Ухвала суду № 9593372, 20.01.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2010 р.Справа № 2-а-1604/09/1819

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григоров А.М.

за участю секретаря судового засідання Галан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Шосткінської міської ради на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 12.05.2009р. по справі№2-а-1604/09

за позовом ОСОБА_1 <Список ><Текст >

до Управління праці та соціального захисту населення Шосткінської міської ради <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про перерахунок та стягнення заборгованості допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 12 травня 2009року адміністративний позов задоволено частково. Дії управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, визнано протиправними. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області, здійснити перерахунок державної допомоги ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, з підвищенням її до розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, передбаченого ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та провести відповідні виплати за 2007 рік, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з урахуванням раніше проведених їй виплат за цей період відповідно до ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". В іншій частині позову відмовлено.

Управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради Сумської області, не погоджуючись з вказаною постановою суду, подало апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду першої інстанції мотивує тим, що відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення цих видатків. Механізм та порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв'язку із рішенням Конституційного суду України у 2007 році не визначено та кошти не передбачено на відповідні виплати. Проведення перерахунку та виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", можливе лише після внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України" на відповідний рік, які мають передбачити, зокрема, збільшення видаткової частини на фінансування витрат для забезпечення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Колегія суддів відповідно до ст. 195 КАС України переглядає судове рішення в межах доводів апеляційної скарги. Доводів щодо позовних вимог , які не задоволенні судом першої інстанції, апеляційна скарга не містить. Позивачка постанову в частині відмови у позові не оскаржила.

Як вбачається з матеріалів справи, що позивач є матір'ю дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та вона, є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового соціального страхування, з 04 липня 2007 року по теперішній час перебуває на обліку Відділу соціальних допомог та компенсацій управління праці та соціального захисту населення Шосткинської міської ради, отримуючи державну допомогу по догляду за дитиною (а. с. 5, 8, 12-15, 30).

Відповідно до довідок, які знаходяться в матеріалах справи, у 2007 році вказана допомога нараховувалась та виплачувалась відповідачем виходячи з розміру встановленого ст. 56 Закону України № 489-У, від 19.12. 2006 року, "Про Державний бюджет України на 2007 рік", у 2008 році вказана допомога нараховувалась та виплачувалась позивачу у розмірі визначеному п. 23 Закону України, від 28.12. 2007 року, № 107-17. "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", у 2009 році вказана допомога нараховувалась та виплачувалась виходячи з положень ст. 46 Закону України № 835- У1, від 26.12. 2008 року "Про державний бюджет України на 2009 рік" та постанови Кабінету Міністрів України № 1751, від 27.12. 2001 року ( а. с. 8, 12-15,30).

27 січня 2009 року, позивач ОСОБА_1 звернулась з заявою до відповідача про зобов'язання провести перерахування та виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Листом № 323. від 28.01.09 року, відповідач відмовив у здійсненні перерахування та виплати вказаної державної допомоги (а.с.8).

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення пункту 14 статті 71 та абзац третій частини другої статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційним), а тому позовні вимоги за період з 09.07.2007 рік по 31.12.2007 рік підлягають задоволенню, а в частині вимог стягнення недорахованої допомоги за 2008 рік та 2009рік є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених Законом України "Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми", позивачка отримувала зазначені виплати в 2008 та 2009 роках в розмірі, встановленому чинним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Умови та підстави надання допомоги до 01.01.2008 року залежали від соціального статусу її одержувача, а саме: чи застрахована особа, яка фактично доглядає дитину, в системі загальнообов'язкового соціального страхування.

Частиною 3 ст. 179 Кодексу законів про працю України встановлено, що за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

Преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ, з наступними змінами (подалі Закон № 2240-Ш), визначено, що цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

Відповідно до визначання термінів, передбачених Законом № 2240-ІІІ, субєктом загальнообовязкового державного соціального страхування є застрахована особа, на користь якої здійснюється відповідне страхування. Страховий випадок подія, з настанням якої виникає право у застрахованої особи або членів її сім`ї на отримання матеріального забезпеченні або соціальних послуг.

Згідно із ст. 35 вищезазначеного Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності, що є страховим випадком, який зумовлює відповідне матеріальне забезпечення, надається у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу). До тимчасової втрати працездатності відносить, окрім іншого, також період по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 2240-ІІІ).

Відповідно до ч.1ст.50 Закону №2240-ІІІ- матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків

Частиною 3 ст. 50 цього Закону передбачено, що рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб.

Пунктом п. ч. 1 ст. 20 Закону № 2240-ІІІ визначено, що кошти загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, спрямовуються на виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на поховання.

Статтею 43 Закону № 2240-ІІІ встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 4 Закону України від 11.01.2001 року № 2213-III “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” з наступними змінами визначено, що виходячи з можливостей Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виплата, передбачена статтею 41 Закону 2240-ІІІ, встановлюється в розмірі не нижче подвійного розміру встановленого законом прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, а виплата, передбачена статтею 43 зазначеного Закону, встановлюється в розмірі не нижче ніж 23 відсотки прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Дію цієї статті зупинено на 2007 рік згідно із Законом України від 19.12.2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Пунктом 3 Постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 39 від 18.05.2006 року на виконання пункту 3 статті 11 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначилось про надання повноважень голові правління Фонду звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією внесення змін до чинного законодавства щодо передачі функції призначення та надання допомоги при народженні дитини органам соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету.

З метою врегулювання питання передачі функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення та своєчасного надання застрахованим особам у 2007 році зазначених виплат за рахунок коштів державного бюджету наказом Міністерства праці та соціальної політики України “Про передачу функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення” від 06.12.2006 року № 453 наказано Міністру праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації та Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації забезпечити, зокрема: - до 25 грудня 2006 року прийняття від страхувальника або робочого органу Фонду списків застрахованих осіб та заявки на суму коштів за видами виплат; - з 1 січня 2007 року призначення допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі документів, визначених Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України; - своєчасне формування заявок по коштах державного бюджету, необхідних на виплату застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 1 січня 2007 року.

Пунктом 7 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік” зупинена дія ст. 43 Закону № 2240-ІІІ та п. 14 цієї ж статті зупинена дія ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу УІІІ “Прикінцеві положення” Закону № 2811-ХП у частині встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Частинами 1 та абзацом 2 ч. 3 ст. 56 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, встановлювалося, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зупинення дії ст. 43 Закону № 2240-ІІІ та ч. 1 ст. 15 і п. 3 розділу УІІІ “Прикінцеві положення” Закону № 2811-ХП на 2007 рік, а також положення абзацу 2 ч. 3 ст. 56 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007.

Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 207 від 26.12.2006 року “Про бюджет Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на 2007 рік” визначено про зупинення у 2007 році виплату за рахунок коштів Фонду допомоги при народженні дитини та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за виключенням випадків, коли зазначені два види допомоги нараховані до 1 січня 2007 року, але фактично не виплачені у 2006 році.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.2007 року N 32, зареєстрованим Мінюстом України 10.02.2007 року за № 112/13379, затверджений Порядок передачі документів від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення для продовження виплати у 2007 році застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: “Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.

Таким чином, визначене ст. 56 Закону України від 19.12.2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік” про здійснення допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у встановлених цим Законом розмірах за своєю суттю означає, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у 2007 році позбавляється функцій призначення та виплати такої допомоги.

Відповідно до положень ст. 96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 01 січня по 31 грудня, а за особливих обставин на інший період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року № 32 “Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку”, прийнятою відповідно до ст. 56 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, встановлено, що 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям (субвенція): з 1 січня - призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13, зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 900, затверджений Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, яким визначений механізм призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів державного бюджету.

Визнані такими, що втратили чинність: “Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини особам, застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2005 року N 315 “Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми” та постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2006 року N 503 “Про внесення змін до Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини особам, застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування”.

Встановлено, що призначення і виплата допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації або місцем проживання застрахованої особи. Виплата згідно з цією постановою допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснюється починаючи з 1 січня 2007 року.

Таким чином, в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка повинна надаватися особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового соціального страхування, на законодавчому рівні не визначений, оскільки дія ст. ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” та 4 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” зупинена приписами Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а встановлений Верховною Радою України розмір виплат, передбачених ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” відповідно до положень п. 5 розділу 1Х “Прикінцеві положення” цього Закону України, визнаний таким, що не відповідає Конституції України. Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 207 від 26.12.2006 року визначено про зупинення у 2007 році виплату за рахунок коштів Фонду допомоги при народженні дитини та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за виключенням випадків, коли зазначені два види допомоги нараховані до 1 січня 2007 року, але фактично не виплачені у 2006 році.

Стаття 13 Закону № 2811-XII, в редакції Закону України № 2334-ІІІ від 22.03.2001 року, що діяла до 01.01.2008 року визначала, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом мала не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснювала догляд за дитиною.

Згідно із ст. 9 КАС України, суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону № 2811-ХП, - громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

З урахуванням положень ч. 7 ст. 9 КАС України, колегія суддів вважає, що здійснюючі в липні грудні 2007 року особі, застрахованій в системі загальнообовязкового соціального страхування, виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених положеннями ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП, відповідач діяв в межах своїх повноважень.

Законом України від 28.12.2007 року № 107-У1 “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” змінена редакція ст. 13 Закону № 2811-ХП (чинна з 01.01.2008 року), - “право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має один з батьків дитини, усиновитель, опікун, дідусь, бабуся або інший родич, який фактично здійснює догляд за дитиною”.

Відповідно до приписів Закону № 2811-ХП, в редакції чинній з 01.01.2008 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є одним із видів соціальної допомоги, що надається особі, як застрахованій в системі загальнообовязкового соціального страхування, так і не застраховані в цій системі, яка фактично доглядає дитину до досягнення нею трирічного віку.

Як зазначалось вище, абз. 3 ч. 2 ст. 56 Закону України від 19.12.2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлювалися розміри допомоги, яка повинна виплачуватися в 2007 році як особам застрахованим в системі загальнообовязкового соціального страхування, так і іншим.

Положення цього Закону були чинними до 09.07.2007 року, тому суд не може застосувати до спірних правовідносин норму, яка не діє зараз та не діяла на час здійснення виплати в 2007 році.

Проте, з 09.07.2007 року відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП, нараховувати та здійснювати позивачці відповідні виплати в розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого ст. 62 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік від 19.12.2006 року.

Враховуючи викладене, необхідно визнати дії відповідача щодо відмови позивачці в перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року - незаконними та зобов'язати відповідача провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці, відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням проведених виплат та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Колегія суддів зазначає, що відповідач в суді першої інстанції не наполягав на застосуванні наслідків пропущення строку звернення позивачки до суду з вказаним позовом відповідно до вимог ст.ст. 99, 100 КАС України. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були надані заперечення на позов, в яких відсутні будь які доводи та обґрунтування стосовно пропуску позивачкою строку звернення до суду з позовом (а.с.12-15).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Крім того, виходячи з приписів ст. 94 КАС України колегія суддів вважає за необхідно прийняти рішення щодо розподілу судових витрат при апеляційному розгляді справи.

За приписами ч. 1 ст. 89, ч. 7 ст. 187 КАС України, п. “3” ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України, від 21.01.1993 року № 7-93 “Про державне мито” з наступними змінами та доповненнями колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008). Пільг щодо сплати судового збору по цій категорії спору, виходячи з приписів ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шосткінської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 12.05.2009р. по справі№2-а-1604/09 залишити без змін.

Стягнути до бюджету з Управління праці та соціального захисту населення Шосткінської міської ради 1,70 грн. судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Подобайло З.Г. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 25.01.2010 р.