Ухвала суду № 95893758, 30.03.2021, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/699/21

Провадження № 1-кп/444/163/2021

УХВАЛА

30 березня 2021 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя Оприск З. Л.,

секретар судового засідання Усманова З.З.

за участі прокурора Прокуда Н.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

захисника Вольського А.Б.

законного представника потерпілого ОСОБА_3

під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №12021141240000007, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

До Жовківського районного суду Львівської області надійшов затверджений прокурором обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12021141240000007 щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

В підготовчому судовому засіданні суду була подана угода про визнання винуватості від 09.03.2021 року у даному кримінальному провадженні.

В підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечила проти затвердження угоди про визнання винуватості, просила встановити ОСОБА_4 іспитовий строк, однак зазначила, що одного року іспитового строку мало, оскільки потерпілий є малолітньою дитиною.

Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості та просив суд таку затвердити.

Захисник в підготовчому судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості та просив суд таку затвердити, просив встановити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю 1 рік.

Потерпілий в підготовчому судовому засіданні не заперечив проти затвердження угоди про визнання винуватості.

Законний представник потерпілого в підготовчому судовому засіданні підтвердила, що вона надала письмову згоду прокурору на укладення угоди, не заперечила проти затвердження угоди про визнання винуватості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, яка відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє права, визначені йому п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також в підготовчому судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання.

В судовому засіданні суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості, суд приходить до наступного висновку.

На виконання вимог ч.7 ст.474 КПК України судом перевірено угоду на відповідність вимогам КПК України та закону.

Відповідно до ч.1 ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 475 КПК України у резолютивній частині вироку на підставі угоди повинно міститися рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточна міра покарання, а також інші відомості, передбачені статтею 374 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.374 КПК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до статей 75-79, 104 Кримінального кодексу України у резолютивній частині вироку зазначаються тривалість іспитового строку, обов`язки, покладені на засудженого, особа, на яку за її згодою або на її прохання, суд покладає обов`язок щодо нагляду за засудженим і проведення з ним виховної роботи.

В судовому засіданні захисник просив встановити ОСОБА_4 іспитовий строк тривалістю 1 рік.

Натомість прокурор в судовому засіданні просила встановити ОСОБА_4 іспитовий строк, однак зазначила, що одного року іспитового строку мало, оскільки потерпілий є малолітньою дитиною.

Тобто тривалість іспитового строку не узгоджено сторонами кримінального провадження.

Окрім цього відповідно до п.2 ч.7 ст.474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди не відповідають інтересам суспільства. Без всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та особи обвинуваченого, відповідно до ч.1 ст.75 КК України, неможливо дійти обґрунтованого висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, а відтак встановити, що умови угоди відповідають інтересам суспільства.

Відповідно до ч.7 ст.474 КПК України у разі відмови в затвердженні угоди досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

За таких обставин, беручи до уваги вище викладене, в затвердженні угоди про визнання винуватості потрібно відмовити та судове провадження продовжити у загальному порядку.

На підставі встановленого та керуючись ст.ст. 314-317, 395 КПК України, суд

постановив:

В затвердженні угоди про визнання винуватості від 09.03.2021 року, укладеної між прокурором Жовківського відділу Червоноградської місцевої прокуратури Прокуда Н.М. та обвинуваченим ОСОБА_4 в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, відмовити та продовжити судове провадження у загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Головуючий Оприск З. Л.