Рішення № 95898224, 29.03.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року справа № 580/5615/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- стягнути з Виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на посаді (роботі) за період з 22.09.2009 року по 08.12.2020 року включно, в розмірі 1 387 184 грн. 60 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.09.2009р. у справі №2а-635/09 поновлено позивача на посаді заступника міського голови, постанова суду у частині поновлення допущена до негайного виконання. Звернуто увагу, що вказана постанова суду набрала законної сили — 19.10.2010р., однак до цього часу залишається не виконаною, у зв`язку із чим позивач зазнав матеріальних збитків у вигляді недоотриманої заробітної плати. Позивач вказує, що період з 22.09.2009р. до 08.12.2020р. - дати звернення з даним позовом, є періодом затримки виконання рішення про поновлення на посаді, в зв`язку з чим, у відповідності до вимог КзПП та Постанови КМУ №100, просить стягнути з відповідача грошові кошти за вказаний період затримки.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.01.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

09.02.2021р., в межах строку встановлено судом, до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, зазначивши при цьому, що позивачем помилково визначено період часу, за який може бути нараховано та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі, оскільки згідно ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Вказано, що Рішенням №2-6 від 25.11.2010р. новообраної Черкаської міської ради, сформованої за результатами чергових виборів 31.10.2010р., було визначено чисельність виконавчого комітету Черкаської міської ради а також утворено виконавчий комітет Черкаської міської ради, до складу якого позивач включений не був, у зв`язку із чим 25.11.2010 року, повноваження виконавчого комітету Черкаської міської ради, до складу якого Позивач міг би входити за посадою як заступник міського голови, були припинені, відтак, після 25.11.2010р.позивач в будь-якому разі підлягав звільненню з посади заступника міського голови в силу імперативних приписів ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Крім того зазначено, що позивач тривалий час не звертався в установленому законом порядку за примусовим виконанням постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.09.2009р. у справі № 2а-635/09, в зв`язку із чим позовні вимоги є непропорційними внаслідок тривалої та умисної бездіяльності позивача. Звернуто також увагу, що спірні правовідносини можуть виникнути винятково між працівником та роботодавцем, однак відповідач не є роботодавцем щодо заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, а тому до нього не можуть бути заявлені вимоги, що стали предметом даного спору. Вказано також, що перебіг строку позовної давності в даному спорі має обраховуватись з моменту набрання законної сили рішення суду про поновлення на роботі, тобто з 19.10.2010р., однак позивач не наводить причин пропуску строку позовної давності, а також не заявляє клопотання про його поновлення, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

26.02.2021р. позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій серед іншого, зазначено, що міський голова здійснює керівництво виконавчим комітетом Черкаської міської ради та наділений повноваженнями вносити пропозиції та формувати порядок денний сесій ради, тобто, Черкаський міський голова не позбавлений можливості внесення пропозицій від імені виконавчого комітету Черкаської міської ради для винесення на сесію Черкаської міської ради проекту рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. Позивач наголошує, що невиконання судового рішення про поновлення на роботі є підставою для відповідальності, встановленої ст. 236 КзПП. Позивач також вважає необгрунтованим застосування принципів пропорційності та співрозмірності до заявленого предмету спору та зазначає, що відповідач до цього часу незаконно ухиляється від виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі. Вказано також, що вимога про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду є спором про оплату праці, тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 233 КЗпП України, відтак позовна давність не застосовується до вимог, що стали предметом даного спору.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Соснівським районним судом м. Черкаси у постанові від 21.09.2009р. у справі №2а-635/09 встановлено, що розпорядженням Черкаського міського голови №309-р(к) «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 був звільнений з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради 14.11.2008р. у зв`язку із скороченням чисельності керівництва міської ради та її виконавчого комітету і припиненням повноважень на підставі п.1 ст. 40 КзПП.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.09.2009р. у справі №2а-635/09 скасовано розпорядження Черкаського міського голови №309-р(к) від 15.11.2008р. «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів виконавчого комітету Черкаської міської ради.

Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів виконавчого комітету Черкаської міської ради допущена до негайного виконання.

Вказана постанова набрала законної сили - 19.10.2010р., в зв`язку із чим 27.08.2013р. Соснівським районним судом м. Черкаси був виданий виконавчий лист про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів виконавчого комітету Черкаської міської ради. У виконавчому листі зазначені: стягувач – ОСОБА_1 ; боржник – виконавчий комітет Черкаської міської ради.

14.09.2020р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яжуком Сергієм Сергійовичем винесено постанову ВП №63025882 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2а-635/09 від 27.08.2013р.

Позивач, вказуючи про невиконання судового рішення про поновлення його на роботі, звернувся до суду із даним позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі за період з 22.09.2009р. року по 08.12.2020р. включно.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України) передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Пунктом 3 частини першої статті 371 КАС України встановлено, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню (стаття 235 Кодексу законів про працю України, далі - КзПП).

Згідно із статтею 236 КзПП, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно - з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 Кодексу законів про працю України, згідно якої проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Таким чином, згідно статті 236 Кодексу законів про працю України проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що наявність вини відповідача у затримці виконання судового рішення не є обов`язковою підставою для задоволення заявлених вимог, в даній справі наявність цієї вини випливає із норм Конституції України, згідно яких судові рішення, які набрали законної сили, повинні виконуватись державними органами добровільно.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Аналогічна правова позиція викладена у постанова Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 802/1183/16-а та від 05.03.2020 року у справі №280/360/19.

При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.

Як встановлено вище судом, позивача поновлено на посаді Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.09.2009р. у справі №2а-635/09, якою визнано неправомірним та скасовано розпорядження Черкаського міського голови №309-р(к) від 15.11.2008р. «Про звільнення ОСОБА_1 ». Постанову суду в частині поновлення позивача на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Черкаської міської ради та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 10 317,00 грн. допущено до негайного виконання.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 06.08.2020р. у справі №712/9872/13-а встановлено, що 29 серпня 2009 року Соснівським районним судом м. Черкаси на адресу Черкаської міської ради направлено копію постанови для виконання в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць, яка отримана Черкаською міською радою - 29.09.2009 року.

Разом з тим, станом на дату прийняття рішення в даній справі, позивача не поновлено на роботі, що не заперечується відповідачем.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позивач має право на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання Постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.09.2009р. у справі №2а-635/09 починаючи з 22.09.2009р. (день наступний після прийняття постанови у справі №2а-635/09).

При визначенні періоду за який належить стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, суд враховує, що згідно частини 1 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Соснівським районним судом м. Черкаси у постанові від 21.09.2009р. у справі №2а-635/09 встановлено, що рішенням Черкаської міської ради від 15.09.2006р. № 2-79 було утворено виконавчий комітет Черкаської міської ради у складі міського голови, секретаря міської ради, заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та визначено його чисельність в кількості 8 осіб. Цим же рішенням затверджено ОСОБА_1 заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

Рішенням Черкаської міської ради від 29.07.2008р. року №4-588 було розпущено виконавчий комітет Черкаської міської ради, утворений рішенням міської ради від 15.09.2006 року №2-79, від 22.05.2007 року №2-602, від 05.06.2007 року №2-677. Визначено чисельність виконавчого комітету Черкаської міської ради в кількості 10 осіб, з яких 5 заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

На підставі даного рішення, розпорядженням Черкаського міського голови №309-р(к) «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 був звільнений з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради 14.11.2008р. у зв`язку із скороченням чисельності керівництва міської ради та її виконавчого комітету і припиненням повноважень на підставі п.1 ст. 40 КзПП.

В ході розгляду даної справи, судом також встановлено, що згідно постанови Черкаської міської виборчої комісії від 06.11.2010р. №53 (згідно відомостей офіційної інтернет сторінки Черкаської міської ради за веб-адресою http://chmr.gov.uа/uа/newsread.рhр?viеw=1241&s=1&s1=17), на підставі протоколу про встановлення підсумків голосування у одномандатному виборчому окрузі з виборів міського голови міста Черкаси від 06.11.2010р. та протоколу про встановлення результатів виборів міського голови міста Черкаси від 06.11.2010 року, керуючись ст. 76 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», постановлено визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обраним міським головою міста Черкаси.

