
Придніпровський районний суд м.Черкаси
Номер провадження 1-кс/711/606/21
Справа № 711/1893/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2021 року м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Казидуб О. Г.
при секретарі судових засідань: Зайцевої О. І.
за участі:
прокурора: Яшник Б. С.
підозрюваного: ОСОБА_1
захисників: Якименко М.Д., Прудивус М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області Коваль О. О. по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021250000000272 від 04.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Соколів, Бучацького району, Тернопільської області, громадянина України, з вищою освітою, першого проректора Уманського НУС, інвалід 2 групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
ВСТАНОВИВ:
Старша слідча відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області Коваль О.О. звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, за погодженням з заступником начальника відділу Черкаської обласної прокуратури Яшник Б. С. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що 01.03.2013 ОСОБА_1 , наказом № 55-к ректора Уманського Національного університету садівництва призначено на посаду першого проректора.
Відповідно до пункту 1.3 Статуту Уманського Національного університету садівництва затвердженого наказом Міністерства освіти України від 31.01.2019, Уманський національний університет садівництва (далі - Університет) заснований на державній формі власності і перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України.
У відповідності до розділу № 1 п. 1.5 посадової інструкції першого проректора Уманського національного університету садівництва, затвердженої Ректором університету ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в своїй діяльності повинен керуватися чинним законодавством України, постановами, розпорядженнями, наказами та інструкціями Міністерства освіти і науки України та Міністерства аграрної політики та продовольства України, наказами та розпорядженнями ректора, Статутом університету, Колективним договором, Положеннями про вищі навчальні заклади України, Положеннями про організацію освітнього процесу в УНУС, Правилами внутрішнього розпорядку, посадовою інструкцією та іншими нормативними документами, затвердженими у встановленому порядку.
Згідно з розділом № 2 п. 2.1.- посадової інструкції перший проректор ОСОБА_1 забезпечує стабільну роботу всіх напрямків навчально-виховного процесу та господарської діяльності; організовує і координує діяльність факультетів і кафедр університету, інших структурних підрозділів; керує роботою конкурсної комісії по заміщенню посад науково-педагогічних працівників; вносить пропозиції, щодо форм і методів навчання, узагальнення і розповсюдження передового вітчизняного і зарубіжного досвіду з питань освіти і виховного процесу в університеті; здійснює контроль за станом матеріально-технічної бази кафедри кафедр і лабораторій, сприяє їх розвитку; перевіряє дотримання законів та державних актів України з виробничих питань всіма підрозділами університету; приймає міри по здійсненню соціальної політики університету; дотримується службової і державної таємниці; відповідає за виконання функцій стосовно управління безпекою життєдіяльності (охорона праці, пожежна безпека, цивільний захист) учасників навчально-виховного процесу.
Розділом № 3 п. 3.1. передбачено, що перший проректор повинен діяти від імені університету, представляти його у взаємовідносинах з іншими структурними підрозділами і іншими організаціями з різних питань та відповідно розділу № 6 п. 6.3. - 6.4. посадової інструкції університету ОСОБА_1 у своїй діяльності взаємодіє з проректором з адміністративно - господарської роботи щодо координації господарської діяльності, бухгалтерією для координації та організації фінансового обліку і звітності Університету.
Відповідно ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Для цілей статей 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу до державних та комунальних підприємств прирівнюються юридичні особи, у статутному фонді яких відповідно державна чи комунальна частка перевищує 50 відсотків або становить величину, що забезпечує державі чи територіальній громаді право вирішального впливу на господарську діяльність такого підприємства.
Водночас, приміткою до статті 368 КК України передбачено, що службовими особами, які займають відповідальне становище, у ст. ст. 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із ст. 6 Закону України Про державну службу належать до категорії "Б", судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
Враховуючи вимоги вказаних вище нормативно-правових актів, ОСОБА_1 , займаючи посаду першого проректора Уманського Національного університету садівництва, є службовою особою, яка відноситися за посадою до службових осіб, які не є державними службовцями.
Відповідно до ст. 68 Конституції України ОСОБА_1 зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України.
Згідно зі ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 забороняється використовувати свої службові повноваження або своє службове становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а в разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язаний невідкладно вжити заходів щодо запобігання одержання такої неправомірної вигоди.
Діючи всупереч вимог законодавства, ОСОБА_1 , будучи службовою особою Університету державної форми власності, маючи умисел на одержання для себе неправомірної вигоди за вчинення дій в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду, висловив прохання голові КСП «Родниківка» ОСОБА_3 надати неправомірну вигоду за вчинення певних дій в його інтересах, за наступних обставин.
Так, 03.03.2021, в денний час, ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_1 , як до першого проректора Уманського Національного університету садівництва, з метою отримання в оренду 15 га землі, яка перебуває у відданні Університету для використання у сільськогосподарській діяльності підприємства.
Перебуваючи в своєму службовому кабінеті № 5 ОСОБА_1 , Уманського Національного університету садівництва, що розташований за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Інститутська, 1, в ході розмови, запропонував ОСОБА_3 передати в користування його сільськогосподарському підприємству земельну ділянку площею 15га, яка призначена для проведення досліджень студентами та аспірантами Університету. При цьому ОСОБА_1 вказав, що земля передається в користування без підписання відповідних договорів, за що ОСОБА_3 має передати йому особисто неправомірну вигоду в розмірі 50 000 гривень. У подальшому, 11.03.2021 ОСОБА_1 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, в порушення вищезазначених норм законодавства та службових обов`язків, переслідуючи мету одержання неправомірної вигоди для себе, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, достовірно знаючи про незаконність своїх дій, за попередньою домовленістю з ОСОБА_3 , який, близько 11 год. 30 хв., прибув до службового кабінету ОСОБА_1 № 5 Уманського Національного університету садівництва, що розташований за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Інститутська, 1, де під час особистої зустрічі за вказівкою ОСОБА_1 надав останньому неправомірну вигоду в сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн., які за вказівкою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 поклав в шафу, яка знаходиться в кабінеті ОСОБА_1
11.03.2021, о 12 год. 01 хв., в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_1 після отримання неправомірної вигоди, був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, його протиправна діяльність була припинена, а грошові кошти в сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн., які були предметом неправомірної вигоди, вилучено.
В ході проведення огляду місця події у ОСОБА_1 погіршився стан здоров`я, у зв`язку з чим було викликано бригаду швидкої медичної допомоги та після огляду останнього, фельдшер ШМД повідомив про необхідність госпіталізації ОСОБА_1 , якого було поміщено для стаціонарного лікування до неврологічного відділення КНП «Уманська ЦРЛ» Паланської сільської ради.
12.03.2021 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , першому проректору ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, текст повідомлення був зачитаний в присутності понятих та дружини, оскільки ОСОБА_1 через стан здоров`я не міг самостійно засвідчити підписом факт оголошення йому підозри та не відповідав на поставлені запитання.
Відповідно до листа КНП «Уманська ЦРЛ» Паланської сільської ради за №388/01-03 від 11.03.2021, ОСОБА_1 було встановлено попередній діагноз: лакунарний мозковий ішемічний інсульт у стовбурі головного мозку при ГХ ІІІ ст., вогнищева симптоматика з боку черепних нервів, виражений цефалгічний, вестибуло-атаксичний та цереброастенічний синдроми. ОСОБА_1 потребує стаціонарного лікування.
У зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_1 за станом здоров`я до закінчення терміну затримання без ухвали слідчого судді не міг бути доставлений до суду та не міг приймати участь у судовому засіданні з розгляду клопотання про обрання стосовно нього запобіжного заходу, тому 13.03.2021 в порядку ст.ст. 40, 110, 208, 211 КПК України було винесено постанову про звільнення особи підозрюваної у вчиненні злочину.
22.03.2021 за №457/01-03 від КНП «Уманська ЦРЛ» Паланської сільської ради отримано листа, в котрому зазначено заключний діагноз та повідомлено про те, що 22.03.2021 ОСОБА_1 виписаний з поміщенням на амбулаторне лікування.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 , згідно із ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду;знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КПК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1-4 ст. 177 КПК України.
12.03.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, є встановлені під час досудового розслідування достатні фактичні про одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Ці обставини містяться в матеріалах кримінального провадження.
Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:
1. Кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_1 має високий ступінь суспільної небезпеки, так як скоєно службовою особою, яка повинна неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів.
2. Кримінальне правопорушення (злочин), у якому підозрюється ОСОБА_1 зумовлене тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, оскільки його дії (щодо отримання неправомірної вигоди) мають системний характер. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
3. Підстави для застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відсутні, тому що він притягується до відповідальності за вчинення тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, а також встановлено обставини, які виправдовують тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 та підтверджують наявність зазначених ризиків.
4. Підозрюваний ОСОБА_1 виконуючи свої службові обов`язки, та перебуваючи на волі, для уникнення від кримінальної відповідальності, може використати свої повноваження та зв`язки для:
- незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме: свідка заявника ОСОБА_3 , понятих, які були присутніми під час затримання. На даний час є підстави вважати, що останній перебуваючи на волі може на них незаконно впливати шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об`єктивному розслідуванню кримінального провадження;
- знищення, приховання або спотворення документів, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні, які перебувають у володінні Уманського НУС. У разі, якщо ОСОБА_1 під час проведення досудового розслідування перебуватиме на волі, у випадку звернення до вказаного органу, у володінні якого знаходяться зазначені документи, існуватиме реальна загроза їхньої заміни та/чи знищення, передачі іншим особам, сповіщення осіб, зокрема, колег підозрюваного, які мають відношення до їх, а також вжиття ними заходів щодо їх приховування, у зв`язку з чим, існує нагальна потреба у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
- перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом.
