Рішення № 95865408, 24.03.2021, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/47/21

Провадження № 2-а/338/1/21

24 березня 2021 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Рибки Л.Я.,

з участю секретаря Полек Х.В.,

представника позивача Голуба Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника сектора реагування патрульної поліції №2 Тисменицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Бойка Михайла Васильовича, Тисменицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, закриття справи про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Адвокат Голуб Г.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордера серії АТ №1006702 від 11 січня 2021 року, звернувся в суд із адміністративним позовом до начальника СРПП №2 Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області Бойка М.В., Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №247696, винесену 05 січня 2021 року начальником СРПП №2 Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області Бойком М.В., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Провадження у зазначеній справі про адміністративне правопорушення представник позивача просить закрити, покласти на відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 22 січня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з урахуванням положень ст. 286 КАС України та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 05 березня 2021 року до участі у справі за клопотанням представника позивача залучено співвідповідача - Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 05 січня 2021 року ОСОБА_1 було наручно вручено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №247696 від 05 січня 2021 року, винесену начальником СРПП №2 Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області Бойком М.В.

Згідно з вказаною постановою, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що 05 січня 2021 року року о 10 год 55 хв, керуючи транспортним засобом ГАЗ 3110, н.з. НОМЕР_1 , на автодорозі Н-09 "Мукачево - Львів" він нібито "не користувався зовнішніми світловими приладами поза межами населеного пункту, а саме: не увімкнув ближнє світло фар при зміні напрямку руху". Зазначеною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

З постановою від 05 січня 2021 року ОСОБА_1 не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що 05 січня 2021 року о 10 год 55 хв він, керуючи автомобілем ГАЗ 3110, н.з. НОМЕР_1 , рухався по трасі Н-09 в напрямку с. Старий Лисець. При цьому порушення ПДР не допускав, рухався з увімкнутим ближнім світлом фар, жодної зміни напрямку руху, як це вказано у оскаржуваній постанові, не здійснював. Зауважує, що на його прохання надати докази порушення ПДР, інспектором такі не надані.

Також ОСОБА_1 зазначає, що постанова винесена без дотримання вимог закону, зокрема, в ній не вказано, яке саме порушення ПДР він допустив, а тільки зроблено посилання на ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Пояснення щодо відсутності в його (позивача) діях складу правопорушення поліцейським були проігноровані та не прийняті до уваги при винесенні постанови від 05 січня 2021 року.

Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем неправильно застосовано правову норму, визначену ч. 2 ст. 122 КУпАП. Так, диспозиція ч. 2 ст. 122 КУпАП не містить такого формулювання як "не користування зовнішніми світловими приладами поза межами населеного пункту, а саме: не увімкнув ближнє світло фар при зміні напрямку руху".

Зауважує, що в даному випадку обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Вважає, що постанова серії БАБ №247696 від 05 січня 2021 року винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить її скасувати, а провадження у справі закрити. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв чи клопотань від нього не надходило.

Представник позивача адвокат Голуб Г.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та стягнути з відповідача - Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області судові витрати, а саме: сплачений за подання позовної заяви судовий збір в розмірі 454 грн та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 2 000 грн.

Відповідач - начальник СРПП №2 Тисменицького ВП Бойко М.В., представник відповідача - Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у встановлений строк відзиву на позов не подано, заяв чи клопотань до суду не надходило.

Представник співвідповідача - ГУНП в Івано-Франківській області - в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. 18 березня 2021 року на адресу суду надійшов відзив за підписом представника ГУНП в Івано-Франківській області Корнутія М.В., в якому він просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, зазначаючи, що вимоги позивача є безпідставними. Так, 05 січня 2021 року в ході патрулювання та виконання службових обов`язків інспектор СРПП Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_2 виявив автомобіль ГАЗ 3110, н.з. НОМЕР_1 , на автодорозі Н-09 Мукачево - Львів під керуванням, як з`ясувалось пізніше, ОСОБА_1 , який рухався дорогою поза населеним пунктом без включеного світла фар, чим порушив вимоги п.9.8 ПДР. Поліцейський підійшов до водія, належним чином представився, пояснив суть правопорушення та попросив пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб і поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції пред`явив необхідні документи. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 122 КУпАП, поліцейський роз`яснив позивачу його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, заслухав пояснення ОСОБА_1 та виніс щодо останнього постанову у справі про адміністративне правопорушення БАБ №247696, наклавши адміністративне стягнення - штраф у розмірі 425 грн. Особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, було ознайомлено зі змістом постанови від 05 січня 2021 року та вручено її копію відповідно до вимог ст. 285 КУаАП. Представник ГУНП в Івано-Франківській області зазначає, що оскаржувана позивачем постанова є законною, обгрунтованою, винесена посадовою особою органу Національної поліції в межах її повноважень з дотриманням процедури та порядку розгляду і складання матеріалів про адміністративне правопорушення, підстави для її скасування відсутні.

Також представник співвідповідача просить відмовити в задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 7 КУпАП застосування уповноваженим на те органом і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетентності, у точній відповідності з законом.

Згідно з п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

При оформленні поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, вони користуються вимогами КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна відповідати вимогам визначеним даною статтею.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №247696, винесеною 05 січня 2021 року начальником СРПП №2 Тисменицького ВП Бойком М.В., на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вказаною постановою позивач визнаний винним у тому, що 05 січня 2021 року о 10 год 55 хв, керуючи транспортним засобом ГАЗ 3110 н.з. НОМЕР_1 , на а/д Н-09 "Мукачево-Львів", км 313, не користувався зовнішніми світловими приладами поза межами населеного пункту, а саме: не увімкнув ближнє світло фар при зміні напрямку руху (а.с. 6).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності.

Суд вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку.

Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.

Натомість, у постанові серії БАБ №247696 начальником СРПП Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області не наведено та до постанови не додано жодних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідачі не надали і до суду доказів на підтвердження того, що постанова серії БАБ №247696 від 05 січня 2021 року винесена законно та з дотриманням норм законодавства, не спростували доводів позивача щодо підстав для скасування постанови.

Крім того, ч. 2 ст. 122 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що посилається на певні норми права, які безпосередньо встановлюють такі вимоги.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (з подальшими змінами та доповненнями).

Однак, у постанові поліцейського відсутнє посилання на відповідний пункт Правил дорожнього руху України, який, на його думку, порушив ОСОБА_1 не користуючись зовнішніми світловими приладами поза межами населеного пункту, а саме не увімкнувши світло фар при зміні напрямку руху.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП суд розглядає дану категорію справ у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та наділений повноваженнями згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, скасувати постанову і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, беручи до уваги сукупність досліджених та перевірених у справі доказів, враховуючи, що позивач категорично заперечує обставини, викладені поліцейським в оскаржуваній постанові, наполягаючи на тому, що 05 січня 2021 року близько 11 год на автодорозі Н-09, км 313, їхав поза населеним пунктом з увімкненим ближнім світлом фар, напрямку руху не змінював, а у постанові серії БАБ №247696 начальником СРПП Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області не наведено та до постанови не додано жодних доказів на спростування таких доводів, суд приходить до переконання, що зазначену постанову від 05 січня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження даних обставин позивачем суду надано: ордер про надання правничої правової допомоги ОСОБА_1 від 11 січня 2021 року, акт виконаних робіт від 15 лютого 2021 року на суму 2 000 грн та квитанцію №0.0.2015193243.1 від 15 лютого 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатив 2 000 грн адвокату ОСОБА_3 за надані послуги правової допомоги відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг) від 15 лютого 2021 року, а тому суд вважає, що позов в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 454 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 242 - 246, 286 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до начальника сектора реагування патрульної поліції №2 Тисменицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Бойка Михайла Васильовича, Тисменицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, закриття справи про адміністративне правопорушення, задоволити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №247696, винесену 05 січня 2021 року начальником сектора реагування патрульної поліції №2 Тисменицького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Бойком Михайлом Васильовичем, скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 15, код ЄДРПОУ 40108798) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні, сплачений позивачем за пред`явлення адміністративного позову.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 15, код ЄДРПОУ 40108798) судові витрати на правничу допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення через Богородчанський районний суд.

Суддя Л.Я. Рибка