Відповідно до Рішення №2-6 від 25.11.2010р. новообраної Черкаської міської ради, сформованої за результатами чергових виборів 31.10.2010р., було визначено чисельність виконавчого комітету Черкаської міської ради в кількості 10 осіб, а також утворено виконавчий комітет Черкаської міської ради у складі: міський голова, секретар міської ради, перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, 3 (три) заступники міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючий справами виконавчого комітету та трьох інших осіб на громадських засадах.

Суд зазначає, що з аналізу частини 1 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Таким чином, 25.11.2010 року є датою формування нового складу виконавчого комітету Черкаської міської ради, та відповідно датою закінчення повноважень попереднього складу виконавчого комітету, до якого входив позивач.

Беручи до уваги, що посада позивача є виборною, а строк перебування на ній обмежується строком повноважень Виконавчого комітету Черкаської міської ради, до складу якого входив позивач, а також те, що позивача не було обрано до нового складувиконавчого комітету, а докази повторного обрання його до складу Черкаської міської ради після 25.11.2010 року - відсутні, суд доходить висновку, що 25.11.2010р. є граничною датою до якої позивач міг би здійснювати надані йому повноваження.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлене в ході розгляду даної справи невиконання Постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.09.2009р. у справі №2а-635/09 в частині поновлення позивача на посаді, а також беручи до уваги специфіку спірних правовідносин, оскільки посада позивача є виборною, суд доходить висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання Постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.09.2009р. у справі №2а-635/09 починаючи з 22.09.2009р. (день наступний після прийняття постанови у справі №2а-635/09) до 25.11.2010р.

Стосовно доводів відповідача, що спірні правовідносини можуть виникнути винятково між працівником та роботодавцем, однак відповідач не є роботодавцем щодо заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, а тому до нього не можуть бути заявлені вимоги, що стали предметом даного спору, суд зазначає наступне.

З аналізу ст. 236 КзПП вбачається, що виплата незаконно звільненому працівнику середнього заробітку здійснюється у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі.

Судом враховано, що звільнив позивача власним розпорядженням №309-р(к) Черкаський міський голова. В Подальшому, постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.09.2009р. у справі №2а-635/09 визнано дії Черкаського міського голови ОСОБА_2 щодо звільнення позивача протиправними та стягнуто з Виконавчого комітету Черкаської міської ради на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Частинами 1, 3 статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 (далі – Закону №280) сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Згідно пунктів 2, 3, 7, 8, частини 4 статті 42 Закону №280 сільський, селищний, міський голова:

- організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;

- підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

- здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;

- скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.

З аналізу вказаних норм вбачається, що міський голова здійснює керівництво виконавчим комітетом Черкаської міської ради та наділений повноваженнями вносити пропозиції та формувати порядок денний сесій ради.

Таким чином, Черкаський міський голова не був позбавлений можливості внесення пропозицій від імені виконавчого комітету Черкаської міської ради для винесення на сесію Черкаської міської ради проекту рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

Про це свідчить зміст листа Виконавчого комітету Черкаської міської ради №22164-01-21 від 06.11.2020р. (досліджений в ході розгляду справи №580/5011/20, щодо накладення на відповідача штрафу за невиконання рішення суду про поновлення позивача на посаді, рішення суду набрало законної сили — 16.03.2021р., за наслідками апеляційного розгляду), згідно якого підготовлено проект рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради «Про надання доручення департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради», яким запропоновано надати доручення департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради підготувати та подати на розгляд Черкаської міської ради наступний проект рішення: «Про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради». Після прийняття виконавчим комітетом Черкаської міської ради вказаного рішення, відповідний проект буде подано на розгляд Черкаської міської ради.

Вказані обставини спростовують доводи відповідача про відсутність у нього повноважень на поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, у зв`язку із чим доводи відповідача про те, що до нього не можуть бути заявлені позовні вимоги, які є предметом даного спору, спростовуються в ході розгляду даної адміністративної справи..

Стосовно посилань представника відповідача, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки останній має обраховуватись з моменту набрання законної сили рішення суду про поновлення на роботі, тобто з 19.10.2010р. суд зазначає наступне.

У постанові від 25 липня 2018 року у справі № 552/3404/17 (номер в ЄДРСР 75580870) Верховний Суд визначив природу вимоги про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, та дійшов висновку, що такий спір є спором про оплату праці, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 233 КЗпП України.

Конституційний Суд України неодноразово надавав офіційне тлумачення частині 2 ст.233 КЗпП України.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 зазначено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

У п.2.1 мотивувальної частини вказаного рішення Конституційний Суд України розкрив сутність вимог працівника до роботодавця, зазначених у ч.2 ст.233 КЗпП України, строк звернення до суду з якими не обмежується будь яким-строком.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині 2 статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Однією з таких гарантій Конституційний Суд України визнав оплату за час простою, який мав місце не з вини працівника.

До вимушеного прогулу прирівнюється затримка роботодавцем рішення про поновлення на роботі (стаття 236 КЗпП).

Середній заробіток за своїм змістом також є державною гарантією, право на отримання якої виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивач має право відповідно до статті 236 КЗпП України на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення в частині періоду з 22.09.2009р. (день наступний після прийняття постанови у справі №2а-635/09) до 25.11.2010р. (останній день повноважень попереднього складу виконавчого комітету ради, до якого входив позивач).

Підсумовуючи наведене, суд відхиляє доводи відповідача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин наслідків пропуску строку звернення до суду.

Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції висловленій Верховним Судом у постанові від 25.07.2019р. у справі№2а-3138/10/0370.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону «Про оплату праці» за правилами, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок № 100).

Абзацом 1 пункту 2 розділу ІІ Порядку №100 визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (абзац 3 пункту 2 розділу ІІ Порядку №100).

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки Департаменту забезпечення діяльності Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 03.07.2009р. №15 (встановлено постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.09.2009р. у справі №2а-635/09), середньоденна заробітна плата позивача становить 493,66 грн.

Як встановлено вище судом, часом затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі є період з 22.09.2009р. (день наступний після прийняття постанови у справі №2а-635/09) до 25.11.2010р. (останній день повноважень попереднього складу виконавчого комітету ради, до якого входив позивач) та становить 298 робочих днів.

Тобто, розмір середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, який підлягає стягненню на користь позивача становить 147 110,68 грн. (298 робочих днів х 493,66 грн. середньоденної заробітної плати).

Щодо доводів представника відповідача щодо непропорційності позовних вимог, оскільки розмір заявлених позовних вимог зумовлені тим, що позивач тривалий час не звертався за примусовим виконанням рішення суду про поновлення на роботі, суд зазначає, що з огляду на висновки суду про наявність підстав для стягнення середнього заробітку з 22.09.2009р. до 25.11.2010р., час звернення позивача за примусовим виконанням рішення суду не впливає на розмір відшкодування середнього заробітку, у зв`язку із чим доводи щодо непропорційності позовних вимог суд вважає необгрунтованими.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Підсумовуючи наведене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог, з огляду на що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Згідно частин 1,3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов належить задовольнити частково, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у сумі 10510,00 грн, що підтверджується оригіналом квитанції від 05.01.2021р. №1017722290, наявної у матеріалах справи, суд дійшов висновку про стягнення частини понесених позивачем судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 1114,06 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Виконавчого комітету Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд. 36, код ЄДРПОУ - 04061547) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 22.09.2009 року по 25.11.2010 року включно, в сумі 147 110 (сто сорок сім тисяч сто десять) грн. 68 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд. 36, код ЄДРПОУ - 04061547) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) судові витрати із сплати судового збору у сумі 1114 (одна тисяча сто чотирнадцять) грн. 06 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та частини 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко