Вирок № 95947105, 01.04.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

01.04.2021 Єдиний унікальний номер 205/3109/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Тауса М.М.

за участю секретаря - Кожемяка Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020040690000728 відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, має середньо-технічну освіту, офіційно не працевлаштований, неодружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

за участю учасників судового провадження:

прокурора Єрух С.В.,

потерпілого ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката Горб Ю.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 , 14.03.2020 року близько 16-00 години знаходився поблизу магазину, що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Свободи, буд. 91, де у нього виник конфлікт з ОСОБА_3 . В ході якого у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Так, ОСОБА_1 , реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, знаходячись у вказаному місці та час, визначив знаряддям вчинення злочину власний ніж, який мав при собі. Після чого, ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи та свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, тримаючи вищевказаний ніж у правій руці наніс ним один удар в область живота ОСОБА_3 .

В результаті завданого удару, ОСОБА_1 своїми злочинними діями спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого сліпого колото-різаного поранення черевної порожнини, що починається раною в лівій клубовій області, ушкоджуючи по своєму ходу шкіру, підшкірно- жирову клітковину, м`язи, проникає в черевну порожнину, ушкоджуючи по своєму ходу бокову стінку аорти, сальникову сумку, задню стінку шлунка в пілоричному відділі та сліпо закінчується в порожнині шлунка, що призвело до розвитку внутрішньочеревної кровотечі з утворенням позачеревної гематоми, та має направлення ранового каналу спереду назад, зліва направо, та дещо знизу вверх, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 , які виразилися у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, кваліфікуються за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення визнав частково та суду пояснив, що 14 березня 2020 року приблизно о 13-00 або 14-00 години він зайшов до приміщення магазину, який розташований у м. Дніпро по пр. Свободи, 91, щоб випити кави. У вказаному магазині він зустрів потерпілого ОСОБА_3 , з яким раніше був знайомим, оскільки працював на одному підприємстві та який перебував у зазначеному магазині разом зі своїми товаришами і розпивав там спиртні напої. Побачивши, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння та ведуть себе голосно він зробив їм зауваження, після чого попрощався з потерпілим та відійшов до іншого столика. Надалі, потерпілий ОСОБА_3 підійшов до нього та наніс йому один удар кулаком в обличчя, після чого їх розтягнули люди, які перебували у приміщенні та вони вийшли на вулицю, щоб з`ясувати стосунки. Виходячи на вулицю попереду йшов він, ОСОБА_1 , за ним потерпілий ОСОБА_3 та його товариші. Вийшовши на вулицю та відійшовши близько п`яти метрів від магазину він, ОСОБА_1 , вирішив дістати ніж, який він носив із собою, для того щоб налякати потерпілого та його товаришів. В цей момент на нього почав бігти потерпілий ОСОБА_3 , який налетів на нього та потім впав на землю, при цьому він не мав наміру наносити удар ножем потерпілому, а хотів його лише налякати. Надалі, підійшовши до потерпілого він побачив поранення у нього в області живота з правої сторони, при цьому його товариші почали висловлювати йому погрози та він покинув місце події. Через деякий час, він вирішив позбавитися ножа, у зв`язку з чим, у нічний час цього ж дня прийшов до Кайдацького мосту у м. Дніпро де приблизно з середини мосту викинув ніж у річку Дніпро.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини, вина ОСОБА_1 , підтверджується наступними дослідженими у судовому засіданні доказами.

Допитаний в судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що 14 березня 2020 року близько 14-00 або 15-00 години він перебував разом зі своїми товаришами ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у приміщенні магазину, що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. свободи, 91, де вживали алкогольні напої, а саме горілку. В цей час до приміщення магазину зайшов обвинувачений ОСОБА_1 , який підійшов до нього для привітання, при цьому у його правій руці він побачив ніж, який останній поклав до карману. Поспілкувавшись деякий час обвинувачений вийшов з магазину, а він залишився у магазині, де продовжив вживати горілку. Через деякий час обвинувачений знову повернувся до магазину, та підійшов до потерпілого з питанням щодо придбання наркотичних засобів, на що потерпілий відповів йому відмовою. Зазначена розмова відбувалася на вулиці. Через деякий час зайшовши до магазину, потерпілий ОСОБА_3 побачив конфлікт між його товаришами та обвинуваченим. Підійшовши до обвинуваченого він запитав його, що трапилося, на що почув нецензурну лайку, після чого вдарив ОСОБА_1 долонею по обличчю з метою його заспокоїти. Надалі обвинувачений запропонував вийти на вулицю та направився до виходу першим, а за ним він, ОСОБА_3 . Не встигши повністю вийти з приміщення магазину він, потерпілий ОСОБА_3 , відчув удар, який наніс обвинувачений, у ліву сторону живота якимось гострим предметом, після чого він зробив ще один крок, підняв футболку та побачив, що із живота пішла кров. Надалі він погано пам`ятає, що відбувалося. У зв`язку з отриманням ножового поранення він, ОСОБА_3 , вимушений був тривалий час проходити лікування у закладі охорони здоров`я.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що 14 березня 2020 року він перебував у приміщенні магазину за адресою м. Дніпро, пр. Свободи, 91 разом зі своїми товаришами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , де вони вживали алкогольні напої. Через деякий час до них підійшов потерпілий ОСОБА_3 та вони продовжили разом вживати алкогольні напої. Близько 15-16 години до магазину зайшов обвинувачений, у якого виник конфлікт з ОСОБА_9 . З метою його заспокоїти потерпілий ОСОБА_3 вдарив його долонею по обличчю, від чого обвинувачений відскочив до телевізора. В цей час, ОСОБА_7 тримав його рукою, а інші його товариші тримали потерпілого, щоб не відбулася бійка. Потім, всі разом вийшли на подвір`я. Вийшовши на вулицю ОСОБА_7 побачив потерпілого ОСОБА_3 , який сидів навпочіпки та повідомив, що його поранили. Надалі, він побачив обвинуваченого, який вже перебував на зупинці та побіг за ним, проте наздогнати його не зміг та повернувся назад, де побачив, що потерпілого вже немає та залишився очікувати на працівників поліції.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що 14 березня 2020 року він перебував у кафе по пр. Свободи, 91 у м. Дніпро, де разом зі своїми друзями вживали алкогольні напої. Близько 16-00 години до кафе зайшов обвинувачений та приєднався до них. Неподалік сиділи троє невідомих йому чоловіків, з одним із яких у ОСОБА_1 розпочався конфлікт, після чого продавець вигнав їх на вулицю. Першим вийшов ОСОБА_1 , за ним молодий чоловік, потім інші. Вийшовши на вулицю, з метою подивитися, що буде відбуватися, ОСОБА_8 побачив, як обвинувачений ОСОБА_1 наніс потерпілому один удар в область живота, після чого останній присів, а обвинуваченого намагалися затримати, проте він втік.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що не пам`ятає точно коли у березні 2020 року перебував разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та потерпілим ОСОБА_3 у кафе по пр. Свободи у Новокодацькому районі, де вживали алкогольні напої. Згодом, до них підійшов обвинувачений та почав щось казати, при цьому наглядно демонстрував ніж, який перебував у нього в руці. Що саме казав обвинувачений він не почув, та в цей час до столику підійшов потерпілий ОСОБА_3 , який виходив на вулицю. В ході спілкування потерпілий ОСОБА_3 ударив обвинуваченого кулаком в обличчя, після чого продавці попросили всіх вийти на вулицю. Першим вийшов потерпілий, за ним обвинувачений та інші. Вийшовши на вулицю, він побачив, що потерпілий почав присідати на землю та тримався руками за живіт, проте що саме трапилося та хто наніс удар він не бачив. Надалі, обвинувачений почав тікати та його намагалися наздогнати, проте він втік. Повернувшись назад, він побачив, що потерпілого вже забрала швидка допомога, після чого вони розійшлись.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що 14 березня 2020 року він перебував разом зі своїми товаришами ОСОБА_8 та ОСОБА_1 у кафе по пр. Свободи, 91 у м. Дніпро , де вживали алкогольні напої. В ході перебування у закладі у ОСОБА_1 відбувся конфлікт із чоловіком з сусіднього столика, після чого всі вийшли на вулицю. Першим вийшов його знайомий ОСОБА_1 , за ним потерпілий та інші. Вийшовши на вулицю він побачив, як обвинувачений наніс удар в живіт потерпілому та почав тікати, після чого його намагалися наздогнати. Приблизно через 20-30 хвилин на місце події приїхала швидка допомога та забрала потерпілого.

Окрім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення при вищевикладених обставинах підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:

- протоколом огляду місця події від 14.03.2020 року з фото-таблицею до нього, відповідно до якого 14.03.2020 року в період часу з 17-50 години до 18-10 години слідчим СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Паламарчуком О.П. в ході проведення огляду в приміщенні коридору приймального відділення на першому поверсі КНП «Державної клінічної лікарні швидкої медичної допомоги», що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Антоновича, 65, було отримано від гр. ОСОБА_12 одяг, а саме: спортивну кофту з капюшоном синього кольору з сірими вставками, спортивні штани синього кольору, кофту чорного кольору спереду із біло-сірою вставкою, на якій з лівої передньої сторони в нижній частині мається поріз зі слідами речовини бурого кольору, шорти чорного кольору з синіми смугами по боках, кепку чорно-сірого кольору, два чоботи чорного кольору, які належать ОСОБА_3 , які було запаковано до паперового конверту;

- протоколом огляду місця події від 14.03.2020 року та фото-таблицею до нього, відповідно до якого було оглянуто ділянку місцевості за адресою: м. Дніпро, пр. Свободи, 91 на якій розташована одноповерхова будівля, в якій знаходиться магазин. Вхід до приміщення здійснюється через металеві двері. Ліворуч від входу розташований банкомат. Праворуч та ліворуч від дверей розташовані вікна. Ділянка напроти магазину асфальтована. Навпроти входу до магазину на відстані 15 метрів розташована проїзна частина;

- висновком експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи № 279 від 27.03.2020 року згідно якого, при дослідженні зразка крові потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

- висновком експерта № 320 від 15.04.2020 року з якого слідує, що згідно «Висновку експерта» відділення судово-медичної імунології № 279 від 27.03.2020: «При дослідження зразка крові потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0». Згідно «Висновку експерта» відділення судово-медичної імунології №280 від 27.03.2020: «При дослідження зразка крові підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження встановлена група АВ за ізосерологічною системою АВ0». В одному сліді на футболці потерпілого ОСОБА_3 , яку слідчий називає «кофтою чорного кольору спереду із біло-сірою вставкою» (об`єкт №1), встановлена наявність крові людини. Ще в декількох слідах на вказаній футболці (об`єкти №№2-5) знайдена кров, видова належність якої не встановлена. При серологічному дослідженні об`єкта №1, в ньому виявлений антиген А, що не виключає можливості утворення вказаного сліду за рахунок крові особи (осіб) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Оскільки видова належність крові в об`єктах дослідження №№2-5 не встановлена, тому групова належність її не визначалась. Оскільки слід об`єкта №1 міг бути утвореним за рахунок крові осіб з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0, тому не виключена можливість утворення його рахунок крові потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки кров його належить саме до вказаної групи. Оскільки в об`єкті №1 не був виявлений антиген В, який, як й антиген А, є групо специфічним для крові підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження , тому даних про присутність його крові в цьому сліді не отримано. Оскільки видова належність крові в об`єктах №№2-5 не встановлена, внаслідок чого групова належність її не визначалась, тому висловитись від кого саме можуть бути утворені вказані сліди, виявилось неможливим;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.04.2020 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_3 на фотознімку під номером три за сукупністю зовнішніх ознак (формою обличчя, розрізу очей, формою губ) впізнав особу, яка 14.03.2020 року близько 16-00 години знаходячись за адресою: м. Дніпро, пр. Свободи, 91 спричинила йому тілесні ушкодження шляхом нанесення удару ножом в область живота ліворуч. Згідно довідки до протоколу на фотознімку під номером три зображений ОСОБА_1

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.04.2020 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 на фотознімку під номером два за сукупністю зовнішніх ознак (формою обличчя, розрізу очей, формою губ) впізнав особу, яка 14.03.2020 року близько 16-00 години знаходячись за адресою: м. Дніпро, пр. Свободи, 91, спричинила ОСОБА_3 тілесні ушкодження. Згідно довідки до протоколу на фотознімку під номером два зображений ОСОБА_1

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.04.2020 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 на фотознімку під номером чотири за сукупністю зовнішніх ознак (формою обличчя, розрізу очей, формою губ) впізнав особу, яка 14.03.2020 року близько 16-00 години знаходячись за адресою: м. Дніпро, пр. Свободи, 91, спричинила ОСОБА_3 тілесні ушкодження. Згідно довідки до протоколу на фотознімку під номером чотири зображений ОСОБА_1

- висновком судово-медичної експертизи №1004е від 13.04.2020 року, відповідно до якого за даними наданої медичної документації та при огляді у потерпілого ОСОБА_3 виявлене тілесне ушкодження у вигляді рубця в лівій клубовій області (орієнтований на 1 та 7 годин стосовно умовного лімбу циферблату годинника, розташований на 9,0 см ліворуч від умовно серединної лінії тіла та на 101 см від підошовної поверхні стопи), що є наслідком загоєння проникаючого сліпого колото-різаного поранення черевної порожнини, що починається раною в лівій клубовій області, ушкоджуючи по своєму ходу шкіру, підшкірно-жирову клітковину, м`язи, проникає в черевну порожнину з ушкоджуючи по своєму ходу бокову стінку аорти, сальникову сумку, задню стінку шлунка в пілоричному відділі та сліпо закінчується в порожнині шлунка, що призвело до розвитку внутрішньочеревної кровотечі з утворенням позачеревної гематоми, та має направлення ранового каналу спереду назад, зліва направо, та дещо знизу вверх. Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження, можливо вказати, що воно спричинено незадовго до надходження на стаціонарне лікування в КНП «КЛШМД» ДМР (14.03.2020 року), тобто і в термін на який вказує обстежений та вказано в постанові. Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження, а також дані медичної документації, можливо вказати, що воно є колото-різаною раною, яка спричинена від одноразової механічної дії гострим предметом, який володів колюче-ріжучими властивостями, що діяв у напрямку спереду назад, зліва направо, та дещо знизу вверх, яким могло бути лезо ножа або інші предмети із аналогічними ріжучими властивостями, що підтверджується характером рани (краї рівні, кути гострі). Виявлене тілесне ушкодження спричинено від однієї механічної дії. За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно пункту 2.1.3 «к» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. № 6. Виявлене тілесне ушкодження знаходяться в анатомічно доступній ділянці для спричинення власноруч, але враховуючи характер виявлених тілесних ушкоджень, не характерне для утворення власною рукою. Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження, можливо вказати, що вони не суперечать механізму їх утворення на який вказує ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту за його участю від 10.04.2020 року;

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту з фото-таблицею до нього від 10.04.2020 року за участю потерпілого ОСОБА_3 , останній відтворив обставини спричинення йому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень 14.03.2020 року. Зокрема, під час даної слідчої дії ОСОБА_3 повідомив про обставини, які передували нанесенню йому тілесних ушкоджень та показав, що 14.03.2020 року приблизно о 16-00 години він перебував в приміщенні магазину за адресою: м. Дніпро, пр. Свободи, 91, де також перебував ОСОБА_1 . Надалі потерпілий ОСОБА_3 показав, як вони вдвох вийшли із зазначеного магазину, а саме ОСОБА_1 вийшов першим, за ним він, потерпілий ОСОБА_3 . Вийшовши на вулицю потерпілий ОСОБА_3 побачив, що ОСОБА_1 стоїть ліворуч від входу та показав, що коли він підійшов до ОСОБА_1 на відстань приблизно 30 см. останній наніс правою рукою один удар в область його живота ліворуч, проте чим саме він не бачив;

У відповідності до протоколу проведення слідчого експерименту від 15.04.2020 року за участю підозрюваного ОСОБА_1 , останній відтворив обставини події, які мали місце 14.03.2020 року за адресою: м. Дніпро, пр. Свободи, 91. ОСОБА_1 повідомив про те, що 14.03.2020 року близько 12-00 години він приїхав до магазину за зазначеною адресою, де купив каву. У лівому куті від входу в приміщення магазину стояли два столики, за якими сидів потерпілий ОСОБА_3 зі своїми знайомими. Надалі ОСОБА_1 показав, як він підійшов до нього щоб поспілкуватися та через деякий час підійшов до інших своїх знайомих. Потім ОСОБА_1 показав, як він стояв, а саме повернутий тулубом у правий бік та в цей момент з правої сторони до нього підбіг ОСОБА_3 , який наніс йому два удари підряд: перший кулаком лівої руки в область лобної частини праворуч, другий - кулаком правої руки в область лобної частини праворуч, після чого продавці магазину їх всіх вигнали на вулицю. Перебуваючи на вулиці підозрюваний ОСОБА_1 показав, що він попрямував прямо з виходу магазину в напрямок проїзної частини, після чого зупинився, дістав правою рукою з правої кишені куртки ніж, розкрив його і тримаючи його повернувся обличчям до магазину, ніж він тримав лезом вниз, в напрямку асфальту. Надалі ОСОБА_1 показав, що одразу як він повернувся на нього всім тулубом налетів потерпілий ОСОБА_3 , проте оскільки він був на емоціях, то не пам`ятає як саме тримав ніж. Надалі він побачив, що після зазначеної події потерпілий ОСОБА_3 стояв на колінах на асфальті, а він склав ніж та поклав його до правої кишені куртки та побіг в напрямку станції метро на пр. Свободи. Ніж він потім викинув у річку з Кайдацького мосту.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1040е від 21.04.2020 року, за даними наданої медичної документації та при огляді у потерпілого ОСОБА_3 виявлене тілесне ушкодження у вигляді рубця в лівій клубовій області (орієнтований на 1 та 7 годин стосовно умовного лімбу циферблату годинника, розташований на 9,0см ліворуч від умовно серединної лінії тіла та на 101 см від підошовної поверхні стопи), що є наслідком загоєння проникаючого сліпого колото-різаного поранення черевної порожнини, що починається раною в лівій клубовій області, ушкоджуючи по своєму ходу шкіру, підшкірно-жирову клітковину, м`язи, проникає в черевну порожнину з ушкоджуючи по своєму ходу бокову стінку аорти, сальникову сумку, задню стінку шлунка в пілоричному відділі та сліпо закінчується в порожнині шлунка, що призвело до розвитку внутрішньочеревної кровотечі з утворенням позачеревної гематоми, та має направлення ранового каналу спереду назад, зліва направо, та дещо знизу вверх.

Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження, можливо вказати, що воно спричинено незадовго до надходження на стаціонарне лікування в КНП «КЛШМД» ДМР (14.03.2020 року), тобто і в термін на який вказує обстежений та вказано в постанові. Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження, а також дані медичної документації, можливо вказати, що воно є колото-різаною раною, яка спричинена від одноразової механічної дії гострим предметом, який володів колюче-ріжучими властивостями, що діяв у напрямку спереду назад, зліва направо, та дещо знизу вверх, яким, могло бути лезо ножа або інші предмети із аналогічними ріжучими властивостями, що підтверджується характером рани (краї рівні, кути гострі). За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно пункту 2.1.3 «к» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6. Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження, можливо вказати, що вони не відповідають механізму його утворення на який вказує ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту за його участю від 15.04.2020 року;

Стороною захисту заявлено клопотання про визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події від 14.03.2020 року та фото-таблиці до нього, відповідно до якого було оглянуто ділянку місцевості за адресою: м. Дніпро, пр. Свободи, 91, у зв`язку з тим, що вказана слідча дія за цим протоколом здійснювалася без участі понятих, що, на думку сторони захисту, є істотним порушення норм КПК.

Суд не погоджується з даною позицію сторони захисту, оскільки вимоги КПК щодо обов`язкового залучення понятих під час проведення слідчих дій, визначені у ч. 7 ст. 223 КПК і передбачають, обов`язок слідчого, прокурора запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) лише для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи за винятками випадків застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Для проведення інших слідчих дій, в тому числі й для огляду ділянки місцевості, поняті можуть бути запрошені, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Таким чином, судом не встановлено порушень вимог КПК при здійсненні слідчим 14.03.2020 року огляду місцевості за адресою м. Дніпро, пр. Свободи, 91, отже не вбачає підстав для визнання протоколу огляду недопустимим доказом і визнає зазначений доказ допустимим.

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_1 в тій частині, що він не мав наміру завдати удару ножем потерпілому ОСОБА_3 , а дістав ніж лише з метою налякати останнього, проте потерпілий сам налетів на ніж, в результаті чого отримав тілесні ушкодження, а також дані протоколу проведення слідчого експерименту від 15.02.2020 року, відповідно до яких ОСОБА_1 стверджував, що перед тим, як ОСОБА_3 налетів на ніж, він, ОСОБА_1 , тримав ніж лезом донизу, оскільки дані обставини суперечать іншим дослідженим у сукупності доказам, а саме:

-висновку судово-медичної експертизи №1040е від 21.04.2020 року згідно якого, локалізація виявленого у потерпілого ОСОБА_3 тілесного ушкодження вказує на те, що воно є колото-різаною раною, яка спричинена від одноразової механічної дії гострим предметом, який володів колюче-ріжучими властивостями, що діяв у напрямку спереду назад, зліва направо, та дещо знизу вверх, яким, могло бути лезо ножа або інші предмети із аналогічними ріжучими властивостями, що підтверджується характером рани (краї рівні, кути гострі), у зв`язку з чим вони не відповідають механізму його утворення на який вказує ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту за його участю від 15.04.2020 року;

-відомостями протоколу проведення слідчого експерименту від 10.04.2020 року за участю потерпілого ОСОБА_3 , згідно якого останній повідомив, що коли він підійшов до ОСОБА_1 на відстань приблизно 30 см. останній наніс правою рукою один удар в область його живота ліворуч, проте чим саме він не бачив;

-висновку судово-медичної експертизи №1004е від 13.04.2020 року, згідно якого характер та локалізація виявленого у ОСОБА_3 тілесного ушкодження не суперечить механізму його утворення на який вказує ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту за його участю від 10.04.2020 року

-наданим у судовому засіданні показам свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , які кожний окремо, послідовно та логічно стверджували, що бачили, як обвинувачений ОСОБА_1 саме наніс потерпілому ОСОБА_3 удар ножем в область живота.

При цьому, у суду відсутні жодні підстави не довіряти показам свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_11 в тій частині, що вони бачили, що ОСОБА_1 наніс удар ножем в область живота ОСОБА_3 , оскільки дані свідки не є зацікавленими у результатах розгляду кримінального провадження, окрім того, вони не являються знайомими потерпілого ОСОБА_3 та не приймали участі у конфлікті між ним та обвинуваченим ОСОБА_1 , крім того, судом не встановлено інших обставин, які б обумовлювали підстави для надання ними неправдивих показів щодо ОСОБА_1 .

Таким чином, суд вважає, що позиція ОСОБА_1 щодо відсутності у нього умислу на спричинення потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, зокрема, відсутності наміру завдати йому удару ножем, який він тримав у руці виключно з метою злякати потерпілого, є способом захисту від пред`явленого обвинувачення за ч. 1 ст. 121 КК України і спростована сукупністю досліджених в ході судового провадження доказів.

Оцінюючи визнані судом належними та допустимими докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, їх є достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

При цьому, суд визнає недопустимим доказом та не приймає до уваги протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.04.2020 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 на фотознімку під номером один за сукупністю зовнішніх ознак (формою обличчя, розрізу очей, формою губ) впізнав особу, яка 14.03.2020 року близько 16-00 години знаходячись за адресою: м. Дніпро, пр. Свободи, 91, спричинила ОСОБА_3 тілесні ушкодження, оскільки у судовому засіданні, під час допиту, свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що йому дійсно працівник поліції демонстрував декілька фотознімків з особами, на одному з яких він впізнав ОСОБА_1 , проте фотографії йому демонстрував в автомобілі чоловік, який назвався оперативним працівником поліції, при цьому нікого більше у цьому автомобілі не було.

З огляду на показання свідка ОСОБА_7 , сумніватися у достовірності яких у суду немає жодних підстав, а також відсутності інших доказів на спростування цих показів, суд вважає, що пред`явлення свідку ОСОБА_7 особи для впізнання за фотознімками відбувалося з істотним порушенням вимог ст.ст. 223 та 228 КПК, тобто здійснювалося не уповноваженою особою, без понятих, залучення яких у даній слідчій дії є обов`язковим, а також з порушенням процедури пред`явлення фотознімків для впізнання.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 передбаченими ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , передбаченою ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, данні про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, офіційно не працевлаштований, неодружений, має на утриманні малолітню дитину 2015 року народження, за місцем мешкання характеризується задовільно.

На підставі вищевикладеного, суд вважає що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим, вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, у межах установлених санкцією статті обвинувачення, яке буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Разом з цим, суд не вбачає підстав для застосовування положень ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_1 від призначеного покарання, оскільки, з огляду на насильницький характер та тяжкість вчиненого ОСОБА_1 злочину, з урахуванням встановлених обставин кримінального провадження, а також відсутності у обвинуваченого проявів щирого каяття та дій направлених на відшкодування потерпілому шкоди, заподіяної злочином, суд приходить до висновку, що звільнення останнього від покарання з випробуванням не сприятиме виправленню обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні заявлений цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, у відповідності до якого потерпілий просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь в якості відшкодування моральної шкоди кошти у розмірі 100000 гривень та матеріальної шкоди у розмірі 10442,90 гривень.

Позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що внаслідок скоєного злочину йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою цивільного відповідача, спричиненням йому тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, через що він не може працювати та до сих пір відчуває наслідки поранення.

Цивільний позивач ОСОБА_3 під час судового розгляду підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_3 визнав частково, лише в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 10 442,90 грн. Вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн. не визнав.

Вирішуючи позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування майнової шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Крім того, відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Позовні вимоги ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної шкоди у сумі 10 442,90 грн., спричиненої неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_1 , обґрунтовуються вартістю медикаментів, придбаних ОСОБА_3 для лікування тілесних ушкоджень, спричинених обвинуваченим.

Натомість, з наданих доказів, на підтвердження позовних вимог ОСОБА_3 в цій частині, а саме копій фіскальних чеків вбачається, що загальна вартість придбаних медичних препаратів та лікарських засобів складає 10 319,40 грн. Суд не приймає в якості доказу на підтвердження позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди фіскальний чек на придбання в ТОВ «МКЮ Рітейл» на суму 107 грн. спинки курча бройлера та копченого ребра свинини, оскільки дані товари віднесені до продуктів харчування і не являються лікарськими препаратами або медичними засобами, отже не можуть бути визнані витратами на лікування потерпілого ОСОБА_3 .

Вирішуючи позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав , яка полягає, втому числі й у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів .

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Суд дійшов висновку, що в результаті отриманих тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 спричинена моральна шкода, яка полягає у фізичних стражданнях, пов`язаних з ушкодженням його здоров`я, душевних стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього, яка підлягає відшкодуванню обвинуваченим на підставі вимог ст.ст. 1167, 1168 ЦК України.

Однак, враховуючи характер і глибину душевних, емоційних та фізичних страждань, які переніс потерпілий у зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень, їх тривалість, ґрунтуючись на принципах розумності та справедливості суд вважає, що заявлена потерпілим ОСОБА_3 вимога про відшкодування 100 000 грн. є занадто завищеною та необґрунтованою, а глибині його душевних страждань відповідає сума компенсації моральної шкоди у розмірі 20 000 грн.

Речові докази, визнанні у кримінальному провадженні та передані на зберігання до камери схову Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, а саме: одяг, вилучений у приміщенні КНП «ДКЛШМД ДМР» та, а саме, спортивна кофта з капюшоном синього кольору з сірими вставками, спортивні штани синього кольору, кофта чорного кольору з біло-синьою вставкою, шорти чорного кольору з синіми смугами по боками, кепку чорно-сірого кольору, два черевики чорного кольору; зразки крові потерпілого ОСОБА_3 , упавковані до паперового конверту, відібрані 24.03.2020 року, зразки крові ОСОБА_1 , упаковані до паперового конверту, відібрані 24.03.2020 року - у відповідно до вимог ст. 100 КПК України підлягають знищенню.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання за цим законом у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 18 березня 2020 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили, залишити тримання під вартою.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 10 319 (десять тисяч триста дев`ятнадцять) гривень 40 копійок матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 20 000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Речові докази, визнанні у кримінальному провадженні та передані на зберігання до камери схову Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, а саме: одяг, вилучений у приміщенні КНП «ДКЛШМД ДМР» та, а саме, спортивна кофта з капюшоном синього кольору з сірими вставками, спортивні штани синього кольору, кофта чорного кольору з біло-синьою вставкою, шорти чорного кольору з синіми смугами по боками, кепку чорно-сірого кольору, два черевики чорного кольору; зразки крові потерпілого ОСОБА_3 , упавковані до паперового конверту, відібрані 24.03.2020 року, зразки крові ОСОБА_1 , упаковані до паперового конверту, відібрані 24.03.2020 року - у відповідно до вимог ст. 100 КПК України - знищити

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до судової палати по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: М.М. Таус