Ухвала суду № 95935125, 29.03.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2082/21

Провадження № 2/635/2207/2021

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 березня 2021 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області

Суддя Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання незаконним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності, –

в с т а н о в и в:

24 березня 2021 року до Харківського районного суду Харківської області від представника ОСОБА_1 ? адвоката Шміло Назара Володимировича, надійшла позовна заява, в якій позивач просить суд позбавити права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1500 га, кадастровий номер 6325155600:06:005:0018 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-визнати незаконним та скасувати розпорядження Харківської районної державної адміністрації №213 від 14.06.2013;

-визнати незаконним та скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки №2500 від 14.12.2013 виданий приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко О.В.;

-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 від 14.12.2013 на земельну ділянку площею 0,1500 га, кадастровий номер 6325155600:06:005:0018 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 175 та 177 ЦПК України з наступних підстав.

Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 ЦПК України.

Так, у відповідності до пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також згідно частин третьої, п`ятої статті 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, в позові відсутня вказівка про те, що існують/не існують докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) чи що інших доказів особа не планує подавати, як і не надано клопотання про витребування доказів, у разі коли, самостійно позивач не має можливості отримати відповідні докази, а також у кого знаходиться оригінали поданих до суду доказів.

Згідно частини четвертої статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви додано квитанція про сплату судового збору на суму 1400,00 гривень.

Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви, в ній об`єднано три вимога немайнового характеру (визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання незаконним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності).

Згідно частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідне положення міститься в пункті 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де вказано, що якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою). Відповідно до пункту 10 зазначеної постанови, подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

За частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позову немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.20211 становить 2270,00 гривень.

Відтак, позивачем згідно вимог Закону України «Про судовий збір» за подачу даної позовної заяви та враховуючи розмір вже сплаченого судового збору, має бути доплачений судовий збір у розмірі 1324,00 гривень (Реквізити для сплати: отримувач коштів ? ГУК Харківськ обл/ХарківР/22030101, код за ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувач (МФО) 899998, рахунок отримувача UA898999980313121206000020429, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір)..

Відповідно до частин першої та другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачами не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з`ясувати предмет спору та межі доказування.

Оскільки суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв`язків, то лише за умови зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 175 ЦПК України є підстави для відкриття провадження у справі.

Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, на підтвердження кожної обставини позову щодо порушення прав позивача є обов`язковими для особи, яка пред`являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення визначених даною ухвалою недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статями 175-177, 185 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання незаконним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена окремо від рішення суду в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання лише в частині визначення розміру судових витрат. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Роз`яснити позивачу, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя – Я.А. Шинкарчук