Ухвала суду № 9593724, 18.05.2010, Апеляційний суд Вінницької області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2010 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Щолокової О.В., Колоса С.С.,

при секретарі: Черепановій В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 ОСОБА_41 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 15 березня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_42, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_43, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_44, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 (всього 40 громадян) до Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Дружба», Вінницька область, Тульчинський район, с. Шура-Копіївська, вул. Леніна, 74, ідентифікаційний код юридичної особи 00414262 (далі СВАТ «Дружба») про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельні ділянки під багаторічними насадженнями, визнання права власності на багаторічні насадження сади, які знаходяться на земельних ділянках, відповідно до державних актів на землю, і зобовязання відповідача встановити в натурі (на місцевості) межі земельних ділянок, а також зустрічним позовом СВАТ «Дружба» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_42, ОСОБА_45, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_46, ОСОБА_10, ОСОБА_47, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_48, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_49, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_50, ОСОБА_20, ОСОБА_51, ОСОБА_21, ОСОБА_52, ОСОБА_22, ОСОБА_43, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_56, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_57, ОСОБА_44, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_61, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 (всього 56 громадян) про встановлення земельного сервітуту та зобовязання не чинити перешкод у користуванні належним на праві власності майном багаторічними насадженнями (яблунями), -

в с т а н о в и л а :

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та інші, всього 56 громадян, звернулися до суду із позовною заявою до СВАТ «Дружба» с. Шура-Копіївська, Тульчинського району, Вінницької області про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельні ділянки під багаторічними насадженнями, визнання права власності на багаторічні насадження сади, які знаходяться на земельних ділянках, відповідно до державних актів на землю, і зобовязання відповідача встановити в натурі (на місцевості) межі земельних ділянок.

В свою чергу СВАТ «Дружба» с. Шура-Копіївська, Тульчинського району звернулися до суду із зустрічним позовом до позивачів, 56 громадян, в якому просять встановити право земельного сервітуту у вигляді надання права оплатного в розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки щорічно проходу працівників та проїзду спеціальної сільськогосподарської техніки СВАТ «Дружба» с. Шура-Копіївська, Тульчинського району до належних даному підприємству на праві власності багаторічних насаджень яблунь, з метою догляду за ними та збору урожаю цілорічно і безстроково, на земельні ділянки під багаторічними насадженнями, площею згідно державних актів, розташованих на території Шура-Копіївської сільської ради, належних на праві власності даним громадянам, а також зобовязання даних громадян не чинити перешкод у користуванні СВАТ «Дружба» належними на праві власності багаторічними насадженнями яблунь.

В судовому засіданні представник позивачів-відповідачів ОСОБА_41 подав заяву про залишення без розгляду позовних вимог 16 громадян: ОСОБА_51, ОСОБА_61, ОСОБА_52, ОСОБА_47, ОСОБА_10, ОСОБА_62, ОСОБА_53, ОСОБА_56, ОСОБА_54, ОСОБА_57, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_59, ОСОБА_46, ОСОБА_50 в звязку з відмовою останніх від заявлених ними вимог.

Позивач-відповідач ОСОБА_45 в своїй письмовій заяві поданій до суду в повному обсязі визнав позовні вимоги СВАТ «Дружба», разом з тим просив суд залишити без розгляду його позовну заяву щодо визнання права власності на багаторічні насадження.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 15 березня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_42, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_43, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_44, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 (всього 40 громадян) до СВАТ «Дружба», Вінницька область, Тульчинський район, с. Шура-Копіївська про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельні ділянки під багаторічними насадженнями, визнання права власності на багаторічні насадження сади, які знаходяться на земельних ділянках, відповідно до державних актів на землю, і зобовязання відповідача встановити в натурі (на місцевості) межі земельних ділянок відмовлено. Позовні вимоги СВАТ «Дружба» Вінницька область, Тульчинський район, с. Шура-Копіївська, до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_42, ОСОБА_45, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_46, ОСОБА_10, ОСОБА_47, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_48, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_49, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_50, ОСОБА_20, ОСОБА_51, ОСОБА_21, ОСОБА_52, ОСОБА_22, ОСОБА_43, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_56, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_57, ОСОБА_44, ОСОБА_33, ОСОБА_59, ОСОБА_62, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_61, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 (всього 56 громадян) про встановлення земельного сервітуту та зобовязання не чинити перешкод у користуванні належним на праві власності майном багаторічними насадженнями (яблунями) задоволено частково. Встановлено право земельного сервітуту у вигляді надання права оплатного в розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки щорічно проходу працівників та проїзду спеціальної сільськогосподарської техніки СВАТ «Дружба» с. Шура-Копіївська, Тульчинського району до належних даному підприємству на праві власності багаторічних насаджень яблунь, з метою догляду за ними та збору урожаю цілорічно впродовж 10 років на земельні ділянки під багаторічними насадженнями, площею згідно державних актів, розташованих на території Шура-Копіївської сільської ради, належної на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_42, ОСОБА_45, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_46, ОСОБА_10, ОСОБА_47, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_48, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_49, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_50, ОСОБА_20, ОСОБА_51, ОСОБА_21, ОСОБА_52, ОСОБА_22, ОСОБА_43, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_56, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_57, ОСОБА_44, ОСОБА_33, ОСОБА_59, ОСОБА_62, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_61, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40

Зобовязано ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_42, ОСОБА_45, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_46, ОСОБА_10, ОСОБА_47, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_48, ОСОБА_13,ОСОБА_14, ОСОБА_15., ОСОБА_16, ОСОБА_49, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_50, ОСОБА_20, ОСОБА_51, ОСОБА_21, ОСОБА_52, ОСОБА_22, ОСОБА_43, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_56, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_57, ОСОБА_44, ОСОБА_33, ОСОБА_59, ОСОБА_62, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_61, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 не чинити перешкод у користуванні СВАТ «Дружба» належним на праві власності багаторічними насадженнями яблунь, що знаходяться на земельних ділянках вказаних громадян на території Шура-Копіївської сільської ради.

Позовні заяви ОСОБА_51, ОСОБА_61, ОСОБА_52, ОСОБА_47, ОСОБА_10, ОСОБА_62, ОСОБА_53, ОСОБА_56, ОСОБА_54, ОСОБА_57, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_59, ОСОБА_46, ОСОБА_50 до СВАТ «Дружба» с. Шура-Копіївська про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельні ділянки під багаторічними насадженнями, визнання права власності на багаторічні насадження сади, які знаходяться на земельних ділянках, відповідно до державних актів на землю, і зобовязання відповідача встановити в натурі (на місцевості) межі земельних ділянок залишено без розгляду.

Судові витрати по оплаті сторонами судових витрат щодо сплати судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи зараховано в дохід держави.

В апеляційній скарзі представник позивачів-відповідачів (всього 40 громадян) ОСОБА_41 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, про задоволення позовних вимог позивачів за первісним позовом в повному обсязі, та про відмову у задоволенні зустрічного позову СВАТ «Дружба» с. Шура-Копіївська, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, які мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2,3 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно із ч.ч.1,2 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Судом встановлено, що відповідно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області № 733-ДП від 10.11.95 року, та Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» видано дозвіл на приватизацію держгоспу «Дружба» (т.3 а.с. 212), а 2.02.1996 року затверджено план приватизації державного майна даного держгоспу (т. 3, а.с. 213-216).

Згідно акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу 00414262 держгоспу «Дружба» с. Шура-Копіївська, затвердженого 10 січня 1996 року, балансова вартість основних засобів становить 18248512 тис.крб. (т.3 а.с. 217-220).

У відомості розрахунку вартості машин, обладнання, транспортних засобів та інших основних фондів, а також нематеріальних активів станом на 1 грудня 1995 року, визначено залишкову вартість різних порід плодоносних дерев (багаторічних насаджень), яка в загальному становить НОМЕР_1 крб. (т.3 а.с. 222-223). Станом на 31.12.2008 року, відповідно до балансу підприємства, вартість довгострокових біологічних активів, які входять до основних засобів, становить 19207 грн. (т.3 а.с. 228), ринкова ж вартість багаторічних насаджень в кварталах № 19 та № 27 становить 236233,51 грн., що відображено у висновку (т.3. а.с. 231).

Згідно наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області № 150 від 21.04.97 року, завершено процес приватизації СВАТ «Дружба». (т.3 а.с. 226).

В результаті проведеної приватизації було випущено 5173987 простих іменних акцій на суму 1293496,75 грн., які розділено на 1052 чоловік, що підтверджено довідкою СВАТ «Дружба» (т. 3 а.с. 227). На час розгляду справи в суді в товаристві рахується 549 акціонерів, з них 28 громадян, які звернулись до суду із відповідними позовними заявами, мають у власності прості іменні акції на загальну суму 154318 грн. (т.3 а.с. 206).

Згідно Статуту СВАТ “Дружба”, статутний капітал товариства поділено на акції, і їх частка у відсотковому відношенні до статного капіталу становить 100%. (т.3 а.с. 236).

Відповідно до розпорядження Тульчинської районної державної адміністрації від 28.05.2008 року та державних актів на право власності на земельну ділянку позивачам-відповідачам (всього 56 громадян) належать земельні ділянки на території Шура-Копіївської сільської ради Тульчинського району призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1. а.с. 183, 191, 199, 136, 6, 118, 126, 149, 156, 167, 175, 50, 58, 66, 76, 94, 14, 23, 33, 41, 102, 110, 207, 216, 233, 225, 241, 252; т.2. а.с. 168, 176, 184, 185, 203, 194, 231, 211, 44 , 137, 138, 158, 149, 31, 222, 128, 250, 251, 94, 86, 78, 70, 61, 53, 102, 119, 23, 15, 7, 242,).

В процесі приватизації та створенні СВАТ «Дружба» до статутного фонду було включено і багаторічні насадження сади плодових дерев, які знаходились на земельній ділянці загальною площею 431,3 га, що підтверджено відомістю розрахунку вартості основних фондів (т.3. а.с. 221-225).

Таким чином, багаторічні насадження, що знаходяться на спірних земельних ділянках були включені до статутного фонду новоствореного СВАТ «Дружба», що підтверджено відомістю розрахунку вартості основних фондів (т.3. а.с. 221-225) до проведення розпаювання земель державного сільськогосподарського підприємства і передачі їх у власність членам підприємства та пенсіонерам з їх числа.

Посилання позивачів-відповідачів на те, що відповідно до ч.2 ст.79 ЗК України та ч. 3 ст. 373 ЦК України право власності на земельні ділянки поширюється також і на багаторічні насадження, що знаходяться на цих земельних ділянках не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 року №720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених наказом Державного комітету по земельним ресурсам від 20.02.1996 року №11, вартість земельної частки (паю) для кожного підприємства, кооперативу, товариства визначається виходячи з грошової оцінки переданих у колективну власність сільськогосподарських угідь, що обчислюється за методикою грошової оцінки земель, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та кількості осіб, які мають право на земельну частку (пай). Розміри земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства. Таким чином землі під багаторічними насадженнями увійшли до розрахунку вартості земельної частки (паю) та визначення її розміру в умовних кадастрових гектарах. Тобто, відповідачі набули права на земельні частки (паї) під багаторічними насадженнями, як на сільськогосподарські угіддя, які згідно із ст. 1 вищевказаного Указу Президента України підлягали паюванню, а не на самі насадження.

Дані положення визначенні і в розяснювальному листі Державного комітету України по земельних ресурсах № 14-17-11/6681 від 20.10.2003 року. В якому зазначено, що дія частини другої ст. 79 Земельного кодексу України не розповсюджується на вищезазначені правовідносини, оскільки громадяни набули права на земельні частки (паї), а не на багаторічні насадження. В даному випадку, відносини між власником земельної частки (паю) та власником багаторічних насаджень мають бути врегульовані шляхом укладання цивільно-правової угоди. Самостійне використання власником земельної частки (паю) або іншою особою є практично неможливим, оскільки це призведе до порушення права власності на майно (насадження). У свою чергу зміна власника майна (насадження) не призведе до припинення права на земельну частку (пай).

З наведеного вбачається, що позивачі за первісним позовом набули право власності на земельні ділянки під багаторічними насадженнями у встановленому законом порядку, при цьому СВАТ «Дружба» є власником багаторічних насаджень, які знаходяться на належних громадянам земельних ділянках відповідно до вимог законодавства, діючого на час приватизації підприємства.

За змістом ч.2 ст. 318 ЦК України усі субєкти права власності є рівними перед законом.

Відповідно до ст. 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обовязки.

Згідно із ч.1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також обєкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

В ч.2 ст. 183 ЦК України зазначено, що неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Частиною1 ст. 188 ЦК України встановлено, що якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).

Виходячи з чого багаторічні насадження (сад) та земельна ділянка, на якій він розміщений є одним цілим при цьому, сад не може бути використаний поза земельною ділянкою, без втрати свого цільового призначення.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивачів-відповідачів про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельні ділянки та про визнання права власності на багаторічні насадження не підлягають до задоволення. Так само як і не можуть бути задоволені вимоги позивачів про зобовязання відповідача встановити в натурі (на місцевості) межі земельних ділянок, оскільки в силу вимог Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» прийняття рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), встановлення меж земельних ділянок не є компетенцією відповідача у справі.

Відповідно до ч.ч 1,2 ст. 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, звязку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а вразі необхідності від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту. Дані положення кореспондуються із ст. 98 ЗК України.

Статтею 99 ЗК України встановлено невичерпний перелік земельних сервітутів.

Згідно із ч 1. ст. 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Відповідно до ч.3 ст. 101 ЗК України власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

З метою користування власним майном - багаторічними насадженнями, СВАТ «Дружба» с. Шура - Копіївська було укладено договори оренди земельних ділянок з іншими власниками паїв зі сплатою орендної плати в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки.

За змістом Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» орендна плата за землю не може бути меншою від 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки.

З урахуванням того, що між позивачами-відповідачами та СВАТ «Дружба» с. ШураКопіївська склалася конфліктна ситуація з приводу користування належним сторонам майном, висновок суду першої інстанції про необхідність встановлення права земельного сервітуту у вигляді надання права оплатного в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки щорічно проходу працівників та проїзду спеціальної сільськогосподарської техніки СВАТ «Дружба» с. ШураКопіївська до належних підприємству багаторічних насаджень впродовж 10 років на земельні ділянки під багаторічним насадженнями є обґрунтованим.

За таких обставин, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку наявним в справі доказам, правильно визначився щодо кола правовідносин та норм матеріального права, які підлягають до застосування, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позову позивачів-відповідачів ОСОБА_1 та інших (всього 40 громадян ), та частково задоволив позовні вимоги СВАТ «Дружба» с. Шура-Копіївська Тульчинського району.

Рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 ОСОБА_41 відхилити.

Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 15 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом вірно: