Рішення № 95955081, 29.03.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5570/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року м.Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої судді Бєлостоцької О.В.,

за участі секретаря Теліціної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ «Українська залізниця», в якому зазначила, що перебувала у трудових відносинах із відповідачем по справі, 29 червня 2017 року була звільнена відповідно до ст.38 КЗпП у зв`язку з виходом на пенсію за віком. На день її звільнення відповідач мав перед нею заборгованість із заробітної плати в розмірі 35377 гривень 79 копійок, яка була стягнута з АТ «Українська залізниця» на її користь рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 лютого 2020 року. Зазначена сума складається із заборгованості по заробітній платі за 2016 рік і розмірі 10501грн 72 коп, з якої вже утримані податки та із заборгованості по заробітній платі за 2017 рік в розмірі 24876 грн 07коп. Відповідач по справі, виконуючи в добровільному порядку зазначене вище судове рішення, 23 жовтня 2020 року перерахував на її користь заборгованість по заробітній платі в загальному розмірі 30526 гривень 95 копійок (з урахуванням утриманих податків та обов`язкових платежів).

Позивачка ОСОБА_1 просить:

-стягнути з АТ «Українська залізниця» на її користь компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати в сумі 10069 гривень 27 копійок.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що підтримує заявлені позовні вимоги.

Представник АТ «Українська залізниця» в судове засідання не з`явився, надав письмові пояснення, в яких просив розглянути справу за його відсутності та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

З наданих представником АТ «Українська залізниця» письмових пояснень вбачається, що відповідач не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 , обґрунтовуючи свою позицію тим, що відповідач був позбавлений можливості виконати приписи ст.116 КЗпП України в частині нарахування заробітної плати та сплати належної позивачці від підприємства суми, провести остаточний розрахунок з нею з незалежних від нього причин, оскільки виконання відповідачем своїх обов`язків, передбачених ст.ст.47,83,115,116 КЗпП України унеможливлено форс-мажорними обставинами, що підтверджується висновком Торгово-промислової палати України № 126/2/21-10.2 від 16 січня 2018 року.

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових правовідносинах із відповідачем по справі, працювала прибиральником службових приміщень гуртожитку станції Дебальцеве виробничого підрозділу «Ясинуватське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», що підтверджується копією трудової книжки. 29 червня 2017 року позивачка звільнена згідно ст.38 КЗпП України у зв`язку з виходом на пенсію за віком (а.с.8-11).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 938 змінено тип та найменування відповідача по справі на акціонерне товариство «Українська залізниця».

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

У рішенні Конституційного суду України від 15 жовтня 2013 року № 9 рп/2013 зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати, ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Порядок та підстави компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати регулюється Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», з метою реалізації якого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Отже, для обчислення компенсації необхідні відомості про нарахований, але не виплачений особі дохід за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів).

Щодо стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати за березень-червень 2017 року суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області по цивільній справі № 233/7164/19 від 03 лютого 2020 року, яке набрало законної сили 06 березня 2020 року (а.с.4-5),з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість із заробітної плати у загальному розмірі 35377 гривень 79 копійок (без утримання обов`язкових податків та зборів).

Як вбачається з мотивувальної частини вказаного рішення, стягнута з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 35377 гривень 79 копійок складається із :

- заборгованості за 2016 рік в розмірі 10501грн 72 коп (13865грн 72 коп -3364 грн);

- заборгованості за період з березня по липень 2017 року в розмірі 24876грн 07 коп.

З досліджених судом розрахункових листів вбачається, що за період з березня 2017 року по червень 2017 року позивачці була нарахована заробітна плата:

за березень 2017 року нараховано 2760,74 грн, сума до виплати - 2195,30 грн,

за квітень 2017 року нараховано 1713,42 грн, сума до виплати -1362,49 грн,

за травень 2017 року нараховано 1713,42 грн, сума до виплати - 1362,49 грн,

за червень 2017 року нараховано 18688,49 грн, сума до виплати 15032,09 грн.

Загальний розмір нарахованої заробітної плати за період з березня 2017 по червень 2017 року становить – 24876 гривень 07 копійок, до виплати – 19952 гривень 37 копійок (а.с.27).

Стягнуту за судовим рішенням заробітну плату в загальному розмірі 35377 гривень 79 копійок, до якої також увійшла заборгованість за березень-червень 2017 року, відповідач перерахував на користь ОСОБА_1 23 жовтня 2020 року (а.с.11 на звороті).

У зв`язку з порушенням відповідачем строків виплати заробітної плати за період часу з березня по червень 2017 року більше, ніж на один місяць, з нього на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню компенсація втрати частини грошових доходів за цей період часу, виходячи з наступних розрахунків:

-за березень 2017 року - 2195 грн 30коп х 0,27 =592 грн 73коп;

-за квітень 2017 року – 1362 грн 49коп х 0,259 = 352 грн 88коп;

-за травень 2017 року - 1362 грн 49коп х 0,243 = 331 грн 09коп;

-за червень 2017 року - 15032 грн 09коп х 0,223 = 3352грн 16коп.

Загальна сума компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати за період часу з березня по червень 2017 року, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1 за зазначений вище період часу становить 4628грн 86коп.

Щодо стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати заробітної плати за 2016 рік суд дійшов наступних висновків.

Листом від 09 жовтня 2019 року № НГК-18-Щ 293 АТ «Українська залізниця» повідомило позивачку по справі про те, що розмір заборгованості по заробітній платі за час роботи в ДП «Донецька залізниця» за період часу з лютого по серпень 2016 року, яка була передана структурному підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень», становить 12453 грн 26 коп. Станом на 01 жовтня 2019 року сума в розмірі 3364грн 00коп перерахована на їх користь, залишок заборгованості складає 9089 грн 26 коп (а.с.45 на звороті).

З наданої позивачкою зведеної відомості на виплату заборгованості по ДП «Донецька залізниця» вбачається, що станом на 01 жовтня 2019 року заборгованість становить 9089 гривень 26 копійок (зазначена як сума до видачі, тобто з урахуванням вже утриманих податків та обов`язкових платежів (а.с.45).

З платіжних відомостей № 92-2, № 92-2/2 вбачається, що АТ «Українська залізниця» сплатило на користь позивачки по справі заборгованість за лютий-червень 2016 року : 25 листопада 2016 року в розмірі 1682 грн 00коп, 21 лютого 2017 року в розмірі 1682 грн 00коп, а всього – 3364грн 00коп (а.с.13-14).

Залишок від загальної суми заборгованості за 2016 рік сплачено на користь позивачки 23 жовтня 2020 року.

З досліджених вищенаведених доказів суд позбавлений можливості встановити розмір заборгованості по заробітній платі за кожний місяць 2016 року окремо.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та запропоновано виправити недоліки, а саме конкретизувати обставини, якими вона обґрунтовує позовні вимоги в частині стягнення компенсації втрати заробітної плати за 2016 рік, зазначивши конкретні місяці 2016 року, за які утворилась заборгованість в загальному розмірі 10501 гривня 00 копійок, інформацію про розмір нарахованої заробітної плати за кожний місяць (з урахуванням обов`язкових податків та зборів та без їх урахування).

Позивачка ОСОБА_1 на виконання зазначеної ухвали суду надала письмову заяву, в якій виклала свої міркування з приводу наведених в ухвалі суду обставин та навела розрахунок, пославшись, крім того на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у цивільній справі від 03 лютого 2020 року (а.с.21-22).

В письмовій заяві позивачка зазначала про відсутність у неї розрахункових листів за 2016 року, проте клопотання про витребування доказів судом відповідно до ст.84 ЦПК України не заявляла.

Суд зауважує, що рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 лютого 2020 року у цивільній справі № 233/7164/19 не містить відомостей про заборгованість відповідача перед позивачкою по заробітній платі за 2016 рік помісячно (з урахуванням обов`язкових податків та зборів та без їх урахування).

З наданих позивачкою зведеної відомості на виплату заборгованості та листа від 09 жовтня 2019 року № НГК- 18-Щ-293, також неможливо достовірно встановити період, за який виникла заборгованість по заробітній платі за 2016 рік та її розмір за кожний місяць окремо.

Індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-7 не можуть бути застосовані судом для обчислення компенсації, зважаючи на те, що них зазначаються сума фактичного заробітку/доходу без утриманих податків та інших обов`язкових платежів; до того ж відомості за формою ОК -7 відносно ОСОБА_1 взагалі не містять інформації про нарахування заробітної плати з березня по вересень 2016 року (а.с.52-53).

Суд не погоджується з наданим позивачкою розрахунком компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків сплати заробітної плати за 2016 рік (а.с.12), оскільки застосовані нею при обчисленні первинні дані про розмір заборгованості за кожний конкретний місяць 2016 року документально не підтверджуються, отже носять характер припущень.

Суд позбавлений можливості самостійно здійснити розрахунок компенсації у зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження розміру нарахованої заробітної плати за кожний місяць 2016 року окремо.

Оскільки позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати за 2016 рік, в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача на користь позивачки компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати за березень-червень 2017 року у загальному розмірі 4628 гривень 86копійок.

Зазначена сума компенсації втрати частини грошових доходів підлягає виплаті позивачці за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, що відповідно до ст. 14.1.180, ст. 18, ст. 162.1.3, ст. 168 Податкового кодексу України є обов`язком податкового агента, яким є відповідач.

Суд відхиляє як неспроможні посилання відповідача на науково-правовий висновок Торгово-промислової палати №126/2/21-10.2 від 16 січня 2018 року (а.с.69-85), оскільки відповідно до правових висновків Верховного Суду України, які викладені у постановах Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 21.05.2014 року у справі № 6-43цс14, від 14.12.2016 року у справі № 428/7002/14-ц, зазначено, що згідно ст. 34 Закону України «Про оплату праці, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. ст.ст.4,19,259,263, 264, 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати за період часу з березня по червень 2017 року у зв`язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 4628 (чотири тисячі шістсот двадцять вісім) гривень 86 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Зобов`язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" при виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 4628 гривень 86 копійок утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в дохід держави судовий збір у розмірі 386 (триста вісімдесят шість) гривень 52 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 01 квітня 2021 року.

Суддя