Рішення № 95937144, 23.03.2021, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3432/20

Номер провадження 2/404/900/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді – Іванової Н.Ю.

при секретарі - Тригубенко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Кіровоградської обласної прокуратури, Головного Управління Національної Поліції в Кіровоградській області про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державної казначейської служби України, Прокуратури Кіровоградської області, Головного Управління Національної Поліції в Кіровоградській області про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури, просив стягнути з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з розрахункового рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду моральну шкоду в розмірі 250 000 грн.

В обґрунтування поданого позову зазначено, що 19 квітня 2018 року слідчим управління ГУ НП України в Кіровоградській області було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120000000073, за ч. 1 ст. 263 КК України відносно позивача.

05 червня 2018 року позивачу вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

У подальшому 27 червня 2018 року прокуратурою Кіровоградської області затверджено обвинувальний акт стосовно позивача по обвинуваченню його у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Далі розпочато судовий розгляд справи Кіровським районним судом м. Кіровограда та ухвалою вказаного суду від 05 квітня 2019 року вказане кримінальне провадження закрито на підставі ст. 284 КПК України у зв`язку з відмовою прокурора від підтримання обвинувачення через недоведеність вчинення позивачем вказаного злочину. Рішення Кіровського районного суду не оскаржувалося і набрало законної сили 15 квітня 2019 року.

Вказано, що право на відшкодування шкоди завданої фізичній особі незаконними діями, рішенням чи бездіяльністю у сфері правосуддя виникає за умови поставлення судом виправдувального вироку, що і відбулося 24 лютого 2020 року, а саме, позивача визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбачено ч. 1 ст. 263 КК України та виправдано.

Таким чином, відповідач був незаконно притягнутий до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим він зазнав моральних страждань та у нього виникло право на відшкодування моральної шкоди на підставі вищезгаданого Закону.

Враховуючи, що перебування позивача під кримінальним переслідуванням тривало майже рік, судові засідання у справі для нього носили характер моральних страждань, вважає, що розмір відшкодування не може бути меншим ніж 150 000 грн.

Притягненням до кримінальної відповідальності був порушений нормальний ритм життя позивача, порушені його плани, постраждала його репутація як громадянина та сім`янина, позбавлено можливості забезпечувати сім`ю всім необхідним, в тому числі матеріально, завдано безповоротної шкоди його фізичному та психічному здоров`ю, яке і без того в силу віку та хронічних хвороб не є бездоганним.

Здоров`ю позивача були завдані негативні наслідки, оскільки він дуже сильно хвилювався, переносив нервові стреси кожного судового засідання, які призвели до виникнення захворювань в тому числі нових, систематично приймав заспокійливі препарати, та препарати для стабілізації кров`яного тиску.

Внаслідок перенесених нервових стресів виникли ускладнення стану здоров`я, різко підвищився артеріальний тиск до критичного 230/140, а за таких умові снує ризик розвитку інфаркту. Виникли болі в області серця, головний біль, нудота, слабкість, запаморочення.

В результаті незаконного порушення кримінального провадження проти позивача, були обмежені його права як мисливця та вилучено всю його мисливську зброю.

Зазначено, що незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування прокуратури, завдали позивачу значних моральних втрат, призвели до порушення стану його здоров`я, нормальних життєвих зв`язків, і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя у подальшому в тому числі і підтримання стану здоров`я. Своїми незаконними рішеннями, діями (бездіяльністю) держава України в особі органу дізнання і досудового слідства та прокуратури Кіровоградської області, завдала позивачу значної моральної (немайнової) шкоди внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 червня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

06 липня 2020 року від представника прокуратури Кіровоградської області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого вказано, що слідчим управління ГУНП України в Кіровоградській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018120000000073, за ч. 1 ст. 263 КК України за фактом придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Під час досудового розслідування здобуто ряд доказів щодо вчинення вказаного кримінального правопорушення позивачем, у зв`язку з чим процесуальним прокурором 05 червня 2018 року останньому повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 263 КК України та за результатами досудового розслідування обвинувальний акт відносно позивача 27 червня 2018 року направлено до Кіровського районного суду м. Кіровограда для розгляду по суті.

Запобіжний захід стосовно позивача не обирався.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 квітня 2019 року закрито кримінальне провадження № 12018120000000073 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України, у зв`язку із відмовою прокурора від підтримання обвинувачення.

В апеляційному та касаційному порядку вказане рішення суду не оскаржувалось.

ОСОБА_1 перебував під слідством та судом у період з 05 червня 2018 року по 05 квітня 2019 року, всього 10 місяців.

Досудове розслідування по кримінальному провадженню відносно позивача тривало мінімальний період і обвинувальний акт направлено до суду менш ніж через місяць після оголошення ОСОБА_1 про підозру. В ході досудового розслідування та судового розгляду запобіжні заходи до обвинуваченого не застосовувалися. Внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності позивач не зазнавав таких негативних наслідків як втрата роботи, заробітків, обмеження пересування, тощо. Крім того, не надано жодних доказів, що внаслідок притягнення до кримінальної відповідальності у позивача прогрішилося здоров`я. Прокурором самостійно вжито заходів щодо усунення порушень конституційних прав обвинуваченого, він відмовився від підтримання державного обвинувачення, що і стало підставою для закриття кримінального провадження.

Вважає, що судом не можуть братись до уваги твердження позивача щодо порушення його прав як мисливця, оскільки дозвільні документи на мисливську рушницю не були оформлені, а отже він не мав і права нею користуватися. Ухвалою суду вказану рушницю повернуто позивачу.

Вказано, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди в мінімально встановленому законодавством рівні. Враховуючи вимоги ст. 8 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», розмір мінімальної моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу становить 47 230 грн. (10 х 4723 грн.).

22 липня 2020 року від представника Головного управління національної поліції в Кіровоградській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого вказано, що посилання позивача на те, що його незаконно було притягнуто до кримінальної відповідальності не відповідають дійсним обставинам справи.

Позивач до суду звернувся із порушенням процедури звернення. Оскільки доказів звернення до ОВС із відповідною заявою не надано, розрахунок сум на відшкодування шкоди не проводився. Вважає, що розмір шкоди має становити 47 230 грн.

31 серпня 2020 року від представника Державної казначейської служби України до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого вказано, що відсутні належні докази причинно-наслідкового зв`язку між перебуванням позивача під слідством та судом та вказаними позивачем моральними стражданнями, оскільки вони гуртуються лише на суб`єктивних твердженнях позивача. Позивачем не доведено факту настання негативних наслідків, зазначених ним у позові. Розмір моральної шкоди позивачем значно завищено.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 січня 2021 року замінено по справі відповідача Прокуратуру Кіровоградської області на Кіровоградську обласну прокуратуру.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 січня 2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представники відповідачів Державної казначейської служби України, Головного Управління Національної Поліції в Кіровоградській області в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином.

Представник Кіровоградської обласної прокуратури надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда закрито кримінальне провадження № 12018120000000073 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України на підставі п.2 ч.2 ст. 284 КК України, у зв`язку з відмовою прокурора від підтримання обвинувачення по даному кримінальному провадженню через недоведеність вчинення ОСОБА_1 вказаного злочину. Ухвала суду набрала законної сили.

Таким чином, позивач перебував під кримінальним переслідуванням з 19 квітня 2018 року (день внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно позивача) по 05 квітня 2019 року (дата постановлення ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда про закриття кримінального провадження).

Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені ст. 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Так, шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі Закон).

Відповідно до вимог ст.1 Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України «Про оперативно-розшукову діяльність»; «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Стаття 2 Закону передбачає, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду.

При цьому, оскільки Закон не містить чітких вимог щодо процесуальної форми документа, з яким особа має звернутися до суду за захистом свого порушеного права, то таким способом захисту в силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України може бути, зокрема, звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Зазначене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 641/8857/17 (п. 42 постанови).

Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов до висновку, що у зв`язку з незаконним перебуванням позивача під слідством та судом, у останнього виникло право на відшкодування спричиненої йому моральної шкоди.

Початком терміну перебування позивача під незаконним слідством та судом є 19 квітня 2018 року, а кінцем такого терміну – 05 квітня 2019 року.

У відповідності до ст. 4 Закону відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

За вимогами ч. 3 ст. 13 Закону в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18), розмір моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, необхідно визначати, виходячи з мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом, починаючи з часу пред`явлення обвинувачення до набрання виправдувальним вироком законної сили або ухвали про закриття кримінального провадження.

У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Судом враховується, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, тобто з інших підстав, ніж неправомірне перебування під судом та слідством, судам необхідно виходити із загальних положень про відшкодування шкоди, які вимагають враховувати характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі.

Тобто, суд повинен з`ясувати усі фактичні підстави позову, якими обґрунтовано як обставин спричинення, так і розмір відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.

Судом розраховано, що розмір відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивача за незаконне перебування під слідством та судом складає 66 000 грн. (6 000 грн. х 11 місяців).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (RYSOVSKYY v. UKRAINE, № 29979/04, § 70, ЄСПЛ, від 20 жовтня 2011 року).

Тлумачення ч.2 ст. 48 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяною органом державної влади, їх посадовою або службовою особою є держава як учасник цивільних відносин. При цьому, держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай - орган, діями якого заподіяну шкоду.

Отже, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц, від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц).

Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність вирішення спору, оскільки відповідачем є держава в особі її органів.

Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/211, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України, яка, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Суд при вирішенні питання про розмір завданої моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості та з урахуванням обставин справи та тяжкості страждань позивача, дійшов до висновку про стягнення з Держави в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди 66 000 грн.

Визначений позивачем розмір моральної шкоди, суд вважає суттєво завищеним та таким, що не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, суд вважає необхідним судові витрати зі сплати судового збору у цій справі віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2,4,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Кіровоградської обласної прокуратури, Головного Управління Національної Поліції в Кіровоградській області про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури – задовольнити частково.

Стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди 66 000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 .

Відповідач: Державна казначейська служба України, місцезнаходження: м. Київ, вул.. Бастіонна, буд.6, код ЄДРПОУ 20055032.

Відповідач: Кіровоградська обласна прокуратура, місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, буд.4.

Відповідач: Головне Управління Національної Поліції в Кіровоградській області, місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Чміленка, буд.41.

Повний текст судового рішення складено 01.04.2021 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда