Рішення № 95897022, 30.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9556/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 13.05.2020 року №1112/03-18 щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років за документами пенсійної справи на підставі довідки про заробітну плату прокуратури Одеської області без дати №520 та зобов`язання відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію за вислугу років з 13.12.2019 року на підставі довідки прокуратури Одеської області без дати №520 із розрахунку 90% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури Одеської області, без обмеження граничного розміру пенсії, та виплатити різницю в пенсії за минулий час.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з квітня 2016 року йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», у розмірі 90 % від середньомісячного заробітку. Вказує, що постановою Кабінету Міністрів № 657 від 30.08.2017 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» підвищено розміри посадових окладів працівників прокуратури та надбавки за класні чини. Вказує, що звернувся до відповідача із заявою про перерахунок йому пенсії, однак рішенням від 13 травня 2020 року №1112/03-18 йому відмовлено. Посилаючись на рішення Конституційного суду України № 7-р(П)/2019 від 13.12.2019 року зазначає, що відповідачем неправомірно відмовлено йому у перерахунку пенсії, оскільки призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам після 13.12.2019 року.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало до суду відзив на адміністративний позов, який мотивований тим, що Конституційний Суд України не розглядав питання щодо можливості здійснення перерахунку пенсії прокурорам. Суд лише визнав, що таке питання відноситься до компетенції Верховної Ради, а не Кабінету Міністрів України. Право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненнями, що надходять починаючи з 13 грудня 2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13 грудня 2019 року. Отже, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам після 13 грудня 2019 року. Посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 №1155 зазначає, що пунктом 7 постанови встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Враховуючи вищезазначене, права на перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», згідно з довідкою про заробітну плату №391 від 05.03.2020 (розмір заробітної плати визначено на 06,09.2017 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657), у позивача відсутнє, оскільки перерахунок пенсії проводиться у разі зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13 грудня 2019 року, які є підставою для перерахунків пенсії за вислугу років.

Ухвалою суду від 30.09.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також вищенаведеною ухвалою суду зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в строк для надання відзиву надати до суду належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 13.11.2020 року провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 30.03.2021 року провадження у справі поновлено.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши адміністративний позов, відзив відповідача, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

ОСОБА_1 з квітня 2016 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XII (в редакції на момент його виходу на пенсію), у розмірі 90% від грошового забезпечення.

Прокуратурою Одеської області видано позивачу довідку №520 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій про те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року 7-р(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» розмір заробітної плати за нормами чинними на 06.09.2017 року за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора прокуратури, всього становить 40 618,66 грн.:

- посадовий оклад – 8000,00 грн.;

- надбавка за класний чин (старший радник юстиції) – 2400,00 грн.;

- надбавка за вислугу років (30%) – 2400,00 грн.;

- інші щомісячні надбавки, доплати (ОВЗ) (70%) – 8 960,00 грн.;

- премія (60%) – 13 056,00 грн.;

- матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) (1/12) – 2901,33 грн., 2901,33 грн. (а.с.20).

07.05.2020 року ОСОБА_1 через веб-портал звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою №114 про перерахунок пенсії.

13 травня 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №1112/03-18 про відмову в перерахунку пенсії (а.с.16-17).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (далі Закон №1697-VІІ, набрав чинності з 15 липня 2015 року), частиною 20 статті 86 якого визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно абз.6 ч.15 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Щодо доводів відповідача у спірному рішенні про невизначення Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, суд зазначає наступне.

Постановою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №826/8546/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов`язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

У вказаному рішенні Верховний Суд звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом покладено саме на Уряд.

Неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови пенсіонеру у такому перерахунку, оскільки це порушує статтю 22 Конституції України.

Також суд зазначає, що Конституційним Судом України прийнято рішення від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018(2413/18, 2807/19), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 установлено такий порядок виконання цього Рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

У своєму рішенні від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Таким чином можна дійти висновку, що позивач у зв`язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року у справі № 7-р(ІІ)2019 набув право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Доводи відповідача про те, що після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-(ІІ)/2019 (після 13.12.2019) нормативно-правового акту про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії, є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13.12.2019 року норма частини 20 статті 86 Закону №1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Суд враховує, що грошове забезпечення працівників прокуратури істотно збільшилося ще в жовтні 2017 року.

Протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону №1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Одеської області №520.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 року №1155, яка набула чинності 16.01.2020 року, та згідно з якою були підвищені розміри посадових окладів працівників органів прокуратури України, оскільки позивач свої вимоги не обґрунтовує цією постановою. Більше того, пунктом 7 такої постанови установлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Тобто постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 не може бути застосована для перерахунку пенсії працівникам прокуратури.

Суд зазначає, що у пункті 2 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, відповідні положення втратили чинність з 13 грудня 2019 року.

Тобто, первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII до 13.12.2019 року (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIII цю первинну редакцію з 01.01.2015 було змінено на речення «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015 року).

Тому частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01.01.2015 року - 12.12.2019 року) в Україні з`явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача з урахуванням довідки прокуратури Одеської області №520 підлягає з 13.12.2019 року.

Суд зазначає, що вищевказані висновки суду узгоджуються з висновками, наведеними Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у рішенні 14.09.2020 року у зразковій справі №560/2120/20, яке залишене в силі постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021 року, та яким позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №12 від 12.03.2020 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Хмельницької області від 05.03.2020 №18-174вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 є такою, що підлягає задоволенню в частині шляхом:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.05.2020 року №1112/03-18 щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років за документами пенсійної справи на підставі довідки про заробітну плату прокуратури Одеської області без дати №520;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити позивачу з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, відповідно до вимог ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Одеської області №75 від 05.03.2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

При цьому, суд вважає передчасними вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити позивачу перерахунок пенсії з розрахунку 90% від загальної суми складових місячного заробітку та виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимального розміру, так як відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні перерахунку будуть порушені, тоді як суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи все вищевикладене суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позову додано квитанції №28650 та №28661 від 22.09.2020 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у загальному розмірі 1681,60 грн. (а.с.18-19).

Водночас суд зазначає, що вимога зобов`язального характеру є похідною вимогою від немайнової вимоги (визнання протиправним та скасування рішення).

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , а також те, що за подання позову, позивач повинен був сплатити суму судового збору у розмірі 840,80 грн., суд вважає за необхідне стягнути на його користь суму сплаченого ним судового збору саме у розмірі 840,80 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Водночас, щодо суми 840,80 грн. (1681,60 – 840,80 = 840,80), суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір», у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

На підставі вищезазначеного та враховуючи те, що позивачем при поданні адміністративного позову у справі №420/9556/20 надмірно сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., суд доходить висновку щодо необхідності повернення надміру сплаченого судового збору ОСОБА_1 .

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м.Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.05.2020 року №1112/03-18 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років за документами пенсійної справи на підставі довідки про заробітну плату прокуратури Одеської області без дати №520.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, відповідно до вимог ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Одеської області №75 від 05.03.2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. сплаченого згідно квитанції №28650 від 22.09.2020 року.

Повернути через Управління державної казначейської служби України в м. Одесі Одеської області ОСОБА_1 надмірно сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн. відповідно до квитанції №28661 від 22.09.2020 року за подання адміністративного позову у справі №420/9556/20.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іванов Е.А.