Рішення № 95861189, 26.03.2021, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2258/20

Номер провадження 2-др/573/5/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля заяву представника позивача – адвоката Дорожинець Н.Г. про вирішення питання щодо розподілу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу,

в с т а н о в и в:

17 березня 2021 року до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Дорожинець Н.Г. про вирішення питання щодо розподілу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу на підставі рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи – приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Єфіменко Денис Олегович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. При зверненні з позовом до суду представником позивача було повідомлено про судові витрати, які просила покласти на відповідача, в тому числі на професійну правничу допомогу адвоката на підставі доказів, наданих в передбачений законом строк після розгляду справи і ухвалення судом рішення.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник останньої - адвокат Дорожинець Н.Г. не з`явилися. Представником позивача надіслано письмове клопотання заява про розгляд вказаної заяви без участі сторони позивача за наявними у справі доказами. (а. с. 134).

Представник відповідача - Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи (а. с. 135).

Треті особи - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Єфіменко Д.О. та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. у судове засідання не з`явились, належним чином повідомлялися про розгляд справи.

Повно, всебічно і об`єктивно дослідивши заяву з додатками та матеріали цивільної справи, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості і взаємозв`язку, суд приходить до наступних висновків.

Під час постановлення рішення суду питання щодо розподілу судових витрат не вирішувалось, що є підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частин 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України) та витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Вказані витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

За змістом ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 15 березня 2021 року позовну заяву позивача ОСОБА_1 задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 31046 від 11 вересня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості в сумі 17 651,92 грн. за кредитним договором № 2001160503101 від 02 листопада 2018 року, укладеного з ПАТ «Перший український міжнародний банк» (а. с. 118-122).

З метою отримання професійної правничої допомоги позивач ОСОБА_1 уклала із адвокатом ОСОБА_2 договір про надання правових послуг адвокатом від 20 листопада 2020 № 17.1/ц, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 5-7).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

За умовами п. п. 3.1 -3.3 цього договору гонорар обчислюється погодинно, година праці адвоката становить 1 000 грн. Після укладання договору клієнт протягом трьох днів вносить перший авансовий внесок у розмірі 5 000 грн., які списуються в подальшому поетапно відповідно до попереднього розрахунку судових витрат. Сплата може відбуватись шляхом зарахування коштів на банківський картковий рахунок адвоката або у готівковій формі, при цьому клієнту видається квитанція до прибуткового касового ордеру.

Остаточний розрахунок між сторонами провадиться на підставі фактичного розрахунку судових витрат за виконану роботу (що є актом виконання робіт за договором) протягом дії договору. В процесі виконання угоди складаються поетапні фактичні розрахунки судових витрат, після закінчення судового розгляду у відповідній судовій інстанції.

У разі припинення договору – повертаються клієнтові шляхом перерахування суми залишку на картковий банківський рахунок клієнта або готівкою за бажанням клієнта.

За результатом наданих послуг складено фактичний розрахунок розміру судових витрат за надання правової допомоги 17 березня 2021, який є додатком до договору про надання правової допомоги № 17.1/ц від 20 листопада 2020 року.

Відповідно до Додатку № 2 до договору від 20 листопада 2020 року погодинна оплата праці адвоката, ціна однієї години становить 1 000 грн.

На підставі розрахунку розміру судових витрат витрати позивача у даній справі склали за:

- консультацію і роз`яснення з правових питань, запит адвоката за 1 год. – 1 000 грн.;

-складання позовної заяви, складання змін до позовної заяви, уточнення та доповнення – 3 год. – 3 000 грн.;

- складання заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у межах виконавчого провадження – 2 год. – 2 000 грн.;

- участь у судових засіданнях (загальна кількість 1 год. 51 хв., що складає 1 850 грн.):

*28.01.2021 року з 14.06 -14.10 (4 хв.);

*16.02.2021 року з 09.37-10.14 (37 хв.);

*15.03.2021 року з 13.18-14.28 (1 год. 10 хв.), що підтверджується протоколами судових засідань (а. с. 74-75, 97-98, 115-116).

Отже, загальна сума витрат на правничу допомогу становить 7 850 грн. за витрачений адвокатом час, який в сукупності складає 7 год. 51 хв.

Встановлено, що клієнтом внесено аванс в сумі 3 000 грн. згідно з прибутковим касовим ордером № 103 від 09 грудня 2020 року та доплата в сумі 4 850 грн., про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру № 130 від 17 березня 2021 року (а. с. 129-130).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Аналогічний правовий висновок зазначений в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20).

З аналізу приписів вищевказаної норми закону суд дійшов висновку, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані зокрема, документи, що свідчать про оплату гонорару, пов`язаного із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Перевіривши надані документи суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 7 850 грн.

Оскільки розмір витрат на правову допомогу адвоката співмірний і містить всі складові, передбачені ч. 4 ст. 137 ЦПК України, послуги обумовлені договором виконані у повному обсязі, сплачена сума гонорару, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 7 850 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника позивача – адвоката Дорожинець Н.Г. про вирішення питання щодо розподілу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи – приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Єфіменко Денис Олегович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» » (місце знаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ: 14282829) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу в розмірі 7 850 (сім тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення копії цього рішення.

Суддя