Рішення № 95918980, 26.03.2021, Селидівський міський суд Донецької області

242/4484/20

2/242/397/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Гандзюк К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селидівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , після смерті якої залишилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказане майно належить померлій ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету про відведення земельної ділянки для будівництва будинку та дозволу на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ). Після смерті матері позивач прийняв спадщину, отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 1413800000:03:009:0212, площею 0,1323 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого державним нотаріусом Першої Селидівської державної нотаріальної контори. 17.12.2019 року позивачу було відмовлено державним нотаріусом Першої Селидівської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно у вигляді житлового буд. АДРЕСА_1 , оскільки не надано правовстановлюючих документів на будинок. У зв`язку з вищевикладеним позивач вимушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно. Просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом: на житловий будинок АДРЕСА_1 (загальною площею 64,7 кв.м., житловою площею 30,7 кв.м.), з господарськими будівлями та спорудами: А-I- житловий будинок, а-1 тамбур, Д-1 душ, № I ворота, № II паркан, № III огорожа, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 30.10.2020 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 27.11.2020 року закрито підготовче засідання та призначено судовий розгляд у зазначеній справі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Селидівської міської ради в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі та рішення прийняти на розсуд суду.

Суд, дослідивши надані докази і матеріали справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.

Відповідно до свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 від 22.11.1958 року, виданого Селидівським районним бюро ЗАГС Сталинської області, ОСОБА_4 (рос.мова) та ОСОБА_5 (рос. мова) зареєстрували шлюб 22.11.1958 року, після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_6 (рос. мова), актовий запис № 260.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Селидівським районним бюро ЗАГС Сталинської області, ОСОБА_7 (рос. мова) народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його мати ОСОБА_8 (рос. мова), актовий запис № 304.

Згідно заяви ОСОБА_9 , виконавчим комітетом Селидівської міської ради надано дозвіл на будівництво будинку, кухні-сараю, вбиральні, тротуару, паркану за адресою АДРЕСА_2 , по 31.03.1968 року.

Згідно рішення Селидівської міської ради депутатів трудящихся № 91/6 від 31.03.1965 року, ОСОБА_9 було відведено під індивідуальне будівництво земельної ділянки за адресою по АДРЕСА_2 , площею 600 кв.м.

Згідно акту про відвід земельної ділянки від 15 квітня 1965 року, складеного представником Управління районного архітектора Селидівського району Радченко Т.Г., на підставі рішення виконкому Селидівської міської ради депутатів трудящихся від 31.03.1965 року, в натурі виділена ділянка під індивідуальне будівництво ОСОБА_9 в АДРЕСА_2 , площею 600 кв.м.

Згідно Технічного паспорту, виданого 16.11.2015 року на ім`я ОСОБА_8 (рос. мова) вбачається, що загальна площа будинку А-1 становить 64,7 кв.м, житлова площа будинку становить 30,7 кв.м, до складу домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_2 входить: а- 1тамбур, Д-1 душ, № I ворота, № II паркан, № III огорожа.

Згідно довідки № 494 від 27.12.2019 року, виданої КП «Селидівське бюро технічної інвентаризації», житловий будинок з усіма надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 числиться за ОСОБА_9 , згідно рішення виконавчого комітету Селидівської міської ради від 31.03.1965 р. № 91/6. На земельній ділянці розташовано: житловий будинок А-1, а- 1тамбур, Д-1 душ, № I ворота, № II паркан, № III огорожа. Загальна площа -64,7 кв.м., житлова - 30,7 кв.м. Згідно Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 р. № 91, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.07.2011 за № 830/19568 будівлі та споруди - не є самочинно побудованими (побудовані до 1992 року).

Згідно довідки № 255 від 06.10.2020 року, виданої КП «Селидівське бюро технічної інвентаризації», житловий будинок з усіма надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , раніше мав адресу: АДРЕСА_2 .

Згідно довідки № 220/07-31 від 08.06.2005 року, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 08.06.2005 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 220.

Як вбачається зі спадкової справи № 181/2008, заведеної Першою селидівською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з заявою про прийняття спадщини від 16.09.2008 року до Першої селидівської державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_7 .

Згідно заяви про прийняття спадщини № 28 від 16.09.2008 року ОСОБА_1 звернувся до Першої селидівської державної нотаріальної контори з приводу прийняття спадкового майна у вигляді земельної ділянки площею 6,49 га наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Селидівської міської ради, після смерті його матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом 06.09.2008 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Селидівської державної нотаріальної контори Шарафєєвою І.В., ОСОБА_1 прийняв спадщину, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з земельної ділянки площею 6,49 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Селидівської міської ради, в межах: від А до Б - землі державної власності, від Б до В - з/д гр. ОСОБА_10 , від В до Г - з/д гр. ОСОБА_11 , від Г до А - з/д гр. ОСОБА_12 , кількісною характеристикою: рілля - 6,49 га, належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії 11-ДН № 051709, виданого Селидівською міською радою 17.12.2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право на землю № 13410.

Згідно заяви про прийняття спадщини № 566 від 17.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Першої селидівської державної нотаріальної контори з приводу прийняття спадкового майна у вигляді земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 1413800000:03:009:0212, площею 0,1323 га, після смерті його матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом 17.12.2019 року, посвідченого державним нотаріусом Першої селидівської державної нотаріальної контори Доценко О.В., ОСОБА_1 прийняв спадщину, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим № 1413800000:03:009:0212, площею 0,1323 га, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що значиться за спадкодавцем на підставі державного акту на право приватної власності на землю ДН № 000000, виданого 21.03.1996 Селидівською міською радою Донецької області і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 10159. Зареєстровано у реєстрі за № 1879.

Постановою державного нотаріусу Першої селидівської нотаріальної контори Доценко О.В. від 17.12.2019 року позивачу відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_7 будучи спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_2 , прийняв спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Згідно зі ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 1268 ч.5 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 р. № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Закону України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Закону України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Згідно роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться у листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1035 «Про затвердження тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будинками, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт» - будівлі та споруди не є самочинно побудованими (побудовані до 1992 року).

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Аналізуючи вищевказані норми закону, суд вважає, що позивач позбавлений можливості іншим шляхом захистити своє право власності на спадщину, до складу якої входить нерухоме майно, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом підлягають задоволенню в порядку ст. 1216, ст. 1217, п.1 ч. 2, абз .2 ст.16 ЦК України, так як способами захисту цивільних прав та інтересів може бути шляхом визнання права.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 328, 392, 1216-1217, 1233, 1268, 1296 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 81, 141, 200, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 ) до Селидівської міської ради (місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, буд. 8, ЄДРПОУ 04052962) про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_4 ) право власності на житловий будинок А-1 загальною площею 64,7 кв.м., житловою площею 30,7 кв.м., з усіма надвірними будівлями та спорудами: а- 1 тамбур, Д-1 душ, № I ворота, № II паркан, № III огорожа, за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до апеляційного суду Донецької області.

Суддя І.М. Владимирська