Рішення № 95888028, 22.03.2021, Василівський районний суд Запорізької області

311/1236/20

2/311/8/2021

22.03.2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

секретар судового засідання Чуча С.О.

за участі представника позивача Олексюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Василівка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позовній заяві зазначено, що 09 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 014/17-04/4284-20, згідно умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит відповідно до умов кредитування за програмою кредитування Кредит під заставу нерухомості у сумі: 18360 доларів США строком до 09 червня 2018 року, а Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі: 14% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором. 16 квітня 2009 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду №1, відповідно до умов якої, з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість Позичальника за Кредитним договором, строк сплати якої настав. Також, згідно умов п. 2 цієї Додаткової угоди сторони дійшли згоди тимчасово на період з 16 квітня 2009 року по 16 квітня 2010 року зменшити розмір щомісячного платежу по сплаті суми Кредиту та змінити строк його сплати відповідно до Графіку повернення Кредиту та сплати інших платежів, що є додатком до угоди. 10 червня 2010 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № 014/17-04/4284-20/1,відповідно до умов якої, з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість Позичальника за Кредитним договором, строк сплати якої настав. Датою остаточного погашення Кредиту визначено 12.06.2021 року, строк кредиту складає 240 місяців. Також, згідно умов п. 2.3 цієї Додаткової угоди, тимчасово, на період з 12 червня 2010 року по 12 травня 2011 року зменшити розмір щомісячного платежу по сплаті суми Кредиту та змінити строк його сплати відповідно до Графіку повернення Кредиту та сплати інших платежів, що є додатком до Додаткової угоди. З укладенням Кредитного договору у Позичальника виник обов`язок повернути Банку кредит та відсотки за Кредитним договором у строки та в розмірах чітко встановлених Графіком погашення кредитної заборгованості. Проте, всупереч вимогам Кредитного договору Позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, а саме, не здійснює щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом. Таким чином, станом на дату розрахунку заборгованості, а саме, станом на 02 грудня 2019 року заборгованість Позичальника перед Банком за Кредитним договором становить 43330 доларів США 86 центів, яка складається з: поточної заборгованості за кредитом, яка підлягає стягненню у розмірі – 19055 доларів США 76 центів, заборгованості за відсотками у розмірі - 24275 доларів США 10 центів. Відповідно до рішення Кредитора сума пені не стягується в рамках даного спору, однак продовжує нараховуватись, що не суперечить нормам чинного в Україні законодавства.

З огляду на викладене позивач АТ «Райффайзен Банк Аваль» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №014/17-04/4284-20 від 09 червня 2008 року в сумі 19055 доларів США 76 центів, та витрати по сплаті судового збору у сумі – 6852,15 грн..

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що відповідач жодного разу не звертався до представника банку для вирішення питання мирним шляхом, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити за підставами вказаними в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився. Надав втретє заяву про відкладення розгляду справи для мирного врегулювання спору.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Згідно зі ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку в сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є свобода договору.

Частиною 2 ст.6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Судом встановлено, що 09 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 014/17-04/4284-20, згідно умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит відповідно до умов кредитування за програмою кредитування Кредит під заставу нерухомості у сумі: 18360 доларів США строком до 09 червня 2018 року, а Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі: 14% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором.

16 квітня 2009 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду №1, відповідно до умов якої, з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість Позичальника за Кредитним договором, строк сплати якої настав.

Згідно умов п. 2 цієї Додаткової угоди сторони дійшли згоди тимчасово на період з 16 квітня 2009 року по 16 квітня 2010 року зменшити розмір щомісячного платежу по сплаті суми Кредиту та змінити строк його сплати відповідно до Графіку повернення Кредиту та сплати інших платежів, що є додатком до угоди.

10 червня 2010 року між Банком та Позичальником було укладено Додаткову угоду № 014/17-04/4284-20/1,відповідно до умов якої, з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість Позичальника за Кредитним договором, строк сплати якої настав. Датою остаточного погашення Кредиту визначено 12.06.2021 року, строк кредиту складає 240 місяців.

Згідно умов п. 2.3 цієї Додаткової угоди, тимчасово, на період з 12 червня 2010 року по 12 травня 2011 року вирішено зменшити розмір щомісячного платежу по сплаті суми Кредиту та змінити строк його сплати відповідно до Графіку повернення Кредиту та сплати інших платежів, що є додатком до Додаткової угоди.

Всупереч вимогам Кредитного договору Позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, а саме, не здійснює щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом.

Відповідно до умов п.2.1. Кредитного договору Кредитор зобов`язався надати Позичальнику Кредит, а Позичальник зобов`язався отримати Кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Кредитору Суми Кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісій згідно умов Договору та тарифів Кредитора, а також виконати інші обов`язки, визначені умовами Кредитного договору.

Надання кредитних коштів проводилося, згідно вимог п.6.1. Кредитного договору, шляхом перерахування кредитних коштів у безготівковій формі з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, з подальшою можливістю видачи готівки через касу Кредитора.

Банк виконав свої зобов`язання, надавши останньому кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами Кредитного договору.

Згідно п.7.1. Кредитного договору Позичальник зобов`язався здійснювати погашення кредитної заборгованості та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно з Графіком погашення кредиту та інших платежів (Додаток № 1 до Кредитного договору).

Відповідно до умов п.7.2. Кредитного договору Позичальник також зобов`язався здійснювати погашення Кредиту та процентів ануїтетними платежами в валюті Кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання Кредиту в дату, визначену п.1.3.3. Кредитного договору. Якщо дата сплати, зазначена в п.1.3.3. Договору, не є банківським днем, платіж здійснюється не пізніше останнього банківського дня, що передує даті, визначеній п.1.3.3. Кредитного договору.

Згідно з п.3.1. Кредитного договору Позичальник зобов`язався сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом, розмір яких розраховується на основі процентної ставки в розмірі, визначеному п. 1.2.1 Кредитного договору. Крім того, згідно п. 3.3. Кредитного договору сторони встановили, що нарахування процентів по Кредитному договору будуть нараховуватися щомісяця на суму Кредиту за весь строк користування кредитом, включаючи день надання та день повного погашення Кредиту, виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році. Проценти підлягають сплаті Позичальником у складі ануїтетних платежів у порядку, визначеному п.7 цього Кредитного договору.

Отже, з укладенням Кредитного договору у Позичальника виник обов`язок повернути Банку кредит та відсотки за Кредитним договором у строки та в розмірах чітко встановлених Графіком погашення кредитної заборгованості.

Проте, всупереч вимогам п.3.1., п. 3.3., п.7.1., п.7.2. Кредитного договору Позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, а саме, не здійснює щомісячно погашення кредитної заборгованості згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом.

Таким чином, станом на дату розрахунку заборгованості, а саме, станом на 02 грудня 2019 року заборгованість Позичальника перед Банком за Кредитним договором становить 43330 доларів США 86 центів, яка складається з: поточної заборгованості за кредитом, яка підлягає стягненню у розмірі – 19055 доларів США 76 центів, заборгованості за відсотками у розмірі - 24275 доларів США 10 центів.

Відповідно до рішення Кредитора сума відсотків не стягується в рамках даного спору, однак продовжує нараховуватись, що не суперечить нормам чинного в Україні законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно вимог ст.1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. На підставі ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявлені АТ «Райффайзен Банк Аваль» позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідач ОСОБА_1 свої зобовязання за укладеним кредитним договором №014/17-04/4284-20 від 09 червня 2008 року належним чином не виконує, наявна за вищевказаним кредитним договором заборгованість, відповідачем ОСОБА_1 до теперішнього часу у добровільному порядку не погашена, тому заборгованість за вищевказаним кредитним договором у розмірі 19055 доларів США 76 центів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у судовому порядку.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 6852,15 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265, 280- 282 ЦПК України (в редакції 2017 року), суд,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН — НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код за ЄДРПОУ 14305909) суму заборгованості за Кредитним договором №014/17-04/4284-20 від 09 червня 2008 року у сумі 19055 (дев`ятнадцять тисяч п`ятдесят п`ять) доларів США 76 центів.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН — НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код за ЄДРПОУ 14305909) витрати по сплаті судового збору у сумі 6852 (шість тисяч вісімсот п`ятдесят дві) грн. 15 коп.

Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду складено 29 березня 2021 року.

Суддя М.А. Носик