
Провадження № 2/537/441/2021
Справа № 537/4737/20
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.03.2021 року м. Кременчук
Суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком, –
в с т а н о в и в :
ТОВ «Житлорембудсервіс» звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просив стягнути заборгованість за надані послуги з управління багатоквартирним будинком.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «Житлорембудсервіс» є управителем багатоквартирних будинків м. Кременчук, зокрема за адресою: АДРЕСА_1 , де надає послугу з управління та забезпечує належне утримання спільного майна та прилеглої території. Офісне приміщення площею 195,8 м2 у вказаному багатоквартирному будинку – належить на праві власності ОСОБА_1 . Проте відповідач ОСОБА_1 не оплачує ТОВ «Житлорембудсервіс» отримані послуги з управління багатоквартирним будинком, тому за період з 01.08.2018 року по 23.12.2020 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість в розмірі 19791,17 грн. Відповідно до положень ст.625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання, ТОВ «Житлорембудсервіс» просив стягути з ОСОБА_1 також індекс інфляції в розмірі 1108,60 грн., 3% річних в розмірі 720,05 грн. За таких обставин ТОВ «Житлорембудсервіс» звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука за захистом своїх майнових прав, обґрунтовуючи підсудність справи положеннями ч.1 ст.27 ЦПК України, оскільки відповідач ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання в Крюківському районі м. Кременчука.
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що позов подано до Крюківського районного суду м. Кременчука з порушенням правил підсудності, а тому його необхідне направити за підсудністю до іншого суду з наступних підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі – Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил предметної та суб`єктної юрисдикції, інстанційної юрисдикції та територіальної юрисдикції (підсудності).
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В ст. 30 ЦПК України встановлено виключну підсудність деяких позовів. Зокрема, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
ВП ВС у постанові від 16.02.2021 року у справі №911/2390/18 висловлена правова позиція, що нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами – сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення. Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.
Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі №910/10647/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 року у справі №911/2390/18 вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.
Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування (управління) нерухомим майном, поширюються норми виключної підсудності спорів, що виникли з приводу нерухомого майна.
Предметом спору у справі, що розглядається, є заборгованість з оплати послуг управління багатоквартирним будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , власником офісного приміщення площею 195,8 м2 в якому є ОСОБА_1 .
Оскільки спір у цій справі виник з приводу об`єкта нерухомого майна, то відповідно до вимог ч.1 ст.30 ЦПК України мав би розглядатись судом за місцезнаходженням майна.
Відповідно до правил виключної підсудності, такий позов пред`являється за місцезнаходженням майна в Автозаводському районі м. Кременчука Полтавської області, що відноситься до територіальної юрисдикції Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 ст. 31 ЦПК України встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п.1 ч.1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше 5 днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги – не пізніше 5 днів після залишення її без задоволення.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про наявність підстав для передачі вказаної справи за виключною підсудністю, визначеною ч.1 ст.30 ЦПК України, до належного суду, а саме до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.
Згідно положень ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст.ст. 30, 31, 32, 352, 353 ЦПК України, суддя
у х в а л и в :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлорембудсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком – передати за підсудністю до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги – не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Крюківського районного суду
м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.
Судове рішення № 95951775, Крюківський районний суд м. Кременчука було прийнято 26.03.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 537/4737/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: