Рішення № 95913512, 30.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2021 року м. Київ № 640/22274/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини А0543

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до військової частини А0543 (далі-відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії в якому просив:

-визнати бездіяльність військової частини А0543 у вигляді нездійснення перерахунку та нарахування грошового забезпечення протиправною.

визнати дії військової частини А0543 протиправними, які полягають у незастосуванні п.1 Примітки до Додатку 1 та п.1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету міністрів України від 30.08.2017 №704 « Про грошове забезпечення військовослужбовців , осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчислення починаючи з 01.03.2018р. по 01.06.2018р. включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017р. «Про Державний бюджет України на 2018р.» станом на 01.01.2018р.;

- зобов`язати військову частину А0543 починаючи з 01.03.2018р. по 01.06.2018р. включно вчинити дії щодо перерахунку, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням п.1 Примітки до Додатку 1 та п.1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 « Про грошове забезпечення військовослужбовців , осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017р. «Про Державний бюджет України на 2018р.» станом на 01.01.2018р. та множення на відповідні тарифні коефіцієнти;

зобов`язати військову частину А0543 нарахувати та виплатити позивачу недоплачені протягом 01.03.2018р. по 01.06.2018р. включно суми грошового забезпечення з урахування проведеного перерахунку, відповідно до п.1 Примітки до Додатку 1 та п.1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців , осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017р. «Про Державний бюджет України на 2018р.» станом на 01.01.2018р. на рахунок згідно довідки Приватбанку 17.09.2020 ВРН2RAHHJGN5317V.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно в період з січня по червень 2018 року недоплачував йому грошове забезпечення через встановлення зменшеного розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, всупереч вимогам чинного законодавства Зазначив, що такі дії відповідача в подальшому призвели до неправильного розрахунку його щомісячного виду грошового забезпечення як надбавку за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, отже порушили його права на належне грошове забезпечення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва Васильченко І.П. від 24.09.2020 відкрито провадження в справі, розгляд якої буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

16.10.2020 відповідач військова частина А0543 подано відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивач невірно трактує положення п.1 Примітки до Додатку 1 та п.1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету міністрів України від 30.08.2017 №704 « Про грошове забезпечення військовослужбовців , осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Вважають, що дії відповідача щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивачу були законними та обґрунтованими.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких він ґрунтується, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 03.07.2017 року по 01.06.2018 року проходив військову службу в військовій частині А0543 на посаді помічника командира військової частини, що підтверджується записами в п.8 посвідчення офіцера НОМЕР_1 .

З довідки про основні та додаткові види грошового забезпечення та премію позивача вбачається, що виплата грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 01.06.2018р.проводилась з урахуванням п.1 Примітки до Додатку 1 та п.1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за 19 тарифним розрядом.

Таким чином, посадовий оклад позивача з 01.03.2028 року становив- 4369,76 грн., а оклад за військовим званням - 1127.68 грн.

Позивач вважає, що відповідач при нарахуванні грошового забезпечення невірно застосував п.1 Примітки до Додатку 1 та п.1 Примітки до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 « Про грошове забезпечення військовослужбовців , осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчислення починаючи з 01.03.2018р. по 01.06.2018р. включно, розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням без урахуванням 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 07.12.2017р. «Про Державний бюджет України на 2018р.».

Тому, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення, яке визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою зокрема затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років, у тому числі військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу.

Названа Постанова набрала чинності з 01.03.2018.

Як вбачається зі структури постанови Кабінету Міністрів України №704, пунктом 1 її постановлюючої частини затверджені нормативні акти, зокрема тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 1), схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 14).

У пункту 4 постановлюючої частини постанови Кабінету Міністрів України №704, у якій містяться нормативні положення, наведений порядок визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.

Відповідно до норми пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, (в редакції, чинній до 24.02.2018) передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою до пункту 4 постанови КМУ №704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018 року, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.

В свою чергу, суд зазначає, що текст приміток до Додатків до Постанови № 704, в силу вимог абзацу 7 підпункту 2 пункту 20 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 № 870, не є нормою права, оскільки їх застосування допускається в окремих випадках без набуття ними характеру нормативних положень.

При цьому, суд звертає увагу, що пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата (на чому наполягають позивачі) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Таким чином, суд критично ставиться до доводів позивача щодо необхідності застосування при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням, що враховуються для такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата, враховуючи положення приміток до Додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, оскільки ці примітки не містять норм права та не узгоджуються з пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII.

Одночасно суд звертає увагу, що постанова Кабінету Міністрів України №704 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №103) станом на час виникнення спірних правовідносин була чинною, а отже підлягала застосуванню військовою частиною А0543 під час обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням позивачу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв правомірно, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.

Таким чином, у суду відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача під час встановлення позивачу розміру грошового забезпечення, без застосування пункту 1 примітки Додатку 1 і примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні розмірів їх посадових окладів та окладів за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач при встановленні позивачу розміру посадового окладу та окладу за військовим званням в період з 01.03.2018р. по 01.06.2018р. діяв включно на підставі частини 2 статті 19 Конституції України, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України

Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська