Рішення № 95902980, 15.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2021Справа № 910/18913/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Волковій Д. Р., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Віп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"

про стягнення 8 871 481,71 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Мосейчук А. І.

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Віп" (далі - ТОВ "Ветсинтез-Віп", позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (далі - ТОВ "Комплекс Агромарс", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 8 871 481,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору поставки ветеринарних препаратів № 344/2018/КАМО/0 від 17.04.2018 р. в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ТОВ "Ветсинтез-Віп" просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 8 284 422,68 грн., пеню у сумі 414 221,13 грн., інфляційні втрати у сумі 57 493,89 грн., 3 % річних у сумі 115 344,01 грн., що разом становить 8 871 481,71 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.12.2020 р. за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Разом з позовом ТОВ "Ветсинтез-Віп" подало заяву про вжиття заходів забезпечення позову, у задоволенні якої ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.12.2020 р. було відмовлено з підстав, зазначених у цій ухвалі.

За іншим клопотанням позивача ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 р. були вжиті заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на будь-яких (всіх) рахунках, відкритих в будь-яких фінансових (у тому числі банківських) установах, що будуть виявлені виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк відзиву не надав. Позиція відповідача щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача..

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача свої вимоги підтримав та обгрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення або про розгляд справи без його участі до суду не подав.

Отже, розглянувши позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Установлено, що 17.04.2018 р. між ТОВ "Ветсинтез-Віп" (постачальник) та ТОВ "Комплекс Агромарс" (покупець) був укладений договір поставки ветеринарних препаратів № 344/2018/КАМО/0 від 17.04.2018 р. (далі - договір). Відповідно до умов цього договору постачальник бере на себе зобов`язання здійснити поставку товару, який не обтяжений правами третіх осіб та передати його у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений постачальником товар належної якості і в обумовлені сторонами строки. Предметом даного договору є поставка ветеринарних препаратів (медикаменти, вакцини, дезінфікуючі засоби). Перелік і найменування товару зазначається у специфікаціях до даного договору, накладних документах на кожну окрему партію товару (п. 3.1, 3.2 договору).

Поставка товару здійснюється постачальником на умовах терміну DAP за адресою: Київська обл., с. Гаврилівка та відбувається на підставі письмового замовлення покупця та/або засобами електронного зв`язку (п. 4.1, 4.2 договору). Строк поставки товару складає 2 (два) робочі дні з моменту підтвердження замовлення постачальником, якщо інший строк поставки товару не визначено у рахунку-фактурі. У разі погодження покупцем кількості та строку поставки товару у визначеному рахунку-фактурі, останній здійснює оплату відповідного рахунку-фактури (п. 4.3, 4.4 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору вартість товару визначається у специфікаціях, які є невід`ємними частинами даного договору. Покупець сплачує 80 % оплати вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 робочих днів. Остаточний розрахунок в розмірі 20 % оплати вартості поставленого товару здійснюється протягом 3 робочих днів після того, як постачальник в строки, передбачені чинним законодавством, засобами електронного зв`язку надіслав покупцю податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, але в будь-якому разі не раніше строку, вказаного в пункті 6.6.1 даного договору (п. 6.6, 6.7 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2022 (10.1).

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що специфікаціями № 1 від 08.05.2018 р., № 2 від 04.06.2018 р., № 3 від 21.08.2019 р. сторони погодили найменування товару, його кількість та вартість.

На виконання вказаного договору, у період з 07.08.2019 р. по 17.04.2020 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 8 284,422,68 грн., що підтверджується видатковими накладними № 543 від 07.08.2019 р., № 582 від 23.08.2019 р., № 740 від 31.10.2019 р., № 780 від 12.11.2019 р., № 817 від 27.11.2019 р., № 842 від 04.12.2019 р., № 846 від 04.12.2019 р., № 847 від 04.12.2019 р., № 855 від 09.12.2019 р., № 864 від 12.12.2019 р., № 865 від 12.12.2019 р., № 43 від 15.01.2020 р., № 44 від 15.01.2020 р., № 53 від 20.01.2020 р., № 76 від 28.01.2020 р., № 108 від 10.02.2020 р., № 114 від 12.02.2020 р., № 115 від 12.02.2020 р., № 121 від 14.02.2020 р., № 147 від 28.02.2020 р., № 148 від 28.02.2020 р., № 193 від 17.03.2020 р., № 194 від 17.03.2020 р., № 195 від 17.03.2020 р., № 206 від 23.03.2020 р., № 230 від 27.03.2020 р., № 247 від 07.04.2020 р., № 278 від 17.04.2020 р., підписаними сторонами без зауважень, сертифікатами якості на кожний поставлений препарат, товарно-транспортними накладними, довіреностями ТОВ "Комплекс Агромарс" про уповноваження своїх представників на отримання товару, а також рахунками на оплату з 21.06.2019 р. по 16.04.2020 р., копії яких наявні у матеріалах справи.

За вказаними видатковими накладними позивачем були складені податкові накладні, які він зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних та у подальшому направив відповідачу засобами електронного зв`язку на виконання п. 6.7 договору, що підтверджується копіями податкових накладних та квитанціями про направлення покупцю зареєстрованих податкових накладних у період з 28.08.2019 р. по 14.05.2020 р.

Проте, відповідач свої зобов`язання зі сплати вартості поставленої продукції виконав неналежним чином, вартість товару на вказану суму (8 284,422,68 грн.) не сплатив, про що свідчить бухгалтерська довідка ТОВ "Ветсинтез-Віп" № 97 від 20.11.2020 р.

Також судом встановлено, що частина боргу - за видатковами накладними № 582 від 23.08.2019 р. та № 740 від 31.10.2019 р. на суму 38 982,85 грн. була розстрочена позивачем у додатковій угоді № 1 від 13.03.2020 р. - до 31.07.2020 р. Однак, і в указаний термін така заборгованість відповідачем не сплачена.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Ветсинтез-Віп" неодноразово зверталось до відповідача із вимогами сплатити вартість поставленого товару у повному обсязі (листи від 06.11.2020 р., від 19.11.2020 р.), проте, вказані вимоги ТОВ "Комплекс Агромарс" залишились без відповіді та задоволення.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Отже, оскільки відповідач вартість поставленого товару не сплатив, у нього виникла заборгованість на суму 8 284 422,68 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За порушення зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 414 221,13 грн.

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 вказаного Закону).

У пункті 7.7 договору сторони погодили, що покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення за кожний день прострочення, але не більше 5 % від загальної вартості неоплаченого товару.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. При цьому, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення (п.п. 1.9, 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Відповідно до п. 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 р. умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору (п. 7.7 договору), суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 414 221,13 грн., як просив позивач.

Крім того, за порушення зобов`язання позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати у сумі 57 493,89 грн. та 3 % річних у сумі 115 344,01 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Здійснивши перерахунок сум матеріальних втрат, суд встановив, що розрахунок позивача в цій частині позовних вимог є правильним та з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 57 493,89 грн. та 3 % річних у сумі 115 344,01 грн.

Отже, позов ТОВ "Ветсинтез-Віп" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про дію заходів забезпечення, застосованих ухвалою від 21.12.2020 р., суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Таким чином, оскільки позовні вимоги ТОВ "Ветсинтез-Віп" є задоволеними, а вжиті заходи забезпечення позову є гарантією виконання рішення суду і потреба у забезпеченні позову на час ухвалення рішення не відпала, суд вважає, що такі заходи забезпечення позову скасуванню не підлягають та продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати, які складаються із судового збору за подачу позову та заяви про забезпечення позову від 16.12.2020 р., покладаються на відповідача, а за подачу заяви про забезпечення позову від 01.12.2020 р. - на позивача у зв`язку з відмовою у її задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 145, 236-237 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Віп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про стягнення 8 871 481,71 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (вул. Пожарського, 3, м. Київ, 02094, ідентифікаційний код 30160757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Віп" (вул. Смольна, 30, м. Харків, 61001, ідентифікаційний код 41468663) основний борг у сумі 8 284 422 (вісім мільйонів двісті вісімдесят чотири тисячі чотириста двадцять два) грн. 68 коп., пеню у сумі 414 221 (чотириста чотирнадцять тисяч двісті двадцять одна) грн. 13 коп., інфляційні втрати у сумі 57 493 (п`ятдесят сім тисяч чотириста дев`яносто три) грн. 89 коп., 3 % річних у сумі 115 344 (сто п`ятнадцять тисяч триста сорок чотири) грн. 01 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 134 123 (сто тридцять чотири тисячі сто двадцять три) грн. 23 коп.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 р., продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 15 березня 2021 року.

Повний текст рішення складений 26 березня 2021 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.