Ухвала суду № 95857936, 18.03.2021, Деснянський районний суд міста Києва

2-ві/754/13/21

Справа № 754/3288/21

У Х В А Л А

Іменем України

18 березня 2021 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Зотько Т.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_3, по справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії щодо розірвання контракту, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_3 перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії щодо розірвання контракту, відшкодування моральної шкоди.

16.03.2021 на електронну адресу суду від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від розгляду вищевказаної справи. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 заперечує проти розгляду суддею ОСОБА_3 будь-яких позовів, скарг у зв`язку з її хворобою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2021 року, матеріали заяви про відвід, передано в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України для розгляду судді Зотько Т. А.

Згідно з вимогами ч.7, 8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У відповідності до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України, вважаю за можливе проведення розгляду даної заяви без повідомлення учасників справи.

Суддя, дослідивши матеріали заяви про відвід судді ОСОБА_3 матеріали справи дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Отже, за умовами ч.ч.3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (ч.5 ст.36 ЦПК України).

Оскільки заява про відвід судді не містить доказів, які б свідчили про наявність обставин упередженості судді щодо розгляду даної справи,, тому вважаю, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді ОСОБА_3 слід відмовити.

Як убачається з тексту вказаної заяви, обґрунтування її вимог містить образливі висловлювання, зокрема ОСОБА_1 звертаючись з вказаною заявою виклала неправдиві відомості щодо стану здоров`я головуючого судді застосовуючи образливу форму викладення даної неправдивої інформації.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

За приписами статі 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Аналізуючи положення наведеної статті можна зробити висновок, що перелік підстав для визнання дій учасника справи зловживанням процесуальними правами не є вичерпним.

На суд покладено обов`язок вживати заходів для запобігання учасниками справи зловживання процесуальними правами.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненням головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Цивільний процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Застосування позивачкою ОСОБА_1 в поданій нею заяві про відвід судді ОСОБА_3 образливих висловлювань, які дискредитують судові органи України та їх посадових осіб, суд розцінює, як зловживання процесуальними правами.

Обґрунтування заяви з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, ЄСПЛ, застосовуючи підпункт "а" пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах "Ржегак проти Чеської Республіки" від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, "Дюрінже та Грандж проти Франції" від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, "Guntis Apinis проти Латвії" від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).

Згідно із частиною 3 статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути заяву.

Крім того, за приписами пункту 2 частини 1 статі 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Ураховуючи викладене, приходжу до висновку про зловживання позивачкою у справі своїми процесуальними правами та вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 681 грн.

Відповідно до ч.11 ст.40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 38-40, 182, 260, 261 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_3, по справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії щодо розірвання контракту, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету штраф у розмірі 681 грн..

Стягувач: Державна судова адміністрація України - м. Київ, вул. Липська, 18/5, Код ЄДРПОУ 26255795.

Боржник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Ухвала в частині накладення штрафу може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи.

Повний текст ухвали суду складено 18.03.2021 р.

Суддя: