Рішення № 95903979, 23.03.2021, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.03.2021 Справа № 920/1087/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1087/20 в порядку загального позовного провадження

за позовом: фізичної особи-підприємця Шеховцової Валентини Миколаївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до відповідача: державного навчального закладу "Охтирський центр професійно-технічної освіти" (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Незалежності, 17, код ЄДРПОУ 05537561)

про стягнення 60986,07 грн.

представники сторін:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

29.10.2020 до господарського суду надійшла позовна заява до відповідача, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 60986,07 грн. основного боргу (безпідставно утриманої передплати) за договором підряду № 2 від 12.06.2017, що припинився.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 23.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 22.12.2020 з повідомленням сторін.

08.12.2020 до суду надійшов відзив відповідача, в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю, оскільки ніяких послуг заклад позивачу не надавав, а виконував роботу з досягненням матеріального результату.

Ухвалою суду від 22.12.2020 розгляд справи № 920/1087/20 постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням; призначене підготовче засідання на 19.01.2021.

18.01.2021 від позивача надійшла відповідь №17 від 30.12.2020 (вх. №383/21) на відзив, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.01.2021 відкладено підготовче засідання на 11.02.2021.

Ухвалою суду від 11.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.02.2021.

23.02.2021 представник позивача подав до суду клопотання, в якому просить суд, посилаючись на ч.2 ст.74 ГПК України, що на її думку не має процесуальних обмежень щодо строку та моменту подання такого клопотання, зобов`язати відповідача надати докази надання послуг за договором підряду № 2 від 12.06.2017 та актами здачі-приймання виконаних робіт від 17.11.2017, № 1 від 20.11.2018.

Того ж дня представник позивача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю бути присутнім у даному судовому засіданні.

Ухвалою суду від 23.02.2021 у справі №920/1087/20 у клопотанні представника позивача про зобов`язання надати докази відмовлено; клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задоволено; відкладено розгляд справи по суті на 23.03.2021, 11:20.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від відповідача 11.03.2021 надійшло клопотання №212 від 11.03.2021 (вх. №2525/21, електронна пошта), в якому просить суд розгляд справи 23.03.2021 здійснювати без участі його представника.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, судом у межах наданих йому повноважень сторонам створено всі належні умови для надання доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

12 червня 2017 року між фізичною особою-підприємцем Шеховцовою В.М. (позивач, замовник) та Державним навчальним закладом "Охтирський центр професійно-технічної освіти" (відповідач, підрядник) було укладено договір підряду № 2 на виконання навчально-технічних робіт з розробки навчально-технічної продукції (далі Договір), відповідно до умов якого підрядник зобов`язується на власних землях державної власності на території Бакирівської сільської ради Охтирського району Сумської області, на площі 14,8 га розробити та передати за завданням замовника навчально-технічну продукцію (НТП) на тему «Модернізація технології вирощування зернової кукурудзи, озимої пшениці, соняшника, сої, ярового ячменю, озимого ріпаку, цукрового буряку та гороху для умов Сумської області».

Згідно з п. 1.4. Договору навчальні, технічні та інші вимоги до НТП викладені в «Замовленні-завданні» (додаток № 1).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що підрядник зобов`язується провести роботи згідно з умовами виконання НТП (додаток № 1) протягом наступного терміну: червень-грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року, січень-грудень 2019 року, січень-грудень 2020 року, січень-грудень 2021 року, січень-грудень 2022 року.

Відповідно до п. 2.2. Договору сторони погодили, що даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та затвердження керівником (заступником керівника) Департаменту освіти та науки Сумської обласної державної адміністрації і діє до 31 грудня 2022 року.

Зі змісту п. 3.2. Договору вбачається, що замовник здійснює оплату підряднику згідно Договору та Протоколу узгодження договірної ціни (додаток № 3) шляхом перерахування коштів на його розрахунковий рахунок.

Протоколом узгодження договірної ціни, що є Додатком № 3 до Договору, передбачено, що сторонами узгоджено розмір договірної ціни за розробку та передачу науково-технічної продукції (НТП) у сумі 182916,48 із розрахунку 2059,87 грн за 1 га за кожен рік вирощування. Крім того, сторони зазначили, що даний протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків між замовником та підрядником.

У п. 3.4. Договору сторони визначили та погодили, що кінцева оплата вартості даного Договору буде проведена у строк до 25 листопада 2017 року, до 25 листопада 2018 року, до 25 листопада 2019 року, до 25 листопада 2020 року, до 25 листопада 2021 року та до 25 грудня 2022 року.

Згідно з п. 3.5 Договору замовник зобов`язаний протягом вирощування НТП проводити оновлення навчально-матеріальної бази навчального закладу.

У цьому пункті угоди сторони не розмежували НТП та урожай.

Крім того замовник зобов`язаний протягом вирощування НТП проводити стажування майстрів виробничого навчання та учнів підрядника на сучасній сільськогосподарській техніці, надавати робочі місця учням для проходження виробничої практики та проведення уроків виробничого навчання протягом всього терміну дії Договору (п. 3.6. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору замовник залишає у своїй власності урожай, отриманий при розробці НТП, та вирощений на площі розміром 14,8 га, яка є предметом даного Договору.

У п. 4. Замовлення - завдання, що є додатком 1 до Договору, сторони визначили перелік основних робіт:

4.1. Рекомендації щодо визначення сортового асортименту зернової кукурудзи, соняшнику, озимої пшениці, сої, ярового ячменю, озимого ріпаку, цукрового буряку та гороху для подальшого вирощування.

4.2. Рекомендації та надання консультацій щодо технологічних заходів з ранньовесняного обробітку ґрунту та проведення посіву зернової кукурудзи, соняшнику, сої, ярового ячменю, цукрового буряку та гороху (строки робіт, норми висіву та глибина заробки насіння сільськогосподарських культур, інші технологічні прийоми).

4.3. Рекомендації по визначенню фіто-санітарного стану посівів сільськогосподарських культур, та заходів по догляду за рослинами на базі визначеного результату (в тому числі і проведення підживлень).

4.4. Рекомендації щодо визначення фаз стиглості зерна та насіння, рівня біологічної врожайності, строків збирання та післязбиральної доробки зернової кукурудзи, озимої пшениці, соняшнику, сої, ярового ячменю, озимого ріпаку, цукрового буряку та гороху.

Згідно з п. 6 Замовлення - завдання зазначено про обов`язки та відповідальність підрядника: надати замовнику необхідну інфонрмацію.

Зі змісту п. 7 Замовлення - завдання вбачаються обов`язки та відповідальність замовника: виконати роботи згідно календарного плану, провести розрахунок з підрядником за виконані роботи.

Відповідно до п. 8. Замовлення - завдання, що є додатком 1 до Договору, передбачено, що сторони домовились виконання робіт оформляти відповідними актами «здачі-приймання» робіт.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним на виконання умов договору перераховано відповідачу 60986 грн 07 коп. відповідно до платіжного доручення №1513190595 від 26.12.2018 року та квитанції №0.0.902340869.1 від 27.11.2017, проте відповідач в порушення умов договору не виконав свої зобов`язання. Тому сторонами було за взаємною згодою розірвано Договір, що підтверджується Додатковою угодою до Договору /а.с.19/.

Позивач зазначає, що у зв`язку з невиконанням Державним навчальним закладом «Охтирський центр професійно-технічної освіти» своїх зобов`язань з розроблення навчально-технічної продукції у встановлені договорами строки, фізичною особою-підприємцем Шеховцовою В.М. було повідомлено відповідача про відмову від виконання своїх зустрічних зобов`язань з оплати робіт за Договором в повному обсязі внаслідок втрати зобов`язанням інтересу для кредитора та 25 травня 2020 року було направлено (вручено) вимогу про повернення суми попередньої оплати (авансового платежу) за Договором підряду № 2 від 12.06.2017 року, укладеним між фізичною особою-підприємцем Шеховцовою В.М. та Державним навчальним закладом «Охтирський центр професійно-технічної освіти», шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 60986,07грн. на банківський рахунок ФОП Шеховцової В.М.

У той же час, не зважаючи на факт отримання вимоги (лист №1 від 14.05.2020р.) Станом на дату звернення до суду Відповідачем не було виконано обов`язку з повернення отриманих ним грошових коштів в якості передплати за договором, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права та просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 60986,07грн.

Відповідач, у свою чергу, обґрунтовує свої заперечення тим, що на виконання умов Договору 17.11.2017 та 20.11.2018 між сторонами складено та підписано акти здачі - приймання виконаних робіт до Договору підряду на виконання навчально-технічних робіт з розробки навчально-технічної продукції № 2 від 12.06.2017, які були оплачені позивачем, а отже просить суд відмовити в позові.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Статттею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачено статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. (частина четверта статті).

Правовий аналіз положень ст.849 ЦК України дозволяє дійти висновку, що вони встановлюють підстави для відмови замовника від договору підряду та відповідні правові наслідки такої відмови. При цьому положення частин другої, третьої та четвертої ст.849 ЦК України містять самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки таких дій.

Разом з цим, частина 2 вказаної статті надає замовнику право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Частиною 4 ст.849 ЦК України замовнику надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, з можливістю виплати замовником підряднику плати за виконану роботу з відшкодуванням збитків підряднику, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Однак сторони у цій справі розірвали Договір за спільною згодою, на підтвердження іншого матеріали не свідчать.

Таким чином, положення ст.849 ЦК України не встановлюють права замовника на повернення попередньої оплати за договором.

Поряд з цим Договором також не передбачено проведення попередньої оплати (авансового платежу) замовником, кошти вносилися не до початку робіт, а після завершення певного їх етапу.

Як вказувалось вище, положення статті 849 ЦК України передбачають право замовника на відшкодування збитків підрядником, при цьому для застосування таких правових наслідків суду необхідно встановити обставини невиконання підрядником умов договору підряду.

Позивачем не заперечується, що певним чином відповідач виконував договірні зобов`язання. Проте ним не доведено: на яку суму передплачених коштів підрядник не виконав або неякісно виконав роботи.

Згідно зі ст.857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

З матеріалів справи вбачається, що 17.11.2017 та 20.11.2018 між сторонами складено акти здачі - приймання виконаних робіт до Договору підряду на виконання навчально-технічних робіт з розробки навчально-технічної продукції № 2 від 12.06.2017.

Суд не приймає до уваги доводи позивача з приводу того, що акт здачі-приймання виконаних робіт від 17.11.2017 не скріплений печаткою ФОП Шеховцової В.М., а отже не є належним доказом у справі, оскільки на зазначеному акті є підпис позивача, що не заперечується позивачем, а також позивачем не подано доказів звернення до органів внутрішніх справи з приводу факту підробки підпису на зазначеному документі.

Таким чином, судом установлено, що зазначені акти підписані представниками сторін, акт від 20.11.2018 скріплений печатками обох сторін.

Оригінали згаданих актів оглянуто судом.

Зі змісту цих актів вбачається, що у Замовника претензій до якості виконаних робіт не має.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відповідно до умов спірного договору між сторонами укладено акти здачі-приймання виконаних робіт за 2 періоди, обумовлені у п. 2.1. Договору та п. 5 Замовлення - завдання.

Крім того, як було встановлено вище у п. 3.4. Договору сторони визначили та погодили такий порядок оплати: кінцева оплата вартості даного Договору буде проведена у строк до 25 листопада 2017 року, до 25 листопада 2018 року, до 25 листопада 2019 року, до 25 листопада 2020 року, до 25 листопада 2021 року та до 25 грудня 2022 року.

Судом установлено, що внесення позивачем попередньої оплати по Договору не передбачено, а з платіжного доручення №1513190595 від 26.12.2019 вбачається, що призначенням платежу позивачем зазначено «оплата згідно договору підряду №2 від 12.06.2017 без ПДВ»; відповідно до квитанції №0.0.902340869.1 від 27.11.2017 призначенням платежу вказано «оренда згідно договору №2 ві д12.06.2017, 14.8 га».

Суд також не приймає до уваги заперечення позивача з приводу того, що акти приймання-здачі виконаних робіт не містять інформації про факт розробки та передачі навчально-технічної продукції, створення якої є предметом укладених договорів, оскільки у Договорі сторони не визначили, яким саме чином оформлюється результат виконаних відповідачем робіт (результатів досліджень НТП) за замовленням-завданням позивача. З умов договору вбачається, що навчально-технічні роботи з розробки НТП - це рекомендації та надання консультацій, які не мають матеріального виразу, оскільки їх виникнення неподільне з отриманням урожаю.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем подано докази на підтвердження виконання зобов`язань по Договору, а отже позовні вимоги є неправомірними, необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України "Про судовий збір" та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2102 грн. 00 коп., покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232-233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 30.03.2021.

Суддя В.В. Яковенко