Рішення № 95872031, 30.03.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1126/21

Провадження № 2/0182/1523/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30.03.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Багрової А.Г.

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нікопольської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно.

Представник позивача – ОСОБА_2 що діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3661 від 12.03.2018 року та ордеру про надання правничої (правової) допомоги (а.с.17,18,19).

Заяви по суті справи:

Позивач звернулась до суду з позовом до Нікопольської міської ради про визнання права власності на житловий будинок посилаючись на такі обставини.

19 червня 2001 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна реєстраційний №0399НД/0399-Н від 19.06.2001 року, який був зареєстрований Нікопольською філією Придніпровської товарної біржі. В укладеному договорі купівлі-продажу сторони повністю погодили усі істотні умови у тексті біржового договору, всі зобов`язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна сторонами виконані в повному обсязі - ОСОБА_3 продала, ОСОБА_1 купила квартиру. Також факт купівлі-продажу нерухомості і виконання умов укладеного договору ніким не оскаржено і ніким не оспорюється. Так, відповідно до зазначеного Договору купівлі-продажу, Позивач отримала у власність квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У договорі купівлі-продажу нерухомого майна №0399НД/0399-Н від 19.06.2001 року було зазначено, що на підставі ст. 15 Закону України від 10 грудня 1991 року «Про товарну біржу», зазначений договір зареєстровано Нікопольською філією Придніпровської товарної біржі та не підлягає нотаріальному посвідченню. 19 червня 2001 року договір купівлі-продажу нерухомого майна №0399НД/0399-Н, згідно якого право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , набула ОСОБА_1 , було зареєстровано в Нікопольському міжміському бюро технічної інвентаризації та записано в реєстрову книгу №3 за реєстровим №465. 22.02.2021 року був виготовлений новий технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою АДРЕСА_1 , де власником зазначена ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки №0376 від 15.02.2021 року підписаною керівником суб`єкту господарювання ОСОБА_4 та інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_5 загальна площа квартири змінилася із 42,9 кв.м. на 42,7 кв.м., та житлова площа квартири змінилася з 28,8 кв.м. на 22,6 кв.м. за рахунок: - внутрішньої теплоізоляції та оздоблення стін приміщення квартири, а також за рахунок перепланування без втручання в огороджувальні та несучі конструкції.

Про порушення своїх прав в частині того, що не може належним чином розпоряджатися своєю власністю Позивач дізналась у 2021 році, коли звернулась до Відділу реєстрації та обліку громадян Нікопольської міської ради, щоб зареєструвати свою дитину у вищезазначеній квартирі. Проте, 11.02.2021 року їй було відмовлено, у зв`язку з тим, що особа не надала необхідних документів або інформації. Усно їй пояснили, що у зв`язку з тим, що договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований Нікопольською філією Придніпровської товарної біржі 19.06.2001 року, згідно якого вона отримала у власність квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не був нотаріально посвідчений, то відділом реєстрації та обліку громадян Нікопольської міської ради відмовлено у реєстрації дитини в зазначеній квартирі.

Окрім того звернувшись за роз`ясненням до приватного нотаріуса, їй повідомили позицію нотаріусів, які на даний час вважають цей договір купівлі-продажу неналежним правовстановлюючим документом, оскільки договір не був нотаріально посвідчений, і тому відмовляють на підставі нього посвідчити будь-який інший договір щодо відчуження квартири.

Просить суд визнати за нею право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач з позовом ознайомлений, поштове повідомлення про вручення йому копії позову та ухвали про відкриття провадження повернулося суду з відміткою про вручення 09.03.2021 року (а.с.28). Відзиву на позов від Нікопольської міської ради не надходило.

Інших заяв та клопотань учасниками справи не подавалось.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 25.02.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.21-22).

Судом встановлено.

19 червня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна реєстраційний №0399НД/0399-Н від 19.06.2001 року, який був зареєстрований Нікопольською філією Придніпровської товарної біржі. В укладеному договорі купівлі-продажу сторони повністю погодили усі істотні умови у тексті біржового договору, всі зобов`язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна сторонами виконані в повному обсязі - ОСОБА_3 продала, ОСОБА_1 купила квартиру(а.с.10).

В укладеному договорі купівлі-продажу сторони повністю погодили усі істотні умови у тексті біржового договору, всі зобов`язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна сторонами виконані в повному обсязі - ОСОБА_3 продала, ОСОБА_1 купила квартиру. Також факт купівлі-продажу нерухомості і виконання умов укладеного договору ніким не оскаржено і ніким не оспорюється.

Так, відповідно до зазначеного Договору купівлі-продажу, Позивач отримала у власність квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У договорі купівлі-продажу нерухомого майна №0399НД/0399-Н від 19.06.2001 року було зазначено, що на підставі ст. 15 Закону України від 10 грудня 1991 року «Про товарну біржу», зазначений договір зареєстровано Нікопольською філією Придніпровської товарної біржі та не підлягає нотаріальному посвідченню.

19 червня 2001 року договір купівлі-продажу нерухомого майна №0399НД/0399-Н, згідно якого право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , набула ОСОБА_1 , було зареєстровано в Нікопольському міжміському бюро технічної інвентаризації та записано в реєстрову книгу №3 за реєстровим №465.

22.02.2021 року був виготовлений новий технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою АДРЕСА_1 , де власником зазначена ОСОБА_1 (а.с.11-13).

Відповідно до довідки №0376 від 15.02.2021 року підписаною керівником суб`єкту господарювання ОСОБА_4 та інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_5 загальна площа квартири змінилася із 42,9 кв.м. на 42,7 кв.м., та житлова площа квартири змінилася з 28,8 кв.м. на 22,6 кв.м. за рахунок: - внутрішньої теплоізоляції та оздоблення стін приміщення квартири, а також за рахунок перепланування без втручання в огороджувальні та несучі конструкції, що підпадає під Постанову Кабінету Міністрів України №406 від 07.06.2017р. «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ №1063 від 27.12.2017, №931 від 07.11.2018, №і236 від 20.03.2019) п.1; - додавання площі балкону і з урахуванням знижувального коефіцієнту передбаченого інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об`єкту нерухомого майна, затвердженої Наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001р. (в редакції Наказу Міністерства регіонального - розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №186 від 26.07.2018р.). Таким чином, дані зміни не є самочинними (а.с.14,15).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Виходячи з положень ст. ст. 16, 391, 386 ЦК України власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Частиною 2 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, як законно обґрунтовані та підтверджені документально.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 317, 328, 391, 392 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 258, 264-265, 267-268 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру загальною площею 42,7 кв.м, житловою площею 22,6 кв.м. у тому числі: коридор 1 - 5,7 кв.м.; вбиральня 2 - 0,8 кв.м.; ванна 3-1,9 кв.м.; кухня 4 - 5,4 кв.м.; житлова кімната 5 - 11,4 кв.м.; вбудована шафа 6 - 2,1 кв.м.; вбудована шафа 7 - 1,4 кв.м.; житлова кімната 8 - 11,2 кв.м.; балкон І - 2,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 30.03.2021 року.

Дані про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).

відповідач – Нікопольська міська рада (код ЄДРПОУ - 37338501, адреса: м.Нікополь, вул. Електрометалургів, 3).

Суддя: А. Г. Багрова