Рішення № 95923971, 29.03.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5564/20

Провадження № 2/210/355/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"29" березня 2021 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Чайкіної О.В.,

за участі секретаря судового засідання: Кубаєвої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 02 жовтня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - Позивач) до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (надалі - Відповідач), третя особа приватний нотаріус виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. 2-11).

Позов пред`явлено за правилами альтернативної підсудності - за місцем виконання виконавчого напису (частина 12 статті 28 ЦПК України).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ від 02 жовтня 2020 року визначено головуючого - суддю Чайкіну О.В. Ухвалою судді 22 жовтня 2020 року після усунення позивачем недоліків, позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 55).

Позивачем та його представником подано заяви про розгляд справи у їх відсутність на підставі наявних матераілів справи.

На виконання вимог статей 178, 191, 278 ЦПК України Відповідач відзив на позов не надав. В матеріалах справи міститься докази отримання Відповідачем ухвали про відкладення розгляду справи та призначення судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення про вручення за № 5007403748032.

Треті особи, приватний нотаріус та приватний виконавець не скористались процесуальним правом подачі письмового пояснення на позовну заяву у встановлений ухвалою суду строк.

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стислий виклад позовних вимог та заперечень відповідача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 16 квітня 2019 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження №58904288 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса за №9446 від 17.10.2018 року щодо стягнення коштів на задоволення вимог Відповідача за Кредитним договором в розмірі 11845,44грн.

Позивач та його представник вважають, що виконавчий напис вчинений з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, чинного законодавства загалом і як наслідок було відкрито неправомірно виконавче провадження.

В обґрунтування позову зазначають, що розмір заборгованості є спірним, а тому виконавчий напис не відповідає вимогам статті 88 Закону України «Про нотаріат».

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, якою передбачено можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору та виписки з рахунку боржника, таким чином, виконавчий напис не відповідає вимогам статті 87 Закону України «Про нотаріат».

Відзив на позов не надавався. Відповідач не скористався правом надати докази в обгрунтування безспірності вимог за виконавчим написом нотаріуса, який оскаржується.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судом.

У зв`язку з тим, що матеріали справи містять документи видані на різні прізвища, першочергово судом встановлено, що Позивач ОСОБА_1 змінив прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб видане Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області серії НОМЕР_1 від 03 вересня 2013 року, відповідно до якого чоловіку присвоєно прізвище « ОСОБА_1 » (а.с.18).

17 жовтня 2018 року, Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 9446 про звернення стягнення з позивача за Кредитним договором № GP-4990397 від 29.08.2013 року, який було укладено між позивачем та АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником прав та обов`язків якого є ПАТ «ПУМБ» (а.с.44).

Сума стягнення заборгованості проводиться за період з 11 жовтня 2017 року по 11 жовтня 2018 року. Сума повної заборгованості складає 11415,44 гривень, в тому числі з яких:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6664,3 грн.;

- прострочена заборгованість за комісією - 3929,76 грн.;

- прострочена заборгованість процентам - 821,38 грн.

Також, вищезазначеним виконавчим написом з Позивача стягнуто на користь Відповідача грошову суму у розмірі 430,00 грн., сплачених нотаріусу відповідачем (стягувачем) за вчинення цього виконавчого напису.

Загальна сума, що підлягає стягненню за виконавчим написом становить 11845,44 грн (а.с. 44).

В подальшому АТ «ПУМБ» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва, Вольф Тетяні Леонідівні із заявою по примусове виконання рішення (а.с.52).

З метою примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва, Вольф Тетяні Леонідівні, 16 квітня 2019 року відкрито виконавче провадження № 58904288 про стягнення з позивача (боржника) - ОСОБА_1 , на користь відповідача (стягувача) - АТ «перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 11845,44 грн (а.с.48).

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

При цьому суд звертає увагу на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Висновки за результатами розгляду матеріалів справи

На суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, цією статтею; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як встановлено статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зі змісту наведених правових норм вбачається покладення процесуального обов`язку на кожну із сторін довести належними доказами наявність або відсутність тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Встановлені судом обставини свідчать, що серед документів наданих Банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній, а наданий нотаріусу Кредитний договір № GP-4990397 від 29.08.2013 не посвідчений нотаріально, суд вважає, що укладений між сторонами у простій письмові формі кредитний договір про отримання кредиту не може бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц, провадження № 61-12629св19.

Крім того, як вже зазначалось, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі - ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Банк Ренесанс Капітал" правонступником якого є АТ "Перший Український міжнародний банк» 29 серпня 2013 року укладено Кредитний договір, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів за встановленим графіком - 30 серпня 2016 року.

Спірний виконавчий напис вчинено за період з 11 жовтня 2017 року по 11 жовтня 2018 року, тобто поза межами строку дії кредитного договору.

Відповідач не скористався правом надати докази продовження строку дії договору, а так само й безспірності заявлених нотаріусу вимог.

Таким чином суд приходить до висновку, що виконавчий напис вчинено за відсутності доказів безспірності вимог банку.

Оцінивши усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, в розумінні вказаних норм, а тому підлягають задоволенню в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо судових витрат

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 79-82, 141, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 17 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, зареєстрованим в реєстрі за №9446 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником прав та обов`язків якого є ПАТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості у розмірі 11845,44 грн (одинадцять тисяч вісімсот сорок п`ять гривень сорок чотири копійки) таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) гривень.

Відповідачу, який не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 30 березня 2021 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 );

- відповідач: Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» (ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса м. Київ, вул. Андрієвська, б. 4).

- третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна (01054, м. Київ, вул.. Січових Стрільців, б. 37-41, оф. 215),

- третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна (02094, м. Київ, вул. Златоустівська, б. 55, офіс 61)

Суддя: О. В. Чайкіна