Рішення № 95912582, 31.03.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1976/21

РІШЕННЯ

іменем України

31 березня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук А.М.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 21.01.2021 щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком за нормами та у порядку встановленому Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889;

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби період роботи з 01.04.1987 по 28.06.1993 на посаді головного ветлікаря району - начальника станції;

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести з 05.01.2021 на пенсію за віком за нормами Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889 та здійснити нарахування й виплату пенсії, врахувавши до розрахунку заробітну плату зазначену у довідках від 04.01.2021 №1 та №2.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем не зараховано до стажу державної служби період роботи на посаді головного ветлікаря району - начальника станції по боротьбі із хворими тваринами з 01.04.1987 по 28.06.1993. Підставою цього зазначено те, що чинним законодавством не передбачено зарахування вищезазначеного періоду до державної служби. Проте стаж державної служби, які перебувають на державній службі, обчислюється відповідно до Порядку № 283.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.03.2021 відкрито провадження в цій адміністративній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду 22.03.2021 надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 21.01.2021 №397/03-16 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки заявнику було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу"; довідки про складові заробітної плати від 04.01.2021 №1, 2 видані Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області застосовувати немає підстав, оскільки чинним законодавством перерахунок пенсії не передбачено, про що повідомлено листом №2200-0304-8/7552 від 09.02.2021.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 05.10.2011 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1991 року №3723-XII. З 03.01.2019 позивача переведено на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-VI.

05.01.2021 позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII з врахуванням довідок про заробітну плату від 04.01.2021 №1 та №2, виданих Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.

Листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.02.2021 №2200-0304-8/7552 позивача повідомлено, що право на пенсію згідно ст.37 Закону №3723 та з урахуванням вимог, визначених п.10 і 12 Прикінцевих положень Закону №889, мають особи при досягненні пенсійного віку жінками - згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та наявності страхового стажу 30 років, чоловіками - 62 років та наявності страхового стажу 35 років.

Зазначено, що станом на 01.05.2016 позивач не працював на державній службі. За матеріалами пенсійної справи стаж роботи на відповідних категоріях посад державних службовців становить 18 років 3 місяці 4 дні.

Рішенням від 21.01.2021 відмовлено у переведенні з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки заявнику було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу"; довідки про складові заробітної плати від 04.01.2021 №1, 2 видані Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області застосовувати немає підстав, оскільки чинним законодавством перерахунок пенсії не передбачено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Згідно ст.46 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у частині 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

Згідно пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283.

Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідно до пункту 2 Постанови № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статтею 25 Закону № 3723- ХІІ, а також на посадах віднесених Кабінетом міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників в спеціалістів органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатками.

У додатку до вищевказаної постанови наведений перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби. І, до таких органів, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби відносить: виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих. Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи; місцеві органи державного управління міністерств і відомств УРСР та інших республік, а також СРСР; всесоюзні і республіканські промислові об`єднання та об`єднання, Уряду.

Отже, керуючись нормами даного порядку, період роботи позивача на посаді головного ветлікаря - начальника станції як керівного працівника з 01.04.1987 по 28.06.1993 зараховується до стажу державної служби. Таким чином, у цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно інших позовних вимог, суд зазначає наступне.

Так, ч.1 ст.9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.1 ст.10 вказаного Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно із ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 19.12.1993 (Закон №3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

При цьому, 01 травня 2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (Закон № 889-VIII), згідно із ч.2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Тобто, необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

-досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

- мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016 року, відповідно до ст.90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 № 3723-ХІ.

Так, відповідно до п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII визначено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Крім того, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст.37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Тобто, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Законом № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 899 "Про державну службу") зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII, та мають передбачені ч.1 ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а.

Таким чином, із набранням чинності Закону України "Про державну службу" № 889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсій та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, законодавством передбачено виключення для тих осіб, які станом на 01.05.2016 мають не менш як 20 років стажу на посадах державної служби, незалежно від того, чи займали такі особи станом на 01.05.2016 посади державної служби. Для такої категорії осіб збережено право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок (страхові внески).

Проте, в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив про те, що оскільки позивачу вже призначалась пенсія відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993, то у пенсійного органу відсутні підстави для переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.

Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв`язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.

Спірні правовідносини стосуються саме переведення позивача з одного виду пенсії, на інший вид.

Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, з чого слідує, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку одного і того ж виду пенсії.

За таких обставин, суд вважає безпідставним висновок відповідача про відсутність у позивача права на пенсію за віком за Законом України "Про державну службу", з підстав, що за цим Законом йому вже призначена пенсія по інвалідності.

Суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби позивача період роботи на посаді головного ветлікаря району - начальника станції по боротьбі із хворими тваринами з 01.04.1987 по 28.06.1993. З врахуванням цього періоду та періоду державної служби, обчисленого відповідачем, стаж державної служби позивача на день набрання чинності Законом № 889-VІІІ становить більше 20 років, загальний стаж більше 30 років.

Суд також звертає увагу на той факт, що при призначенні позивачу у 2011 році пенсії відповідач здійснив її розрахунок із розрахунку стажу державної служби 24 роки 6 місяців і 3 дні та загальний стаж 34 роки 5 місяців 1 день, що підтверджується копією пенсійної справи.

З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним, а тому його слід скасувати.

Отже, оскільки позивач станом час звернення до пенсійного органу досягнув 62 років та має загальний стаж роботи понад 30 років, стаж державної служби понад 20 років на дату набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ, тому наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Щодо вимоги позивача здійснити виплату пенсії державного службовця з 05.01.2021, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Оскільки позивач із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" звернувся до пенсійного органу 05.01.2021, нарахування та виплата такої пенсії повинна проводитись саме з дня звернення із відповідною заявою, тобто з 05.01.2021.

Отже, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання пенсійного органу здійснити переведення на інший вид пенсії, а також нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням виплачених сум та з врахуванням заробітної плати вказаної у довідках №1, №2 від 04.01.2021.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

Наведене свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи відсутність судових витрат у цій справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 21.01.2021 №379/03-16 про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби період роботи ОСОБА_1 на посаді головного ветлікаря району - начальника станції з 01.04.1987 по 28.06.1993.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до норм Закону України "Про державну службу" з 05.01.2021, та здійснити нарахування і виплату пенсії з урахуванням виплачених ОСОБА_1 сум пенсійного забезпечення згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та з врахуванням заробітної плати вказаної у довідках №1, №2 від 04.01.2021.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя А.М. Ковальчук