5. У разі визнання ОСОБА_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється останній і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованих діянь, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, виникла необхідність у обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Черкаському СІЗО в межах строку досудового розслідування.
Прокурор Яшник Б. С. в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі. Зазначив, що до управління служби безпеки звернувся ОСОБА_3 з заявою, що одна з осіб вимагає в нього кошти з приводу оренди земельної ділянки. Слідче управління отримало вказані матеріали і в продовж доби були внесені відомості в ЄРДР. В подальшому були сформовані документи щодо отримання дозволів суду, було вилучено купюри . Слідчим було проведено слідчі дії про вилучення грошових коштів. Слідчий в праві заборонити особі покидати місце проведення слідчої дії, що вважається як затримання. Під час вручення підозри у вказаної особи було погіршення стану здоров`я і підозру було вручено його родичу,оскільки, підозрюваний втратив свідомість. Просив клопотання задоволити в повному обсязі.
Захисник підозрюваного адвокат Якименко М. Д. в судовому засіданні зазначив, що дана підозра оголошувалась особі, коли особа після інсульту ще не прийшла в себе. Лікар заборонив проводити слідчу дію. І в супереч забороні старшої медичної сестри слідча проігнорувала і оголошувала підозру. Зазначив, що під час підготовки клопотання склалося враження, що подані документи ідуть в розріз один одному. Зазначив, що підозрюваний є інвалідом другої групи, він вдруге повернувся з лікарні. Зараз університет проходить акредитацію за яку відповідає ОСОБА_1 . Зазначив, що дане клопотання є необґрунтованим.Просив відмовити в задоволенні даного клопотання в повному обсязі.
Захисник підозрюваного адвокат Прудивус М. А. в судовому засіданні зазначив, що жодних фактичних доказів про те, що було вчинено злочин та саме який злочин про який ОСОБА_1 було повідомлено про підозру до матеріалів клопотання не долучено. Зазначені ризики є необґрунтованими. Також зазначив, що підозрюваний ОСОБА_1 не може займати спеціальне становище,оскільки, він не є державним службовцем, а є лише службовцем. Просив в задоволенні клопотання відмовити в повному обсязі.
Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що він на всі виклики слідчого зявляється. Вказав, що він працює більше 20 років науковим працівником, про факт отримання грошей йому розказали адвокати на 3-4 день. Просив відмовити в задоволенні клопотання в повному обсязі.
Заслухавши пояснення прокурора Яшник Б. С., адвокатів підозрюваного Якименко М. Д., Прудивус М. А., підозрюваного ОСОБА_1 , перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12021250000000272 від 04.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Статтею 177 КПК України визначені мета та підстави застосування запобіжних заходів. Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини-обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
В той же час суд враховує, що п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до правової позиції Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в листі від 04.04.2013 року №511-550/0/4-13 слідчому судді, суду при розгляді відповідного клопотання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою (зокрема, йдеться про застосування застави), у багатьох випадках навіть не розглядалася.
Відповідно до вимог ч.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження його застосування має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання (продовження), так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК).
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України - якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
При обранні міри запобіжного заходу, слідчий суддя, у відповідності до ст.178 КПК України враховує те, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, до адміністративної відповідальності не притягувався, має зареєстроване місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи, має міцні соціальні зв`язки (одружений та має неповнолітнього сина), має постійне місце роботи, є інвалідом 2 групи.
А тому, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_1 для належного забезпечення покладених на нього процесуальних обов`язків, необхідно застосувати відносно нього міру - запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час із забороною покидати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 21 год. до 06 год. наступного дня строком на 60 діб.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам належної процесуальної поведінки підозрюваного.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_1 може бути застосовано запобіжний захід, як домашній арешт в нічний час із забороною покидати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 21 год. до 06 год. наступного дня строком на 60 діб,з покладенням на нього у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України, певних обов`язків.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із свідками, експертами ,потерпілими; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Слідчий суддя вважає, що застосування даного виду запобіжного заходу цілком достатнє для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області Коваль О. О. А. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час із забороною покидати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня строком на 60 діб.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками, експертами ,потерпілими.
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Строк дії ухвали до 12 травня 2021 року, включно.
Копію даної ухвали вручити підозрюваному, захисникам, слідчому, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурору та начальнику ГУНП в Черкаській області - для відому та виконання.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 31.03.2021 року о 12 год.45хв.
Слідчий суддя: О. Г. Казидуб
Судове рішення № 95936058, Придніпровський районний суд м. Черкас було прийнято 31.03.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 711/1893/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: