Ухвала суду № 9589937, 04.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2010 р.Справа № 2-а-41146/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання

представника позивача - Пузікова М.Д.,

представника відповідача - Павленко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 27.10.2009р. по справі№2-а-41146/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ХІС», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просив скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 19.11.2008р. №0013172301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2380,00грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС" було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", з обставин і обгрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обгрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ХІС» пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців з ідентифікаційним кодом 24472040, має правовий статус юридичної особи, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова.

19.11.2008р. Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова за результатами розгляду акту перевірки від 28.10.2008р. №0009/17/05/23/34330185 було винесено рішення №0013172301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2380,00грн.

Фактичною підставою для прийняття відповідачем спірного рішення від 19.11.2008р. №0013172301 слугував відображений в акті від 28.10.2008р. №0009/17/05/23/34330185 висновок контролюючого органу про проведення Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ХІС» розрахункових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу через реєстратори розрахункових операцій - гральні автомати, які незареєстровані, неопломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно звернув увагу на те, що з положень процитованої норми закону слідує, що автомат з продажу товарів (послуг) дійсно може бути віднесений до реєстраторів розрахункових операцій проте лише за умови його відповідності встановленим вимогам щодо реалізації фіскальних функцій.

Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

За визначенням все тієї ж ст.2 згаданого закону, фіскальною пам'яттю є запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою.

Матеріалами справи не підтверджуються обставини наявності фіскальної пам'яті в тих гральних автоматах, які використовувались відповідачем згідно з актом перевірки від 28.10.2008р. №0009/17/05/23/34330185, що унеможливлює реалізацію цими гральними автоматами фіскальних функцій.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що ці гральні автомати не можуть бути віднесені до реєстраторів розрахункових операцій в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач не подав до суду першої інстанції доказів наявності в гральних автоматах Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ХІС» фіскальної пам'яті, реалізації цими автоматами фіскальних функцій, а відтак не довів, що ці гральні автомати є реєстраторами розрахункових операцій.

При цьому, суд першої інстанції правомірно звернув увагу на відомості, зазначені в п.п.2.1.1 акту перевірки від 28.10.2008р. №0009/17/05/23/34330185, з яких вбачається, що на місці здійснення позивачем господарської діяльності наявний реєстратор розрахункових операцій МINI - 600.02.

Зі змісту спірного рішення слідує, що правовою підставою для його винесення є п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до вказаного пункту, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Отже, встановлений п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», штраф може бути застосований лише за факт використання особою реєстратора розрахункових операцій, який не переведений у фіскальний режим роботи, а не за факт необладання певного пристрою ( в даному випадку - грального автомату) блоком фіскальної звітної пам'яті.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не доведено використання ТОВ фірма «ХІС» реєстраторів розрахункових операцій, які б були незареєстровані, неопломбовані, непереведені у фіскальний режим роботи, то підстав для застосування до ТОВ фірма «ХІС» міри юридичної відповідальності згідно з п.2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не має.

З огляду на положення ст. 238 Господарського кодексу України запровадженні ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фінансові санкції є за своєю правовою природою адміністративно-господарськими санкціями.

Правила застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені ст.218 Господарського кодексу України, згідно з ч.2 якої, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З приписів цієї норми кодексу слідує, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. При цьому, вина як складовий елемент правопорушення може мати місце лише в разі коли суб'єкт права мав об'єктивну можливість не допустити настання порушення, однак з залежних від нього причин цього не зробив.

Аналізуючи положення чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що можливість обладнати гральні автомати комп'ютерною системою «Фіскал» з'явилась у суб'єктів господарювання не раніше 01.07.2008р., коли наказом Державної податкової адміністрації України №430 було затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, до п.66 якого включено дану комп'ютерно-касову систему.

Прим цьому, суд першої інстанції правомірно звернув увагу на той факт, що при винесенні спірного рішення відповідачем не з'ясовувалось питання технічної сумісності гральних автоматів позивача з даною комп'ютерно-касовою системою.

Доказів такої сумісності відповідачем до суду першої інстанції за правилами ч.2 ст.71 КАС України не надано.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача, в апеляційній скарзі, на невжиття позивачем заходів із забезпечення гральних автоматів комп'ютерною системою «Фіскал», оскільки ці обставини не покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2009 року по справі№2-а-41146/09/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 27.10.2009р. по справі №2-а-41146/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Кононенко З.О. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 09.02.2010 р.