Вирок № 95874022, 30.03.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/298/21

Номер провадження 1-кп/623/169/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.

при секретарі судового засідання: Ткаченко Ю.Ю.

за участю прокурора: Чумаченко Ю.В.

обвинувачених: ОСОБА_1

ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021220320000021 від 13 січня 2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, військовозобов`язаного, не працюючого, не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, не одруженого, військовозобов`язаного, не працюючого, не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2021 року близько 19:00 години ОСОБА_1 за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_2 , реалізуючи прямий умисел на крадіжку чужого майна з метою збагачення, діючи із корисливих мотивів, через місце, де відсутній паркан навколо двору, проникли на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , де діючи таємно, переконавшись, що їх дії ніким не помічені, з-під навісу у дворі, викрали металевий саморобний причеп до транспортного засобу та металеве ліжко, після чого вільним шляхом через незачинені двері проникли до приміщення літньої кухні, де викрали металеву газову плиту, з печі на твердому паливі викрали металеву плиту з колосниками, металеве ліжко, після вільним шляхом через незачинені двері проникли до підвального приміщення будинку, де викрали з печі на твердому паливі металеву плиту з колосниками та металеву трубу.

Після цих подій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вищезазначені металеві речі загальною вагою 221 кг перенесли частинами до двору домоволодіння АДРЕСА_2 та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1679 грн. 60 коп.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнали повністю, покаялися, підтвердили обставини вчиненого ними злочину.

ОСОБА_1 під час допиту дав показання суду, що у зв`язку з відсутністю коштів на проживання він разом з ОСОБА_2 вирішили залізти до потерпілого, де і викрасти речі. Зайшли на територію домоволодіння, спочатку відтягнули прицеп, потім всі інші речі. Наступного дня продали речі потерпілого на металобрухт, отримали 1260 грн., які поділили порівну та витратили на їжу та сигарети. Намагались повернути потерпілому викрадені речі, однак покупець металобрухту відмовився віддати ОСОБА_1 речі. Шкоду, заподіяну потерпілому, не відшкодував, оскільки відсутні кошти.

Обвинувачений ОСОБА_2 надав показання суду, які тотожні за своїм змістом із показанням ОСОБА_1 , підтвердив те, що шкоду не відшкодовано.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 повідомив суду, що прийшов до домоволодіння 12 січня 2021 року вранці, побачив, що викрадені металеві речі, в тому числі причеп, ліжко та плити. Звернувся до поліції, обвинувачені жодним чином шкоду не відшкодували, однак вважає, що обвинувачених не слід позбавляти свободи.

Прокурор у судовому засіданні просила суд призначити покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком - 2 роки та встановити обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , потерпілий ОСОБА_3 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинувачених, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Аналізуючі зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинувачених, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується нейтрально, раніше не судимий, військову службу не проходив, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, довідка з органу військової служби, вимога щодо судимості та його свідчення.

ОСОБА_2 офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується нейтрально, раніше не судимий, проходив строкову військову службу, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, довідка з органу військової служби, вимога щодо судимості та його свідчення.

При призначенні покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останніми.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачені визнали себе винуватими, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого злочину.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - щире каяття.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до тяжкого злочину, особу винних, обставини, визнані судом такими, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченим покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Враховуючи щире каяття обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , нейтральну характеристику за місцем проживання, позицію потерпілого, відсутність судимостей, невеликий розмір завданої матеріальної шкоди, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що їх перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання більше до мінімальної межі санкції, що передбачена ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України з покладенням на них обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченим до набрання вироку законної сили не обирати.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з обвинувачених в солідарному порядку.

Цивільний позов - не заявлено.

Арешт, накладений на майно згідно ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 січня 2021 року, підлягає скасуванню, речові докази слід повернути власнику майна.

Керуючись ст.ст. 50, 65-67, 75,76, ч.3 ст. 185 КК України, ст. ст. 100, 349, 370, 374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 3 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого за ч. 3 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи, а саме: 1) на користь судового експерта ОСОБА_4 (розрахунковий рахунок НОМЕР_3 , МФО 323583, код ЄДРПОУ НОМЕР_4 в АФ «Приватбанк», м. Олександрія) витрати на проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 150,00 грн., 2) на користь держави (код доходів 24060300, отримувач платежу - ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, п/рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998) витрати на проведення судової дактилоскопічної експертизи у розмірі 1471,05 грн.

Цивільний позов - не заявлено.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 січня 2021 року по справі №623/113/21.

Речові докази - металевий причеп до транспортного засобу, ліжко металеве панцирне з металевими бильцями повернути потерпілому ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору.

Направити не пізніше наступному дня копію вироку учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Головуючий суддя: М.П. Одарюк