Постанова № 9588545, 11.05.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2010 р. Справа № 2а-523/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.

за участю секретаря судового засідання-Дикач О.О.,

представника позивача - Хомінича М.І.

представника відповідача - Горох Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Шосткинський агролісгосп" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "ТВП Ліон" про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Шосткинське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Шосткинський агролісгосп» (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Шосткинської МДПІ (далі по тексту відповідач), в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0000232347/0 від 08.04.2009р, №0000232347/1 від 22.06.09р, №0000232347/2 від 25.07.2009 р. № 0000232347/3 від 06.11.2009 р. про визначення суми податкового зобов'язання, за основним платежем 17660, 0 грн. за штрафними санкціями 7448,0 грн. Позов обґрунтовується наступним.

Шосткинською МДПІ проведено виїзну планову перевірку ШДАП «Шосткинський агролісгосп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.12.2008р. За результатами перевірки був складаний акт на підставі цього акту було винесено податкове повідомлення-рішення № 000232347/0 від 08.04.2009 р. в якому визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем - 17660,0грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7448,0 грн.

Повідомлення-рішення було адміністративно оскаржено до начальника Шосткинської МДПІ, голові ДПА в Сумській області, та голові ДПА України, але рішення не було скасовано. Приймаючи таке рішення Шосткинська міжрайонна ДПІ, виходило з того, що вони вбачають, що при укладанні договору №27 від 17 січня 2008 р. між підприємством "Шосткинський агролісгосп" з ТОВ "Ліон", які (грузові перевезення автомобільним транспортом) відповідно до п.33 ст.9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" підлягають обов'язковому ліцензуванню, а саме в період з серпня 2007 р. по грудень 2008 р. здійснювали автомобільні вантажні перевезення лісної продукції без придбання ліцензії ТОВ "Ліон", а тому правочин щодо надання вказаних послуг відповідно до п.1 ст.203, п.п. 1, 2 ст.215 ЦК України є нікчемним, оскільки суперечить Закону. Позивач вважає такі висновки податкового органу безпідставними, так як вбачається з Акту перевірки матеріали до компетентного органу, а саме, яка повинна видавати ліцензію на грузові перевезення, для з'ясування питання придбання ліцензії ТОВ "Ліон" для вантажних перевезень не надходили, фінансові санкції цим органом до ТОВ "Ліон" не застосовувались, а тому Контролюючий орган не мав повноваження самостійно робити висновки про визнання правочину, а саме договору №27 від 17 січня 2008 р недійсним. Таким чином, приймаючи таке рішення за результатами перевірки, податковий орган, перевищив свої повноваження, в частині визнанні правочину недійсним, так як ця прерогатива по визнанні правочину недійсним віднесена до суду.

Також позивач стверджує, що податковий орган допустив не вірне застосування чинного законодавства України, коли застосував до дочірнього підприємства "Шосткинській агролісгосп" фінансові санкції згідно абз.4,п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 з урахуванням п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1, п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства". Посилання на абз.4 п.5.3.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Не належить до складу валових витрат будь які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку" позивач вважає безпідставними. Отримані послуги пов'язані з господарською діяльністю, а тому правомірно віднесені витрати, понесені у господарській діяльності (отримані послуги для перевезення лісо продукції) до валових витрат відповідно ст.5 п.5.2., 5.2.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР. Отримані послуги підтверджуються даними бухгалтерського обліку, і це підтверджено актом перевірки про отримання послуг і про перерахування коштів, за отримані послуги на рахунок ТОВ "Ліон", що підтверджено платіжними дорученнями. Такі документи, що підтверджують правомірність віднесення до валових витрат даних послуг, при перевірки підприємства були надані відповідачу.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на наступне.

Перевіряючими встановлено, що підприємством «Шосткинський агролісгосп» були завищені валові витрати за рахунок віднесення до складу валових витрат вартості придбаних транспортних послуг від ТОВ «ТВП «Ліон». В ході проведення перевірки було встановлено, що ДП «Шосткинський агро лісгосп» 17 січня 2008 року був укладений з ТОВ «ТВП «Ліон» договір № 27 на виконання автоперевезень. Відповідно до цього договору «Виконавець» (ТОВ «ТВП «Ліон» зобов'язується виконувати автоперевезення автомобілем «Урал - 4320», а «замовник» (ДП «Шосткинський агролісгосп») зобов'язаний надавати паливно - мастильні матеріали та оплатити вартість послуг з автоперевезення. Одночасно з проведенням планової перевірки ДП «Шосткинський агролісгосп» Шосткинською міжрайонною державною податковою інспекцією проводилась планова виїзна перевірка ТОВ «ТВП «Ліон» (акт перевірки від 03.03.2009 р.№ 220/2300/23047783). В ході перевірки встановлено, що у підприємства на обліку знаходяться транспортні засоби, працює 1 особа, а саме керівник ОСОБА_4, податок з власників транспортних засобів, ін. самохідних машин та механізмів, збір за забруднення навколишнього природного середовища не сплачуються; ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом , ТОВ «ТВП «Ліон» не має. Згідно наявних документів автомобіль УРАЛ 43203 державний номер НОМЕР_1 належить громадянину ОСОБА_5, який є суб'єктом господарювання з 1995 року і має ліцензію від 20.08.2008 на надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом. Громадянин ОСОБА_5 надав пояснення що продав цей автомобіль за дорученням іншій особі (ОСОБА_3). Ніякого відношення до перевезення вантажів згідно з договорами між ТОВ «ТВП «Ліон» та ДП «Шосткинський агро лісгосп» він не має. 19.02.2009 року ОСОБА_5 укладає договір позички з ТОВ «ТВП «Ліон» про передачу у безоплатне користування автомобіля марки УРАЛ 43203, товариству з обмеженою відповідальністю «ТВП «Ліон» в особі директора ОСОБА_4 Цього ж дня громадянином ОСОБА_5 було надано довіреність громадянину ОСОБА_3 представляти його інтереси в усіх без винятку питань, пов'язаних із вчиненням право чинів щодо користування, експлуатації, оренди та продажу вищевказаного автомобіля. Зазначені документи нотаріально посвідчені.

При цьому ТОВ «ТВП «Ліон» не маючи ліцензії на право здійснення перевезень та ліцензійної картки надав послуги з автоперевезення з 2007 року. Зазначене підтверджується поясненням директора ТОВ «ТВП «Ліон» ОСОБА_4

Відповідач зазначає, що у законодавчому порядку встановлюються обмеження у здійсненні підприємницької діяльності шляхом встановлення обов'язків діяти суб'єкту підприємницької діяльності певним чином. Відповідно до п.33 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт". Підприємство - ТОВ ТВП «Ліон» здійснювало господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню, без отримання відповідної ліцензії. Тобто, здійснення певної господарської діяльності за договором, без отримання відповідної ліцензії на здійснення такої діяльності визначає, що такий договір укладений з метою суперечною інтересам держави та суспільства. Оскільки посадова особа - директор ТОВ ТВП «Ліон» діяв на підставі статуту, тобто мав усі належні повноваження на укладання угод, тому усвідомлював або повинен був усвідомлювати протиправність угод і суперечність інтересам держави та суспільства. Правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, а отже згідно ч. 1 ст. 203. ч. 2 ст. 215, ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідач стверджує, що несплачений підприємством податок на прибуток, податок на додану вартість внаслідок невірного формування валових витрат та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави. Оскільки вказані витрати понесені підприємством за нікчемною угодою, яка в силу ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, то такі суми витрат не є валовими витратами підприємства в розумінні п. 5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому віднесення підприємством їх до складу валових витрат і до податкового кредиту на підставі такого правочину суперечить ст. 216 ЦК України, п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. п. 7.4.1. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року.

Третя особа повідомлялась про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не зявилась, про причини неявки, всупереч вимог ч. 2 ст. 40 КАС України, суд не повідомила, заперечень стосовно позовних вимог не надсилала.

З огляду на зазначене, суд вважає, що відсутність представника третьої особи в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Шосткинською міжрайонною державною податковою інспекцією у Сумській області було проведено виїзну планову перевірку Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський аголісгосп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року, за результатами якої було складено Акт про результати планової виїзної перевірки №310/2300/14005298 від 25.03.2009 р. (а.с.14 28), в якому встановлено, що підприємством завищено валові витрати на суму 70638 грн., податковий кредит на суму 13274 грн., внаслідок порушень абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.7.4.1 п.п.7.4. п.п. 7.4.4. пп. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про по податок на додану вартість" ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ч.І ст.203, ч.2 ст.215, ч.2 ст 228 Цивільного кодексу України, п.33 ст.9. сі 14 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"

На підставі зазначеного вище акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 000232347/0 від 08.04.2009 р. (а.с. 8) в якому визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності, за основним платежем - 17660,0грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7448,0 грн.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням рішенням позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, передбаченою Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», але на всіх етапах процедури в задоволенні скарг було відмовлено. За результатами розгляду скарг позивачу надсилались податкові повідомлення - рішення №0000232347/1 від 22.06.09р. (а.с. 9), №0000232347/2 від 25.07.2009 р. (а.с. 10), № 0000232347/3 від 06.11.2009 р. (а.с. 13).

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки зазначено, що позивачем були завищені валові витрати за рахунок віднесення до складу валових витрат вартості придбаних транспортних послуг від ТОВ «ТВП «Ліон», а саме, ДП «Шосткинський агролісгосп» 01.08.2007 та 17.01.2008 року були укладені з ТОВ «ТВП «Ліон» договори № 87 та№27 на виконання автоперевезень (а.с. 29 32). Відповідно до цих договорів «Виконавець» (ТОВ «ТВП «Ліон» зобов'язується виконувати автоперевезення автомобілем «Урал - 4320», а «замовник» (ДП «Шосткинський агролісгосп») зобов'язаний надавати паливно - мастильні матеріали та оплатити вартість послуг з автоперевезення.

Вартість придбаних транспортних послуг від ТОВ "ТВП "Ліон" відносилась до складу валових витрат за звітний період : за 3 -й квартал 2007р. - на 7365.0 грн., за 4-й кваргал 2007р. на 10106 грн., за 1-й квартал 2008р. на 12324 грн., за 2-й квартал 2008р. на 13416грн.. за 3-квартал 2008р. на суму 15584грн. за4кв.2008р. на суму 11843 грн.

Розрахунки між ДП "Шосткинський агролісгосп" та ТОВ "ТВП «Ліон» за отримані послуги проводились у безготівковій формі, підприємством перераховувались грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Ліон», що підтверджується довідкою підприємства від 06.05.03.2009р.(а.с. 41) та платіжними дорученнями (а.с. 130 134).

Як зазначено в акті перевірки станом на 31.12.2008 року згідно журналу ордеру № 6 по рахунку 631 «Розрахунки з постачальниками» кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ ТВП «Ліон» склала 7239,32грн., на дату початку перевірки дебіторська або кредиторська заборгованість за отримані товари (роботи,послуги) за розрахунками з ТОВ ,,Ліон" відсутня. Транспортування лісопродукції від лісосмуг до бази ДП "Шосткінський агролісгосп" оформлювалося дорожніми листами на кожний виїзд автомобіля "Урал"-4320 НОМЕР_1 де водієм був ОСОБА_6 Також отримання транспортних послуг підтверджується актами виконаних робіт, які перелічені в акті перевірки (а.с. 33 40).

