
241/326/21
2/241/189/2021
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(Повний текст)
22.03.2021 року смт. Мангуш
Першотравневий районний суд Донецької області
у складі:
головуючого судді Чудопалової С.В.
при секретарі Небиліченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з даним позовом до відповідача, мотивуючи позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулася до АТ КБ «Приват Банк» та підписала анкету-заяву б/н від 19.03.2008 року. При підписанні анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитними коштами відповідач отримав кредитку картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 10000 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. АТ КБ «Приват Банк» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 10.01.2021 року має заборгованість на загальну суму 36355,93 грн, яка складається з: 9683,17 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 26672,76 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. У зв`язку з викладеним просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг у розмірі 36355,93 грн та судові витрати по справі.
23.02.2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи провести без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явилася. Про день та час розгляду справи повідомлена належним чином. Про причини неявки суду не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи до суду не надавала.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням по справі заочного рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Так в судовому засіданні встановлено, що 19.03.2008 між АТ КБ «ПриватБанк» (який є правонаступником ПАТ КБ «ПриватБанк» (який, в свою чергу, є правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк») згідно статуту АТ КБ «ПриватБанк» від 11.06.2018) та відповідачем ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви був укладений кредитний договір б/н про надання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (а.с. 11,12-13).
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки позивачем ОСОБА_1 неодноразово змінювався кредитний ліміт, так з 24.04.2008 року він складав 500 грн., з 29.12.2012 року - 10000 грн.(а.с.11).
Відповідач власним підписом у заяві підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі – Умов, розміщених сайті: https://privatbank.ua), а також Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Умови та Правила надання банківських послуг, витяг з тарифів обслуговування кредитних карт додані банком до позовної заяви (а.с.12-23).
Як вбачається з довідки банку відповідачу ОСОБА_1 були оформлені наступні кредитні картки: НОМЕР_1 із строком дії з 19.03.2008 до 03/12, НОМЕР_2 із строком дії з 24.02.2012 до 12/15, НОМЕР_3 із строком дії з 24.09.2013 до 05/17 та НОМЕР_4 із строком дії з 24.09.2013 до 07/17 (а.с.10).
Згідно наданого банком розрахунку, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 10.01.2021 становить 36355,93 гривень, яка складається з 9683,17 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 26672,76 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с.4-9).
Також з долученої до матеріалів справи виписки за договором б/н, укладеним з ОСОБА_1 , остання активно користувалася кредитною картою, здійснювала зняття кредитних коштів, оплату товару, поповнення рахунку, та станом на 13.01.2021 у відповідача існує заборгованість у розмірі 36355,93 грн. (а.с.31-36).
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно положень статті 634ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Саме такий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року, справа № 342/180/17.
Відповідач не скористався своїм правом на подання суду доказів, якими спростовуються усе вищевикладене та своїх заперечень щодо розміру заборгованості та доказів щодо сплати кредиту.
Таким чином, суд вважає, що заборгованість ОСОБА_1 за простроченим тілом кредиту у розмірі 9683,17 грн. є обґрунтованою та підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає стягненню з відповідача.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками, то з цього приводу суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено, відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Вказана правова позиція викладена у пунктах 91-93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц по якій зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Суд вважає, що вимога про стягнення заборгованості за простроченими відсотками підлягає частковому задоволенню, оскільки заборгованість по процентам може бути стягнута тільки в межах строку дії кредитної картки, який за даними банку встановлений до липня 2017 року.
Відповідно до умов укладеного договору, відповідач зобов`язалася сплачувати 22,8% річних за користування кредитом і оскільки сторони письмово не погоджували збільшення відсоткової ставки, розрахунок заборгованості по сплаті процентів необхідно проводити виходячи саме з цієї ставки річних.
Отже, розмір заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 01.01.2013 року по 31 липня 2017 року становить: 3478,15 грн. х 22,8 % : 360 дні х 1672 дні : 100% = 3683,13 грн.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягають проценти за користування кредитом, нараховані станом на 31 грудня 2012 року в розмірі 72 грн. 44 коп. і проценти за користування кредитом за період часу з 01 січня 2013 року по 31 липня 2017 року в розмірі 3683 грн. 13 коп., а разом 3755 грн. 57 коп.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційну до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 13438 грн. х 100% / 36355,93 грн. ціни позову = 36,94%), тобто 36,94% від суми сплаченого судового збору (36,94% х 2270,00 грн. / 100% = 838,54 гривень), що складає 838,54 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 527, 530, 610-611, 625, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 19.03.2008 у сумі 13438 (тринадцять тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 74 копійки, з яких: 9683,17 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, 3755,57 грн. – заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 838 (вісімсот тридцять вісім) гривень 54 копійки.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Донецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повний текст рішення складено 26.03.2021.
Суддя С.В. Чудопалова
Судове рішення № 95887147, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області) було прийнято 22.03.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 241/326/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: