Рішення № 95904050, 17.03.2021, Господарський суд Харківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3803/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" (Запорізька обл, м. Запоріжжя) до Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (Харківська обл, м. Чугуїв) про стягнення 391349,87 грн, за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (відповідач), в якій просить стягнути з Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (ідентифікаційний код: 08305644) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" (ідентифікаційний код: 24510970) 391349,87 грн, з яких: 326688,00 грн - сума боргу за поставлений товар за договором №29/08-19, 10987,92 грн - сума 3% річних, 10483,01 грн - сума інфляційних збитків та 43190,94 грн - сума пені. Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №ПЕ 29/08-19 від 29.08.2019 щодо оплати товару.

Разом із позовною заявою позивач надав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5100,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.11.2020 залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" та надано йому строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків.

07.12.2020 позивач надав лист від 02.12.2020 про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 30.11.2020, в якому вказав, що надає належним чином засвідчені копії всіх доданих до позову доказів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання вказаною ухвалою суду призначено на 18.01.2021 о 12:30 год, про що повідомлено учасників справи.

22.12.2020 позивач надав на виконання ухвали суду лист з документами разом із уточненою позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь: заборгованість за товар, поставлений за договором №ПЕ 29/08-19 від 29.08.2019 в сумі 123633,60 грн за видатковою накладною №РН-00001301 від 02.09.2019; заборгованість за товар, поставлений за договором №ПЕ 29/08-19 від 29.08.2019 в сумі 10365,60 грн за видатковою накладною №РН-00001324 від 05.09.2019; заборгованість за товар, поставлений за договором №ПЕ 29/08-19 від 29.08.2019 в сумі 192688,80 грн за видатковою накладною №РН-00001533 від 31.10.2019; пеню за період з 03.09.2019 по 03.03.2020 у сумі 17894,03 грн за прострочення виконання зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-00001301 від 02.09.2019; пеню за період з 06.09.2019 по 06.03.2020 у сумі 1489,98 грн за прострочення виконання зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-00001324 від 05.09.2019; пеню за період з 01.11.2019 по 01.05.2020 у сумі 23806,93 грн за прострочення виконання зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-00001533 від 31.10.2019; інфляційні збитки за період з 03.09.2019 по 20.11.2020 у сумі 5018,55 грн у зв`язку із порушенням виконання грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-00001301 від 02.09.2019; інфляційні збитки за період з 06.09.2019 по 20.11.2020 у сумі 420,76 грн у зв`язку із порушенням виконання грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-00001324 від 05.09.2019; інфляційні збитки за період з 01.11.2019 по 20.11.2020 у сумі 5043,70 грн у зв`язку із порушенням виконання грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-00001533 від 31.10.2019; 3% річних за період з 03.09.2019 по 20.11.2020 у сумі 4512,92 грн у зв`язку із порушенням виконання грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-00001301 від 02.09.2019; 3% річних за період з 06.09.2019 по 20.11.2020 у сумі 375,81 грн у зв`язку із порушенням виконання грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-00001324 від 05.09.2019; 3% річних за період з 01.11.2019 по 20.11.2020 у сумі 6099,19 грн у зв`язку із порушенням виконання грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-00001533 від 31.10.2019; що разом становить 391349,87 грн.

Протокольною ухвалою суду від 18.01.2021 прийнято до розгляду документи, надані листом, та прийнято до розгляду уточнену позовну заяву як уточнення позовних вимог.

16.01.2021 відповідач надав разом із клопотанням про долучення до матеріалів справи контррозрахунок пені та заяву про застосування строків позовної давності.

У контррозрахунку пені відповідач зазначив, що позивачем при нарахуванні пені не враховано умови пункту 8.3 договору №ПЕ 29/08-19 від 29.08.2019, згідно з яким розмір пені не може перевищувати 1% вартості товару. Відповідно до наданого відповідачем контррозрахунку пені її розмір, який може бути стягнутий з відповідача за порушення строків оплати поставленого товару: за видатковою накладною №РН-00001301 від 02.09.2019 складає 1236,33 грн; за видатковою накладною №РН-00001324 від 05.09.2019 - 103;66 грн та за видатковою накладною №РН-00001533 від 31.10.2019 – 1926,89 грн.

У заяві про застосування позовної давності відповідач вказує на те, що позивачем здійснено розрахунок пені з порушенням вимог ст. 231 ГК України, а саме у строк понад 6 місяців, крім цього відповідач просить застосувати позовну давність щодо вимог позивача про стягнення пені: за період нарахування з 03.09.2019 по 22.11.2019 на суму грошового зобов`язання 123633,60 грн за видатковою накладною №РН-00001301 від 02.09.2019; з 06.09.2019 по 22.11.2019 на суму грошового зобов`язання 10365,60 грн за видатковою накладною №РН-00001324 від 05.09.2019; з 01.11.2019 по 22.11.2019 на суму грошового зобов`язання 192688,80 грн за видатковою накладною №РН-00001533 від 31.10.2019.

29.01.2021 позивач надав заперечення проти заяви про застосування строків позовної давності та проти контррозрахунку пені, у якому він заперечує проти доводів відповідача щодо невірного розрахунку розміру пені. На думку позивача, передбачене пунктом 8.3 договору №ПЕ 29/08-19 від 29.08.2019 обмеження пені стосується не її загального розміру за весь період прострочення, а застосовується для визначення розміру пені за кожен день прострочення. Крім того, позивач вказує, що ним не пропущено строк позовної давності за вимогою про стягнення пені, оскільки річний строк для заявлення цих вимог припадав на період дії карантину, встановленого на території України з 12.03.2020 та який на теперішній час не скасований, посилаючись при цьому на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину". Також позивач вказує на допущення відповідачем недобросовісної поведінки, зокрема, що відповідач сам не має однозначної визначеності щодо трактування п. 8.3 договору і старається викривити зміст цього пункту на свою користь, при цьому його доводи та аргументи у його різних процесуальних документах та заяв по суті справи суперечить між собою.

01.02.2021 ухвалою Господарського суду Харківської області учасників справи повідомлено про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 15.02.2021 о 12:30 год.

01.02.2021 позивач надав заяву про стягнення 3200,00 грн витрат на правничу допомогу, пов`язану із підготовкою заперечення проти заяви про застосування позовної давності та проти контррозрахунку пені.

14.02.2021 відповідач електронною поштою надав клопотання, засвідчене ЕЦП, про розгляд справи за відсутності його представника, яке було задоволено протокольною ухвалою суду від 15.02.2021.

У підготовчому засіданні 15.02.2021 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.03.2021 об 11:00 год.

01.03.2021 судом оголошено перерву до 15.03.2021 о 11:00 год та 15.03.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 17.03.2021 о 12:00 год.

17.03.2021 позивач електронною поштою надав клопотання, засвідчене ЕЦП про розгляд справи без участі його представника.

Протокольною ухвалою суду від 17.03.2021 задоволено клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач не надав суду відзив на позов та витребувані судом документи.

У судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 17.03.2020, повноважний представник відповідача не з`явився.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

29.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" (позивач, постачальник) та Державним підприємством "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (відповідач, покупець) був укладений договір №ПЕ 29/08-19 (надалі – договір), за яким постачальник зобов`язався поставити покупцю товар згідно специфікації (додаток №1), а покупець зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору асортимент товару, його обсяг (кількість) та вартість передбачається у специфікації, які є невід`ємною частиною даного договору. Загальна вартість договору складає 326688,00 грн, у т.ч. ПДВ (20%) – 54448,00 грн.

Згідно з п. 4.1 договору строк постачання партії товару не більше 7 календарних днів з дати підписання договору.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що покупець здійснює оплату наступним чином: 5.1.1. 100% вартості товару перераховує постачальнику після отримання товару та проходження вхідного контролю.

Відповідно до п. 8.3 договору при порушенні строків оплати товару покупець сплачує постачальнику, за вимогою останнього, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення, але не більше 1% від вартості товару.

Згідно з п. 6.1 договору, він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань.

В укладеному між сторонами договорі не встановлено строку на проходження вхідного контролю.

Крім того, між сторонами була підписана специфікація до договору, що є його додатком №1, в якій позивач та відповідач визначили найменування товару, його кількість, ціну та суму.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання за договором та поставив відповідачу товар за договором відповідно до специфікації до договору (додаток №1) на загальну суму 326688,00 грн з ПДВ, що підтверджується наявними у справі видатковими накладними №РН-0001301 від 02.09.2019 на суму 123633,60 грн з ПДВ, №РН-0001324 від 05.09.2019 на суму 10365,60 грн з ПДВ, №РН-0001533 від 31.10.2019 на суму 192688,80 грн з ПДВ. Товар прийнято відповідачем без зауважень, про що свідчить підпис уповноваженої особи та печатка на зазначених видаткових накладних.

За твердженням позивача від відповідача не надходило претензій чи акти рекламації щодо кількості, номенклатури, якості товару або невідповідності стандартам України, технічним умовам, відповідним ДСТУ, діючим в Україні, були відсутні такі зауваження чи претензії відповідача й під час прийняття товару. Проте оплату, обумовлену сторонами у договорі, відповідач у встановлені договором строки не здійснив, у зв`язку з чим, у ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" виникла перед позивачем заборгованість за поставлений за договором товар, яка станом на час звернення з позовом становить 326688,00 грн.

Обставини щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 326688,00 грн стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по цій справі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач жодним чином не заперечує самого факту отримання товару та наявності в нього зазначеної заборгованості.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Строк виконання зобов`язань з оплати поставленого товару є таким, що настав.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений за договором товар у сумі 326688,00 грн обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню повністю.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом статей 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В ч. 2 ст. 343 ГК України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Як зазначалось, п. 8.3 договору передбачено відповідальність відповідача, а саме: при порушенні строків оплати товару покупець сплачує постачальнику, за вимогою останнього, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення, але не більше 1% від вартості товару.

Як вже було зазначено вище, відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань зі сплати отриманого товару.

Зазначене надає право позивачу на нарахування пені за прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань в порядку, визначеному умовами договору та з урахуванням вказаних вище положень закону.

Позивач на підставі п. 8.3 договору нарахував відповідачу пеню за період з 03.09.2019 по 03.03.2020 у сумі 17894,03 грн за прострочення виконання зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-0001301 від 02.09.2019; пеню за період з 06.09.2019 по 06.03.2020 у сумі 1489,98 грн за прострочення виконання зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-0001324 від 05.09.2019; пеню за період з 01.11.2019 по 01.05.2020 у сумі 23806,93 грн за прострочення виконання зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-0001533 від 31.10.2019.

Відповідач заперечує проти розміру заявленої до стягнення позивачем пені, в обґрунтування своїх доводів посилається на умови пункту 8.3 договору, яким сторони обмежили нарахування пені, яка не має перевищувати 1% від вартості товару, у зв`язку з чим за розрахунком відповідача загальний розмір пені не має перевищувати, а також просить суд застосувати позовну давність щодо вимог до стягнення пені

Проте, суд не приймає такі твердження відповідача, оскільки пунктом 8.3 договору сторони визначили відповідальність у вигляді нарахування пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Умова пункту 8.3 договору являє собою складносурядне речення, що складається із двох простих речень, які з`єднані між собою протиставним сполучником "але". Даний сполучник за своєю функцією не лише з`єднує прості речення, але й виражає протиставний зв`язок між ними, тобто зміст одного речення протиставляється змісту іншого речення.

Разом з цим, оскільки зміст другого речення - "не більше 1% вартості товару" протиставляється всьому змісту першого речення - "при порушенні строків оплати товару покупець сплачує постачальнику, за вимогою останнього, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення", то обмеження розміру пені 1% вартості товару стосується розміру пені, нарахованої за кожний день прострочення.

Отже, обмеження щодо 1% від вартості товару при здійсненні нарахування пені застосовується в разі, якщо сума пені, нарахована по подвійній обліковій ставці НБУ за кожен день прострочення перевищує 1% від вартості товару.

З розрахунку позивача вбачається, що ним розраховано пеню на підставі подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає вимогам чинного законодавства та відповідний розмір пені не перевищує 1% від вартості товару за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, суд дійшов висновку про його правомірність та обґрунтованість.

Твердження ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" про те, що умовами п. 8.3 договору передбачено максимальний розмір пені, який за весь період прострочення не повинен перевищувати 1% вартості товару ґрунтуються на довільному тлумаченні скаржником умов договору та спростовуються матеріалами справи.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, тому встановлення граничного розміру не за кожний день прострочення, а взагалі за весь шестимісячний (в контексті вимог ч. 6 ст. 232 ГК України) період прострочення суперечить правовій природі пені як виду неустойки.

Крім того, у п. 8.3 договору не зазначено конкретно про те, що пеня у розмірі 1% вартості товару є граничним розміром пені за весь час прострочення, відтак, таку умову договору не можна вважати узгодженою сторонами, у зв`язку з чим доводи відповідача про зворотне відхиляються за недоведеністю.

Стосовно заяви відповідача про застосування строку позовної давності до нарахованої позивачем пені, господарський суд відмовляє в її задоволенні виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Згідно з ст. 258 цього Кодексу для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)” №540-1Х від 30.03.2020 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 року, №40-44, ст. 356) доповнено зокрема пунктом 12 наступного змісту: “Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину”.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19” №211 від 11.03.2020 (з наступними змінами та доповненнями) постановлено установити карантин на усій території України з 12 березня 2020 року.

На теперішній час встановлений на території України карантин не скасовано.

Перевіривши матеріали справи, суд встановив, що позивач надіслав позовну заяву до суду 23.11.2020, що підтверджується відбитком штемпеля відділу зв`язку Укрпошти на конверті та на описі вкладення до цінного листа, наявними у матеріалах справи.

Отже, з огляду на наведені положення чинного законодавства, позивачем не пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення пені: за період нарахування з 03.09.2019 по 22.11.2019 на суму грошового зобов`язання 123633,60 грн за видатковою накладною №РН-0001301 від 02.09.2019; з 06.09.2019 по 22.11.2019 на суму грошового зобов`язання 10365,60 грн за видатковою накладною №РН-0001324 від 05.09.2019; з 01.11.2019 по 22.11.2019 на суму грошового зобов`язання 192688,80 грн за видатковою накладною №РН-0001533 від 31.10.2019, оскільки річний строк для заявлення вказаних вимог припадав на період дії карантину (річний строк до вимоги про стягнення пені з 03.09.2019 припав на 03.09.2020 - період дії карантину, про стягнення пені з 06.09.2019 річний строк припав на 06.09.2020 - період дії карантину та відповідно про стягнення пені з 01.11.2019 - на 01.11.2020).

Відтак, суд не бере до уваги зроблений відповідачем контрозрахунок пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз статті 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Як вже було зазначено вище, відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань зі сплати отриманого товару.

Зазначене, з урахування вимог ст. 625 ЦК України, надає право позивачу на нарахування інфляційних та 3% річних за весь час прострочення.

Позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу інфляційні збитки за період з 03.09.2019 по 20.11.2020 у сумі 5018,55 грн у зв`язку із порушенням виконання грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-0001301 від 02.09.2019; інфляційні збитки за період з 06.09.2019 по 20.11.2020 у сумі 420,76 грн у зв`язку із порушенням виконання грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-0001324 від 05.09.2019; інфляційні збитки за період з 01.11.2019 по 20.11.2020 у сумі 5043,70 грн у зв`язку із порушенням виконання грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-0001533 від 31.10.2019, а також 3% річних за період з 03.09.2019 по 20.11.2020 у сумі 4512,92 грн у зв`язку із порушенням виконання грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-0001301 від 02.09.2019; 3% річних за період з 06.09.2019 по 20.11.2020 у сумі 375,81 грн у зв`язку із порушенням виконання грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-0001324 від 05.09.2019; 3% річних за період з 01.11.2019 по 20.11.2020 у сумі 6099,19 грн у зв`язку із порушенням виконання грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-0001533 від 31.10.2019.

Перевіривши відповідний розрахунок, суд приходить до висновку про його арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар за договором, пені, 3% річних та інфляційних або будь-які обґрунтовані заперечення.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню повністю.

Позивачем у справі заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 8300,00 грн.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 - 3 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу до заяв додано копії документів:

1) договору-доручення про надання правової допомоги від 07.05.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” та Адвокатським Бюро “Сергія Жечева”, за умовами якого Адвокатським бюро усіма законними методами та способами правової допомоги у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, у тому числі і ведення даної справи;

2) додаткових угод №1 від 01.10.2019 та №2 від 30.12.2020 до вказаного договору-доручення;

3) акту №ОУ-000П179 від 23.11.2020 приймання-передачі робіт (послуг) за договором від 07.05.2019, відповідно до якого загальна вартість послуг складає 5100,00 грн; розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу, що є додатком №1 до зазначеного акту; рахунку-фактури №СФ-0000208 від 23.11.2020 на суму 5100,00 грн; платіжного доручення №7659 від 23.11.2020 про сплату 5100,00 грн за надання правової допомоги;

3) акту №ОУ-0000011 від 28.01.2021 приймання-передачі робіт (послуг) за договором від 07.05.2019, відповідно до якого загальна вартість послуг складає 3200,00 грн; розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу, що є додатком №1 до зазначеного акту; рахунку-фактури №СФ-0000011 від 28.01.2021 на суму 3200,00 грн; платіжного доручення №7808 від 28.01.2021 про сплату 3200,00 грн за надання правової допомоги;

4) ордеру серії ЗП №101072 від 01.07.2019 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №864 від 27.04.2011.

Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення ТОВ “Промелектроніка” витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі на зазначену ним суму – 8300,00 грн.

До того ж, відповідачем, відповідно до приписів частин 5 та 6 статті 126 ГПК України, не заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката або інших заперечень щодо неспівмірності заявлених витрат позивача, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст. 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст. 2, 16, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 126, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Чугуївський авіаційний ремонтний завод” (63501, Харківська обл., м. Чугуїв, мікрорайон "Авіатор". Код ЄДРПОУ 08305644) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” (69002, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 4-А, а/с 5012. Код ЄДРПОУ 24510970) заборгованість за договором №ПЕ 29/08-19 від 29.08.2019 у сумі 326688,00 грн, 3% річних у сумі 10987,92 грн, інфляційні у сумі 10483,01 грн, пеню у сумі 43190,94 грн, судовий збір у сумі 5870,25 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8300,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "29" березня 2021 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.