в Україні» позивач, при наявності процесуальної можливості, до суду не надав.

При цьому, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 25.01.2011 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Наданий Відповідачкою розрахунок суд приймає до уваги як доказ, оскільки він зроблений з Виписки зі сторінки сайту Позивача, яка належить ОСОБА_1 . Виписка містить данні, які вносяться банком, а користувач не має можливості втручання до таких даних . Отже рух коштів за таким рахунком суд визнає погодженим з Відповідачкою, оскільки Позивачем не надано заперечень проти такого розрахунку.

Судом встановлено, що сума боргу за період з 25.01.2011 року частково погашалась Відповідачкою особисто. Також Позивачем в односторонньому порядку проводилось автоматичне погашення простроченої заборгованості на погашення заборгованості по кредиту з рахунків, відкритих в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 .. Так за період з 25.01.2011 року по 10.02.2019 фактично сума отриманих кредитних коштів склала 67323,76 грн. Але за цей же період загальна сума повернення склала 116 055,34 грн. Однак внесені Відповідачкою кошти, на погашення кредиту, Позивачем фактично зараховувались на списання відсотків за використання кредитного ліміту, а також пеню за прострочку по кредиту на суму більше 100,00 грн.

Оскільки Позивачем не надано доказів домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, такі кошти списані безпідставно. А отже фактично Відповідачкою сума внесених коштів перевищує суму отриманих коштів на 48731,58 грн.

Ухвала суду про зобов`язання АТ КБ «Приватбанк» надати для огляду оригінали документів кредитної справи ОСОБА_1 не виконана. Суд відкладав розгляд справи та надав додатковий час позивачу, на його посилання, що Позивачу необхідний час для підготовки такого матеріалу. Однак оригінали документів, так і не були надані до суду, та не повідомлено суд про причини невиконання ухвали суду. Отже Позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у Відповідачки заборгованості у розмірі вказаному у розрахунку.

Таким чином, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку повернуті АТ КБ «Приватбанк», позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, не підлягають стягненню на користь Позивача судові витрати.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволені позову Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_10 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.03.2021 року.

Суддя: Баруліна Т. Є.