Рішення № 95897884, 30.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 березня 2021 року № 520/1030/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання дій протиправними та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати дії працівників ГУНП в Харківській області, які полягають в підписанні та затвердженні висновку службового розслідування за фактом події за участю поліцейського ППОП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 від 28.10.2020 року протиправними;

- визнати Наказ ГУНП в Харківській області № 775 від 30.10.2020 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського» протиправним та скасувати його.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуваний наказ, яким ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, є протиправним, а обставини, які були відображені у висновках службового розслідування та покладені в його основу - такими, що не відповідають дійсності. Посилався на те, що службове розслідування дисциплінарною комісією ВІОС УКЗ ГУ ЬШ в Харківській області було проведено на низькому рівні, не всебічно та не об`єктивно, матеріали службового розслідування при наданні для ознайомлення з можливістю їх фотографування були надані в непрошитому та непронумерованому вигляді і складені в хаотичному порядку, відео, на яке посилається дисциплінарна комісія, відсутнє в матеріалах службового розслідування, також відсутні первинні матеріали з місця ДТП, які були складені працівниками СОГ Люботинського ВП, не опитаний водій автомобіля Мітсубісі – Пажеро р\н НОМЕР_2 ОСОБА_2 , який скоїв наїзд на позивача, не опитаний водій автомобіля, якого ОСОБА_1 зупинив за порушення ПДР України. Крім того, відсутній підпис члена дисциплінарної комісії, а саме спеціаліста сектору державного нагляду за охороною праці УЛМТЗ ГУНП в Харківській області Ірини Солодської у висновку службового розслідування.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін, витребувані матеріали службового розслідування.

Від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Харківській області до суду подані витребувані докази та направлений відзив, в якому представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначено, що оскаржуваний наказ є правомірним, а доводи позовної заяви не спростовують факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку та висновків службового розслідування. Матеріалами службового розслідування повністю підтверджується факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, отже підстав для визнання протиправними дій та скасування наказу ГУНП в Харківській області № 775 від 30.10.2020 немає.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 проходить службу в органах внутрішніх справ з 10.05.2011 року, в Національній поліції з 07.11.2015 року.

З 22 листопада 2019 року та до теперішнього часу ОСОБА_1 перебуває на посаді поліцейського ППОП ГУНП в Харківській області.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2020 за № 5576/119-12/02-2020 до ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка заступника начальника УКЗ ГУНП в Харківській області - начальника ВІОС полковника поліції ОСОБА_3 , в якій містяться відомості про дорожньо-транспортну пригоду, яка трапилась 26.08.2020 на стаціонарному посту «Пісочин» за участі поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , внаслідок якої останній отримав тілесні ушкодження.

Наказом ГУНП в Харківській області від 31.08.2020 №1701 створено дисциплінарну комісію та призначено службове розслідування. Наказом ГУНП в Харківській області від 24.09.2020 №1872 строк службового розслідування продовжено до 28.10.2020.

З матеріалів службового розслідування, наданого відповідачем на вимогу суду, судом встановлено, що 26 серпня 2020 року з 20 год. 00 хв. після проведення інструктажу у відповідності до розстановки нарядів ОСОБА_1 заступив на службу на стаціонарний пост «Пісочин» згідно доручення ГУНП в Харківській області від 23.07.2020 року № 78/119/01/20-2020 «Про вжиття додаткових превентивних заходів з попередження терористичних проявів, виявлення та вилучення з незаконного обігу вогнепальної зброї, набоїв та вибухових пристроїв».

Близько 22.30 години 26.08.2020 водій автомобіля «Mitsubishi Pajero», н.з. НОМЕР_2 , громадянин ОСОБА_2 , 1978 р.н., рухаючись по автодорозі «М-03» у напрямку м. Харків, під час проїзду вищевказаного стаціонарного поста зачепив правим боковим дзеркалом свого автомобіля старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , який перебував на проїзній частини.

В подальшому ОСОБА_1 на місце події було викликано бригаду швидкої медичної допомоги, яка доставила останнього до ХМКЛШНМД ім. проф. Мещанінова, де йому було поставлено попередній діагноз: забій лівого ліктьового суглоба та лівого плеча.

26.08.2020 дану подію було зареєстровано до ITC ІПНП Люботинського відділення поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області (далі - Люботинське ВП) за № 6229.

Також на місце події було викликано слідчо-оперативну групу Люботинського ВП, працівниками якої було проведено огляд місця ДТП, складено схему та опитані свідки.

04.09.2020 матеріал, зареєстрований до ITC ІПНП Люботинського ВП за № 6229, для прийняття рішення був направлений до УПП в Харківській області ДПП Національної поліції України (вих. № 4034/119-94/01/51/2020).

07.10.2020 УПП в Харківській області ДПП Національної поліції України вказаний матеріал разом з медичними довідками ОСОБА_1 направлено до СУ ГУНП в Харківській області для вирішення питання про внесення відомостей до ЄРДР (вих. № 11485/41/14/01-2020).

12.10.2020 СУ ГУНП в Харківській області вказаний матеріал направлено для розгляду до Харківського ВП ГУНП в Харківській області (вих. № 23320/119-24/2020).

13.10.2020 Харківським ВП ГУНП в Харківській області зазначений матеріал зареєстровано до ITC ІПНП за № 12458 та внесені відомості за даним фактом до ЄРДР за № 12020220430001362 за ч. 1 ст. 286 КК України.

Досудове розслідування вказаного кримінального провадження на час проведення службового розслідування триває, повідомлення про підозру не вручалося.

Як вбачається з матеріалів службового розслідування, в ході його проведення було відібрано пояснення від учасників ДТП та свідків.

Опитаний старший сержант поліції ОСОБА_1 пояснив, що 26.08.2020 о 20.00 після проведення інструктажу щодо дотримання службової дисципліни та заходів безпеки під час несення служби він спільно зі старшим сержантом поліції ОСОБА_4 заступив на чергування на стаціонарному посту "Пісочин". Близько 22.30 Позивачем для перевірки був зупинений автомобіль (марку авто та номерні знаки не пам`ятає). Під час спілкування з водієм зупиненого автомобіля він стояв біля дверей водія лівим боком до проїзної частини. В цей момент проїжджаючий повз нього автомобіль марки «Mitsubishi Pajero», НОМЕР_3 , правим боковим дзеркалом заднього виду зачепив його за лівий лікоть, чим спричинив різкий біль, внаслідок чого він був вимушений звернутися за медичною допомогою.

Про вказану подію він повідомив заступника командира взводу № 1 - батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 , який того дня був відповідальним від командування підрозділу.

У період часу з 27.08.2020 по 30.09.2020 старший сержант поліції ОСОБА_1 знаходився на лікарняному (лист про тимчасову непрацездатність ДУ ТМО МВС України по Харківській області № 4092).

Опитаний старший сержант поліції ОСОБА_4 надав пояснення, аналогічні поясненню старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , в частині отримання останнім тілесних ушкоджень.

Опитані інспектори УПП в Харківській області ДПП Національної поліції України старші лейтенанти поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що 26.08.2020 вони у складі екіпажу 0312 заступили на нічне чергування по нагляду за безпекою дорожнього руху на стаціонарний пост «Пісочин». Разом з ними на стаціонарному посту несли службу поліцейські ППОП ГУНП в Харківській області старші сержанти поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Близько 22.30 години 26.08.2020 вони стали свідками того, як старший сержант поліції ОСОБА_1 зупинив для перевірки транспортний засіб. Під час спілкування з водієм зупиненого ним автомобіля проїжджаючий повз останніх автомобіль «Mitsubishi Pajero», н.з. НОМЕР_2 , правим боковим дзеркалом заднього виду зачепив старшого сержанта поліції ОСОБА_1 за лівий лікоть, після чого зупинився неподалік від стаціонарного поста.

Через деякий час на місце ДТП прибула швидка, яка госпіталізувала ОСОБА_1 до медичного закладу, та СОГ Люботинського ВП, працівники якої проводили слідчі дії та збирали первинний матеріал.

Як вбачається з матеріалів службового розслідування, відповідно до книги нарядів Люботинського ВП (інв. № 1223 від 17.07.2020) 26.08.2020 на добове чергування у складі СОГ заступили заступник начальника СВ Люботинського ВП майор поліції ОСОБА_8 та оперуповноважений СКП Люботинського ВП майор поліції ОСОБА_9 .

Опитаний майор поліції ОСОБА_8 пояснив, що 26.08.2020 о 08.00 він заступив на добове чергування у складі СОГ Люботинського ВП згідно графіку чергувань. Разом з ним у складі СОГ цього дня заступив оперуповноважений СКП Люботинського ВП майор поліції ОСОБА_9 .

Близько 23.00 години від чергового Люботинського ВП надійшла інформація про ДТП з потерпілими за участю поліцейського, яка трапилась на стаціонарному посту «Пісочин». На місці події було з`ясовано, що автомобіль «Mitsubishi Pajero», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням громадянина ОСОБА_2 правим боковим дзеркалом заднього виду зачепив лівий лікоть поліцейського ППОП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , який ніс службу на вказаному посту. Останнього бригадою швидкої медичної допомоги було доставлено до ХМКЛШНМД ім. проф. Мещанінова. В подальшому на місці події ним були проведені відповідні слідчі дії та складено схему ДТП, а майором поліції ОСОБА_9 опитані свідки та учасники ДТП. Через деякий час на місце події прибув старший сержант поліції ОСОБА_1 , який надав довідку з медичного закладу з діагнозом - забій лівого ліктьового суглобу.

У подальшому матеріали даного ДТП були направлені до УПП в Харківській області ДПП Національної поліції України за територіальністю для прийняття рішення згідно чинного законодавства.

Опитаний майор поліції ОСОБА_9 надав свідчення, аналогічні поясненню майора поліції ОСОБА_8 .

Опитаний заступник командира взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_5 пояснив, що 26.08.2020 о 08.00 він заступив на чергування в якості відповідального від командування ППОП ГУНП в Харківській області.

Близько 23.00 йому зателефонував старший сержант поліції ОСОБА_1 , який разом із старшим сержантом поліції ОСОБА_4 ніс службу на стаціонарному посту «Пісочин», та повідомив про отримання ним тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. По прибутті на місце події ним було виявлено старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , який скаржився на біль у лівому ліктьовому суглобі, водія автомобіля «Mitsubishi Pajero», н.з. НОМЕР_2 , який правим боковим дзеркалом зачепив ОСОБА_1 , працівників УПП в Харківській області ДПП Національної поліції України та СОГ Люботинського ВП.

В подальшому він разом із ОСОБА_1 на автомобілі швидкої допомоги прослідував до ХМКЛШНМД ім. проф. Мещанінова, де останньому було встановлено попередній діагноз: забій лівого ліктьового суглоба та лівого плеча.

До матеріалів проведення службового розслідування долучено відеозапис даної дорожньо-транспортної пригоди, здійснений камерою відеоспостереження, яка розташована навпроти стаціонарного посту «Пісочин», який було надано до суду разом з матеріалами службового розслідування.

В ході дослідження судом вказаного відеозапису встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_1 знаходився на проїзній частині у правій полосі руху, між дорожніми знаками «Об`їзд перешкоди з правого боку» та «Пішохідний перехід», розташованими неподалік від стаціонарного посту «Пісочин». Біля позивача на проїзній частині дороги перебуває автомобіль з відкритим багажним відділенням та чоловік у цивільному одязі. Поряд з останніми по лівій полосі рухається автомобіль «Mitsubishi Pajero», який у подальшому зупиняється за дорожнім знаком «Пішохідний перехід» біля будівлі автосервісу «ХАDO». Після цього старший сержант поліції ОСОБА_1 ще декілька секунд спілкується з громадянином у цивільному одязі та вирушає у бік автомобіля «Mitsubishi Pajero».

У ході проведення службового розслідування особу водія автомобіля, якого зупиняв для перевірки старший сержант поліції ОСОБА_1 , встановити не виявилося можливим.

За результатами проведення дисциплінарного розслідування Начальником ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 затверджено висновок службового розслідування від 28.10.2020, згідно якого в ході проведення службового розслідування встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, що виразився у порушенні вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», у частині непрофесійного виконання своїх службових обов`язків, пункту 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині невиконання заходів безпеки під час несення служби 26.08.2020, що виразилось у здійсненні перевірки зупиненого ним автомобіля на проїзній частині, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , не встановлено. Запропоновано за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у порушенні вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 ШЮП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

30.10.2020 ГУНП в Харківській області був виданий наказ № 775 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського», яким до поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 1 ППОП ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Позивач не погодився з правомірністю дій при проведенні службового розслідування та з зазначеним наказом, у зв`язку з чим звернувся до суду в даним позовом.

Надаючи оцінку обґрунтованості поданого позову, враховуючи доводи сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Згідно ст. 19 Закону України «Про національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності. а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Так, частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІП (надалі - Дисциплінарний статут) визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За приписами ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Статтею 13 вказаного вище Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Аналіз вищезазначених норм діючого законодавства свідчить про те, що обов`язковою умовою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення є наявність встановленого факту невиконання чи неналежного виконання ним службової дисципліни, а також наявність обґрунтованих підстав для застосування до працівника органів поліції заходів дисциплінарного стягнення.

Позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині непрофесійного виконання своїх службових обов`язків, пункту 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині невиконання заходів безпеки під час несення служби 26.08.2020, що виразилось у здійсненні перевірки зупиненого ним автомобіля на проїзній частині, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження.

Відповідно до зазначеного пункту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.

Відповідно до абз. 68 зазначеного пункту пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне.

Згідно з абз. 32 дорожні роботи - роботи, пов`язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом чи утриманням автомобільної дороги (вулиці), штучних споруд, споруд дорожнього водовідводу, інженерного облаштування, встановленням (ремонтом, заміною) технічних засобів організації дорожнього руху.

Відтак, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 під час його перебування 26.08.2020 близько 22.30 на проїзній частині слід прирівнювати до пішоходів.

Відповідно до підпунктів а, ґ пункту 4.14 Правил дорожнього руху України пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов`язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Як встановлено за результатами службового розслідування та вбачається з відеозапису з місця ДТП, проїзна частина у місці скоєння ДТП має по дві полоси руху в кожному напрямку. Позивач під час ДТП перебував на проїзній частині з лівого боку правої полоси руху, між дорожніми знаками «Об`їзд перешкоди з правого боку» та «Пішохідний перехід», розташованими неподалік від стаціонарного посту «Пісочин».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з метою перевірки був зупинений транспортний засіб, марку авто та номерні знаки якого позивач не пам`ятає.

Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Відповідно до п.п. 15.1, 15.2 Правил дорожнього руху України зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).

Як вбачається з відеозапису, що міститься в матеріалах службового розслідування, зупинений на вимогу позивача автомобіль перебуває на правій полосі руху проїзної частини, а не у спеціально відведеному місці чи на узбіччі, тобто з порушенням норм, визначених п. 15 Правил дорожнього руху України, в тому числі з урахуванням того, що з правого боку проїзної частини наявна полоса, відведена для зупинки транспортних засобів, на якій перебуває вантажний автомобіль.

При цьому позивачем, всупереч законодавчим вимогам, не вчинено дій, спрямованих на зміну водієм транспортного засобу місця зупинки на таке, що відповідає Правилам дорожнього руху України.

Натомість, як вбачається з відеозапису, позивач фактично під час спілкування з водієм зупиненого транспортного засобу перебував на правій полосі руху проїзної частини, ближче до дорожньої розмітки, нанесеної між полосами руху, чим фактично перешкоджав руху транспорту.

Як вбачається з висновку службового розслідування, в ході його проведення встановлено порушення позивачем п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» в частині непрофесійного виконання своїх службових обов`язків та п. 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання заходів безпеки під час несення служби 26.08.2020, що виразилось у здійсненні перевірки зупиненого ним автомобіля на проїзній частині, внаслідок чого позивачем отримано тілесне ушкодження.

Суд зазначає, що матеріали службового розслідування доводять те, що ДТП сталося в тому числі як наслідок дій з боку позивача, та стало можливим саме через перебування ОСОБА_1 на проїзній частині автодороги. При цьому такі дії позивача не можуть бути визнані необхідними або вимушеними в рамках виконання його функціональних обов`язків при несенні служби.

Так, позивач мав змогу та повинен був, дбаючи про безпеку дорожнього руху, враховуючи жвавий транспортний потік, не залишатися на проїзній частині та не створювати перешкод іншим учасникам дорожнього руху.

Щодо посилання позивача на те, що матеріали службового розслідування були надані йому на ознайомлення непідшитими, суд зазначає, що приписами Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України визначено, що після закінчення проведення службового розслідування оригінал висновку службового розслідування та матеріали службового розслідування, сформовані у справу, а також копія наказу про накладення дисциплінарного стягнення (за наявності) передаються до канцелярії (секретаріату) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому проходить службу голова дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування (п. 1 Розділу VIII Порядку).

Таким чином, норми Порядку не визначають обов`язку формування у справу матеріалів службового розслідування саме перед наданням їх для ознайомлення, а визначають такий обов`язок виключно перед переданням їх до канцелярії на зберігання.

Крім того, вказаний довод позивача не спростовує факту вчинення ним порушення службової дисципліни, як і не доводить порушення порядку проведення службового розслідування, а відтак не є належним обґрунтуванням заявленого позову.

Також суд не бере до уваги посилання позивача на те, що в ході службового розслідування не були опитані водій автомобілю «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 та водій автомобіля, якого ОСОБА_1 зупинив за порушення правил дорожнього руху, з огляду на таке.

Як вбачається з пояснень самого позивача, даних водія автомобіля, якого він зупинив, позивач не пригадав. Інші опитані в ході службового розслідування особи також відповідної інформації не надали, отже, особа водія встановлена не була.

Щодо водія ОСОБА_2 , суд не вбачає підстав вважати, що його пояснення мають суттєве значення для оцінки дій позивача на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим для поліцейських, за відсутності будь-яких розбіжностей в поясненнях інших осіб ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ), опитаних дисциплінарною комісією, та наявним відеозаписом події.

Щодо відеозапису, на відсутність якого посилався в позові ОСОБА_1 , судом встановлено, що його дослідження в ході службового розслідування підтверджується змістом складеного Висновку, тому доводи позову в цій частині не є обґрунтованими.

Щодо посилань позивача на відсутність підпису члена дисциплінарної комісії у висновку, затвердженому за результатами службового розслідування, суд зазначає наступне.

Як вбачається з копії висновку від 28.10.2020, у відповідній його частині, в якій проставляються підписи голови та членів комісії, на місці підпису члена комісії ОСОБА_11 міститься напис «відпустка».

До матеріалів справи відповідачем надано копію наказу від 21.10.2020 № 330 о/с про надання частини щорічної відпустки ОСОБА_11 у період з 22.10.2020 по 10.11.2020.

Відповідно до пункту 3 розділу І Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 за № 1356/32808) дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше трьох осіб, з яких визначається голова дисциплінарної комісії. У разі призначення службового розслідування за відомостями про скоєння поліцейським дисциплінарного проступку, що потребує значного обсягу дій, зокрема опитування великої кількості поліцейських та інших осіб, витребування та аналізу значного обсягу матеріалів, уповноважений керівник може призначати заступника голови дисциплінарної комісії. Головою дисциплінарної комісії, утвореної в поліції, може бути лише поліцейський.

Як вбачається з матеріалів справи, до складу дисциплінарної комісії, якою проводилось розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди 26.08.2020 на стаціонарному посту «Пісочин» за участі позивача, було включено чотири особи.

При цьому висновок службового розслідування підписаний трьома особами, а саме: головою дисциплінарної комісії старшим інспектором ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_12 , а також членами дисциплінарної комісії старшим інспектором ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області підполковником поліції Олексієм Діденком та інспектором ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області капітаном поліції Дмитром Семеновим.

Таким чином, враховуючи перебування члена дисциплінарної комісії у відпустці на момент складення висновку, що підтверджується наданим представником відповідача наказом № 330о/с від 21.10.2020, відсутність її підпису не обумовлює недійсність затвердженого начальником ГУНП в Харківській області Висновку та не доводить протиправності дій відповідача при проведенні службового розслідування, оскільки відсутність на службі одного з членів комісії підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту НПУ у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

З копії висновку службового розслідування, що міститься у матеріалах справи, вбачається відповідність висновків службового розслідування дійсним обставинам події.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

З аналізу положень Розділу ІІІ Дисциплінарного статуту вбачається, що зазначений перелік визначений таким чином, що кожне наступне стягнення є суворішим за попереднє.

Отже, дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження є найменш суворим дисциплінарним стягненням.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до чч. 8-9 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відтак, з урахуванням висновків суду, викладених вище, стосовно доведеності в ході службового розслідування зазначених відповідачем порушень в діях позивача, з урахуванням службової характеристики позивача, відсутності попередніх дисциплінарних стягнень, суд вважає, що обставини, підтверджені в ході судового розгляду, достатніми для застосування до позивача обраного заходу дисциплінарного впливу, а відповідно, застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження - пропорційним.

Відповідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем доведено в повному обсязі обґрунтованість вчинення оскаржуваних дій та прийняття спірного наказу, а також пропорційності обраного дисциплінарного стягнення вчиненому позивачем порушенню.

З огляду на вказане, суд не вбачає підстав для скасування спірного наказу та визнання дій відповідача протиправними, через що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання дій протиправними та скасування наказу – відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складений 30 березня 2021 року.

Суддя Білова О.В.