Рішення № 95942871, 29.03.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/129/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи "Херсонська виправна колонія (№ 61)" про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні,

встановив:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної установи "Херсонська виправна колонія (№ 61)" (далі-відповідач), в якому просить:

- стягнути з відповідача на користь позивача одноразову грошову допомогу у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 8 календарних років служби;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою від 22.01.2021 позовна заява залишена без руху.

Ухвалою від 29.01.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом начальника Державної установи "Херсонська виправна колонія (№ 61)" від 28.10.2019 № 87/ОС-зв звільнений у зв`язку із скороченням штатів. Згідно даного наказу вислуга років на дату звільнення склала 10 років 02 місяці 06 днів. Між тим, відповідач при звільненні не виплатив позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, що передбачена ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ. Вважає, що поняття "календарна вислуга років" застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: "в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби". При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до приписів ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є наявність "вислуги 10 років і більше". Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2262-ХІІ відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги. Зауважує, що вислуга років на час його звільнення у пільговому обчисленні становила 15 років 10 місяців 28 днів, що свідчить про дотримання умов про наявність 10 і більше років вислуги. Позивач вважає, що має право на отримання грошової допомоги, враховуючи, що інші підстави відмови, крім недостатності років вислуги, у призначенні такої виплати відсутні. З огляду на викладене вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка проявилась у не нарахуванні та невиплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з розрахунку 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Посилаючись на викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

22.02.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Державна установа заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на таке. Відповідно до абз. 2 п. 1 Розділу III Порядку № 925/5: у разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності календарної вислуги 10 років і більше. Виходячи з того, що Порядок № 925/5 регулює відносини у сфері виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат тільки в органах і установах Державної кримінально-виконавчої служби, тому даний Порядок є спеціальним нормативно-правовим актом. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 вказала, що при розбіжності між загальними і спеціальними нормативно-правовими актами перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше актом. Тому, для вирішення спірного питання необхідно застосовувати Порядок № 925/5, який передбачає, що обов`язковою умовою для виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення є наявність календарної вислуги 10 років і більше. Разом із тим, вислуга років позивача у календарному обчисленні складає 8 років, тобто є недостатньою для виплати одноразової грошової допомоги. У зв`язку із викладеним, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

28.03.2021 до суду надійшла відповідь на відзив відповідача, де позивач зазначає, що доводи ДУ "Херсонська виправна колонія (№ 610" не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства. Вислуга років ОСОБА_1 є більшою 10 років, тому право на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої ч. 1 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", п. 10 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей". У зв`язку із викладеним, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки від учасників справи не надійшли клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд розглядає адміністративну справу на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 21.12.2011 до 30.10.2019 проходив службу в органах Державної виконавчої служби України.

Наказом командира Державної установи "Херсонська виправна колонія (№ 61)" від 28.10.2019 № 87/ОС-зв ОСОБА_1 звільнений з Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до п. 7 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) з 30.10.2019.

Із вказаного Наказу слідує, що вислуга років позивача станом на 30.10.2019 складає: у календарному обчисленні - 10 років 02 місяці 06 днів; у пільговому обчисленні - 15 років 10 місяців 28 днів.

Суд встановив, що при звільненні зі служби ОСОБА_1 не виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби.

Вважаючи не нарахування та не виплату одноразової грошової допомоги при звільненні протиправною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення такої грошової допомоги.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до преамбули Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ) цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону № 2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Частиною 4 ст. 9 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Відповідно до абз. 1 п. 1 Розділу ІІІ Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 28.03.2018 № 925/5 (далі - Порядок № 925/5), особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби за станом здоров`я (через хворобу), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності календарної вислуги 10 років і більше.

Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (абз. 1 п. 5 Розділу ІІІ Порядку № 925/5).

Отже, порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 № 393 (далі - Порядок № 393).

Абзацом 3 пункту 10 Порядку № 393 передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Таким чином, системний аналіз наведених положень Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 393 дає підстави для висновку, що ч. 1 ст. 9 цього Закону встановлює дві підстави для виплати одноразової грошової допомоги зазначеним у ній особам, зокрема, це особи, які звільнені зі служби за віком чи у зв`язку із скороченням штатів та за наявності вислуги років 10 років і більше.

Тобто, право на отримання одноразової грошової допомоги особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у разі звільнення зі служби у зв`язку із скороченням штатів виникає за умови наявності у особи 10 і більше років вислуги. При вислузі менше 10 років особа не набуває права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги при звільненні.

За змістом ч. 2 ст. 17 Закону № 2262-ХІІ до вислуги років, зокрема, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Пунктом 2 Порядку № 393 визначено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", під час призначення пенсії згідно з пунктом "а" статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п`яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.

Із наведених правових норм слідує, що до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби додатково зараховується навчання у цивільних закладах вищої освіти з розрахунку один рік навчання за шість місяців служби лише в тому випадку, якщо після їх закінчення присвоюється офіцерське (спеціальне) звання.

Отже, якщо навчання (незалежно від його форми) у цивільному вищому навчальному закладі до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду дає право на присвоєння офіцерського (спеціального) звання, то половина строку цього навчання додатково зараховується до вислуги років.

Варто відмітити, що Херсонський окружний адміністративний суд у рішенні від 02.06.2020 у справі № 540/838/20 дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не присвоювалося офіцерське (спеціальне) звання до призначення на посаду в органах Державної кримінально-виконавчої служби, а тому період навчання в Херсонському морському коледжі та в Херсонській філії Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова не зараховується до вислуги років. Тому, вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення в календарному обчисленні становить 7 років 10 місяців 9 днів.

Вказане рішення не оскаржене ОСОБА_1 в апеляційному порядку та набрало законної сили.

Відповідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вирішуючи даний спір, суд не надає оцінки законності не врахування до вислуги років позивачу навчання в Херсонському морському коледжі та в Херсонській філії Національного університету кораблебудування імені адмірала Макаровапозивача вислуги років ОСОБА_1 , оскільки обставина того, що позивач має повних 7 календарних років та 10 місяців вислуги встановлена судом у рішенні від 02.06.2020 у справі № 540/838/20, яке набрало законної сили.

Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 стверджує, що поняття "календарна вислуга років" застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: "в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби". При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до приписів ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є наявність "вислуги 10 років і більше".

Суд не погоджується із даними доводами позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до преамбули Закону № 2262-XII цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, зокрема, в Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відтак, ч. 1 ст. 9 Закону № 2262-XII потребує застосування в сукупності з положеннями інших статей цього Закону та з преамбулою до нього, а також інших законодавчих актів, наведених вище.

Оскільки ч. 1 ст. 9 Закону № 2262-XII одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше, суд вважає, що у даному випадку не дотримана одна із умов вказаної норми щодо наявності у ОСОБА_1 на день звільнення вислуги 10 років.

Жодних доказів того, що ОСОБА_1 проходив службу в інших органах, служба в яких може бути врахована до вислуги років, позивач суду не надав.

Не містить таких записів і трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .

Таким чином, суд вважає, що позивач не набув права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, виплата якої передбачена ч. 1 ст. 9 Закону № 2262-ХІІ, абз. 3 п. 10 Порядку № 393 та абз. 2 п.1 розділу ІІІ Порядку № 925/5.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

За правилами статті 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -

вирішив:

Відмовити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) у задоволенні позовних вимог до Державної установи "Херсонська виправна колонія (№ 61) (73000, м. Херсон, вул. Дружби, 4, код ЄДРПОУ 08564682) про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 112030100