
Справа № 204/672/21
Провадження № 1-кп/204/343/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2021 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого: судді Некрасова О.О.,
секретаря судового засідання: Трошиної А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу судових засідань кримінальне провадження № 12020040680001472 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 листопада 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю: прокурора Медведовського О.Ю., захисника Ішханяна А.Р., обвинуваченого ОСОБА_1 ,
В С Т А Н О В И В:
У судовому засіданні прокурор Медведовський О.Ю. заявив клопотання про продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 60 діб. В обґрунтування клопотання зазначив, що обвинувачений обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя особи, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: у кримінальному провадженні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 хоча раніше і не судимий, проте підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, за вчинення якого Кримінальним кодексом України передбачене виключне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи років, що дає підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 , усвідомлюючи невідворотність покарання, з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Також є підстави вважати, що з боку обвинуваченого ОСОБА_1 , у зв`язку з вчиненням особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи - своєї дружини, може чинитись незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки безпосередніми свідками вчиненого кримінального правопорушення є батьки та донька обвинуваченого, з якими останній мешкає спільно. Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, що дає підстави вважати про можливість підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду; під час досудового розслідування не спростовано, що з боку обвинуваченого ОСОБА_1 у зв`язку з вчиненням умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, може чинитися незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки безпосередніми свідками вчиненого кримінального правопорушення є батьки та донька підозрюваного, з якими останній мешкає спільно. Беручи до уваги те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою, який застосовано до обвинуваченого ОСОБА_1 , не може бути змінений з вищевказаних підстав. Також, заперечував проти долучення до матеріалів кримінального провадження копій свідоцтв про народження дітей та характеристик з місця проживання обвинуваченого, оскільки по-перше вони містяться в оригіналах в матеріалах кримінального провадження, по-друге не можна прийняти їх як доказ, що він має міцні соціальні зв`язки через те, що обвинувачений вчинив злочин проти близького чоловіка - своєї дружини. Всі ці діти є свідками вчинення ним умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Захисник Ішханяна А.Р. заперечував проти заявленого прокурором клопотання та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки у обвинуваченого дуже поганий стан здоров`я. Прокурором у клопотанні не вказано, що у обвинуваченого є дуже багато дітей, яких він утримував. Згідно характеристик з місця проживання, обвинувачений характеризується позитивно. На сьогодні обидві його ноги почали червоніти. Він хворіє на цукровий діабет. Його рідня передає йому на ДУВП №4 ліки. Обвинувачений, перебуваючи на ДУВП №4 три рази впадав у кому. Він написав заяву про медичне обстеження обвинуваченого, але поки відповіді він не отримав. Ризики знищення будь-яких речових доказів немає, оскільки на сьогоднішній день зібрані всі матеріали кримінального провадження. Обравши запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, буде забезпечена належна процесуальна поведінка обвинуваченого, він не має права покидати своє житлове приміщення, а також, якщо у нього є закордонний паспорт, щоб не ухилятися від суду, зобов`язати його здати. Обвинувачений раніше не судимий і не притягувався до кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та просив задовольнити клопотання захисника та змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного.
Судом встановлено, що ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03.02.2021 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 03 квітня 2021 включно.
Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Главою 18 КПК України передбачено вирішення питання про запобіжні заходи та затримання особи, зокрема згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст. 178 КПК України, відповідно до якої, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
За змістом положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обсяг обвинувачення, у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, його підвищена суспільна небезпека та наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на досудовому слідстві стали підставою для застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк застосування якого закінчується 03 квітня 2021 року.
Суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, обвинувачений офіційно не працевлаштований, враховуючи його вік, стан здоров`я, суд вважає, що ризики передбачені п. п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого, не змінилися та мають місце й в теперішній час, що вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів і продовження існування ризиків, а саме, що обвинувачений намагаючись уникнути покарання, може переховуватись від суду, та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки безпосередніми свідками вчиненого кримінального правопорушення є батьки та донька обвинуваченого, з якими останній мешкає спільно.
Тому, продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Летельє проти Франції».
Разом з цим, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/97 від 26 липня 2001 року.
Таким чином, суд вважає, що ризики, визначені прокурором, як підстава для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час продовжують існувати і саме такий запобіжний захід може їм запобігти.
Тому, на даний час продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, та на переконання суду, буде недостатнім для запобігання зазначених ризиків.
Що стосується клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки обвинувачений має поганий стан здоров`я і не може перебувати в умовах ДУВП № 4, то у суду відсутні будь-які об`єктиві дані про стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 , які унеможливлюють його подальше перебування в умовах ДУ «ДУВП (№4)».
Ствердження захисника про те, що обвинувачений утримував шістьох дітей, не знайшли свого підтвердження, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований. Крім того, п`ятеро із шістьох дітей є повнолітніми.
Суд також враховує, що діти обвинуваченого є свідками даного кримінального правопорушення.
Суд вважає, що на даний час обвинуваченим та його захисником в судовому засіданні не доведено підстав та не надано доказів можливості застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу.
Запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту є такими, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
При цьому, суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.110,176-179,183,193,194,197,314,316,331,369,371,372, 376 КПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 28 травня 2021 включно.
В задоволенні клопотання захисника Ішханяна Андрія Рашидовича, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя О.О. Некрасов
Судове рішення № 95947070, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 30.03.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 204/672/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: