Рішення № 95911714, 17.03.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5738/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Скорика С.В.,

представника позивача - Семенка Б.М.,

представника відповідача - Бондаренко Ю.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

09.10.2020 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування розрахунку, визнання протиправною та скасування постанови, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати розрахунок Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 10.07.2020 № 042708;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187074 від 07.09.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу підлягає скасуванню як протиправна, оскільки габаритно-ваговий контроль був проведений із суттєвими порушеннями встановленої законом процедури. Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 10.07.2020 №045647 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 10.07.2020 №042708 не містять відомостей про те, що зважування транспортного засобу позивача проводилось належною вимірювальною технікою, яка перебувала в робочому стані та має свідоцтво про державну метрологічну атестацію. Крім того, позивача не повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим він не мав можливості бути присутнім під час такого розгляду, надати пояснення та докази на спростування факту порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області щодо визнання протиправним та скасування розрахунку Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 10.07.2020 № 042708 /а.с. 29/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5738/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; призначено розгляд справи по суті на 11.11.2020 /а.с. 30/.

26.10.2020 до суду надано відзив. У наданому відзиві представник відповідача зазначив: 10.07.2020 під час проведення рейдової перевірки інспекторами Укртрансбезпеки перевірений транспортний засіб марки DAF державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу та за кермом якого перебував водій ОСОБА_2 ; у ході зазначеної перевірки виявлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів; постанова Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" №879 від 27.06.2007 регламентує порядок здійснення габаритно-вагового контролю незалежно від типу вантажу; зважування транспортного засобу проводилося на повіреному автоматичному приладі для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, який відповідає Свідоцтву про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. Враховуючи зазначене, за доводами відповідача, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнята правомірно /а.с. 33-66/.

Протокольною ухвалою суду від 11.11.2020 розгляд справи відкладено до 09.12.2020 з огляду на необхідність надання додаткових доказів у справі /а.с. 83/.

18.11.2020 від відповідача надійшли додаткові докази у справі /а.с. 86-89/.

27.11.2020 до суду надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи з огляду на перебування представника відповідача у відпустці /а.с. 91-94/.

02.12.2020 до суду надані додаткові пояснення у справі, у яких представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги /а.с. 95-96/.

09.12.2020 судом одержано клопотання представника позивача про перехід до розгляду справи у порядку загального позовного провадження з огляду на складність справи /а.с. 98/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено. Задоволено клопотання представника позивача. Судом вирішено перейти до розгляду справи №440/5738/20 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 13.01.2021; витребувано додаткові докази у справі /а.с. 100/.

23.12.2020 від Лохвицької районної ради Полтавської області надійшли додаткові докази у справі /а.с. 108-110/.

05.01.2021 від Комунального підприємства "Добробут-сервіс" Лохвицької районної ради надійшли додаткові докази у справі /а.с. 113-116/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 витребувано від Комунального підприємства "Добробут-сервіс" Лохвицької районної ради та Лохвицької районної ради додаткові докази у справі. Підготовче засідання відкладено до 02.02.2021 /а.с. 119, 121/.

01.02.2021 від Комунального підприємства "Добробут-сервіс" Лохвицької районної ради надійшли додаткові докази у справі /а.с. 126-130/.

Протокольною ухвалою суду від 02.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 24.02.201 /а.с. 140/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №440/5738/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови задоволено частково: зупинено стягнення на підставі постанови Управління Укртрансбезпеки в Полтавській області від 07.09.2020 №187074 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/5738/20 /а.с. 141-142/.

Протокольною ухвалою суду від 24.02.2021 відкладено розгляд справи до 17.03.2021 з огляду на неявку відповідача /а.с. 154/.

У судовому засіданні 17.03.2021 представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що за товарно-транспортною накладною №10/07/1 від 10.07.2020 автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу (щебінь фракції 5-20) на автомобілі марки DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом/напівпричепом (реєстраційний номер НОМЕР_2 з пункту навантаження: м. Лохвиця, в пункт розвантаження: м. Заводське, водій - ОСОБА_2 , посвідчення водія НОМЕР_3 /а.с. 17-18/.

За результатами габаритно-вагового контролю Укртрансбезпеки у Полтавській області складено довідку від 10.07.2020 №045647 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 10.07.2020 №042708 /а.с. 49-50/.

Згідно з розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 10.07.2020 №042708 платник - ОСОБА_1 , маршрут - м. Лохвиця, Полтавська область - м. Ромни, Сумська область, пройдена відстань - 54 км., автомобіль марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , водій - ОСОБА_2 , фактичні вагові та (або) габаритні параметри транспортного засобу навантаження на строєну вісь становить 29,12 т, параметри, на які нараховується плата за проїзд, - 7,12, плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів 1,44 євро/км, перевищення параметрів нормативів становить 32,36%. Всього до сплати 265,68 євро /а.с. 48/.

Повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 02.09.2020 №66669/33/24-20, у якому зазначено дату, час та місце розгляду справи (у приміщенні Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області з 10:00 до 12:00, 07.09.2020), надіслано Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області на адресу ОСОБА_1 02.09.2020 /а.с. 41, 44-45/.

07.09.2020 начальником Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №187074, якою до ОСОБА_1 на підставі абзацу 16 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 34000,00 грн за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу на транспортному засобі DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 /а.с. 39/.

Не погодившись із прийняттям постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-III).

Відповідно до положень статті 6 Закону №2344-III загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 3 Порядку №1567 встановлено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" №592 від 26.06.2015 утворені структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно Додатку 3, зокрема, Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки та Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області.

Отже, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, який уповноважений здійснювати державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, зокрема, шляхом здійснення рейдових перевірок та притягнення до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пунктів 26 та 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

З такого правового регулювання слідує, що на відповідача покладено обов`язок лише щодо повідомлення суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням та не встановлено обов`язку перевіряти факт отримання такого повідомлення, а також у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання відповідач може здійснювати розгляд справи про порушення без її участі.

Судом встановлено, що повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 02.09.2020 №66669/33/24-20, у якому зазначено дату, час та місце розгляду справи (у приміщенні Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області з 10:00 до 12:00, 07.09.2020), надіслано Управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області на адресу ОСОБА_1 02.09.2020 рекомендованим листом з повідомленням № 3600807943411 /а.с. 24, 44-45/.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача, що його не було повідомлено про розгляд справи про порушення.

Судом встановлено, що оскаржуваною постановою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф на підставі абзацу 16 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Так, відповідно до абзацу 16 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон № 2344-III) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту); водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону № 2344-III законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Завданнями законодавства з питань перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом є: установлення вимог до перевізників, водіїв та транспортних засобів щодо забезпечення безпеки перевезень та екологічної безпеки; визначення системи державного контролю, прав, обов`язків та відповідальності державних органів виконавчої влади та перевізників за порушення міжнародних договорів та законодавства України.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону № 2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Відповідно до статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Частинами першою, другою та четвертою статті 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до положень частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.2014 №363 (далі - Правила перевезення №363) на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу.

Відповідно до пунктів 2.5 та 2.7 Правил перевезення №363 за способом вантаження і розвантаження вантажі бувають: штучними, сипучими, навалочними і наливними, а в залежності від маси, габаритів одного вантажного місця та специфіки вантажі підрозділяються на такі, перевезення яких здійснюється: за цими правилами і за спеціальними правилами (великовагові, великогабаритні, небезпечні). За цими правилами здійснюються перевезення вантажів, маса і габарити яких в транспортному положенні разом з транспортним засобом не перевищують обмеження, що встановлені Правилами дорожнього руху України.

Згідно з пунктом 27.1 Правил перевезення № 363 великовагові і великогабаритні вантажі при вантаженні, перевезенні та розвантаженні потребують не тільки додержання підвищеної обережності, застосування спеціальних пристроїв і кріплення, а також відповідних умов на маршруті перевезення і спеціальних узгоджень та дозволів.

Перевезення цієї категорії вантажів автомобільними транспортними засобами здійснюється з особливостями, встановленими Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30.

Відповідно до пунктів 2-4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - Правила дорожнього руху №1306), передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування врегульовано Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).

За визначеннями, наведеними у пункті 2 Порядку № 879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (Офіційний вісник України, 2001, №41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Пунктом 4 Порядку №879 визначено, що робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Власники (балансоутримувачі) пунктів габаритно-вагового контролю здійснюють фінансування робіт (послуг) з їх утримання, обслуговування та забезпечення функціонування.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Згідно з пунктом 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Пунктом 39 Порядку № 879 відповідальність за збереження великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, рух яких заборонено, за весь час з моменту заборони руху до його відновлення несе перевізник, а в разі перевезення вантажу - вантажовідправник.

Дослідивши товарно-транспортну накладну від 10.07.2020 №10/07/1, судом встановлено, що автомобільним перевізником є ФОП ОСОБА_1 .

Отже, позивач є перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт" .

Факт перевищення транспортним засобом перевізника нормативних вагових параметрів щодо осьового навантаження зафіксовано в акті від 10.07.2020 №042708 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідці від 10.07.2020 №045647 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, розрахунку від 10.07.2020 №042708 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Указаними документами підтверджується, що навантаження на строєну вісь транспортного засобу склало 29,12 т, внаслідок чого перевищено вагові параметри на 32,36 %.

Судом встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у ході рейдової перевірки позивача здійснено за допомогою вагів тензометричних автомобільних серії "Лахта-У" моделі СВ 80000А/18 зав. №1218 та свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П40М112205219, виданим ДП "Київоблстандартметрологія" Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 28.12.2019 та чинним до 28.12.2020, підтверджено відповідність вагів тензометричних автомобільних серії "Лахта-У" СВ 80000А/18 зав. №0616 вимогам ДСТУ EN 45501:2017 "Методологічні аспекти неавтоматичних зважувальних приладів" та експлуатаційної документації виробника /а.с. 54/.

Відповідно до довідки від 10.07.2020 №045647 та акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 10.07.2020 №042708 місцем спірної перевірки є: о/д Р-60, 171+884 км.

Згідно з актом обстеження майданчика для здійснення габаритно-вагового контролю біля с. Млини Лохвицького району на км 171+884 автомобільної дороги від 30.08.2018 майданчик розташований ліворуч в смузі відводу автомобільної дороги Р-60 Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин. Довжина майданчика складає 90 м, ширина - 8,0 м. За результатами комісійного обстеження встановлено, що існуючий майданчик відповідає нормативним вимогам щодо проведення зважувань та замірів геометричних параметрів (ширина, висота та довжина) транспортних засобів пересувним комплексом габаритно-вагового контролю та доказами, наявними у матеріалах справи /а.с. 87-88, 108-110, 115-116/.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів позивача здійснено працівниками Укртрансбезпеки відповідно до вимог Порядку №879 належним зважувальним обладнанням, що пройшло періодичну повірку.

Таким чином, відсутність найменування пункту габаритно-вагового контролю у довідці від 10.07.2020 № 045647 не є підставою для скасування спірної постанови.

Крім того, позивач стверджує щодо неправильного зазначення відстані в акті від 10.07.2020 № 042708 (54 км), оскільки за товарно-транспортною накладною №10/07/1 від 10.07.2020 автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу з пункту навантаження: м. Лохвиця, в пункт розвантаження: м. Заводське, а не з м. Лохвиця до м. Ромни.

Суд зазначає, що указане спростовується власноруч написаними пояснення водія в акті від 10.07.2020 № 222673 з проставленим підписом /а.с. 40/. Водночас, доводи представника позивача про необізнаність та хвилювання водія є безпідставними з огляду на приписи статті 68 Конституції України, згідно з якою кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Довід позивача щодо незатримання транспортного засобу працівниками відповідача є також безпідставним з огляду на відсутність зазначених повноважень у відповідача. При цьому, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Інші доводи позивача є безпідставними та не впливають на висновки суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Проте у цій справі суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, у зв`язку з чим відсутні підстави для відшкодування судових витрат, понесених позивачем.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються відповідно до пункту 15.5 перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 29.03.2021.

Суддя Т.С. Канигіна