Ухвала суду № 95953751, 01.04.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20075/20

Провадження 2/127/3240/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого – судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Поливаній Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсною та скасування приватизації квартири, про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсною та скасування приватизації квартири, про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло.

До суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову по даній цивільній справі, у якій відповідач просив вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про визнання недійсною та скасування приватизації квартири, про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло щодо квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для визнання приватизації незаконною, позивач зазначає здійснення приватизації спірної квартири з порушенням вимог законодавства, оскільки він в даній квартирі не проживає тривалий час і заяву на приватизацію квартири не подавав. Відповідачі є співвласниками вище вказаної на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10.02.2004 року, зареєстрованого КП «Вінницьким обласним об`єднаний бюро технічної інвентаризації» на праві приватної власності за №37/53395.

Відповідач ОСОБА_1 по даній справі не заперечує проти задоволення позову, оскільки приватизацією спірної квартири займався безпосередньо він, як головний квартиронаймач і заяву на приватизацію квартири від імені позивача під час приватизації писав саме він, оскільки вважав, що усі зареєстровані в квартирі члени сім`ї мають право на участь у приватизації квартири.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 09.03.2021 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24.09.2020 року про забезпечення позову у даній справі за заявою ОСОБА_2 скасовано, за апеляційною скаргою третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_5 .

З документів, наданих третьою особою на стороні відповідача ОСОБА_5 разом з апеляційною скаргою відповідачі дізналися, що постановою головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Хмельницький) Макушинського Ю.І. від 17.09.2020 року майно у виді 1/4 частки квартири по АДРЕСА_1 передано у власність ОСОБА_5 в рахунок погашення ОСОБА_2 суми боргу згідно виконавчого листа №127/18076/16-ц, виданого 15.01.2019 року Вінницьким міським судом.

Таким чином, оформлення ОСОБА_5 в подальшому права власності на ј спірної квартири потягне за собою порушення прав співвласників спірної квартири, які є відповідачами у даній справі і ускладнить в подальшому або унеможливить поновлення прав або інтересів не тільки позивача, але і відповідачів. При таких обставинах, є всі підстави вважати, що у випадку не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, тому відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою про забезпечення позову.

Відповідно до частини першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Згідно роз`яснень у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору, реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам та не порушення прав третіх осіб.

Згідно предмету і змісту заявленого ОСОБА_2 позову встановлено, що позивач просить визнати недійсною та скасувати приватизацію квартири, визнати недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради, визнання недійсним свідоцтво про право власності на житло щодо квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки позивач вважає, що права на 1/4 частку даної квартири він не має і процес приватизації квартири проходив без згоди позивача, який на той момент в даній квартирі не проживав.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.11.2020 року залучено ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсною та скасування приватизації квартири, про визнання неправомірним та скасування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27.04.2017 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_5 борг за договором позики (а.с. 2-35 матеріалів оскарження ухвали суду від 24.09.2020р.). Вказане рішення суду набрало законної сили.

При цьому державним виконавцем виконано дії для виконання рішення суду в рахунок погашення боргу, а саме постановою відкрито виконавче провадження по вказаному рішенні та накладено арешт на ј частки квартири позивача.

Стаття 129 Конституції України та стаття 14 ЦПК України передбачають обов`язковість виконання судового рішення.

Тобто на даний час рішення суду не виконано.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У заяві про забезпечення позову відповідач ОСОБА_1 вказував, що оформлення ОСОБА_5 в подальшому права власності на ј частку спірної квартири потягне за собою порушення прав співвласників спірної квартири, які є відповідачами у даній справі і ускладнить в подальшому або унеможливить поновлення прав або інтересів не тільки позивача, але і відповідачів.

При цьому, у заяві про забезпечення позову відповідач ОСОБА_1 не зазначив обставин, які б свідчили про існування реальної загрози порушення прав співвласників спірної квартири, які є відповідачами по справі та невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсною та скасування приватизації квартири, про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, а також що обраний відповідачем захід забезпечення позову: заборона суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є співмірним із заявленими позивачем ОСОБА_2 позовними вимогами.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 не надав доказів, що вчиняються дії по відчуженню ј частки спірної квартири, яка належить позивачу ОСОБА_2 або якісь інші обставини, які б мали правове значення для вирішення даного питання.

Виходячи з наведених положень закону, та з обставин, зазначених позивачем у своїй позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, суд прийшов до висновку, що обраний відповідачем вид заходу забезпечення позову не відповідає предмету спору, оскільки позивач просить визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради, визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло щодо квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , то у разі задоволення позову, після набрання рішенням суду законної сили, ні позивач, ні відповідач ОСОБА_1 не набудуть права власності на спірну квартиру, відносно якої відповідач ОСОБА_1 просить заборонити вчиняти реєстраційні дії, а взагалі будуть позбавлені права власності на спірну квартиру.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, про які просить відповідач ОСОБА_1 , ніяким чином не утруднить виконання можливого рішення суду про задоволення позову про визнання недійсною та скасування приватизації квартири, про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло

З огляду на вище викладене, у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153, 260, 261 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсною та скасування приватизації квартири, про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана сторонами протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: