Ухвала суду № 95903776, 23.03.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"23" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3474/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

При секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши матеріали скарги від 21.01.2021р. вх. № ГСОО 2-68/21 Приватного підприємства „АДЛЄР” на бездіяльність державного виконавця Другого Малиновського відділу ДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) у виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19

За позовом: Приватного підприємства „АДЛЄР” (10007, м. Житомир, вул. Авіаторів, буд. 9; код ЄДРПОУ 35954742)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРО ТІМ” (65005, м.Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, офіс 508/3; код ЄДРПОУ 41638691)

про стягнення 1070229,81 грн.

Суб`єкт оскарження: старший державний виконавець Другого Малиновського відділу ДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) Кодос О.А.

За участю:

Від позивача (скаржника): Бонтлаб В.В., адвокат за довіреністю

Від відповідача: не з`явився

Від відділу ДВС: старший державний виконавець Кодос О.А.

Встановив: Приватне підприємство „АДЛЄР” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРО ТІМ” про стягнення 1070229,81 грн.

Позовні вимоги позивача у справі - Приватного підприємства „АДЛЄР” обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору поставки товару №538/АДЛ/ЗЗР від 24 травня 2019р. та направлено на стягнення загальної заборгованості у розмірі 1070229,81 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.03.2020р. позовну заяву Приватного підприємства „АДЛЄР” – задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРО ТІМ” (65005, м.Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, офіс 508/3; код ЄДРПОУ 41638691) на користь Приватного підприємства „АДЛЄР” (10007, м.Житомир, вул. Авіаторів, буд. 9; код ЄДРПОУ 35954742) заборгованість у розмірі 595568 (п`ятсот дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот шістдесят вісім) грн. 48 коп., пеню у розмірі 97050 (дев`яносто сім тисяч п`ятдесят) грн. 95 коп., 30 % річних у розмірі 87443 (вісімдесят сім тисяч чотириста сорок три) грн. 16 коп., штраф у розмірі 274954 (двісті сімдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 12 коп., інфляційні втрати у розмірі 10437 (десять тисяч чотириста тридцять сім) грн. 96 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 15981 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят одну) грн. 82 коп. В іншій частині позову – відмовлено.

05.08.2020 р. на виконання вказаного рішення господарським судом Одеської області був виданий наказ про його примусове виконання щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРО ТІМ” на користь Приватного підприємства „АДЛЄР” заборгованість у розмірі 595568 (п`ятсот дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот шістдесят вісім) грн. 48 коп., пені у розмірі 97050 (дев`яносто сім тисяч п`ятдесят) грн. 95 коп., 30 % річних у розмірі 87443 (вісімдесят сім тисяч чотириста сорок три) грн. 16 коп., штрафу у розмірі 274954 (двісті сімдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 12 коп., інфляційних втрат у розмірі 10437 (десять тисяч чотириста тридцять сім) грн. 96 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 15981 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят одну) грн. 82 коп.

21.01.2021р. до господарського суду Одеської області від Приватного підприємства „АДЛЄР” надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Другого Малиновського відділу ДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) у виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19.

При цьому, разом зі скаргою Приватне підприємство „АДЛЄР” подало до господарського суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх.№ 1833/21).

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.01.2021р. скаргу Приватного підприємства „АДЛЄР” від 21.01.2021р. вх. № ГСОО 2-68/21 передано на розгляд судді Д`яченко Т.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.01.2021р. прийнято скаргу Приватного підприємства „АДЛЄР” на бездіяльність державного виконавця Другого Малиновського відділу ДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) у виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19 до розгляду та призначено розгляд скарги на "02" лютого 2021 р. о 12:30. Запропоновано Другому Малиновському відділу ДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) надати матеріали виконавчого провадження з виконання наказу суду у справі №916/3474/19 та письмові пояснення щодо поданої Приватним підприємством „АДЛЄР” скарги. Клопотання Приватного підприємства „АДЛЄР” вх. № ГСОО 1833/21 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задовольнити. Проведення судового засідання для розгляду скарги "02" лютого 2021 року о 12:30 в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (за вебпосиланням: vkz.court.gov.ua).

Про подання до господарського суду Одеської області Приватним підприємством „АДЛЄР” 21.01.2021р. за вх. № ГСОО 2-68/21 скарги, судом було повідомлено Другий Малиновський відділ ДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) шляхом скерування на адресу відділу ДВС ухвали суду та за допомогою телефонограми.

01.02.2021р. до суду надійшов запит згідно ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2021р. про невідкладне надіслання матеріалів провадження №916/3474/19 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.02.2021р. провадження по розгляду скарги Приватного підприємства „АДЛЄР” на бездіяльність державного виконавця Другого Малиновського відділу ДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) у виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19 – зупинено та матеріали справи було скеровано до суду апеляційної інстанції.

02.03.2021р. до суду з Південно-західного апеляційного господарського суду повернулись матеріали справи №916/3474/19.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2021р. провадження у справі №916/3474/19 по розгляду скарги Приватного підприємства „АДЛЄР” від 21.01.2021р. вх. №ГСОО 2-68/21 поновлено. Призначено розгляд скарги Приватного підприємства „АДЛЄР” від 21.01.2021р. вх. № ГСОО 2-68/21 на "18" березня 2021 р. о 11:30. Клопотання Приватного підприємства „АДЛЄР” вх. № ГСОО 1833/21 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

08.02.2021р. до суду від Другого Малиновського відділу ДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшов лист, відповідно до якого органом ДВС було зазначено суду, що ним не було отримано відповідну скаргу Приватного підприємства „АДЛЄР” та відділ ДВС просить суд надіслати на його адресу копію скарги для підготування обґрунтованого відзиву.

Листом господарського суду Одеської області від 11.02.2021р. судом було повідомлено орган ДВС що при поданні до господарського суду Одеської області скарги на бездіяльність державного виконавця Другого Малиновського відділу ДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) у виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19, Приватним підприємством „АДЛЄР” було дотримано вимоги, та як встановлено судом, виконано обов`язок, зокрема, щодо скерування поданої скарги з доданими до неї документами на адресу суб`єкта оскарження, що підтверджується відповідними доказами, які були додані скаржником до матеріалів поданої скарги та роз`яснено, що державний виконавець Другого Малиновського відділу ДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) може ознайомитись з матеріалами справи, зокрема, зі скаргою Приватного підприємства „АДЛЄР”, у будь-який зручний час, попередньо погодивши дату та час ознайомлення за телефоном 0482-307-973, після повернення матеріалів справи до господарського суду Одеської області з апеляційної інстанції.

У судовому засіданні 18.03.2021р. судом було оголошено перерву по розгляду скарги до 23.03.2021р. о 10:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.03.2021р. повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю „АГРО ТІМ” про судове засідання, яке відбудеться "23" березня 2021 р. о 10:30.

22.03.2021р. до суду Другим Малиновським відділом ДВС у м.Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) було подано відзив на скаргу. (вх. № ГСОО 7889/21).

В обґрунтування поданої скарги вх. № ГСОО 2-68/21 від 21.01.2021р. на бездіяльність державного виконавця Другого Малиновського відділу ДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) під час примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05.08.2020р. по справі №916/3474/19 скаржником було зазначено суду наступне.

Як зазначає скаржник, на сьогодні наказ господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020р. у справі №916/3474/19 не виконаний, а відповідно до офіційних відомостей, котрі містяться на офіційному веб-сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, за період із 03 вересня 2020р. по 18 січня 2021р., в силу дії обов`язкових норм Закону України “Про виконавче провадження”, своєчасних, належних, допустимих та об`єктивних виконавчих дій не вчинялось, у зв`язку із цим, він звертається до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Другого Малиновського ВДВС у місті Одесі Південного МРУ Міністерства Юстиції (місто Одеса) у виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19.

В обґрунтування поданої скарги скаржник посилався на положення ст. 19 Конституції України, ст. 1, ч.ч 1, 2, ч.ч. 4, 5 ст. 18, ч. 8 ст. 48 Закону України „Про виконавче провадження” та зазначав, що державний виконавець повинен періодично проводити перевірки з метою належного виконання рішення суду та такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, однак, як зазначає скаржник, доказів дотримання та виконання даного пункту та вимог законодавства не має.

Скаржником було зазначено суду, що законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону України „Про виконавче провадження”, зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження, разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження. При цьому здійснення виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувана та боржника.

Також скаржником було пояснено суду, що періодичність проведення відповідних перевірок чітко визначена Законом України „Провиконавче провадження”, тобто такі перевірки не мають вчинятися виконавцем одноразово.

Також скаржник посилався на п.п. 1.4 ст. 8 Закону України „Про виконавче провадження”, п. 10 Розділу І, п.п. 2-4 Розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016р. за №2432/5 та просив суд врахувати, що обов`язковість внесення державним виконавцем відомостей про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до Автоматизованої системи виконавчого провадження передбачена вищезазначеними статтями.

Однак, як вказує скаржник, ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження №962942587 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/5474/19 в Автоматизованій системі виконавчих проваджень та тими даними/відомостями про вжиті заходи та застосовані виконавчі дії Другим Малиновським ВДВС у місті Одесі Південного МРУ Міністерства Юстиції (місто Одеса), котрі останнім розміщенні в даній системі на підтвердження їх вжиття та/або застосування, зазначає про порушення та недотримання Другим Малиновським ВДВС у місті Одесі Південного МРУ Міністерства Юстиції (місто Одеса) як статей 10, 18, 26 Закону України „Про виконавче провадження” в цілому, так і положення частини 8 статті 48, 53, 54 Закону України „Про виконавче провадження” зокрема.

За твердженнями скаржника, як підтверджують матеріали даної справи, боржник має відкритий рахунок № НОМЕР_1 в АТ „Райффайзен Банк Аваль” у місті Києві, МФО 380805, та впродовж 2019 - 2020 років боржником саме із даного рахунку здійснювалось перерахування коштів як на користь позивача в якості часткового погашення вимог в межах даної справи, так і на користь державного бюджету під час сплати судового збору із підстав визначених нормами ГПК України, однак, матеріалами виконавчого провадження №962942587 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19 в Автоматизованій системі виконавчих проваджень встановлено, що на даний рахунок № НОМЕР_1 в АТ „Райффайзен Банк Аваль” Другим Малиновським ВДВС у місті Одесі Південно МРУ Міністерства Юстиції (місто Одеса) арешт не накладався.

В цей же час, скаржник погоджується із тим, що в межах виконавчого провадження №62942587 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19 має місце існування арешту коштів Боржника. При цьому, на переконання скаржника, в матеріалах виконавчого провадження №62942587 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19 відсутні докази прийняття банківськими установами арешту та обмеження у використанні коштів боржника, що, в свою чергу, надає можливість вільно та безперешкодно користуватись ними для власних цілей відмінних із необхідністю погашення заборгованості згідно наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19.

Також було зазначено суду, що боржник є суб`єктом господарювання зареєстрованого як юридична особа, здійснює свою діяльність із обов`язковим здійсненням сплати податків, ЄСВ, військового збору, тощо, та відповідно до офіційного он-лайн сервісу ДПС України заборгованості по будь-яким податках не має.

Таким чином, як стверджує скаржник, є всі підстави стверджувати, наполягати та наголошувати на тому, що Другим Малиновським ВДВС у місті Одесі Південного МРУ Міністерства Юстиції (місто Одеса) виконавчі заходи в рамках виконавчого провадження №62942587 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19 здійснюються формально, та навіть при виявлені майна/активів боржника, в реальності та дійсності не реалізуються та не виконуються.

Також було зазначено суду, що як підтверджують дані із Автоматизованої системи виконавчих проваджень, боржник, окрім виконавчих проваджень в рамках виконання судового рішення у даній справі, не має.

Скаржник зауважував суду, що підтвердженням та/або спростування бездіяльності державного виконавця Другого Малиновського ВДВС у місті Одесі Південного МРУ Міністерства Юстиції (місто Одеса) щодо вказаного вище порушення можуть слугувати та слугують відомості (виписка, довідка, тощо) із обслуговуючих банків боржника про рух коштів по відповідному рахунку в період із 03 вересня 2020р., зокрема, по 18 січня 2021р., в тому числі й по рахунку № НОМЕР_1 в АТ „Райффайзен Банк Аваль”, чого наразі не вбачається та/або не існує.

Скаржник зазначає, що за результатами аналізу норм та положень Закону України „Про виконавче провадження” та Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5 та просить врахувати, що Другий Малиновський ВДВС у місті Одесі Південного МРУ Міністерства Юстиції (місто Одеса) не був позбавлений як раніше, так і й станом на сьогодні здійснити такі виконавчі заходи в рамках виконавчого провадження №62942587 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19 за період із 03 вересня 2020р. по 18 січня 2021р. на предмет перевірки та встановлення джерел

доходів боржника, з посиланням на ряд виконавчих дій, що були наведені скаржником у скарзі, яка наразі розглядаються судом.

Посилаючись на ч. 3 ст. 13 Закону України „Про виконавче провадження”, скаржником було зазначено суду, що за період перебування наказу на примусовому виконанні, платіжні вимоги на списання коштів щодо рахунку № НОМЕР_1 в АТ „Райффайзен Банк Аваль” Другим Малиновським ВДВС у місті Одесі Південного МРУ Міністерства Юстиції (місто Одеса) взагалі не виставлялись.

Посилаючись на ч. 2 ст. 36 Закону України „Про виконавче провадження”, скаржником було зазначено суду, що відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника, та як результат - про передчасність наявності підстав для посилання на неможливість виконання судового рішення за рахунок відсутності майна у боржника - адже, відсутність майна у боржника належним чином не підтверджена, а наявність майна у Боржника належним чином не перевірена.

Також скаржник посилався на ч. 2 ст. 56, ст. 75, ст. 76 Закону України „Про виконавче провадження” та зазначав, що відповідно до відомостей щодо виконавчого провадження №№62942587 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19, котрі розміщені в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, керівник боржника Другим Малиновським ВДВС у місті Одесі Південного МРУ Міністерства Юстиції (місто Одеса) відповідно до положень чинного законодавства України за невиконання рішення суду, ухилення від його виконання, перешкоджання у його виконання, а також невиконання законних вимог державного виконавця, до адміністративної та\або кримінальної відповідальності не притягався.

Крім того, скаржник зазначав, що належності вжитої/застосованої виконавчої дії визначає не лише її винесення та існування серед матеріалів виконавчого провадження, а й встановлює необхідність її оцінки щодо реальності здійснення - докази скерування запитів до відповідних установ, організацій, співвідношення запитам направлених на адреси відповідних установ/організацій із наявністю відповідей на них, доказів прийняття постанов органу ДВС до виконання банківськими установами, сервісними центрами МВС України, державними реєстраторами речових прав, тощо. Водночас, сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України „Про виконавче провадження”, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. В свою чергу, відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника.

Також, посилаючись на ст.ст. 53, 54 Закону України „Про виконавче провадження”, скаржником було зазначено суду, що на сьогодні в державі розроблено та існують цілий ряд та значна кількість інформаційних, відкритих, достовірних та публічний сайтів (порталів), котрі створено/розроблено державними інституціями, а також приватними структурами виключно на базі збору, аналізу та дослідження офіційних державних реєстрів та баз, що, в свою чергу, надають можливість ознайомитись не лише із діяльністю тих чи інших державних органів, а й оцінити сферу діяльності та фінансову/майнову потужність приватного сектору щодо власної господарської діяльності.

Посилаючись на ст. 336 ГПК України, скаржник стверджує, що не було здійснено ані виявлення та встановлення дебіторської заборгованості боржника, встановлення майна боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб, ані здійснено звернення стягнення на дане майно із врахуванням положення статті 336 ГПК України.

Скаржник зазначав, що відповідно до аналізу статті 10 Закону України “Про виконавче провадження” об`єктом звернення стягнення є таке майно боржника як кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших.

Скаржник пояснює суду, що Другий Малиновський ВДВС у місті Одесі Південного МРУ Міністерства Юстиції (місто Одеса) належних, повних, своєчасних та об`єктивних виконавчих дій щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19 не вчинив, що є порушенням норм виконавчо-процесуального законодавства, зокрема та не обмежуючись статей 10, 18, 26, 36, 48, 53, 54 Закону України “Про виконавче провадження”, котрі визначають порядок та строки здійснення перевірки майнового стану боржника.

У виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19 відповідних заходів не було вжито й по сьогодні, що призвело до неможливості задоволення вимог стягувана за рахунок наявного майна боржника та зазначене свідчить про порушення керівником та відповідальною особою (державним виконавцем) принципів неупередженості, своєчасності та повноти проведення виконавчих дій, встановлених нормами Закону України „Про виконавче провадження” щодо примусового виконання рішення суддів.

З урахуванням викладеного та зазначеного, скаржник просить суд визнати за період із 03 вересня 2020 року по 18 січня 2021 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Другого Малиновського ВДВС у місті Одесі Південного МРУ Міністерства Юстиції (місто Одеса) у виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19 із врахуванням статей 10, 13, 18, 26, 36, 48, 53, 54 Закону України “Про виконавче провадження” та зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Другого Малиновського ВДВС у місті Одесі Південного МРУ Міністерства Юстиції (місто Одеса) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19 із врахуванням статей 10, 13, 18, 26, 36, 48, 53, 54 Закону України “Про виконавче провадження”.

Поряд з цим, відповідно до поданого Другим Малиновським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) відзиву на скаргу, було зазначено суду наступне.

Державний виконавець пояснює суду, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №62942587 про стягнення грошової суми з Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРО ТІМ” згідно наказу №916/3474/19, виданого господарським судом Одеської області 05.08.2020р.

Було зазначено суду, що 03.09.2020р. на адресу Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) надійшла заява про відкриття виконавчого провадження та примусового виконання судового наказу, та, керуючись ст. 3, 4, 24, 26 Закону України „Про виконавче провадження”, 03.09.2020р. державним виконавцем Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано боржнику рекомендованим листом, та стягувачу.

Державний виконавець зазначає, що відповідно до ст. 13 Закону України „Про виконавче провадження”, 03.09.2020р. було сформовано запит до МВС, щодо зареєстрованих транспортних засобів та запит до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників – юридичних осіб.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про виконавче провадження”, 03.09.2020р. винесено постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення витрати виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 52, 56 Закону України „Про виконавче провадження”, 03.09.2020р. винесено постанову про арешт коштів боржника, яка надіслана до АТ „Райффайзен Банк Аваль” та до інших учасників обміну інформації за АСВП, також було винесено постанову про арешт майна боржника з внесенням даних до відповідних реєстрів обтяжень майна.

03.09.2020р. у відповідь на запит до державної фіскальної служби України про наявні рахунки боржників – юридичних осіб повідомлено про відкритий рахунок та зазначено, що інших рахунків не зареєстровано.

Також як було зазначено суду, державним виконавцем здійснено вихід за адресою знаходження боржника, однак, за вказаною у виконавчому документів адресою боржник не перебуває, про що було складено відповідний акт державного виконавця від 10.09.2020р.

Державним виконавцем Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) було вказано суду, що згідно повідомлення АТ „Райффайзен Банк Аваль”, постанова залишена без виконання, у зв`язку з тим, що боржник не має відкритих рахунків.

29.09.2020р. державним виконавцем вдруге здійснено вихід за адресою знаходження боржника, за вказаною у виконавчому документі адресою, однак, боржник там не перебуває, та встановлено, що згідно договору оренди за вказаною адресою перебуває інше підприємство, про що складено відповідний акт державного виконавця.

16.10.2020р. згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником нерухомого майна не зареєстровано.

23.10.2020р. та 02.11.2020р., а також 05.01.2021р., 12.01.2021р. сформовані запити до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників юридичних осіб.

02.11.2020р. сформовано запити до МВС щодо зареєстрованих транспортних засобів та до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників – юридичних осіб.

20.11.2020р. на адресу Малиновського районного суду направлено подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи 9керівника юридичної особи) за межі території України.

09.12.2020р. сформовано запити до МВС, щодо зареєстрованих транспортних засобів та до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників – юридичних осіб.

26.01.2021р. згідно реєстру Держпродспоживслужби – майно належне боржнику відсутнє.

Також було зазначено суду, що 28.01.2021р. сформовані запити до МВС, щодо зареєстрованих транспортних засобів та до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників – юридичних осіб.

З урахуванням зазначеного, державний виконавець Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) просить суд залишити скаргу від 21.01.2021р. вх. № ГСОО 2-68/21 Приватного підприємства „АДЛЄР” на бездіяльність державного виконавця Другого Малиновського відділу ДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) у виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19 – без задоволення.

Суд, розглянувши матеріали поданої скарги від 21.01.2021р. Приватного підприємства „АДЛЄР” Приватного підприємства „АДЛЄР” на бездіяльність державного виконавця Другого Малиновського відділу ДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) у виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Положеннями ст. 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Скарга Приватного підприємства „АДЛЄР” обґрунтована неналежним виконанням з боку державного виконавця Другого Малиновського відділу ДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) виконавчих дій у виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19, відповідно до положень Закону України „Про виконавче провадження”, із врахуванням статей 10, 13, 18, 26, 36, 48, 53, 54 Закону України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно до ст. 2 Закону України „Про виконавче провадження”, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження”.).

Як встановлено судом, на виконанні у Другому Малиновському відділі ДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) перебував наказ господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19.

Згідно до ст. 10 Закону України „Про виконавче провадження”, заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України „Про виконавче провадження”, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження”, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно до ч. 2 ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження”, виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження”, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно до ч. 5 ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження”, під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно до ч. 2 ст. 36 Закону України „Про виконавче провадження”, розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. (ч. 8 ст. 48 Закону України „Про виконавче провадження”).

Слід зазначити, що п. 1 ст. 8 Закону України „Про виконавче провадження” визначено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.

Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.. (ч. 4 ст. 8 Закону України „Про виконавче провадження”).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України „Про виконавче провадження”, виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Відповідно до ст. 54 Закону України „Про виконавче провадження” виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до податкових органів. Податкові органи зобов`язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Відповідно до п. 10 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016р. №2432/5, система забезпечує можливість формування державним виконавцем, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ, проєкту заяви про виплату винагороди з використанням відомостей, наявних у Системі. Після перевірки відомостей, що мають зазначатися у заяві, та їх редагування (за необхідності) проєкт заяви зберігається державним виконавцем та блокується програмними засобами Системи для можливості редагування. У разі виявлення помилок у проєкті заяви, що був збережений державним виконавцем, такий проєкт у Системі визнається державним виконавцем помилковим та формується новий проєкт заяви.

Виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов`язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї. (п.п. 2-4 розділу ІV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016р. № 2432/5.).

За час розгляду даної скарги державним виконавцем, на спростування доводів та тверджень скаржника було залучено до матеріалів справи постанову про арешт майна боржника від 03.09.2020р., постанову про арешт коштів боржника від 03.09.2020р., крім того, державним виконавцем було залучено до матеріалів скарги відповідь від 03.09.2020р. на запит №85742424 від 03.03.2020р. до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, відповідь від 18.11.2020р. на запит №90756865 від 18.11.2020р. до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, відповідь від 09.12.2020р. на запит №92132046 від 09.12.2020р. до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, відповідь від 12.01.2021р. на запит №93887399 від 12.01.2021р. до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, відповідь від 28.01.2021р. на запит №95242286 від 28.01.2021р. до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, відповідь від 03.09.2020р. на запит №85742389 від 03.09.2020р. до Державної фіскальної служби України, відповідь від 23.10.2020р. на запит №88853788 від 23.10.2020р. до Державної фіскальної служби України, відповідь від 02.11.2020р. на запит №89395468 від 02.11.2020р. до Державної фіскальної служби України, відповідь від 18.11.2020р. на запит №90756861 від 18.11.2020р. до Державної фіскальної служби України, відповідь від 09.12.2020р. на запит №92132030 від 09.12.2020р. до Державної фіскальної служби України, відповідь від 05.01.2021р. на запит №93409467 від 04.01.2021р. до Державної фіскальної служби України, відповідь від 12.01.2021р. на запит №93887385 від 12.01.2021р. до Державної фіскальної служби України, відповідь від 28.01.2021р. на запит №95242274 від 28.01.2021р. до Державної фіскальної служби України, Акт державного виконавця від 10.09.2020р., Акт державного виконавця від 29.09.2020р. та вимогу від 15.01.2021р. №748 адресовану Головному управлінню ДПС в Одеській області.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що досліджуючи відповіді на запити, що були надані від Державної фіскальної служби України, встановлено, що відповідні відомості, що надавались від запитуємого органу, надавались лише стосовно рахунку, відкритого в Казначействі України.

Судом критично оцінюється надана копія запиту державного виконавця до АТ „Райффайзен Банк Аваль”, оскільки такий документ не містить дати та вихідного номеру, також щодо наданої копії виклику державного виконавця, який було адресовано боржнику, суд зазначає, що така копія документу, що досліджено судом, не містить дати та вихідного номеру, а також не має належних доказів щодо скерування такого виклику на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРО ТІМ”.

Крім того, судом враховано відповідь АТ „Райффайзен Банк Аваль” вих. № 81-15-8/121242-БТ від 11.09.2020р., відповідно до якої зазначено, зокрема, що боржник не має відкритих рахунків у даній банківській установі.

Також, судом досліджено надані державним виконавцем Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформовані станом на 15.09.2020р., 16.10.2020р., Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, сформованого станом на 16.10.2020р.

Також судом враховано, що державним виконавцем до Малиновського районного суду м. Одеси було подано подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи (керівника юридичної особи) за межі території України.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2020р. у справі №521/20201/20 (провадження №6/521/744/20) у задоволенні подання начальника Другого Малиновського відділу ДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України відмовлено, та за текстом зазначеної ухвали було зазначено судом, що при зверненні до суду з відповідним поданням, державним виконавцем не представлено доказів, що б обґрунтовували такі вимоги та підтверджували всебічне здійснення заходів, спрямованих на виконання виконавчих документів, зокрема, в матеріалах подання відсутні відомості, що свідчили б про належне повідомлення особи про здійснення виконавчих дій, ухилення боржника від сплати боргу, намагання уникнути виконання грошового зобов`язання.

Відповідні висновки суду, що викладено в ухвалі Малиновського районного суду м.Одеси від 10.12.2020р. у справі №521/20201/20 (провадження №6/521/744/20) також враховано наразі судом, під час розгляду даної скарги при наданні оцінки бездіяльності державного виконавця Другого Малиновського відділу ДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) у виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19.

На підставі всього наведеного, суд приходить до висновку, що державним виконавцем Другого Малиновського відділу ДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) не вживалися всі належні та об`єктивні дії, що визначені Законом України „Про виконавче провадження”, щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19.

Дійсно, судом, на підставі доказів та документів, що були залучені державним виконавцем до матеріалів скарги, надано оцінку виконавчим діям, що були здійснені державним виконавцем Другого Малиновського відділу ДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) Кодосом О.А., під час примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19, однак, наразі не можливо стверджувати, а також встановити, що з боку органу виконавчої служби були вчинені усі можливі виконавчі дії, зокрема, на які зверталась увага суду скаржником та які були визначенні останнім у поданій ним скарзі до суду, та які передбачено Законом України „Про виконавче провадження”, та які спрямовані на виконання наказу суду.

Також варто зазначити, що згідно з п.2 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказ Міністерства юстиції України від 05.08.2016р. №2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016р. за №1126/29256, автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Відповідно до п.п.2,3 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Згідно з положеннями п.п.1,2 розділу VІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, Міністерство юстиції України забезпечує вільний та безоплатний доступ до інформації Системи у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації (на основі поширених веб-оглядачів та редакторів) без обмежень та цілодобово у формі відкритих даних. З метою забезпечення доступу до інформації Системи сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз`яснюється таке право, вказуються адреса відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання. Система забезпечує можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації.

Отже, державним виконавцем вносяться відомості про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до автоматизованої системи виконавчого провадження, доступ до якої є відкритим у мережі Інтернет з урахуванням наявного у сторони виконавчого провадження ідентифікатору для доступу до інформації про виконавче провадження.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що наявні відомості про вчинення виконавчих дій, які відображені у Інформації про виконавче провадження, за відсутності доказів зворотного, є достовірними та повними.

До того ж, господарським судом враховано, що відповідно до положень ч.2 ст.74 ГПК України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Між тим, державним виконавцем не надано до суду жодних доказів на підтвердження вчинення ним всіх необхідних, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" виконавчих дій, на які посилався скаржник у поданій скарзі за період з 03 вересня 2020р. по 18 січня 2021р., що в свою чергу надає можливість суду визнати обставину невчинення державним виконавцем таких дій встановленою.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

Поряд з цим суд зазначає, що скаржник у прохальній частині поданої скарги посилався на порушення строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19 із врахуванням, зокрема, статті 26 Закону України “Про виконавче провадження”.

Однак, суд зазначає, що судом прийнято усні пояснення скаржника щодо помилковості зазначення згаданої статті у прохальній частині даної скарги, а також суд зазначає, що наразі, за вказаними обґрунтуваннями та підставами скаржника, що були викладені ним у скарзі вх. № ГСОО 2-68/21, судом не встановлено порушення державним виконавцем статті 26 Закону України “Про виконавче провадження”.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що вимоги скаржника, викладені ним у скарзі на бездіяльність державного виконавця Другого Малиновського відділу ДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) у виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19 підлягають частковому задоволенню судом, у зв`язку з їх частковою відповідністю фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, доведеністю та обґрунтованістю.

Поряд з цим, суд зазначає, що за час перебування даної скарги в провадженні суду, було винесено Постанову Другого Малиновського ВДВС у місті Одесі Південного МРУ Міністерства Юстиції (місто Одеса) від 12 лютого 2021 року про повернення наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19 без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв`язку з чим вимоги скаржника про зобов`язання державного виконавця або іншої посадової особи Другого Малиновського ВДВС у місті Одесі Південного МРУ Міністерства Юстиції (місто Одеса) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19 із врахуванням статей 10, 13, 18, 26, 36, 48, 53, 54 Закону України “Про виконавче провадження”, є такими, що залишаються судом без задоволення, оскільки їх задоволення не відновить наразі порушене право скаржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо необхідності часткового задоволення вимог, викладених у скарзі, шляхом визнання за період із 03 вересня 2020 року по 18 січня 2021 року неправомірною бездіяльності старшого державного виконавця Другого Малиновського ВДВС у місті Одесі Південного МРУ Міністерства Юстиції (місто Одеса) Кодоса О.А. у виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19 із врахуванням статей 10, 13, 18, 36, 48, 53, 54 Закону України “Про виконавче провадження”.

Керуючись ст.ст. 234, 340, 342 Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про виконавче провадження”, суд

У Х В А Л И В:

1.Скаргу Приватного підприємства „АДЛЄР” від 21.01.2021р. вх. № ГСОО 2-68/21 на бездіяльність державного виконавця Другого Малиновського відділу ДВС у м. Одесі Південного МРУ Міністерства юстиції (м.Одеса) у виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19 – задовольнити частково.

2.Визнати за період із 03 вересня 2020 року по 18 січня 2021 року неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Другого Малиновського ВДВС у місті Одесі Південного МРУ Міністерства Юстиції (місто Одеса) Кодоса О.А. у виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №62942587 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 05 серпня 2020 року у справі №916/3474/19 із врахуванням статей 10, 13, 18, 36, 48, 53, 54 Закону України “Про виконавче провадження”.

3.В іншій частині скаргу залишити без задоволення.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.03.2021р.

Ухвала набирає чинності 23.03.2021р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Т.Г. Д`яченко