Рішення № 95898673, 29.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2021 року м. Київ №480/6520/20

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г., суддів: Васильченко І.П., Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України,

Головного управління Пенсійного фонду України,

Головного управління ПФУ в Сумській області

про визнання протиправною та нечинною постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Сумського Окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), Головного управління Пенсійного фонду України (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), Головного управління ПФУ в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013), в якому просить суд:

- визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду", пункти 1,2;

- визнати винним Кабінет Міністрів у прийнятті постанови №649 від 22.08.208 р. в частині п.1, п.2 "Питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду", які не відповідають нормам Конституції України та чинному законодавству України;

- скасувати пункти 1.2 постанови КМУ від 22.08.2018 р. №649;

- зобов`язати ГУ ДКСУ (01601, м. Київ, вул. Терешківська, 11-а) стягнути з КМУ за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача невиплачену пенсію з 08.07.2018 р. по 11.12.2018 р. в розмірі 50375 грн;

- зобов`язати ГУ ДКСУ (01601, м. Київ, вул. Терешківська, 11-а) стягнути з КМУ за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача пеню за порушення строку виплати нарахованої за період з прийняття рішення Сумським окружним адмінсудом від 19.06.2019 р. по час розгляду справи - вересень 2020 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.11.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку з необхідністю уточнити суб`єктний склад відповідачів у даному адміністративному позові або уточнити зміст позовних вимог та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог ухвали суду від 11.11.2020 позивачем подано заяву про усунення недоліків, відповідно до якої позивачем уточнено склад відповідачів та зазначено в якості відповідача - Кабінет міністрів України, а також, уточнено зміст позовних вимог та викладено їх в наступній редакції:

- визнати протиправною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду", пункти 1,2;

- визнати винним Кабінет Міністрів у прийнятті постанови №649 від 22.08.208 р. в частині п.1, п.2 "Питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду", які не відповідають нормам Конституції України та чинному законодавству України;

- скасувати пункти 1.2 постанови КМУ від 22.08.2018 р. №649;

- стягнути з КМУ за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 невиплачену пенсію з 08.08.2018 в розмірі 50 375, 00 грн.;

- стягнути з КМУ за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 пеню за порушення строку виплати нарахованої пенсії за постановою №649 за період з прийняття рішення Сумським окружним адміністративним судом від 19.06.2019 про неправомірність віднесення пенсійної виплати згідно постанови КМУ №649 по даний час в розмірі 70 525, 00 грн;

- строк стягнення заборгованості з КМУ визначених сум встановити згідно Закону України «Про виконавче провадження» до десятого числа місяця наступного за місяцем набрання рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 01 грудня 2020 року справу прийнято до свого провадження суддею Вєкуа Н.Г, та призначено судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 26 січня 2021 року.

31 грудня 2020 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві через канцелярію суду надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача на Пенсійний Фонд України.

В судовому засіданні 26.01.2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про заміну неналежного відповідача на Пенсійний Фонд України, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті колегією суддів.

Позивач клопотав про розгляд справи без його участі, представники інших сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

З огляду на викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 2021 року закрито провадження у справі в частині визнання протиправною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду", пункти 1,2; скасувати пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В частині позовних вимог визнати винним Кабінет Міністрів у прийнятті постанови №649 від 22.08.208 р. в частині п.1, п.2 "Питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду", які не відповідають нормам Конституції України та чинному законодавству України, суд зазначає.

Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до Конституції України визначає організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України Закон України «Про Кабінет Міністрів України».

Статтею 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.

Основні повноваження Кабінету Міністрів України врегульовані статтею 20 Закону.

Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень врегульовані положеннями ст. 264 КАС України.

Відповідно до вказаних положень правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст. ст. 264 КАС України).

Суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині (ч.9 ст. ст. 264 КАС України).

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

За висновками рішення Верховного суду України у справі № 21-1465а15 від 16.09.2015 року, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що, що належним способом захисту порушеного права позивача, а також встановлення правомірності винесення оскаржуваної постанови є саме визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

При цьому, суд наголошує, що позивачем жодним чином не обґрунтовано, в чому полягає винна Кабінету Міністрів України при прийнятті оскаржуваної постанови, а саме, якими діями чи бездіяльністю порушені права останнього.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання винним Кабінет Міністрів у прийнятті постанови №649 від 22.08.208 р. в частині п.1, п.2 "Питання погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду", які не відповідають нормам Конституції України та чинному законодавству України.

Щодо іншої частини позовних вимог, колегія суддів звертає увагу на наступне.

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якій просив суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті недоотриманої пенсії за минулий час; стягнути з відповідача заборгованість з пенсійних виплат за період з 06.08.2018 по 10.12.2018 в сумі 45 908, 38 грн. без обмеження будь-яким строком; стягнути з відповідача компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків його виплати за період з 06.08.2018 по 01.05.2019 в розмірі 2 477, 47 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 по справі №480/1587/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Сумського обєднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними, стягнення заборгованості та компенсації втрати частини пенсії - задоволено. Визнао протиправними дії Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови у виплаті нарахованої ОСОБА_1 пенсії за період з 06.08.2018 по 10.12.2018. Стягнуто з Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 40383837) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_1 ) заборгованість з пенсійних виплат за період з 06.08.2018 по 10.12.2018 в сумі 47 898 (сорок сім тисяч вісімсот дев`яносто вісім) грн. 13 коп. Стягнуто з Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 40383837) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 06.08.2018 по 01.05.2019 в розмірі 2 477 (дві тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 47 коп.

На виконання рішення суду видано виконавчий лист від 29.07.2019 по справі № 480/1587/19.

У зв`язку з невиконанням вищезазначеного виконавчого листа, ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, в якому просив визнати протиправними дії, бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у виконанні виконавчих документів згідно Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 року № 4901-VI (далі Закон № 4901-VI) та вчинити правомірні дії; відізвати виконавчий лист за №480/1587/19 з додатками, направлений Головним управлінням Державної казначейської служби України у Сумській області листом від 27.02.2020 №13-14-06/1830 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області; відновити взяття виконавчих документів на облік у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Сумській області з 12.08.2019; відновити дату та номер черговості виконання виконавчих документів Державною казначейською службою України (центральний рівень, м. Київ) відповідно до п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного бюджету або боржника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 N 845 в тримісячний термін; зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області у зв`язку з пропущенням строків виплати, стягнути з боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області невиплачену пенсію за минулий період з 08.08.2018 по 10.12.2018 за виконавчими документами в тримісячний термін, згідно Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі №480/3204/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у виконанні виконавчого листа Сумського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 по справі N 480/1587/19 згідно Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 року N 4901-VI.

Зобов`язано Головне управління державної казначейської служби України у Сумській області продовжити виконання виконавчого листа Сумського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 по справі N 480/1587/19, відновивши номер черговості, відповідно до п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 845 від 03.08.2011, з моменту передачі виконавчого листа до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, тобто з 27.02.2020. У задоволенні решти вимог - відмовлено.

Як було зазначено судом, відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі № 640/5248/19 пункти 1 та 2 Постанови № 649 визнано протиправними та нечинними.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

При цьому, суд зазначає, що законодавець делегував Уряду повноваження на забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту, але не надавав Уряду повноважень щодо встановлення механізму виконання судових рішень, які набрали законної сили, оскільки такий механізм визначений Законом України "Про виконавче провадження" та Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а обов`язковість виконання судових рішень визначена Конституцією України та Законом України "Про судоустрій та статус суддів".

Частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Таким чином, правовідносини, які виникли між сторонами стосовно нарахування пені та трьох процентів річних з урахуванням встановленого індексу інфляції, не є зобов`язальними в розумінні ст. 625 ЦК України, вони розглядаються в рамках спору, що регулюються спеціальним законодавством про пенсійне забезпечення громадян окремої категорії.

Відтак, з огляду на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не віднесена виплата пенсій та пені, щодо прострочення таких виплат,а також порядок виконання судового рішення визначений Законами України "Про виконавче провадження" та "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", якими встановлено обов`язок боржника виконати рішення суду в повному обсязі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з КМУ за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 невиплачену пенсію з 08.08.2018 в розмірі 50 375, 00 грн. та пеню за порушення строку виплати нарахованої пенсії за постановою №649 за період з прийняття рішення Сумським окружним адміністративним судом від 19.06.2019 про неправомірність віднесення пенсійної виплати згідно постанови КМУ №649 по даний час в розмірі 70 525, 00 грн, не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Головуючий суддя Вєкуа Н.Г.

Судді: Васильченко І.П.

Мазур А.С.