Ухвала суду № 95923413, 30.03.2021, Оболонський районний суд міста Києва

30.03.2021 Справа № 756/15161/20

Справа пр. № 6/756/62/21

ун. № 756/15161/20

У Х В А Л А

26 березня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Колесник А.В.,

учасники справи:

представник заявника - Гіндюк Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Києві заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні та про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні та про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що 29 травня 2013 року Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2-6398/11 на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 листопада 2011 року у справі № 2-6398/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договором від 31 березня 2008 року № 014/95-04/05/678М у сумі 314207,54 грн.

Виконання згаданого судового рішення здійснюється головним державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубасом А.М. (виконавче провадження № 60983827).

Заявник стверджував, що у результаті укладених договору факторингу від 24 травня 2017 року, договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 08 жовтня 2019 року, договорів про відступлення права вимоги від 20 листопада 2020 року право вимоги за кредитним договором від 31 березня 2008 року № 014/95-04/05/678М перейшло до самого ОСОБА_1 .

З цих підстав, покликаючись на норму ст. 606 ЦК України, заявник просив суд замінити стягувача у виконавчому провадженні № 60983827 АТ "КРИСТАЛБАНК" на ОСОБА_1 ; визнати виконавчий лист № 2-6398/11, виданий 29 травня 2013 року Оболонським районним судом м. Києва, таким, що не підлягає виконанню.

У судовому засіданні представник заявника адвокат Гіндюк Т.С. підтримав заяву свого довірителя з мотивів, наведених у заяві ОСОБА_1 , просив суд її задовольнити. На запитання суду представник заявника повідомив, що метою пред`явлення ОСОБА_1 заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні та про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є уникнення сплати витрат виконавчого провадження.

Представник стягувача АТ "КРИСТАЛБАНК" у судове засідання не з`явився, стягувач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, представник стягувача подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності.

Представник ТОВ "Фінансова компанія "Омега Фактор" у судове засідання не з`явився, стягувач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, подав до суду заяву, в якій просив суд ро зглянути справу за відсутності свого представника.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася, подала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу за її відсутності.

Заслухавши вступне слово представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29 листопада 2011 року у справі № 2-6398/2011 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором від 31 березня 2008 року № 014/95-04/05/678М у сумі 314207,54 грн (а. с. 1-2). Указане судове рішення залишене було змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 липня 2012 року (а. с. 3-4).

На виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 листопада 2011 року у справі № 2-6398/2011 цим судом 29 травня 2013 року видано виконавчий лист № 2-6398/11 (а. с. 17).

24 травня 2017 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (клієнт) та АТ "КРИСТАЛБАНК" (фактор) було укладено договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги), відповідно до умов якого клієнт передав фактору своє право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 31 березня 2008 року № 014/95-04/05/678М (а. с. 19-27).

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2017 року замінено стягувача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у виконавчому провадженні з виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 листопада 2011 року у справі № 2-6398/2011 на АТ "КРИСТАЛБАНК" (а. с. 15, 16).

За договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 08 жовтня 2019 року АТ "КРИСТАЛБАНК" відступило на користь ТОВ "Фінансова компанія "Омега Фактор" право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 31 березня 2008 року № 014/95-04/05/678М (а. с. 28-31).

За заявою АТ "КРИСТАЛБАНК" 17 січня 2020 року головним державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дубасом А.М. відкрито виконавче провадження № 60983827 з виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 листопада 2011 року у справі № 2-6398/2011 (а. с. 96).

У свою чергу 20 листопада 2020 року ТОВ "Фінансова компанія "Омега Фактор" уклало з ОСОБА_2 договір про відступлення права вимоги, за яким указана фінансова компанія передала ОСОБА_2 право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 31 березня 2008 року № 014/95-04/05/678М (а. с. 32-36).

Цього ж дня ОСОБА_2 передала за договором про відступлення права вимоги право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 31 березня 2008 року № 014/95-04/05/678М самому ОСОБА_1 (а. с. 37-40).

Вирішуючи питання про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд виходить з такого.

Ч. 1 ст. 442 ЦПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

У разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

П. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

У разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обо`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 проаналізувавши норми ст. 1054 ЦК України та п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", зазначила, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ.

Отже, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.

Наведене свідчить про те, що передача ТОВ "Фінансова компанія "Омега Фактор" ОСОБА_2 права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 31 березня 2008 року № 014/95-04/05/678М суперечить приписам ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину "судового провадження" згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

За положеннями Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад як верховенства права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Ч. 1 ст. 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Виконавчий документ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню повністю або частково (ч. 2 ст. 432 ЦПК України).

На суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зазначені у ч. 2 ст. 432 ЦПК України. Так, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо: а) його було видано помилково; б) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою; в) з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання (такий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/14-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 606 ЦК України зобов`язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі. Зазначена підстава припинення цивільно-правового зобов`язання відноситься до групи підстав, що не належать до правочинів і не залежать від волі сторін.

Поєднання (збіг) боржника і кредитора в одній особі має місце у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходить відповідно до будь-якої зазначеної в законі підстави зобов`язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором щодо боржника, у цьому зобов`язанні і навпаки.

Ураховуючи наведене, ст. 606 ЦК України повинна застосовуватися судом до правовідносин у разі, коли до сторони, яка є боржником, переходить зобов`язання іншої особи, яка є кредитором у цьому зобов`язанні, відповідно до будь-якої підстави, зазначеної в законі. При цьому один із суб`єктів правовідношення у зв`язку з обставинами, зазначеними в законі, стає одночасно і боржником, і кредитором у тому ж самому зобов`язанні. Саме в цьому разі підстава припинення цивільно-правового зобов`язання не залежатиме від волі сторін.

Така правова позиція є сталою та викладена як у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-43цс15, так і неодноразово підтримана Верховним Судом, зокрема у постановах від 11 липня 2018 року у справі № 334/10417/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 461/13458/14-ц та від 03 квітня 2019 року у справі № 757/31762/14-ц.

Оскільки у цій справі боржник набув право вимоги до самого себе за правочином, припинення цивільно-правового зобов`язання залежить від волі сторін, а тому положення ст. 606 ЦК України не може застосовуватись до спірних правовідносин.

Ураховуючи викладене, підстави для заміни стягувача у виконавчому провадженні та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

Також суд звертає увагу ОСОБА_1 , що він не позбавлений можливості звернутись до АТ "КРИСТАЛБАНК" для спонукання стягувача подати письмову заяву про повернення виконавчого документа відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Керуючись ст. ст. 432, 442 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні та про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Т.В. Андрейчук

Повний текст ухвали виготовлено 30 березня 2021 року