Ухвала суду № 95858529, 05.03.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-з/760/115/21

Справа № 760/3065/21

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви

про забезпечення позову

05 березня 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді

Зуєвич Л.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса листування: АДРЕСА_2 ) про забезпечення позову зацікавлені особи: публічне акціонерного товариства «Укрсоцбанк» /далі - АТ «Укрсоцбанк»/ (код ЄДРПОУ: 00039019; адреса: 03150, м. Київ, вул. В.Васильківська, буд. 100), акціонерне товариство «Альфа-Банк» (03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 100), приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кравець В.В. (04201, м. Київ, вул. Полярна, 15, оф. 15),

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана заява в якій ОСОБА_1 просить забезпечити позовну заяву шляхом зупинення виконавчого провадження № 59633783 від 24.07.2019 в частині відчуження та реалізації нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , стосовно якої відбулись електронні торги 10.10.2019 відповідно до протоколу 436630, за участю державного підприємства «Сетам».

Подана заява про забезпечення позову обґрунтована, зокрема, тим, що заявник знаходиться у процесі оскарження проведених торгів, і реалізація або відчуження майна може призвести до порушення його прав.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд звертає увагу на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

З огляду на зазначене, в судове засідання для вирішення питання вжиття заходів забезпечення позову сторони не викликались.

Дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

При вивченні матеріалів заяви та відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом встановлено, що 15.05.2017 ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 01.10.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07.03.2019, позов задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 44,10 кв. м, житловою площею 29,60 кв. м, що зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 06.11.2000 приватним нотаріусом, зареєстрованого в реєстрі за № 3707, право власності на яку, зареєстровано КП «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» 18.01.2001, записано в реєстрову книгу № д. 293-29 за реєстровим номером 3893, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Укрсоцбанк» за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 07.04.2006 № 10-29/1726 в сумі 164 016,24 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом складає 150 319,13 грн; сума заборгованості за процентами - 11 698,59 грн; інфляційні втрати за кредитом - 901,20 грн; інфляційні втрати за відсотками - 1 097,32 грн.

Зазначено спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки - шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки нерухомого майна під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою від 30.09.2019 Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 07.03.2019 до закінчення касаційного розгляду справи.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.10.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 01.10.2018 та постанову Київського апеляційного суду від 07.03.2019 залишено без змін. Поновлено виконання постанови Київського апеляційного суду від 07.03.2019.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд враховує, що ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 23.12.2020 №756/2609/20 (провадження № 61-11479св20) викладено правову позицію згідно з якою:

«Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу».

Доводи заявника зводиться до того, що не зважаючи на заборону, встановлену ухвалою від 30.09.2019 Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, 10.10.2019 державним підприємством «Сетам» було проведено публічні торги з реалізації спірного арештованого майна.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч. 2, 3, 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

У постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 802/1933/18-а (провадження № К/9901/5305/19) викладено правову позицію відповідно до якої не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.

Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Разом з тим, вбачається, що дія зазначеної ухвали суду від 30.09.2019 закінчилась у зв`язку з набранням чинності постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.10.2020.

З урахуванням наведеного суд наразі не вбачає підстав для задоволення заяви заявника.

Водночас, суд звертає увагу на приписи ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якою визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Крім того, суд нагадує, що ст. 382 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

Ураховуючи зазначене, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, оскільки воно не може бути застосовано судом після набрання законної сили рішення, що є обов`язковим до його виконання.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні клопотання про забезпечення позову не позбавляє особу права звернутись повторно з заявою про забезпечення позову навівши нові мотивування та надавши всі необхідні докази на підтвердження такого клопотання.

За змістом ч. 11 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-153, 157, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Л. Л. Зуєвич