Вирок № 95872258, 29.03.2021, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН193/141/21

Провадження №1-кп/193/74/21

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

В И Р О К

29 березня 2021 року сел. Софіївка Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кащук Д.А.,

при секретарі Ратушній В.В.

за участю прокурора Петрова І.І,

обвинувачених ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021040580000021 від 05.02.2021 року за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Апостолово Дніпропетровської області, громадянин України, не одружений, не працюючий, військовозобов`язаний, зареєстрований по АДРЕСА_1 та фактично проживаючий по АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Червоний Яр Софіївського району Дніпропетровської області, громадянин України, не одружений, не працюючий, військовозобов`язаний, проживаючий по АДРЕСА_3 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимий:

- 12.09.2015 року Криворізьким районним судом за ст.121 ч.1 КК України до позбавлення волі строком 6 років. На підставі ст.72 ч.5 ККУ зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 21.11.2015 по 12.09.2016 включно з розрахунку один день попереднього за два дні позбавлення волі. Звільнений 02.12.2020 року в зв`язку з відбуванням строку покарання.

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2021 року о 16:30 годині, перебуваючи за місцем мешкання на території домоволодіння АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час спілкування зі знайомим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , попередньо домовилися про таємне викрадення майна у громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка має у власності домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_5 .

Реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, 28 січня 2021 року приблизно о 16:40 годині ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прийшли до території домоволодіння АДРЕСА_5 , яке належить ОСОБА_3 , де крізь вхідну дерев`яну хвіртку проникли на територію вищевказаного домоволодіння. Далі, переконавшись у відсутності сторонніх осіб та впевнившись у тому, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 вийняв фанерний лист, яким було закрите вікно, розташоване праворуч від вхідних дверей житлового будинку та проник в середину приміщення житлового будинку, а ОСОБА_1 залишився чекати на подвір`ї.

Перебуваючи в середині приміщення житлового будинку та продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_2 почав подавати через вікно ОСОБА_1 речі, а саме: електричний чайник «Tefal» білого кольору, вартістю 701,10 гривень, електричний тепловий вентилятор «DELFA» білого кольору, вартістю 231,57 гривень, електроплитку «Мечта» білого кольору вартістю 870,62 гривень та верхню металеву частину плити пічного опалення, вартістю 365,00 гривень, що належать ОСОБА_3 та які знаходились в середині приміщення житлового будинку. Після чого, місце вчинення злочину покинули, обернувши викрадене на свою користь.

Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду згідно висновку експерта № 405\21 від 10.02.2021 року на загальну суму 2168,29 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

28 січня 2021 року о 16:30 годині, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території домоволодіння АДРЕСА_2 , під час спілкування з останнім, попередньо домовилися про таємне викрадення майна у громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка має у власності домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_5 .

Реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, 28 січня 2021 року приблизно о 16:40 годині ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прийшли до території домоволодіння АДРЕСА_5 , яке належить ОСОБА_3 , де крізь вхідну дерев`яну хвіртку проникли на територію вищевказаного домоволодіння. Далі, переконавшись у відсутності сторонніх осіб та впевнившись у тому, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 вийняв фанерний лист, яким було закрите вікно, розташоване праворуч від вхідних дверей житлового будинку та проник в середину приміщення житлового будинку, а ОСОБА_1 залишився чекати на подвір`ї.

Перебуваючи в середині приміщення житлового будинку та продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_2 почав подавати через вікно ОСОБА_1 речі, а саме: електричний чайник «Tefal» білого кольору, вартістю 701,10 гривень, електричний тепловий вентилятор «DELFA» білого кольору, вартістю 231,57 гривень, електроплитку «Мечта» білого кольору вартістю 870,62 гривень та верхню металеву частину плити пічного опалення, вартістю 365,00 гривень, що належать ОСОБА_3 та які знаходились в середині приміщення житлового будинку. Після чого, місце вчинення злочину покинули, обернувши викрадене на свою користь.

Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду згідно висновку експерта № 405\21 від 10.02.2021 року на загальну суму 2168,29 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд кримінальної справи без її участі, просить призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду. Цивільний позов не заявлено. Претензій морального та матеріального характеру до обвинувачених не має.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину у скоєному злочині визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив суду обставини, викладені у обвинувальному акті щодо вчинення ним вказаного кримінального правопорушення. Розуміє, що вчинив неправильно по відношенню до потерпілої ОСОБА_3 . Враховуючи викладене та повне визнання своєї вини, ОСОБА_1 просив суд його суворо не карати.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєному злочині визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив суду обставини, викладені у обвинувальному акті щодо вчинення ним вказаного кримінального правопорушення. Розуміє, що вчинив неправильно по відношенню до потерпілої ОСОБА_3 . Враховуючи викладене та повне визнання своєї вини, ОСОБА_2 просив суд його суворо не карати.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 , та обвинувачений ОСОБА_2 визнали себе винними у повному обсязі щодо фактичних обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення та вказані обставини ніким не оспорюються, а їх свідчення в судовому засіданні дають достатні підстави не сумніватися у добровільності їх позиції, суд, на підставі ст. 349 ч. 3 КПК України вважає необхідним визнати недоцільним дослідження доказів, що маються у кримінальному провадженні, щодо обставин, які ніким не оспорюються та обмежити обсяг доказів, що підлягають дослідженню у судовому засіданні, допитом обвинувачених та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинувачених. При цьому, судом обвинуваченим було роз`яснено, що в цьому випадку обвинувачені будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку. Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Суд, допитавши обвинувачених, та беручи до уваги заяву потерпілої ОСОБА_3 , яка не має претензій морального та матеріального характеру до обвинувачених, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують особу обвинувачених, вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.3 ст.185КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

На підставі всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, беручи до уваги повноту належність та допустимість наданих суду доказів, вислухавши показання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

Керуючись вимогами ст. 65 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує, що ним вчинено злочин проти власності, який відповідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, зловживає спиртними напоями, не працює,скарг від жителів села, сусідів на ОСОБА_1 до сільської ради не надходило, вину у скоєному злочину визнав повністю та розкаюється. Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкції ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75,76 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання згідно вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Керуючись вимогами ст. 65 КК України, при призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує, що ним вчинено злочин проти власності, який відповідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не знаходиться на військовому обліку в Криворізькому районному ТЦК та СП, зловживає спиртними напоями, схильний до крадіжок, скарг від жителів села, сусідів на ОСОБА_2 до сільської ради не надходило, вину у скоєному злочину визнав повністю та розкаюється. Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно призначити покарання в межах санкції ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75,76 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання згідно вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, - рецидив злочинів.

Суд, з огляду на особу обвинуваченого ОСОБА_1 не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України.

Суд, з огляду на особу обвинуваченого ОСОБА_2 не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України.

Призначення саме такого покарання, на погляд суду, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та попередження вчинення ними нових злочинів.

Запобіжний захід до ОСОБА_1 не обирався.

Запобіжний захід до ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Витрати на проведення судових експертиз та інших досліджень відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.100, 122, 124-126, 349, 369-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 03 (три) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 02(два) роки.

На підставі п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до ОСОБА_1 не обирався.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 03 (три) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 02(два) рік.

На підставі п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до ОСОБА_2 не обирався.

Речовий доказ - електричний чайник "Tefal" білого кольору, електричний тепловий вентилятор "Delfa" білого кольору та верхню металеву частину плити пічного опалення, які передано потерпілій ОСОБА_3 згідно зберігаючої розписки - залишити у потерпілої ОСОБА_3 (а.к.п.33,34).

Витрати на проведення судових експертиз та інших досліджень відсутні.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.

Матеріали кримінального провадження №12021040580000021 від 05.02.2021 року залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №193/141/21, провадження №1-кп/193/74/21.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя Д.А. Кащук