Ухвала суду № 95865083, 18.02.2021, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/7778/20

Провадження по справі № 6/367/67/2021

У Х В А Л А

Іменем України

18 лютого 2021 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Карабаза Н.Ф.,

при секретарі Сагайдачної І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко Арсена Мохаммеда про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко Арсена Мохаммеда про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко А.М. перебуває виконавче провадження № 63459783 з примусового виконання виконавчого листа №367/741/16-ц, що виданий 31.10.2016 року Ірпінським міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості на загальну суму 1842762,74грн. та судових витрат на суму 1687645,26грн. Виконавче провадження відкрито 02.11.2020 року, постанова про відкриття виконавчого провадження скерована боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. 02.11.2020 року на виконання вимог ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» ним накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, а також кошти на рахунках в банківських установах. Згідно з відповіддю Державної фіскальної служби України від 02.11.2020 року та відповіддю Пенсійного фонду України від 02.11.2020 року, боржник ніде не працює та не отримує ніяких доходів (в тому числі пенсії), а також не має відкритих рахунків в банківських установах. Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №230569859 від 02.11.2020 року встановлено, що боржнику – ОСОБА_1 на праві приватної власності належав будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 9685035 (запис від 26.01.2005 року). Також встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27.01.2014 року у справі № 367/3870/13-ц за ОСОБА_2 визнано право власності на спільне майно подружжя: 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 ; 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 0,498га за адресою: АДРЕСА_1 . Після набрання рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27.01.2014року у справі № 367/3870/13-ц законної сили ОСОБА_2 зареєстрував за собою право власності на спірне майно 1/2 частку житлового будинку та 1/2 частку земельної ділянки (реєстраційний номер майна 399974132108 та 399775632108). Однак, при розгляді справи № 367/3870/13-ц Ірпінським міським судом не розглядалося питання щодо визначення частки, в спірному майні, яка належить боржнику - ОСОБА_1 . Як встановлено судом, вищевказану земельну ділянку ОСОБА_1 набула у власність шляхом приватизації. Право власності боржника на земельну ділянку підтверджувалось Державним актом на право власності на земельну ділянку серія КВ № 061903, що виданий 05.02.2004 року Бучанською селищною радою. Згідно з Іпотечним договором № 26/1-26 від 02.07.2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П., вказане майно передане в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ 23494714. Ухвалою Ірпінського міського суду від 05.08.2020 року замінено стягувача у виконавчому провадженні - з ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа-Банк». Ухвала набрала законної сили 21.08.2020 року. Просить визначити частку майна боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Приватний виконавець Бурко А.М. подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, подання підтримав та просив його задовольнити.

Інші сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали, справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні подання з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко А.М. перебуває виконавче провадження № 63459783 з примусового виконання виконавчого листа №367/741/16-ц, що виданий 31.10.2016 року Ірпінським міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості в розмірі 1662704,69 грн та судових витрат на суму 24940,57, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження.

Постановою ВП №63459783 від 02.11.2020 року приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко А.М. накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .

Постановою ВП №63459783 від 02.11.2020 року приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко А.М. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих всіх рахунках у всіх банківських установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 .

Згідно рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16.01.2014 року у справі № 367/3870/13-ц за ОСОБА_2 визнано право власності на спільне майно подружжя: 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 ; 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 0,498га за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до ч.6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно зі ст.443 ЦПК України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При цьому, згідно ч.1 та п.4 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

У відповідності до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Разом із тим, відповідно до ст.76 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи на підставі будь-яких даних, які є доказами. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми (статті 77-80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до статті 371 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 цього Кодексу.

Статтею 366 ЦК України визначено, що кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.

У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов`язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

Згідно ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Виконавцю обов`язково потрібно довести факт того, що у боржника недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача. Дане обумовлено тим, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено черговість звернення стягнення на майно боржника, відповідно до якої стягнення на нерухоме майно звертається у останню чергу.

В матеріалах, які додані до подання не надано підтверджень чи направлялась постанова про відкриття виконавчого провадження боржнику для виконання, та що боржник її отримала, тому невідомо чи боржник свідомо не виконує рішення суду, також суду не надано доказів про проведення необхідних виконавчих дій приватним виконавцем, зокрема не надано доказів, що у боржника недостатньо грошових коштів або іншого, в тому числі, рухомого або нерухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що приватним виконавцем не доведено обставин, що підтверджують передбачені Законом підстави, які б свідчили про необхідність звернення стягнення на нерухоме майно боржника, тому з метою уникнення порушення конституційних прав громадянина на житло, суд доходить до висновку про відмову в задоволенні подання.

Керуючись ст. 247, ст. 443 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Бурко Арсена Мохаммеда про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Н.Ф.Карабаза