Ухвала суду № 95877834, 24.03.2021, Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

_____________Справа № 528/234/21

Провадження № 1-кп/528/63/21

УХВАЛА

24 березня 2021 р. м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

судді Шевченко В.М.,

секретар судового засідання Кузуб В.В.,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в рамках кримінального провадження № 12021170150000002, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2021, клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гребінка, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває в державній установі «Полтавська установа виконання покарань № 23» (м. Полтава, вул. Пушкіна, 91), українець, громадянин України, не одружений, на утриманні осіб не має, не є особою зі статусом інваліда чи депутата, участі в АТО ООС не брав, раніше судимий:

12.07.2011 Ічнянським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 187 КК України до 6 років 3 місяців позбавлення волі. 19.04.2016 звільнений по відбуттю терміну покарання;

- 14.11.2016 Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до З років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбуття покарання з іспитовим терміном 2-роки. 20.04.2017 іспитовий термін скасовано та направлено в місця позбавлення волі;

- 10.10.2017 Лубенським міськрайонним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднано покарання по вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 14.11.2016 та остаточно засуджено до 3 років 3 місяців позбавлення волі. 26.10.2020 звільнений по відбуттю терміну покарання,

обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора Горбенка Г.В.,

захисника Юрченка С.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

УСТАНОВИВ:

у Гребінківському районному суді Полтавської області на стадії підготовчого провадження знаходиться вказане кримінальне провадження.

У підготовче засідання потерпілі не з`явились, прокурор Горбенко Г.В. заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , після розгляду якого вказав на необхідність відкладення підготовчого судового засідання.

Прокурор обґрунтував клопотання про продовження строку тримання обвинуваченому ОСОБА_1 під вартою на 60 днів, так як ризики не зменшилися та не змінилися.

Захисник обвинуваченого - адвокат Юрченко С.Л., заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою його підзахисного, посилаючись на його необґрунтованість. Разом з тим, він звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно його підзахисного з тримання під вартою на домашній арешт за місцем його постійного проживання, посилаючись на недоведеність вказаних прокурором ризиків, що він не має мети переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків.

Також вказав, що з ухвала слідчого судді про застосування до ОСОБА_1 цілодобового домашнього арешту була постановлена 10.02.2021, 09.03.2021 апеляційною інстанцією скасовано ухвалу слідчого судді та обрано до його підзахисного тримання під вартою. За час перебування на цілодобовому домашьому арешті ОСОБА_1 добросовісно виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, прибував за кожною вимогою до слідчого, суду, не впливав на потерпілих та свідків та жодним чином не переховувався від суду, більш того, після розгляду апеляційним судом скарги, яка проводилася в режимі відеоконференції, він сам пішов до місця проживання, зібрав речі та прийшов до відділу поліції. Також адвокат вказав, що до клопотання не долучено належним чином завірену копію постанови апеляції.

Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор Горбенко Г.В. підтвердив належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 під час застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення у КПК України передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (статті 131, 176, 183 Кодексу).

Вимогою абзацу другого частини 3 статті 331 КПК України передбачено обов`язок суду розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, пов`язаним з обмеженням конституційного права особи на свободу, який полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установу тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням режиму цієї установи.

Згідно з частиною першою статті 183 Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кодексу. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого, як переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе: наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частини перша, друга статті 194 Кодексу).

Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема за ознаками ч. 3 ст. 185 КК України, які відносяться до тяжких злочинів та караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

Разом з тим, вирішуючи клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому, оцінивши в сукупності відповідно до вимог ст.178 КПК України, наявність у обвинуваченого постійного місця проживання (під час розгляду клопотання обвинувачений вказав місце свого проживання: АДРЕСА_2 , зазначена адреса вказана в обвинувальному акті та не спростовано стороною обвинувачення), дотримання обвинуваченим умов застосованого запобіжного заходу, що суттєво зменшує ризики вчинення нових кримінальних правопорушень, переховування від суду та незаконно впливати на потерпілого та свідків.

До матеріалів клопотання про продовження строку тримання під вартою не додано належним чином завірену копію ухвали Полтавського апеляційного суду від 09.03.2021 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У судовому засіданні прокурор надав витяг ухвали з Єдиного державного реєстру судових рішень, проте адвокат Юрченко С.Л. вказав, що в слідчому ізоляторі за місцем утримання ОСОБА_1 є належним чином завірена копія постанови апеляційного суду, також відповідна копія електронною поштою надсилалася до Гребінківського районного суду Полтавської області, тому у прокурора була можливість надати суду належним чином завірену копію відповідної ухвали. Таким чином при розгляді клопотання суд позбавлений можливості оцінити, що заявлені ризики, на підставі яких було застосовано запобіжний захід, не зменшилися, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.

Слушним доводом сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу є дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту протягом місяця до застосування тримання під вартою. Будь-яких спроб переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 під час застосування домашнього арешту не вчиняв. Факт належної процесуальної поведінки обвинуваченого підтвердив також у підготовчому судовому засіданні прокурор Горбенко Г.В.

Отже, всі обставини, досліджені в ході судового засідання, у сукупності дають достатні підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Сам по собі факт вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень та ймовірність призначення за це суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення та/або переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Також, у контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, зокрема у рішеннях "В. проти Швейцарії" від 26.01.1993, "Мамедова проти Росії" від 01.06.06, зазначено, що наявність ризиків переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів не можна оцінювати залежно від суворості можливого покарання, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Їх треба визначати з врахуванням низки інших ревалентних факторів, які можуть або підтвердити наявність такого ризику, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою, якими є характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв`язки з державою, та тримання під вартою не можна застосовувати як передбачення вироку у формі позбавлення волі. У рішенні ЄСПЛ у справі "Чахла проти Сполученого Королівства", зазначено, що будь-яке позбавлення волі має здійснюватися не тільки у відповідності із основними процесуальними нормами національного права, але також відповідати меті ст. 5 Конвенції, тобто захищати людину від свавільного позбавлення волі".

Суд під час розгляду даного клопотання також враховує положення, викладені у рішенні ЄСПЛ по справі "Ноймайстер проти Австрії", відповідно до якого позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.

Відповідно до ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (ратифікований Українською РСР 19 жовтня 1973 року), утримання під вартою осіб, які чекають судового розгляду, не повинно бути загальним правилом, але звільнення може здійснюватися в залежності від надання гарантій явки в суд.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (ст. 85 КПК України).

На підставі викладеного суд прийшов висновку про недоведеність прокурором обставин, зазначених в частині третій статті 199 КПК України, що виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_1 , що в свою чергу зобов`язує суд в силу частини п`ятої статті 199 КПК України відмовити у продовженні строку тримання під вартою.

При цьому, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту може в повній мірі запобігти вказаним ризикам із покладенням обов`язків на обвинуваченого, передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177,178,181, 331,372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні клопотання прокурора Горбенка Г.В. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 - відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Юрченка С.Л. про зміну запобіжного заходу відносно його підзахисного з тримання під вартою на домашній арешт - задовольнити.

Змінити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - з тримання під вартою - на цілодобовий домашній арешт, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.

Заборонити ОСОБА_1 цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, у якому проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати суду у разі наявності паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну,

у разі невиконання яких, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст.181 ч.5 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом у якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю у разі його застосування.

Визначити дію ухвали про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту на строк, який не перевищує двох місяців, тобто до 24.05.2021 включно.

Ухвалу направити на виконання до сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, для постановки обвинуваченого на облік, про що негайно повідомити суд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Cуддя В. Шевченко