Рішення № 95887978, 30.03.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7703/20

2-др/310/11/21

РІШЕННЯ

Іменем України

30 березня 2021 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Прінь І.П.

за участі секретаря судового засідання Бевз О.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Стребіжа С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську заяву представника третьої особи ОСОБА_3 – адвоката Стребіжа Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бердянської міської ради, третя особа – ОСОБА_3 , про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно частково недійсним,

В С Т А Н О В И В:

15.03.2021р. представник третьої особи ОСОБА_3 – адвокат Стребіж С.А. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №310/7703/20 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бердянської міської ради, третя особа – ОСОБА_3 , про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно частково недійсним. В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Бердянського міськрайонного суду від 04.03.2021р. було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бердянської міської ради про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно частково недійсним. 26.02.2021р. до суду було подано заяву про розподіл судових витрат – покладення витрат третьої особи, яка заперечувала проти позовних вимог, на позивача. Разом з заявою було подано відповідні підтверджуючі документи та докази направлення копії заяви про розподіл судових витрат та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Однак судом не було вирішено питання про судові витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000грн., які поніс ОСОБА_3 . Просив ухвалити додаткове рішення суду про судові витрати, за яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 16 000,00грн.

Представник третьої особи Стребіж С.О. в судовому засіданні підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення судових витрат, понесених третьою особою у цій справі, просив задовольнити заяву ОСОБА_5 . Про розподіл судових витрат.

Представник позивача ОСОБА_2 заперечував проти стягнення розміру судових витрат, визначених третьої особою. Подав до суду клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги. В обґрунтування своїх заперечень вказує на те що заявлений розмір витрат на оплату правничої допомоги у розмірі 16 000,00грн. є явно неспівмірним фактичним витратам та обсягу виконаних робіт адвокатом. Згідно з ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; - часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт ( надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт: ціною позову та(або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Розмір суми, що підлягає сплати в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правову допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Документи, які надані суду відносно названих судових витрат, їх розміру, часу свідчать про те, що вимоги частини 4 ст. 137 ЦПК України третьою особою та її представником не дотримані, та суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу які підлягають розподілу між сторонами. Вважає, що дана справа не є складної, ціна позову відсутня, спір стосується сараю, інвентарізаційна вартість якого становить 1218,00 грн., та який не має особливого значення для ОСОБА_3 так як за вказаною адресою він фактично не проживає, сараєм не користується. Витрачений час, який зазначено адвокатом у детальному опису виконаних робіт пов`язаний з наданням правової допомоги з урахуванням конкретної послуги ніякими об`єктивними доказами не підтверджується. Так, зазначено що при ознайомленні з матеріалами справи витрачено 1 час, вартість послуги 2000 грн. Згідно з матеріалами справи є заява адвоката про ознайомлення зі справою, та він ознайомився 04.11.2020 року з матеріалами, але час ознайомлення не вказаний, як не вказано і кількість матеріалів з якими ознайомився адвокат. З урахуванням того, що позовна заява з доданими документами була направлена третій особі, а в матеріалах крім цих документів був один документ - ухвала від 26.10.2020 року про відкриття провадження у справі, то незрозуміло з чим на протязі одного часу знайомився адвокат. На його думку час на ознайомлення з конкретною справою склав 10-15 хвилин. В зв`язку з цим сума оплати цієї послуги не співмірна з часом та обсягом виконаної роботи. Вважає, що розмір оплати за цю послугу повинен складати не більше 300 грн. Так, адвокат ознайомився з виданими клієнтом документами, вивчив, зробив аналіз, надав консультацію та на це затрачено 2 години, вартість послуги - 2000 грн. Також не зазначено дату цієї послуги, з якими конкретно документами ознайомився, їх складність, кількість. Вказана вартість послуги за 2 години, така як і за одну годину. Ці обставини, за відсутності відповідних доказів, дають підстави для сумніву у їх достовірності. Розмір оплати за цю послугу можливо визнати у сумі не більше 500 грн. Зазначено в опису про складання адвокатом проекту пояснень клієнта, на що затрачено часу 4 години, вартість послуги 7000 грн. Не можливо погодитися з часом та вартістю наданої послуги. Пояснення викладено на двох неповних сторінках печатного тексту. Не є складним для адвоката. Фактично міркування, аргументи адвоката викладено в декількох невеликих абзацах тексту. В поясненні нема посилань на конкретні норми права, на судову практику, тощо, що могло свідчити про значну роботу адвоката. На виконання цієї послуги, приймаючи до уваги її незначний обсяг на його погляд потребує не більше двох годин часу, та оплата буде співмірною у сумі не більше 1000 грн. З часом затраченим адвокатом у суді можливо погодитися, але розмір оплати за 1 час роботи у сумі 5000 грн. надто великий, та є явно неспівмірним з обсягом наданої послуги. Можливо погодитися з сумою не більше 1200 грн. Просить суд врахувати також те, що 17.09.2020 року позивач був звільнений з постійного місця роботи за ст. 40 п.1 КЗпП (скорочення численності працівників) та на теперішній час не працює, не має достатнього постійного доходу та знайти роботу за його віком, та введенням карантинних заходів у державі не має змоги. Крім того його діти, які надавати допомогу не мають можливості надавати таку допомогу в зв`язку з захворюванням. Єдиним джерелом його доходу є отримання незначної орендної плати за договором оренди земельної ділянки.

З урахуванням майнового та сімейного стану позивача просить суд зменшити розмір витрат на оплату правничої правової допомоги, який підлягає розподілу між сторонами до 3000 грн.

Вислухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч.12 ст.141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій ст.137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.

Так, позивачем був заявлений позов, у якому він просив суд: визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 09.09.2014 року, видане на підставі розпорядження управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Бердянської міської ради від 12.06.2014 року №20036 на ім`я ОСОБА_3 , в частині внесення в опис об`єкту користування сараєм літ «Г» за адресою: АДРЕСА_1 .

04.03.2021 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно частково недійсним.

На підтвердження надання третій особі ОСОБА_3 правничої допомоги адвокатом Стребіжем С.О. було надано договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 29.10.2020 року, додаткову угоду від 29.10.2020 року, в якій визначено гонорар адвоката за надання правової допомоги, який має фіксований розмір і становить 16000,00 грн. з описом послуг та вартості робіт; акт виконаних робіт до договору від 26.02.2020 року на суму 16000,00 грн.; детальний опис робіт (наданих послуг) від 26.02.2021 року; квитанцію до прибуткового касового ордеру від 26.02.2021 року про сплату ОСОБА_3 16000,00 грн ( а.с. 67-73).

Проаналізувавши наведений детальний опис наданих третій особі адвокатом Стребіжем С.О. послуг, а також подані ним документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Так, на ознайомлення з матеріалами адвокатом було витрачено 1 год. 00 хв., що пропорційно сумі у 2000,00 грн, що на думку суду не є співмірним зі складністю справи, з огляду на те, що на час ознайомлення адвоката зі справою вона не містила інших документів, ніж ті, які були направлені судом на адресу проживання третьої особи.

На складання проекту пояснень клієнта адвокатом було витрачено 4 години, що пропорційно сумі 7000,00 грн., що на думку суду також не є співмірним зі складністю справи, з огляду на те, що пояснення третьої особи складається із 2 неповних друкованих аркушів, перша сторінка якого містить реквізити сторін та найменування цивільної справи. Аргументи третьої особи викладені фактично у кількох абзацах, що не є складним і таким, що займає 4 години роботи адвоката.

Суд також враховує, що такий вид правової допомоги як ознайомлення, вивчення та аналіз наданих клієнтом документів, консультація з питань, що є предметом спору у справі, на який затрачено 2 год. 00 хв., не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру у розумінні приписів статті 137 ЦПК України, оскільки до наданих третьою особою пояснень жодні документи ним не додавалися.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, беручи до уваги доводи позивача щодо зменшення розміру заявлених заявником витрат на правову допомогу, його матеріальний стан, суд вважає, що справедливим і співмірним буде визначення суми судових витрат, понесених третьою особою, у розмірі 4000,00 грн.

Таким чином, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви третьої особи та стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених третьою особою у зв`язку з розглядом даної справи, у розмірі 4 000,00 грн.

Керуючись ч.12 ст.141, ст.270 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву третьої особи ОСОБА_3 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом даної цивільної справи задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом цивільної справи.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. П. Прінь