Рішення № 95893434, 26.03.2021, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Єдиний унікальний номер №943/9/21

Провадження №2/943/796/2021

26 березня 2021 року

Буський районний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді - Коса І.Б.,

секретаря судового засідання - Дутки С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Буськ у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

в с т а н о в и в :

позивач АТ «Креді Агріколь Банк» через представника за довіреністю Дивисенко Т.О. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обгрунтування заявлених вимог покликається на те, що 24.03.2020 року між сторонами було укладено кредитний договір №5/1173244, згідно якого відповідачка отримала у позивача кредит у розмірі 94140,00 грн. строком із 24.03.2020 по 23.03.2025 зі сплатою 11% річних та комісійної винагороди в сумі 2,3% в місяць від суми кредиту. Кредит був наданий позичальникові на споживчі потреби, в тому числі на сплату страхового платежу за договором страхування життя за договором та правил надання споживчого кредиту в позивача та умов страхування життя, які є невід`ємною частиною договору та розміщенні на офіційному сайті банку. Однак, взятих на себе зобов`язань за цим договором відповідачка не виконала, допустивши заборгованість, яка станом на 17.12.2020 року становить борг на загальну суму 108 262,97 грн., що складається із заборгованості за кредитом в сумі 90459,86 грн. та 4811,79 грн. заборгованості по відсотках за користування вищевказаним кредитом, а також заборгованість за комісією в сумі 12991,32 грн. Оскільки відповідачка добровільно не погашає вказану заборгованість за кредитом, що стало приводом для звернення позивача до суду із цим позовом.

Ухвалою судді від 20.01.2021 року, після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, яка не є підприємцем, вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Представник позивача за довіреністю Черкасова О.О. в судове засідання не з`явилася, направивши клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, будучи належним чином повідомленою судом про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подавала, а клопотань про відкладення розгляду справи не заявляла, що в силу вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Ураховуючи згоду представника позивача, який у поданому до суду клопотанні про розгляд справи за відсутності позивача вказав, що він не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та ухвалення заочного рішення по справі, а відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання та не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин, а тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням частини першої статті 280 ЦПК України.

Згідно частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали та з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із таких мотивів.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до приписів ст. 12, ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 24 березня 2020 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_2 було укладено комплексний договір №5/1173244.

Відповідно до п. 1.1 цього Комплексного договору банк надав відповідачці кредит у розмірі 91 140,00 гривень на строк 60 місяців із 24.03.2020 року по 23.03.2025 року. Також пунктом 5.2 Комплексного договору передбачена сума страхової премії у розмірі 4140,00 гривень.

Пунктом 1.2 цього Договору передбачено, що кредит надається позичальникові на споживчі потреби, в тому числі на сплату страхового платежу за договором страхування життя за договором та правил надання споживчого кредиту в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та умов страхування життя, які є невід`ємною частиною договору та розміщенні на офіційному сайті банку.

Відповідно до двох меморіальних ордерів №30527920-1 та №30527920-5 від 24.03.2020 банк надав відповідачці кредит на суму 90000,00 грн. та 4140,00 грн., а всього на загальну суду 94 140,00 грн.

Пунктом 1.1 вищезгаданого Комплексного договору передбачено, що відповідачка зобов`язана сплачувати платежі за кредитом щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту як день повернення кредиту. Повернення кредиту здійснюється у валюті кредиту.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Нормою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1049, ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

В силу приписів статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, банком був наданий кредит відповідачці шляхом зарахування кредитних коштів на поточний або поточний (картковий) рахунок відповідачки. Сума кредиту на сплату страхового платежу за договором страхування життя була перерахована Банком на поточний рахунок страхової компанії.

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов`язання, так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 1.3 Комплексного договору передбачено, що за користування кредитом відповідач зобов`язаний сплачувати процентну винагороду щомісячно в розмірі 11,00% річних, починаючи з дня надання кредиту щомісячно комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,30 % у місяць від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього Договору. Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування його щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів, тощо.

Також пунктом 3.1 Комплексного договору передбачено, що у разі прострочення строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісійною винагородою, згідно умов Договору на суму простроченого платежу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, але не більше 15% від суми простроченого платежу.

Проте відповідачка свої зобов`язання за вищевказаним Комплексним договором у строки, передбачені цим договором не виконала, а тому, позивачем було направлено на її адресу вимогу №10451/3762 від 19.10.2020 про дострокове повернення кредиту, процентів, штрафних санкцій у зв`язку з неналежним виконанням умов Комплексного договору №5/1173244від 27.03.2020.

Як вбачається із представленого позивачем Розрахунку заборгованості за цим Договором станом на 17 грудня 2020 року, що за відповідачкою рахується заборгованість на загальну суму в розмірі 108 262,97 грн., що складається із заборгованості за кредитом в сумі 90459,86 грн., заборгованості за відсотками в сумі 4811,79 грн., заборгованості за комісією в сумі 12991,32 грн.

За наведених вище фактичних і правових обставин, суд вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідачки перед позивачем на загальну суму 108 262,97 грн. (тіло кредиту, відсотки, комісія), які підлягають стягненню із відповідачки на користь позивача.

Окрім того, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн., а тому враховуючи задоволення цього позову, такий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Ураховуючи викладене, та керуючись статтями ст.ст. 2, 4, 10, 12, 19, 43, 49, 76-80, 81, 82, 89, 141, 223, 247, 259, 260, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 279, 280, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, рахунок НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Київ, МФО 300614) заборгованість в сумі 108 262,97 грн. (сто вісім тисяч двісті шістдесят дві гривні 97 копійок) та 2 102,00 гривень сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи.

Позивач: АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Київ, МФО 300614, 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4.

Представник позивача: Дивисенко Тетяна Олексіївна, 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

Повне судове рішення складено: 30 березня 2021 року.

Суддя: І. Б. Кос