Одночасно з проведенням планової перевірки ДП «Шосткинський агролісгосп» Шосткинською міжрайонною державною податковою інспекцією проводилась планова виїзна перевірка ТОВ «ТВП «Ліон», за результати якої було складено акт перевірки від 03.03.2009 р.№ 220/2300/23047783 (а.с. 162 166). В ході перевірки встановлено, що у підприємства на обліку знаходяться транспортні засоби, працює 1 особа, а саме керівник ОСОБА_4, податок з власників транспортних засобів, ін. самохідних машин та механізмів, збір за забруднення навколишнього природного середовища не сплачуються; ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, ТОВ «ТВП «Ліон» не має. Крім того, як стверджує відповідач, автомобіль УРАЛ 43203 державний номер НОМЕР_1 належить громадянину ОСОБА_5 , який є суб'єктом господарювання з 1995 року і має ліцензію від 20.08.2008 на надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом. Громадянин ОСОБА_5 надав пояснення що продав цей автомобіль за дорученням іншій особі (ОСОБА_3.) (а.с. 150). 19.02.2009 року ОСОБА_5 укладає договір позички з ТОВ «ТВП «Ліон» про передачу у безоплатне користування автомобіля марки УРАЛ 43203, товариству з обмеженою відповідальністю «ТВП «Ліон» в особі директора ОСОБА_4 Цього ж дня громадянином ОСОБА_5 було надано довіреність громадянину ОСОБА_3 представляти його інтереси в усіх без винятку питань, пов'язаних із вчиненням право чинів щодо користування, експлуатації, оренди та продажу вищевказаного автомобіля (а.с. 151 -152). Зазначені документи нотаріально посвідчені. На зазначені обставини позивач посилається як на підтвердження нікчемності зазначених правочинів. Але суд з таким висновком відповідача не погоджується та вважає його необґрунтованим, так як перелічені факти свідчать про порушення саме з боку ТОВ «ТВП «Ліон» при чому порушення порядку здійснення господарської діяльності, і не можуть бути підставами для встановлення нікчемності укладених правочинів.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996 (далі - Закон 996), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, суд приходить до висновку, що наявність первинних документів, є достатньою підставою для відображення вказаних операції в бухгалтерському обліку, а так як дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку висновок відповідача щодо незаконності понесених витрат є необґрунтованим. Тим більше, що відповідачем не доведено, що транспортні послуги фактично не надавались.

Посилання відповідача на абз.4 п.5.3.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в якому зазначено, що не належить до складу валових витрат будь які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд вважає безпідставним, так як зазначено вище, здійснення операцій та понесені витрати підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Суд вважає, що отримані послуги пов'язані з господарською діяльністю, а тому правомірно віднесені до складу валових витрат відповідно ст.5 п.5.2., 5.2.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого, до складу валових витрат включаються, суми будь яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрат придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3.7 цієї статті.

В статті 61 Конституції України закріплено саме індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, а тому притягнення до відповідальності відлягає саме правопорушник.

Таким чином суд доходить висновку, що висновки відповідача викладені акті перевірки щодо нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ «Ліон» є неогрунтованими, а податкове повідомлення - рішення № 000232347/0 від 08.04.2009 р., підлягає визнанню протиправним, і вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно податкових повідомлень - рішень №0000232347/1 від 22.06.09р., №0000232347/2 від 25.07.2009 р., № 0000232347/3 від 06.11.2009 р. суд зазначає, що вони є похідними і формуються на підставі рішень про результати розгляду скарги платника податків, і не є актами нормативного характеру. Правова природа таких повідомлень рішень визначена Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затвердженого наказом ДПА України від 21.06.01 №253, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 06.07.01 за №5758. Так, пп. 5.3. п.5 зазначеного Порядку встановлено, що з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишаєте змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, де номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язані Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги. Отже, похідні повідомлення рішення. Формуються на підставі рішень про розгляд скарги платника податків і призначені лише для доведення нових термінів сплати раніше встановленого зобовязання. За таких обставин неможливо визначити такі повідомлення як акти ненормативного характеру, що породжують права та обовязки платника. Тобто, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також суд зазначає, що позивач просить суд визнати зазначені вище податкові повідомлення рішення нечинними, але такий спосіб захисту (вимога про визнання акту нечинним), як випливає з системного аналізу ст.ст. 105, 162, 171 КАС України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно правових актів, відтак суд вважає за можливе в тій частині, в якій позов буде задоволено, визнати оскаржувані податкове повідомлення рішення протиправним.

Таким чином, суд виходячи з викладеного вище, приходить до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Шосткинський агролісгосп" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "ТВП Ліон" про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень Шосткинської МДПІ № 0000232347/0 від 08.04.2009, № 0000232347/1 від 22.06.2009, № 0000232347/2 від 25.07.2009, № 0000 232347/3 від 06.11.2009 задовольнити частково.

Визнати протиправним податкове повідомелення-рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000232347/0 від 08.04.2009.

В іншій частині позовних вимог - відмовити. <Сума стягнення (цифрами) ><Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 14 травня 2010 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

<Список ><Дата >

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек