Вирок № 95950873, 31.03.2021, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/1666/20

Провадження по справі№ 1-кп/276/97/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Збаражського А.М., з участю:

секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

прокурора Букати І.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Мануйлова Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Хорошів кримінальне провадження № 12020060140000234 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Солодирі, Хорошівського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, одруженого, не має на утриманні дітей та інших осіб, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України -

та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Солодирі, Хорошівського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2 , громадянина України, непрацюючого, не одруженого, не має на утриманні дітей та інших осіб, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України -

В С Т А Н О В И В:

12.09.2020 близько 10 год. 00 хв. у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебували на відкритій польовій ділянці території, розташованої на відстані 500 м. на схід від с. Солодирі Хорошівського району Житомирської області, виник спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення дерев`яних піддонів, розташованих на вказаній території, належних Товариству з обмеженою відповідальністю «АПІСТАР».

Реалізовуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, у вказаний день, час та місці, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заздалегідь не розподіляючи між собою ролі, наблизились до ділянки польової місцевості, на якій розміщувались дерев`яні піддони ТОВ «АПІСТАР», розташованої на відстані 500 м. на схід від с. Солодирі Хорошівського району Житомирської області, та після чого переконавшись у тому, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає та вони не будуть поміченими з боку власника та іншими особами, силою рук помістили на гужову повозку, належну ОСОБА_1 , яку останній заздалегідь підготував для полегшення вчинення крадіжки, 41 (сорок один) дерев`яний піддон, вартістю 4100 грн. 00 коп., належні ТОВ «АПІСТАР».

В подальшому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із викраденим майном залишили місце злочину, та викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, а саме зберігали їх за місцями власного проживання до моменту їх вилучення працівникам поліції.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заподіяли ТОВ «АПІСТАР» майнову шкоду на загальну суму 4100 грн. 00 коп.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як кримінальне правопорушення, яке виразилось у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як кримінальне правопорушення, яке виразилось у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

31.03.2021 року між представником потерпілого ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 та між представником потерпілого Мануйловим Дмитром Геннадійовичем і ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 468, 469, 471, 473, 474 КПК України укладено угоди про примирення, відповідно до яких обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повністю визнали свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, а потерпілий не має до них жодних претензій. Крім того, сторони погоджуються на призначення узгодженого між ними покарання обвинуваченому ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України, у виді обмеження волі на строк 2 роки із звільненням від покарання з іспитовим строком, на підставі ст. 75 КК України.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі визнали свою вину, щиро розкаялись, підтримали угоди, укладені з представником потерпілого, просили затвердити угоди.

Представник потерпілого Мануйлов Дмитро Геннадійович в судовому засіданні угоди підтримав у повному обсязі, просив їх затвердити.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що укладені угоди про примирення відповідають нормам КПК України та не заперечив проти затвердження їх судом.

Розглядаючи питання про затвердження угод про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

У відповідності до ч.3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 цілком розуміють права, визначені абзацами 1-4 п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даних угод, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угод судом.

Також судом з`ясовано, що представник потерпілого ОСОБА_3 цілком розуміє наслідки затвердження угод, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, що передбачені в угодах.

Суд приходить до висновку, що дані угоди відповідають вимогам КПК України, можуть бути затверджені і може бути ухвалений вирок, оскільки умови угод не суперечать нормам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угод не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угод було добровільним, є очевидна можливість виконання обвинуваченими взятих на них зобов`язань, встановлені фактичні підстави для визнання винуватості.

Цивільний позов по справі не заявлено, процесуальні витрати відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування не застосовувалися, а тому зазначені питання судом не вирішуються.

Питання щодо речових доказів, суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 314, 373, 374, 375, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 31.03.2021 року про примирення, укладену між представником потерпілого Мануйловим Дмитром Геннадійовичем з однєї сторони та обвинуваченим ОСОБА_1 з іншої сторони.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання за цим законом у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, а саме:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Затвердити угоду від 31.03.2021 року про примирення, укладену між представником потерпілого Мануйловим Дмитром Геннадійовичем з однєї сторони та обвинуваченим ОСОБА_2 з іншої сторони.

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання за цим законом у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, а саме:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речові докази: 41 (сорок один) дерев`яний піддон, який повернутий під розписку представнику потерпілого Мануйлову Дмитру Геннадійовичу, залишити йому за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя А.М. Збаражський