Ухвала суду № 95918217, 25.03.2021, Волноваський районний суд Донецької області

221/4748/19

1-кп/221/627/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Чальцевої Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Сєрих І.С.,

прокурора Коваля Є.В.,

захисника Лісодіда О.В.,

законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

особи, у відношенні якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні № 12019050630001008 від 12.02.2021 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка Волноваського району Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, який не працює, є інвалідом 2-ї групи, неодружений, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, але перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом: «помірна розумова відсталість» з 20.03.1988 року, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2019р. ОСОБА_1 , який згідно висновку судово-психіатричної експертизи, на момент вчинення інкримінованого правопорушення не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, приблизно о 22:00г., разом з особою, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження, на мотоциклі «ІЖ Планета» державний номерний знак НОМЕР_1 з боковим причепом, під керуванням останнього, під`їхали до двору будинку АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_3 , де з двору вказаного домоволодіння шляхом вільного доступу, викрали 4 (чотири) фрагменти металевих рейок З-43, довжиною 1,5 метри кожна, загальною довжиною 6 метрів, вартістю 2990, 23 грн. за один метр, всього на суму 1741,38 грн., які слугували як опори для паркану. Після чого з викраденим з місця вчинення злочину суспільно-небезпечного діяння зник. Своїми протиправними діями ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 с. 185 КК України.

Прокурор Волноваської місцевої прокуратури Коваль Є.В. звернувся до суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання примусової амбулаторної психіатричної допомоги за місцем мешкання, посилаючись на те, що, як в період інкримінованого діяння, так і на теперішній час, останній страждає помірною розумовою відсталістю, потребує вжиття лікувальних заходів, За своїм психічним станом не міг та не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та пояснив, що досудовим слідством зібрано достатньо доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, але під час досудового розслідування кримінального провадження було встановлено, що він неосудний, а тому просив клопотання задовольнити та застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у вигляді надання примусової амбулаторної психіатричної допомоги за місцем мешкання.

Захисник Лісодід О.В. та законний представник ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання примусової амбулаторної психіатричної допомоги за місцем мешкання.

Особа, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував проти застосування до нього примусових заходів медичного характеру.

Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить із положень ст.ст. 93, 94 КК України, ст.ст. 512, 513 КПК України, роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування».

Статтею 513 КПК України імперативно передбачено, що під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, чи вчинено це діяння певною особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення в стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме.

Обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході судового розгляду справи на підставі досліджених судом доказів: висновком судово-психіатричної експертизи № 421 від 03.05.2019 року, постановою про визнання речовими доками та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 08.04.2019 року, розпискою потерпілого ОСОБА_3 ..

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що суспільно-небезпечні діяння, вчинені ОСОБА_1 , підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Між тим, згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 421 від 03.05.2019 року, ОСОБА_1 страждає легким слабоумством у вигляді помірної розумової відсталості; в період вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення за своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дій та керувати ними. На момент скоєння інкримінованого правопорушення ОСОБА_1 у тимчасово хворобливому стані (виключні стани - патологічне сп`яніння, патологічний афект, реакція «короткого замикання») не перебував. На теперішній час ОСОБА_1 страждає легким слабоумством у вигляді помірної розумової відсталості, не може усвідомлювати своїх дії та керувати ними. ОСОБА_1 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання примусової амбулаторної психіатричної допомоги за місцем мешкання.

У відповідності до абзацу 3 пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» №7 від 03 червня 2005 року суди повинні критично оцінювати зазначені висновки з точки зору їх наукової обґрунтованості, переконливості й вмотивованості, оскільки… ці висновки є доказами у справі, які не мають наперед установленої сили, не є обов`язковими для суду, але незгода з ними має бути вмотивована у відповідних ухвалі, вироку, постанові суду.

У відповідності до ч.2 ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно статті 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки, передбаченого особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються примусові заходи медичного характеру.

За змістом статті 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння, які вчинили у стані осудності злочини; які вчинили у стані обмеженої осудності злочини; які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.

У відповідності до абзаців 1,2 пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» №7 від 03 червня 2005 року визначаючи відповідно до частин 3-5 статті 94 КК України тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння.

Для об`єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (частина 1 статті 94 КК України) суд має спочатку з`ясувати думку експертів - психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру ( тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).

У відповідності до вимог ст. 94 КК України суд враховує при призначенні певного виду примусових заходів медичного характеру: 1) характер і тяжкість захворювання; 2) тяжкість вчиненого діяння; 3) ступінь небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб.

Враховуючи зазначене, встановлена неосудність ОСОБА_1 на час вчинення кримінального правопорушення та на час розгляду кримінального провадження, так як він в даний час не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними і потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання примусової амбулаторної психіатричної допомоги за місцем мешкання.

У відповідності до вимог ст.ст. 19, 94 КК України до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб може бути застосована госпіталізація до психіатричних закладів зі звичайним, посиленим чи суворим наглядом або їм може бути надана у примусовому порядку амбулаторна психіатрична допомога за місцем проживання.

Згідно п.3наказу МОЗ України №397 від 08.10.2001 року «Про затвердження нормативно-правових документів з окремих питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які страждають на психічні розлади» вид примусового заходу медичного характеру залежить від характеру та тяжкості психічного захворювання в особи, тяжкості вчинення нею діяння з урахуванням її ступеня суспільної небезпечності.

Відповідно до ч.2 ст.513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, мало місце і вчинено ОСОБА_1 у стані неосудності, який за своїм психічним станом і характером суспільно небезпечного діяння потребує застосування примусових заходів медичного характеру, в зв`язку з чим, з метою обов`язкового лікування та запобігання вчинення останнім суспільно небезпечних діянь, слід застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у вигляді надання примусової амбулаторної психіатричної допомоги за місцем мешкання.

Виходячи із роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строк, на який ці заходи призначені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 93, 94 КК України, ст.ст. 512, 513 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання про застування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні № 12019050630001008 від 14.06.2020 року за ч. ст. 185 КК України стосовно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді надання примусової амбулаторної психіатричної допомоги за місцем мешкання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Копію ухвали після її проголошення вручити учасникам судового провадження.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Апеляція на ухвалу суду про застосування примусових заходів медичного характеру подається до Донецького апеляційного суду через Волноваський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру.

Суддя Т.В. Чальцева