Постанова № 9589346, 01.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2010 р. Справа № 2-а-8003/09/2027

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григоров А.М.

за участю секретаря судового засідання Галан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м.Харкові на постанову Московського районного суду м. Харкова від 10.09.2009р. по справі№2-а-8003/09/2027

за позовом ОСОБА_1 <Список ><Текст >

до Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м.Харкові, Харківського обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання дій протиправними та стягнення сум невиплаченої допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

10.08.2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом , в якому просила визнати дії соціального захисту населенні та праці Московської районної в місті Харкові ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійснений соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державно адміністрації по призначенню та виплаті допомоги неправомірними та стягнуті невиплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2007 по 31.05.2009 розмірі 11104,21 грн.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від10 вересня 2009 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в міст Харкові ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення неп трирічного віку в період часу з 09.07.2007 по 31.12.2007. Зобов'язано Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в місті Харкові ради зробити ОСОБА_1 перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та сплатити на її користь недоплачену суму допомоги в розмірі 1865 ,10 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду першої інстанції мотивує тим, що відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення цих видатків. Механізм та порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв'язку із рішенням Конституційного суду України у 2007 році не визначено та кошти не передбачено на відповідні виплати. Проведення перерахунку та виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", можливе лише після внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України" на відповідний рік, які мають передбачити, зокрема, збільшення видаткової частини на фінансування витрат для забезпечення виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначає, що позивачкою пропущено встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду та росить суд апеляційної інстанції скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції встановлено , що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення та праці Московської районної в м. Харкові ради та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного вік як застрахована особа у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з 01.04.2007 (а.с. 9, 22, 24).

Задовольняючи позовні вимоги частково , суд першої інстанції виходив з наступного.

Стаття 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», яка діяла до прийнятгя Закону Україні "Про Державний бюджет України на 2007 рік" передбачає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п. 7 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 43 Закону Україні «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» зупинено, натомість абз. З ч. 2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, щі дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячний сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб т не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону, що визнані неконституційними. Положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України управління з 09.07.2007 року повинно було діяти у відповідності з нормою ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» призначати та здійснювати позивачці нарахування допомоги у розмірі встановленого законом, на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, визнаючи, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з поважних причин, виходив з того, що так як зверталась до суду з аналогічними вимогами ще в листопаді 2008 року, однак до теперішнього часу рішення за попереднім позовом не винесено, місцезнаходження справи не відоме, що не заперечується сторонами.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2009 року позивачка звернулася до суду з позовом.

Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пропуск строку звернення до суду позивачка мотивує тим, що вона зверталась до суду з аналогічними вимогами ще в листопаді 2008 року, однак до теперішнього часу рішення за попереднім позовом не винесено, місцезнаходження справи не відоме, що не заперечується сторонами.

Між тим, зазначені доводи є необґрунтованими та не можуть бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України річний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, як підстава для відмови в задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду, встановленою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у справі є достатні підстави для відмови у задоволенні адміністративного позову щодо перерахунку допомоги за 2007 рік, оскільки позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом. При цьому колегія враховує щомісячний характер виплат.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що органі праці та соціального захисту населення не є страховиками в розумінні положень Закону України “Про страхування” та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” . Отже приписи п. 5 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до правовідносин, що виникли між сторонами по справі.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови, в іншій частині постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням вимог закону.

Крім того, виходячи з приписів ст. 94 КАС України колегія суддів вважає за необхідно прийняти рішення щодо розподілу судових витрат при апеляційному розгляді справи.

За приписами ч. 1 ст. 89, ч. 7 ст. 187 КАС України, п. “3” ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України, від 21.01.1993 року № 7-93 “Про державне мито” з наступними змінами та доповненнями колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008). Пільг щодо сплати судового збору по цій категорії спору, виходячи з приписів ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.3ст.198,п.4ст.202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в міст Харкові ради задовольнити.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від10 вересня 2009 року скасувати в частині визнання неправомірними дії Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в міст Харкові ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення неп трирічного віку в період часу з 09.07.2007 по 31.12.2007 та зобов'язання Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в місті Харкові ради зробити ОСОБА_1 перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та сплатити на її користь недоплачену суму допомоги в розмірі 1865,10 грн.

В цій частині прийняти нову постанову , якою в задоволені позову відмовити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення та праці Московської районної в міст Харкові ради судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одержувач УДК у Жовтневому районі м. Харкова код ОКПО 24134113, банк - ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

В іншій частині постанову Московського районного суду м. Харкова від10 вересня 2009 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Подобайло З.Г. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г. Повний текст постанови виготовлений 08.02.2010 р.