Рішення № 95886783, 24.02.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/12863/20

Провадження № 2/234/1097/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року Краматорський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Лутай А.М.,

за участю: секретаря судового засідання – Коханової Д.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Краматорська Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Банк Форвард» про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 14.09.2020 року звернулась до суду з даним позовом, вказуючи, що 21 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (надалі Київського МНО) Незнайко Євгеном Вікторовичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №7419, згідно з яким було звернено стягнення з неї ( ОСОБА_1 ) на користь АТ «Банк Форвард», відповідача у справі, заборгованості, що виникла по Кредитному договору №105943072 від 25.04.2013р в сумі 29 985,95грн. Зазначає, що відповідно до даного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Павелків Тетяною Леонідівною було відкрито виконавче провадження ВП №60814648. Вважає, що при вчиненні виконавчого напису АТ «Банк Форвард» та приватним нотаріусом Київського МНО Незнайко Є.В. не було дотримано вимог законодавства, внаслідок чого порушено її права та охоронювані законом інтереси. Так, вказує, що дійсно між нею ( ОСОБА_1 ) та ПАТ «Банк Руский Стандарт» було укладено Кредитний договір №105943072 від 25.04.2013р, відповідно до якого вона отримала кредитні кошти в сумі 4 000,00 грн строком на 36 місяців і дані кошти були повернуті банку в повному обсязі до 25.04.2016р. Тому строк позовної давності для пред`явлення вимоги про стягнення коштів по кредитному договору №105943072 від 25.04.2013р сплив 25.04.2019р, а вдповідач звернувся до нотаріуса за вчиненням оспорюваного виконавч напису поза межами строку позовної давності, коли як нотаріус дану обставину не перевірив і вчинив незаконний виконавчий напис. Кріи того, зазначає, що згідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчи написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Так, згідно з пунктом 2 вказаного вище Переліку стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів є кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашеная заборгованості. Таким чином, вважає, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність мають бути однозначно беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованість перед кредитором саме в такому розмірі. Вважає, що виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського МНО Незнайко Є.В. від 21.11.2019р не відповідає вищезгаданим вимогам законодавства. Просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського МНО Незнайко Є.В. від 21.11.2019р (реєстровий номер 7419) про стягнення з неї ( ОСОБА_1 ), на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості, що виникла по Кредитному договору №105943072 від 25.04.2013р в сумі 29 985,95 грн таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Краматорського міського суду Донецької області від 15 вересня 2020 року відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Банк Форвард» про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа: приватний нотаріус Київського МНО Незнайко Є.В., в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 15 вересня 2020 року, в порядку забезпечення позову, зупинено стягнення за виконавчим провадженням ВП №60814648, відкритим приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського МНО Незнайко Є.В. від 21.11.2019р (реєстровий номер 7419) про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» (код ЄДРПОУ 34186061) заборгованості, що виникла по Кредитному договору №105943072 від 25.04.2013р в розмірі 29985,95грн.

Позивачка ОСОБА_1 надала суду заяву про проведення судового засідання без її участі, вказуючи, що вимоги позову підтримує та просить його задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник відповідачаАТ «Банк Форвард», який про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином у відповідності зі ст.ст.129, 130 ЦПК України, в судове засідання не з`явився без повідомлення причини неявки, відзив на позовну заяву не надавав.

Суд, згідно до ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень з боку позивачки, вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа - приватний нотаріус Київського МНО Незнайко Є.В. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, із заявою про відкладення слухання справи до суду не звертався.

Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд знаходить заявлений позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав:

З позовної заяви та матеріалів справи судом встановлено, що 25 квітня 2013 року між позивачкою ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Руский Стандарт» було укладено Кредитний договір №105943072, відповідно до якого вона отримала кредитні кошти в сумі 4 000,00 грн строком на 36 місяців, тобто до 25 квітня 2016 року.

21 листопада 2019 року виконавчим написом приватного нотаріуса Київського МНО Незнайко Є.В. за реєстровим №7419 на підставі кредитного договору №105943072 від 25.04.2013р з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Руский Стандарт» (правонаступником якого є АТ «Банк Форвард») було стягнено грошові кошти в сумі 29 985,95грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту – 29 068,02 грн; заборгованість за процентами – 917,93 грн, а також витрати за вчинення виконавчого напису в сумі 850,00грн.

Виконавчий напис набрав чинності 21 листопада 2019 року.

Відповідно до даного виконавчого напису від 21.11.2019р, приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Павелків Т.Л. було відкрито виконавче провадження ВП №60814648.

За загальним правилом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 02 вересня 1993 року №3425-ХІІ «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, яка діяла на момент вчинення виконавчого напису) визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Згідно п.п.2.1 п.2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі - Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідач та третя особа, в судове засідання не з`явилися, відзив та пояснення щодо позовних вимог суду не надали, доводи позивачки про те, що нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора, не спростували.

Виходячи з викладеного вище, приймаючи до уваги той факт, що доказами у справі не доведено наступне: факт існування між сторонами кредитних правовідносин; вчинення нотаріусом виконавчого напису за наявності повного обсягу визначених законодавцем первинних документів, зокрема, оригіналу кредитного договору; отримання боржником вимоги про погашення заборгованості на підтвердження безспірності вимог; вчинення виконавчого напису в межах встановленого законодавством строку для вчинення відповідних дій, суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

На підставі ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р №296/5 та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 263-265, 268, 280-282, 289, 353, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Банк Форвард» про захист прав споживачів та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконаню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем від 21 листопада 2019 року (реєстровий номер 7419) про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості, що виникла по Кредитному договору №105943072 від 25.04.2013р в сумі 29 985,95 грн, а також витрат за вчинення виконавчого напису у сумі 850,00 грн.

Стягнути з АТ «Банк Форвард» (код ЄРДПОУ 34186061, місце знаходження: 01032, м.Київ, Голосіївський район, вул.Саксаганського, буд.105) на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А.М.Лутай